Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 18 червня 2026 р.
Справа: №753/424/26
Суддя: Ящук Тетяна Іванівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: № 33/824/1657/2026
Справа № 753/424/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Демченка Володимира Аркадійовича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
встановив:
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн із позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік; стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою суду, 30 грудня 2025 року о 23:50 год в м. Києві по вул. Софії Русової, 7, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Hyundai Аccent», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`янінням на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі вона відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погодившись із постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Демченко В.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час порушення 30 грудня 2025 року о 23:50 год, проте, згідно з відеозаписом та даними поліції, екіпаж прибув на місце лише о 00:04 год. Апелянт вважає, що поліцейські не могли бачити процес керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 23:50 год.
Захисник також стверджує, що на момент початку відеозапису (00:04) ОСОБА_1 перебувала поза автомобілем, стояла у дворі та розмовляла по телефону, водночас автомобіль «Hyundai Accent» перебував у нерухомому стані, з вимкненими фарами.
Апелянт посилається на практику Верховного Суду, де «керування» визначається як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух та його переміщення. Перебування поруч із авто або навіть за кермом нерухомого авто не є керуванням.
Апелянт зауважує, що хоча у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено свідка ОСОБА_2 , проте його підпис у відповідній графі відсутній, що є порушенням частини другої статті 256 КУпАП. Крім цього, захисник вважає, що свідок ОСОБА_2 є упередженим та необ`єктивним стосовно ОСОБА_1 , адже він з нею перебував у конфлікті через паркування автомобілів, що підтверджується фрагментом відеозапису, на якому чути фразу «...я це закинув, щоб вона не втекла...».
Апелянт звертає увагу, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості щодо події не відповідають фактичним обставинам, оскільки в протоколі зазначено «порушення координації рухів», але на відеозаписі видно, як ОСОБА_1 йде «рівним твердим кроком», не хитається і чітко розмовляє, що прямо суперечить твердженням поліцейських.
Апелянт наголошує, що працівники не дотримали процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, адже поліція вимагала пройти огляд в особи, яка на їхніх очах не керувала автомобілем, тоді як за законом огляду на стан сп`яніння можуть підлягати саме водії. Оскільки факт керування не доведений, вимога пройти огляд була неправомірною.
Також відеозапис свідчить про неетичну поведінку працівників поліції, які зневажливо висловлювалися фразами «жінка цього тіпа», «така леді... потужна», що свідчить про їхню упередженість.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити з викладених у ній підстав, додатково пояснивши, що не керувала автомобілем «Hyundai» по вул. Софії Русової, 7, в місті Києві, оскільки автомобіль був припаркований у місці, що не заважало проїзду, і під час сварки із сусідом ОСОБА_3 вона перебувала у стані емоційного перенапруження. У неї виник конфлікт з ОСОБА_4 на ґрунті допомоги вийти з автомобіля подрузі, в якої був перелом ноги, а водій не міг проїхати.
В судовому засіданні старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , який склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що ОСОБА_1 припаркувала автомобіль у недозволеному місці, на проїжджій частині двору, тому враховуючи пояснення свідка і те, що вона стверджувала, що підвозила подругу, їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого вона відмовилася.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції Литовки Є.В., з`ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до матеріалів справи, 31 грудня 2025 року о 00:29:36 год. інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Литовкою Є.В. складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555386, згідно з яким 30 грудня 2025 року о 23:50 год. у місті Києві по вулиці Софії Русової, 7, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Hyundai Accent» ( НОМЕР_2 ) з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з порушенням пункту 2.5. Правил дорожнього руху (а.с. 2).
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.12.2025, складеного за формою, затвердженою в додатку № 1 до Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, ОСОБА_1 направлено для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська лікарня № 10», у зв`язку із виявленням наступних ознак алкогольного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці; різкий запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; почервоніння очей. Огляд не проводився (а.с. 4).
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 31.12.2025, керуючи автомобілем «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_3 , по вул. Софії Русової, 7, в місті Києві, ОСОБА_2 привіз пасажира за вказаною адресою у двір, в якому організовано односторонній рух. На зустріч його автомобілю приїхав автомобіль «Hyundai Accent» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням жінки, яка заблокувала виїзд з двору, на прохання виїхати - відмовилася, вела себе неадекватно, погрожувала ТЦК, мала запах алкоголю з порожнини рота та нечіткі рухи, у зв`язку з чим було викликано наряд поліції (а.с. 5).
З відеозапису нагрудної відеокамери вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в автомобілі на місці водія, поліцейський пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest», від проходження якого вона категорично відмовляється (а.с. 8: найменування файлу «555386», відеозапис № 470315, проміжок часу 00:08:54 год.). Поліцейський з`ясовує причини відмови, у відповідь на що ОСОБА_1 пояснює: «Потому что я вызвала полицию, меня не пропускают, я хочу выехать, а меня не пропускают. Щас комендантська година, розумієте? Я подвезла подругу под подъезд. Подруга на костылях. Человек преградил дорогу, не даёт мне выехать, понимаете? В чём проблема? В чём проблема из-за того, что я не могу в комендантську годину выехать домой?» (00:08:56-00:09:22). Після цього поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 правові наслідки, якщо вона в подальшому буде відмовлятися від огляду на стан сп`яніння, то відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення.
Надалі, поліцейський повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в лікаря-нарколога у найближчому закладі охорони здоров`я (проміжок часу 00:15:30-00:15:39 год.), у відповідь на що ОСОБА_1 відповіла «я остаюсь тута. До свидания» (00:15:41 год. (а.с. 8).
Встановивши вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно зі статтею 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин другої - шостої статті 266 КУпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду регламентується Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1103 огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) або лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В пункті 4 Порядку № 1103 зазначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Ознаками алкогольного сп`яніння згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Для підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п. 2.5. Правил дорожнього руху України, поліцейський, відповідно до ст. 251 КУпАП, долучив до матеріалів справи відеозапис з нагрудної відеокамери, який відображає перебіг фіксації події адміністративного правопорушення та на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння як з використанням приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову від огляду на стан сп`яніння. Таким чином, відмова особи від огляду на стан сп`яніння формує склад зазначеного адміністративного правопорушення, що є достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності й накладення адміністративного стягнення .
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував матеріальне право, що підлягало застосуванню, таким чином, ухваливши обґрунтовану й законну постанову, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Доводи апеляційної скарги про неправильне зазначення часу вчинення адміністративного правопорушення (23:50 год.), оскільки екіпаж поліції прибув на місце події лише о 00:04 год. а тому поліцейський не міг бачити процес керування ОСОБА_1 автомобілем, і те, що автомобіль стояв із вимкненими фарами, апеляційний суд відхиляє, оскільки до предмету доказування входить факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність цієї обставини, адже з наявного у справі відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на місці водія автомобіля «Hyundai», двигун автомобіля був увімкнений, ОСОБА_1 пояснювала поліцейським, що їй не дають виїхати з двору, та двічі відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейський склав протокол.
Крім цього, в апеляційній скарзі відсутні логічні пояснення, яким чином автомобіль опинився посеред проїжджої частини, що також встановлено за допомогою вищезгаданого відеозапису. Таких пояснень не надала сама ОСОБА_1 в судовому засіданні. Більше того, пояснення ОСОБА_1 є суперечливими, оскільки, стверджуючи про те, що вона не керувала автомобілем, вона одночасно пояснила, що підвозила подругу, яка в силу травмування ноги, не могла самостійно пересуватися. Такі пояснення апеляційний суд оцінює критично, оскільки вони є непослідовними та не пов`язані між собою логічно, адже ОСОБА_1 фактично на відеозапису підтвердила факт керування транспортним засобом, пояснивши, що підвозила подругу та що їй заважають виїхати з двору, а відтак вважалася «водієм» у розумінні закону.
Посилання скаржника на практику Верховного Суду є невідповідним обставинам цієї справи та предмету доказування: відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП через порушення пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто за відмову водія від огляду на стан сп`яніння. До предмету доказування не входить обставина керування ОСОБА_1 автомобілем у стані сп`яніння, а обставина відмови від проходження огляду водієм, щодо якого у поліцейського є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Аргументи сторони захисту про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам частини другої статті 256 КУпАП (не зазначення свідка ОСОБА_2 ) мають формальний характер, оскільки скаржник не довела, що відсутність у протоколі відомостей про свідка вплинули на законність процедури фіксації адміністративного правопорушення в цілому.
Пояснення свідка ОСОБА_2 були додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, тому суд першої інстанції обґрунтовано їх дослідив у сукупності з іншими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис підтверджує дотримання ОСОБА_1 координації рухів та відсутність явних ознак сп`яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначена обставина не впливає на доведеність факту її відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння, тоді як огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.
Крім того, в судових дебатах ОСОБА_1 просила не позбавляти її права керування транспортним засобом.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено обов`язкове одночасне застосування штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Таке стягнення для водіїв є безальтернативним.
Натомість, призначення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, лише у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами є прямим порушенням вимог законодавства.
Вказана норма є імперативною та не передбачає альтернативного стягнення, що узгоджується з п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті", в якому вказано, що позбавлення права керувати транспортними засобами застосовується тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
Законодавець не передбачає винятків із обов`язковості застосування санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП, залежно від професійної належності правопорушника. Можливі особисті незручності чи обмеження у виконанні службових обов`язків є наслідком свідомого порушення водієм вимог законодавства.
Отже, розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції з`ясувавши всі обставини у справі відповідно до вимог ст. ст. 251, 280 КУпАП, правильно застосував до правопорушника стягнення в межах санкції, імперативно визначеної ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам справи, при винесенні постанови судом першої інстанції було вжито заходи для всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.
За таких обставин постанова Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає оскаржувану постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Демченка Володимира Аркадійовича - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду: Ящук Т.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua