Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №758/6716/23
Суддя: Кирилюк Галина Миколаївна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 758/6716/23
провадження № 22-ц/824/16914/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року в складі судді Гребенюка В. В.,
установив:
12.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
10.03.2024 ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року клопотання ОСОБА_3 про призначення експертизи задоволено. Призначено по справі №758/6716/23 судову технічну експертизу документів. Провадження у справі до закінчення проведення експертизи зупинено.
15.06.2026 експерти КНДІСЕ, яким доручено виконання експертизи, звернулись до суду з клопотання про надання додаткових матеріалів.
Для вирішення питань, зазначених у клопотанні експертної установи, судом першої інстанції призначено судове засідання.
19.08.2026 Подільський районний суд міста Києва ухвалив задовольнити клопотання експертів КНДІСЕ про надання додаткових документів.
Суд надав дозвіл на застосування методу вологого копіювання, з метою можливості проведення повного та всебічного дослідження; на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих документах. Витребувано у АТ «ОТП Банк» екземпляри порівняльних зразків документів для проведення судової технічної експертизи документів. Суд ухвалив матеріали справи разом з наданими стороною позивача документами надіслати до КНДІСЕ. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
02.09.2026 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановити окрему ухвалу, якою повідомити Вищу раду правосуддя та Голову Подільського районного суду м. Києва про виявлені порушення норм матеріального і процесуального права, допущені суддею Подільського районного суду м. Києва Гребенюком В. В. при постановленій ухвали Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2026 року у справі №758/6716/23.
Вважає, що суд не провів належний розгляд і не ухвалив рішення про прийняття додаткових документів, запитуваних експертами. Ухвала з даного питання відсутня. Суд обмежився лише фразою, що стороною позивача надано «наявні у позивача відповідні матеріали».
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦПК України експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить аналізу заперечень сторони відповідача і підстав для прийняття «папки з документами» в кількості 707 штук. Суд відхилив поясненням відповідача про можливе підвищення вартості експертизи у зв`язку з наданням додаткових матеріалів, як такі, що не підтверджені доказами і базуються на довільному тлумаченні законодавства.
Тобто, суд, не мотивувавши свої дії про прийняття «папки з документами» та направлення її експертам, не надавши оцінки доводам і зауваженням відповідача та її представників, підірвав принципи загальної справедливості.
Оскаржувана ухвала свідчить про те, що експертам не надані матеріали достатні для вирішення постановленого питання, не надані чітко визначені та витребувані експертами додаткові матеріали.
Згідно резолютивної частини, суд задовольнив клопотання ОСОБА_3 про витребування оригіналів документів з АТ «ОТП Банк».
Висновок суду щодо одночасного витребування матеріалів з АТ «ОТП Банк», направлення матеріалів справи до експертної установи і зупинення провадження є взаємовиключними. Такі дії суду і такі складові процесу є непослідовними і суперечать один одному. Не отримавши відповідь і витребувані документи від АТ «ОТП «Банк», направляти матеріали справи до КНДІСЕ є недоцільним, оскільки після отримання цих документів у суду немає процесуальної можливості без матеріалів справи і без постановлення ухвали, у якій ці матеріали будуть перелічені, надіслати їх експертам.
Наголошує на тому, що всі клопотання обох сторін розглядалось судом у зупиненому провадженні у даній справі, оскільки ухвала про його поновлення після зупинення ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року судом не приймалась.
Поновлення зупиненого провадження відповідно до вимог ст. 254 ЦПК України мало бути оформлене відповідним судовим рішенням - ухвалою про поновлення провадження у справі, яка наразі відсутня.
Фраза в ухвалі суду «поновлено розгляд» не підтверджується процесуальними документами та процесуальними діями суду.
Вважає, що суд з порушенням процесуальних норм вирішував клопотання у зупиненому провадженні, незважаючи на те, що наслідком зупинення провадження у справі є припинення процесуальної діяльності суду.
Наведені порушення є підставою для скасування ухваленого у справі рішення через визнання висновку експертизи недопустимим доказом. ОСОБА_3 просила врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23 травня 2024 року у справі №388/896/19, про що подала до суду окрему заяву від 17.08.2026, але вона також не була прийнята до уваги.
Відсутність ухвали про поновлення провадження у справі після надходження клопотання експертів та вчинення судом процесуальних дій надає учасникам справи у майбутньому можливість ставити під сумнів висновок експертизи і скасувати ухвалене судом рішення по суті спору. Тобто, суд, використовуючи процесуальні механізми наперед закладає процесуальні підстави для скасування майбутнього рішення по суті позовних вимог, яким би воно не було, та спрямування даної справи на «нове коло» її розгляду.
Зазначає, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2026 року є цілісним документом і її зупинення зумовлене саме необхідністю проведення призначеної судом експертизи, яке напряму залежить від правильності вчинених судом дій, а тому вказана ухвала оскаржується повністю, і щодо витребування документів, і щодо зупинення провадження у справі.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Відповідно до п. 14 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Ухвала суду першої інстанції в частині витребування документів, надіслання до експертної установи матеріалів справи оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, а тому в цій частині вона не є предметом апеляційного розгляду.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо повторного зупинення провадження у даній справі без вирішення питання про його поновлення для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 253 ЦПК України у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (пункт 9 частини першої статті 253 ЦПК України).
Експерт має право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи; заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом; бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об`єктів дослідження; для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків; користуватися іншими правами, що надані Законом України «Про судову експертизу» (частина шоста статті 72 ЦПК України).
У частинах першій, третій статті 107 ЦПК України визначено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Частиною першою статті 254 ЦПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів із дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримувати вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з додержанням порядку збирання, подання та дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (пункт 6.27)).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року клопотання ОСОБА_3 про призначення експертизи задоволено. Призначено по справі №758/6716/23 судову технічну експертизу документів. Провадження у справі до закінчення проведення експертизи зупинено.
15.06.2026 експерти КНДІСЕ, яким доручено виконання експертизи, звернулись до суду з клопотання про надання додаткових матеріалів.
Для вирішення питань, зазначених у клопотанні експертної установи, судом першої інстанції призначались судові засідання.
17.08.2026 ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою, в якій зазначила про те, що вона та її представники в судовому засіданні просили суд для вирішення всіх клопотань поновити провадження у справі та наголошували, що відповідно до частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Оскільки експерти просять надати їм нові докази, яких не було в матеріалах справи на момент призначення експертизи, суд зобов`язаний був поновити провадження у справі для розгляду клопотання судових експертів, оскільки його вирішення потребує вчинення судом процесуальних дій. Суд не може вирішувати клопотання учасників процесу, заслуховувати їх пояснення, приймати/витребовувати докази, проводити судові засідання, допускати до у часті у судових засіданнях нових учасників процесу, тобто здійснювати процесуальну діяльність у зупиненому провадженні. Протилежне є порушенням норм ЦПК України, які є підставою для скасування ухваленого у справі рішення через визнання висновку експертизи недопустимим доказом. Посилалась на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23 травня 2024 року у справі №388/896/19, від 24 вересня 2025 року у справі №638/15470/16-ц.
Суд першої інстанції на вказану заяву уваги не звернув, не зазначив мотивів неврахування висновків Верховного Суду, на які посилалась заявниця.
19.08.2026 Подільський районний суд міста Києва ухвалив задовольнити клопотання експертів КНДІСЕ про надання додаткових документів.
Суд надав дозвіл на застосування методу вологого копіювання, з метою можливості проведення повного та всебічного дослідження; на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих документах. Витребувано у АТ «ОТП Банк» екземпляри порівняльних зразків документів для проведення судової технічної експертизи документів. Суд ухвалив матеріали справи разом з наданими стороною позивача документами надіслати до КНДІСЕ. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Тобто, судом першої інстанції по суті вирішено питання про задоволення клопотання експертів в зупиненому провадженні та про повторне зупинення провадження у справі, що не передбачено нормами цивільного процесуального законодавства.
Отже, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 262 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування судового рішення.
Постановлення окремої ухвали є процесуальним повноваженням суду, реалізація якого потребує встановлення конкретних порушень закону та наведення відповідних мотивів. Самі по собі незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді, незадоволення його клопотань або наявність підстав для скасування судового рішення не зумовлюють автоматичного постановлення окремої ухвали.
У цій справі доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції порядку зупинення та поновлення провадження оцінюються колегією суддів у межах перевірки законності оскаржуваної ухвали щодо зупинення провадження у справі.
Водночас, наведені обставини самі по собі не є достатніми для висновку про наявність передбачених статтею 262 ЦПК України підстав для постановлення окремої ухвали.
За таких обставин підстав для постановлення окремої ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ направити до Подільського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua