Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №209/1485/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №209/1485/26

Суддя: Похваліта С. М.

справа № 209/1485/26

провадження № 2/208/5136/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Золотоноші А.Р., представника позивача – Бобчик І.М., відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,-

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Бобчик І.М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що 22 жовтня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачем сплачуються аліменти в повному обсязі, в Єдиному реєстрі боржників не перебуває, по мірі можливості несе додаткові витрати на свою дитину.

На даний час матеріальний стан позивача змінився, оскільки зросли: витрати на утримання дитини у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку.

Позивач 24 листопада 2018 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 .

Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач з 20 червня 2025 року виключений з особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.

Дружина, ОСОБА_7 працює перукарем-модельєром у ФОП ОСОБА_8 , і за останні 6 місяців отримала сукупно на руки 34 132,00 грн, що в середньому 5688,67 грн. на місяць.

Враховуючи виключення з військової служби позивача та доходи дружини, перебування на утриманні двох малолітніх дочок від шлюбу з ОСОБА_7 , матеріальне становище позивача погіршилось, а тому постала необхідність в зміні способу стягнення аліментів.

Тому, представник позивача, просить суд:

- змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно судового наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2018 року по справі № 235/6485/18, а саме аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_1 надала суду відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву на позовну заяву, у якому просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначила, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. За позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я, так як право вибору способу стягнення аліментів належить лише тому з батьків, з яким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. Законом не передбачено права позивача, як платника аліментів, на зміну способу стягнення аліментів. За таких обставин позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені, оскільки заявлений спосіб захисту не відповідає визначеному законом порядку (право на зміну способу стягнення аліментів є лише у одержувача аліментів), що є самостійною підставою для відмови у позові. Також, зазначила, що за період розгляду даної справи в суді, змінився її стан особистих відносин (раніше вона перебувала в цивільному шлюбі, зараз вони розірвали відносини), що безпосередньо вплинуло на фінансовий стан її з донькою сім`ї.

II. Заяви, клопотання позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_9 позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача визнала частково, зазначила, що згодна на зменшення розміру аліментів до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно та просила не змінювати спосіб стягнення аліментів.

III. Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , сторони: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запис №226.

Судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2018 року по справі №235/6485/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 24 листопада 2018 року, актовий запис №549.

Відповідно до свідоцтв про народження, серії НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , вбачається, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_7 народились діти – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки від 21.05.2025 року № 1826-5003686949 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_6 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №87 від 20.06.2025 року вбачається, що молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 , помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи – начальника юридичної служби звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_7 Десантно-штурмових військ (по особовому складу) від 19 червня 2025 року №10, у запас за підпунктом «г» відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через сімейні обставини): підпункту 3 частини 12: перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, вважати таким, що 20 червня 2025 року справи та посаду здав. З 20 червня 2025 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.09.2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 за період з січня 2026 року по липень 2026 року не перебував у трудових відносинах, не отримував заробітної плати. Протягом зазначеного періоду нараховано лише дві разові виплати з ознакою доходу 185 «Виплати військовослужбовцям»: у лютому 2026 року – 72 475,24 грн. (військова частина НОМЕР_8 ) та у червні 2026 року – 68 629,31 грн. (військова частина НОМЕР_1 ).

Представником позивача долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію АТ КБ «ПриватБанк» №P24A5290068330D8233 від 24.12.2025, згідно з якої вбачається, що позивач перерахував на рахунок відповідача 5000,00 грн. з призначенням платежу «Переказ власних коштів. Виплата аліментів на доньку».

Відповідно до довідки, виданої 16.03.2026 керівником та головним бухгалтером ФОП ОСОБА_8 , вбачається, що ОСОБА_7 працює в ФОП ОСОБА_8 з 25.09.2025р.. Займає посаду Перукар-модельєр. Дохід за період з 25.09.2025р. по 28.02.2026р. склав 44 327,27 грн.; сума до виплати за зазначений період становить 34 132,00 грн..

Відповідачем також долучено до матеріалів справи договір оренди квартири від 27 жовтня 2025 року. Однак, відповідно до даного договору не вбачається, що ОСОБА_1 є орендарем квартири, оскільки орендарем зазначений – ОСОБА_12 .. Окрім цього, відповідно до п. 6 зазначеного Договору – термін дії договору закінчився, оскільки встановлений до 27 квітня 2026 року.

Щодо долучених відповідачем до матеріалів справи квитанцій, неможливо встановити отримувача цих платежів та призначення платежу (в призначенні платежу зазначено переказ власних коштів).

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року по справі №367/10126/19 зазначено: «СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів, шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України - зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Правова позиція ВСУ у справі за №143цс 13 від 05.02.2014 року).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засада змагальності сторін у судовому процесі є однією з ключових принципів правосуддя. Вона передбачає, що судовий процес є своєрідним полем змагання між сторонами - позивачем і відповідачем у цивільних справах. Головною метою цього принципу є забезпечення справедливості та об`єктивності судового процесу. Змагальність сторін у судовому процесі дозволяє кожній стороні активно захищати свої права та інтереси. Сторони мають можливість представляти свідчення, докази та аргументи на підтримку своєї позиції перед судом. Суд, зі своєї сторони, має завдання ретельно розглянути всі аргументи та докази від обох сторін та прийняти об`єктивне рішення на підставі закону (постанова Верховного Суду 07 серпня 2024 року в справі № 725/5693/21, від 21 червня 2024 року в справі № 134/743/22 ).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, після видачі Красноармійським міськрайонним судом Донецької області судового наказу від 22 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 зареєстрував шлюб, у якому народилося двоє дітей. Отже, його сімейний стан змінився, оскільки на його утриманні перебувають ще двоє малолітніх дітей. Ця обставина підлягає врахуванню відповідно до статті 182 СК України, однак сама собою не є безумовною підставою для зменшення аліментів на страшу дитину.

Судом також встановлено, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 20 червня 2025 року. Водночас відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків містять інформацію про виплати позивачу у 2026 році.

Суд вважає вказані обставини такими, що підтверджують зміну сімейного та матеріального стану позивача.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме зменшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, що відповідатиме загальним засадам регулювання сімейних відносин справедливості, добросовісності та розумності та не приведе до дестабілізації гармонійного та стабільного розвитку дитини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути судовий збір у розмірі 532,48 грн. з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 141, 150, 180-184, 192 СК України, ст.ст. 12, 76-78, 80, 89, 141, 247, 263, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_9 , адреса реєстрації – АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання – АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до судового наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2018 року у справі №235/6485/18, з розміру 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп. на користь ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_9 , адреса реєстрації – АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання – АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Похваліта С. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua