Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №580/3957/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокусправа № 580/3957/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 адвокат Шакірова Тетяна Василівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №263040019804 від 30.01.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , який дає право виходу на пенсію за вислугою років, період навчання у Каспійському морехідному училищі з 01.09.1985 по 22.03.1989, період роботи на посаді стажера судноводія-судномеханіка на ПТР-50 №6 в Оранжерейному рибкомбінаті з 01.06.1989 по 02.06.1989 та період військової строкової служби з 03.06.1989 по 22.06.1991;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області не було враховано до спеціального стажу Позивача 3 роки 6 місяців і 22 дні навчання в морехідному училищі, 2 дні роботи на посаді стажера судноводія-судномеханіка та 2 роки 20 днів строкової служби в армії. Позивач вважає дії відповідача із відмови у призначенні йому пенсії за вислугу

років на підставі пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними та такими, що порушують його майнові права.

Ухвалою суду Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, надав до суду відзив на позовну заяву, де у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. У відзиві зазначив, що за результатами розгляду заяви від 22.01.2026 встановлено, що страховий стаж позивача становить 38 років 4 місяці (стаж враховано до 31.12.2025), у тому числі спеціальний стаж, визначений станом на 11.10.2017 – 10 років 1 місяць 21 день. До спеціального стажу враховано періоди роботи із 04.09.1991 до 24.03.1999, із 01.08.2001 до 08.02.2004 згідно з довідкою від 22.05.2018 № 08-25/118.

Про роботу позивача в пільгових умовах в інших періодах відомості відсутні.

За таких обставин, підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 згідно із поданою 22.01.2026 заявою позивача відсутні.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Позивач подав 22 січня 2026 року до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. БульварноКудрявська, 16, м. Київ) заяву про призначення йому пенсії за вислугу років.

До заяви було додано пакет необхідних документів, а саме: паспорт, трудова книжка диплом, довідка, видана Державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» військовий квиток.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розподілено для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Рішенням № 263040019804 від 30.01.2026 відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

Як визначено пенсійним органом у рішенні, страховий стаж позивача становить 38 років, 4 місяці і 5 днів, а спеціальний стаж за вислугою років станом на 11.10.2017 - 10 років 1 місяць 21 день.

Позивачем подано через електронний кабінет на порталі Пенсійного фонду скаргу від 22.02.2026 року до керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 5995-4719/Ф-03/8-2300/26 від 23.03.2026, яким скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення № 263040019804 від 30.01.2026 про відмову в призначенні пенсії залишено без змін.

В обгрунтування вказаного рішення відповідач вказав, що «до плавскладу відносяться працівники, оплата праці яких проводиться за ставками та посадовими окладами, затвердженими для членів екіпажів морського та річкового флоту. Час знаходження в резерві не зараховується до спеціального стажу роботи працівників плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості для призначення пенсії за вислугу років. Навчання курсантом не зараховується до плавскладу, оскільки у цей період не підтверджена робота на суднах».

Позивач вважає рішення відповідача про відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років на підставі пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними та такими, що порушують його майнові права.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно з положеннями статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Положеннями статті 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Пунктом «д» статті 55 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Суд встановив, що, відмовляючи позивачу у призначення пенсії, відповідач послався на відсутність у позивача станом на 11 жовтня 2017 року спеціального стажу роботи, зазначивши, що посада моторист-стерновий не передбачено переліком посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений Постановою КМУ від 12.10.1992 № 583.

Під час надання оцінки вказаним покликанням, суд зазначає таке.

Список професій і посад плавскладу окремих видів суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» від 12 жовтня 1992 року № 583. До Списку включені: рульові й матроси всіх класів і найменувань.

Суд встановив, що з 01.09.1985 по 22.03.1989 ОСОБА_1 навчався у Каспійському морехідному училищі за спеціальністю «судноводіння на внутрішніх водних шляхах» та

кваліфікацією «техніка-судноводія з правом експлуатації суднових силових установок», що підтверджується курсантським квитком, дипломом серії НОМЕР_1 та записом під № 1 в трудовій книжці: « 01.09.1985 по 22.03.1989 навчався у Каспійському морехідному училищі , Диплом № НОМЕР_1 » - стаж 3 роки 6 місяців 22 дні;

Під час навчання в морехідному училищі позивач проходив практику у 1987 році по спеціальності «матрос ІІ класу», у 1988 році по спеціальності «матрос І класу», що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Після закінчення навчання позивач прибув на роботу в «Оранжерейний рибокомбінат» (Астраханська область) 01.05.1989, про що свідчить запис №1 в трудовій книжці: «термін прибуття на роботу на Оранжерейний рибокомбінат» 01.05.1989, Посвідчення НОМЕР_2 »;

з 01.05.1989 по 01.06.1989 проходив медогляд, про що свідчить Медичної книжки моряка, де містяться записи про придатність до роботи – 05.1989;

з 01.06.1989 по 02.06.1989 працював на посаді стажера судноводіясудномеханіка на ПТР-50 №6, про що свідчить відповідний запис №2 у трудовій книжці – стаж 2 дні;

02.06.1989 був звільнений з роботи у зв`язку з призовом на військову службу, про що свідчить запис №3 у трудовій книжці;

з 03.06.1989 по 22.06.1991 проходив строкову військову службу, що підтверджується військовим квитком № НОМЕР_3 від 03.06.1989 та записом №4 у трудовій книжці – стаж 2 роки 20 днів;

з 04.09.1991 по 24.03.1999 працював у Виробничому об`єднанні водних шляхів «Укрводшлях» мотористом-рульовим на теплоході «Н-18», змінним капітана, змінним механіка на с/з-6 при земснаряді «Дніпровський-19», капітаном-механіком на с/з-6 при земснаряді «ДН -19», (записи № 5 - 9 в трудовій книжці);

з 01.08.2001 по 31.05.2003 працював у Державному підприємстві водних шляхів «Укрводшлях» мотористом-стерновим на теплоході «Л. Голіков» (запис № 18 в трудовій книжці);

з 01.06.2003 по 08.02.2004 працював на цьому ж підприємстві помічником капітана/помічником механіка на ШС земснаряді “ змінним капітана, змінним механіка ШС-5 при земснаряді “Євген Колодочко” (запис № 19 в трудовій книжці та Довідка Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» №08-25/118 від 22.05.2018) – стаж 10 років 1 місяць 21 день.

За приписами п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 38 Закону України від 10.02.1998р. №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійнотехнічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училищеагрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально- виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально- курсовий комбінат; навчальний центр; інші тини закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Позивач проходив навчання у закладі професійної освіти – морехідному училищі. Після завершення навчання 22.03.1989 в морехідному училищі позивач в межах трьох місяців після завершення навчання, а саме 01.06.1989 працевлаштувався за професією, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, такий час навчання позивача в морехідному училищі протягом 3 років 6 місяців і 22 днів має бути зарахований до трудового стажу позивача, як здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За місцем першої роботи – «Оранжерейний рибокомбінат» позивач працював 2 дні на посаді стажера судноводія-судномеханіка ПТР-50 №6, отже по здобутій в училищі спеціальності, яка віднесена до плавскладу морського, річкового та флоту рибної промисловості. Таким чином, до спеціального стажу позивача належить включити 2 дні роботи у плавскладі.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У період проходження позивачем строкової служби діяв Закон СРСР «Про загальний військовий обов`язок» , згідно статті 78 якого час знахождення громадян на дійсній військовій службі в лавах Збройних сил СРСР зараховувався до їх трудового стажу. Солдатам, матросам, сержантам і старшинам строкової служби та особам, що

призвані на офіцерські посади у відповідності до пункту 2 статті 66 цього Закону, час їх дійсної військової служби, крім того, зараховується і до стажу роботи за

спеціальністю за умови, якщо вони не пізніше 3-місячного строку після звільнення в запас приступлять до роботи по отриманій до призову спеціальності.

Статтею 8 Закону України від 20.12.1991р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач з 03.06.1989 по 22.06.1991 проходив строкову військову службу у лавах Радянської армії. Після звільнення з армії у запас 22.06.1991 позивач влаштувався на роботу з 04.09.1991 у Виробниче об`єднання водних шляхів «Укрводшлях» на посаду моториста-рульового на теплоході. Отже, Позивач не пізніше 3-місячного строку після звільнення в запас приступив до роботи по отриманій ним до призову спеціальності плавскладу флоту. Таким чином, період протягом 2 років та 20 днів строкової служби в армії має бути зарахований до спеціального трудового стажу позивача.

За таких умов, спеціальний трудовий стаж позивача у плавскладі морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості складає 15 років 9 місяців та 5 днів.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що позивач станом на дату звернення за пенсією має спеціальний стаж на посадах, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим спірне рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Враховуючі визначені пунктом «д» статті 55 Закону № 1788-ХІІ підстави та умови призначення пенсії за вислугу років, а також наявність у позивача усіх необхідних умов (обсягу загального та спеціального стажу роботи, віку) для призначення зазначеного виду пенсії, суд дійшов висновку, що вирішення питання призначення пенсії у цьому випадку не є дискреційним повноваженням органу Пенсійного фонду України.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд врахував, що згідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.10 Порядку 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, у спірних правовідносинах, прийняття рішення про призначення пенсії має здійснюватись структурним підрозділом органу пенсійного фонду, на який за принципом екстериторіальності розподілено заяву пенсіонера. При цьому виплату пенсії має здійснювати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, за місцем проживання позивача.

На необхідності вчинення дій зобов`язального характеру територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності також наголосив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (як орган, який прийняв протиправне рішення) прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу період роботи у Каспійському морехідному училищі з 01.09.1985 по 22.03.1989, період роботи з 01.06.1989 по 02.06.1989 та період військової строкової служби з 03.06.1989 по 22.06.1991.

Щодо дати з якої позивач набув право на призначення пенсії, суд врахував таке.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Суд встановив, що із заявою про призначення пенсії за вислугу років позивач звернувся до пенсійного органу 22.01.2026, у зв`язку із чим, відповідно до вказаних вище приписів Закону, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років з дня звернення за пенсією 22.01.2026.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити .

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до частин 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №263040019804 від 30.01.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити з 22.01.2026 ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу період навчання з 01.09.1985 по 22.03.1989, період роботи з 01.06.1989 по 02.06.1989, період військової строкової служби з 03.06.1989 по 22.06.1991.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 30.10.2026.

СуддяВалентина ОРЛЕНКО