Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №208/9553/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/9553/26

провадження № 2/208/6952/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді- Гречаної В.Г.,

за участю секретаря судового засідання -Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/208/9553/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась Заводського районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з вересня 2024 року сторони почали проживати однією сім?ю. У сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає зі з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні, оскільки відповідач не надає добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини та не приймає участі у його виховані.

Позивач вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на дружину, з якою проживає дитина, так як знаходиться у працездатному віці та працює. Позивач не може працювати, так як доглядає дитину. Джерел доходу, крім соціальних виплат, по догляду за дитиною, не має.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на працездатну особу, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. Рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Як вбачається із відповіді № 3195577 від 19.08.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із відповіді № 3195944 від 19.08.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 19.08.2026 року відкрито провадження по справі № 208/9553/26 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача адвокат Плетенко у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом отримання повістки в особистому кабінеті "Електронного суду", що підтверджується довідкою.

Позивач ОСОБА_1 повідомлена у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України. 26.10.2026 року позивач надаладо суду заяву в якій просить розгляд справи провести за її відсутності та відсутності представника, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направленням судової повістки засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за адресою його реєстрації, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.

Окрім того, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має зареєстрований особистий кабінет в підсистемі ЄСІТС, судову повістку про виклик на судове засідання призначене на 17.09.2026 року отримав 09.09.2026 року о 18.54 годині, що підтверджується довідкою, на судове засідання призначене на 26.10.2026 року отримав 18.09.2026 року о 04.00 годині що підтверджується довідкою.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: п. 2 - день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Отже відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 13.08.2026 року.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.11.2025 року.

ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 13.08.2026 року.

З акта № 14 від 04.08.2026 року виданого ТОВ «Підкова Фест» в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст.ст. 75, 84 СК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно зі ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Cпільна дитина позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не досяг трирічного віку, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідачем вказані обставини не спростовано.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Враховуючи зазначене, та те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання матері його дитини не надає, він є працездатною особою, на теперішній час дитина знаходиться на повному утриманні позивачки, а також враховуючи що у суду відсутні докази сплати відповідачем аліментів на утримання дитини, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб жінки, можливостей відповідача, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів на утримання жінки, тому слід стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на її утримання у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітків (доходів), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Разом з тим, щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача алміентів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на працездатну особу, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд зауважує, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 182 СК України (який не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), поширюється виключно на аліменти, що стягуються на утримання дітей.

Натомість норми Сімейного кодексу України, що регулюють право на утримання (аліменти) одного з подружжя чи жінки, з якою проживає дитина і яка не перебуває у шлюбі, не містять положень про мінімальне обмеження розміру таких аліментів на рівні 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи. Законодавець не встановив мінімального розміру аліментів для повнолітнього члена сім`ї (дружини/матері), на відміну від аліментів на неповнолітніх дітей, тому суд не вбачає підстав для стягнення аліментів у розмірі не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на працездатну особу. З огляду на викладене, в цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову про стягнення аліментів та в зв`язку із тим, що за даною категорією справи позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Суд бере до уваги, що часткове задоволення позову не пов`язане зі зменшенням суми стягнення. Відмова стосується лише вимоги щодо зазначення в резолютивній частині рішення розміру аліментів не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи. Тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 14.08.2026 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати пов`язані зі платою судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В порядку п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України, рішення суду в межах стягнення з відповідача суми аліментних платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Гречана