Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №335/9211/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №335/9211/26

Суддя: Мінаєв М. М.

1Справа № 335/9211/26 2/335/4672/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого - судді Мінаєва М.М., за участю секретаря судового засідання Бойкинюк Д.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника – адвоката Стариченко Миколу Петровича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 14.04.2022 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 669 від 21.04.2022.

Спільне життя у подружжя не склалося, шлюб існує формально, подальше його збереження суперечитиме інтересам кожного. Наразі подружжя проживає окремо, спільне господарство не веде. У позивача відсутні спільні інтереси з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, почуття поваги та любові один до одного. Намагання зберегти сім`ю ні до чого не призвели та не дали позитивного результату, подальше спільне життя і збереження шлюбу позивач вважає неможливим.

Обставини, передбачені ч. 2 ст. 110 Сімейного кодексу України, зокрема вагітність чи недосягнення дитиною одного року, після її народження, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу - відсутні. Підстави для застосування заходів примирення, передбачені ст. 111 СК України - відсутні.

Ухвалою від 21.08.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі, не заперечували проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився двічі, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся судом в установленому законом порядку.

Про причини неявки суду відповідач не повідомив, заяв про відкладення або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надав, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи, про що 30.10.2026 судом була постановлена відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні по справі докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 14.04.2022 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 669 від 21.04.2022, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 03.05.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За ствердженням позивача, яке відповідач не спростував, шлюбні відносини між сторонами припинені, сім`я відновленню не підлягає. Клопотань про надання часу для примирення від сторін не надійшло.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, приймаючи до уваги небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим і суперечить інтересам позивача, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

За таких обставин розірвання шлюбу між сторонами не буде суперечити правам та законним інтересам сторін, інших осіб.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 064,96 грн, послуги друку і поштові послуги у розмірі 144,18 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становить 10000 грн. 00 коп.

Так, на підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої допомоги від 11.08.2026 та копію додаткової угоди №1 від 11.08.2026 до договору про надання правової допомоги, укладених між адвокатом Стариченко М.П. та клієнтом ОСОБА_1 ; копію акту виконаних робіт від 20.08.2026 на загальну суму 10000,00 грн.

Зокрема, представництво інтересів позивача здійснюється адвокатом Стариченком М.П. відповідно до договору від 11.08.2026 про надання правничої допомоги та на підставі ордера. У договорі про надання правничої допомоги сторони визначили, що оплата гонорару визначається – за домовленістю Сторін. За необхідності з цього питання може бути укладена Додаткова угода, яка є невід`ємною частиною цього договору. У Додатковій угоді № 1 від 11.08.2026 сторони визначили фіксований розмір гонорару за консультацію, підготовку позовної заяви та клопотання про розгляд справи без участі, який становитиме 10 000 (десять тисяч) гривень.

В акті виконаних робіт від 20.08.2026 чітко прописано, що «Адвокат своїм підписом свідчить про оплату Клієнтом всієї суми наданих послуг, а Клієнт підтверджує факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих Адвокатом послуг». Таким, чином вказаний акт одночасно несе в собі правову природу розписки про отримання адвокатом вказаних у ньому грошових коштів, що законом не заборонено.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката, суд керується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду з цього питання, викладеними, зокрема, в Додаткових постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 20.05.2026 у справі № 911/969/24.

Суть цих висновків полягає в тому, що за принципом змагальності саме на іншу сторону покладено обов`язок надати обґрунтування щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок довести їх неспівмірність. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Жодних виключень з цього правила для випадків розгляду справи в заочному порядку ані ЦПК України, ані релевантна судова практика Верховного Суду, станом на час ухвалення цього рішення не передбачають.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., які є документально підтвердженими.

На підтвердження інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем надано квитанцію № 2215608 від 20.08.2026 «Поштова служба «Е-Пост» з описом вкладення про відправлення ОСОБА_2 рекомендованого листа із зазначенням плати за пересилку відправлення 96,00 грн та плати за друк документів 46,08 грн, сервісний збір 2,10 грн - загальна вартість 144,18 грн. та квитанцію ID: 2439689863 АТ «Райффайзен Банк» про сплату рахунку за послуги друку та доставки на сайті e-post.com.ua у розмірі 144,18 грн, відправник ОСОБА_3 .

Перелік витрат є вичерпним. Комісія банку (сервісний збір) за переказ коштів є платою за фінансову послугу, яку позивач обрав добровільно. Вона не є судовим збором чи витратами на розгляд справи, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача сервісного збору у розмірі 2,10 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат на оплату інших судових витрати, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 142,08 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 1064,96 грн.

Враховуючи вищенаведене, діючи на підставі ст.ст.104-105, 110-114 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий через представника – адвоката Стариченко Миколу Петровича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14 квітня 2022 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 669 від 21.04.2022.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн., судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в розмірі 142,08 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення суду є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом після набрання ним законної сили.

Відповідно до ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Мінаєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua