Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №333/1710/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/1710/26

Провадження № 2/333/2573/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8119448 від 07.08.2025 у розмірі 25 350,53 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав своєчасно як первісному кредитору так і позивачу, до якого перейшли права вимоги за договором факторингу, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов`язання належним чином.

09.06.2026 представник відповідача – адвокат Калінін Сергій Костянтинович надав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідач позов визнає частково. Визнає, що уклав з ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" договір кредитної лінії № 8119448 від 07.08.2025, а також додаткову угоду від 08.08.2025 до Договору та отримав коштів всього в розмірі 10 000,00 грн., які не повернув. Проте відповідач не погоджується з позовними вимогами про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 5 000,00 грн. та комісії за надання кредиту в розмірі 1 725,00 грн., обґрунтовуючи це тим, що позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) договірних зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту представник відповідача вказує на те, що п. 2.2.8 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту, при цьому вказаний пункт не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту. Оскільки надання кредиту – це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця, однак позивачем не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору про надання кредиту, за таких обставин, вважає положення договору позики про сплату позичальником комісії за надання кредиту нікчемними, а позовну вимогу в цій частині необґрунтованою. Також зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеною та несправедливою, на думку представника відповідача, розумний розмір витрат позивача на правову допомогу має бути 1 000,00 грн. (а.с.88-94).

11.06.2026 представник позивача – адвокат Ткаченко Юлія Олегівна надала до суду заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 49 ЦПК України, обґрунтовуючи її тим, що у зв`язку з отриманням заперечень сторони відповідача проти нарахування пені/неустойки, а також з метою забезпечення ефективного, швидкого та справедливого розгляду справи, позивач вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 20 350,53 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 10 000,00 грн.; сума заборгованості за процентами – 8 625,53 грн.; сума заборгованості за комісією – 1 725,00 грн., а також просить стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. (а.с.96).

Ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Холода Р.С. від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 03.04.2026, яке у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні було відкладено на 06.05.2026, яке було відкладено на 21.07.2026 за клопотанням представника відповідача.

01.06.2026 цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана на розгляд судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходька В.М., в порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, з підстав призначення судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Холода Р.С. на посаду судді Запорізького апеляційного суду указом Президента України № 397/2026 від 19.05.2026.

Після передачі вищезазначеної цивільної справи ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходька В.М. від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 08.07.2026, яке у зв`язку з неявкою учасників справи було відкладено на 26.08.2026, яке було відкладено на 07.10.2026 за клопотанням представника відповідача. 07.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 19.10.2026.

В судовому засіданні 08.07.2026 суд постановив ухвалу, без оформлення окремого документа, про прийняття та задоволення заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (а.с.109).

Учасники справи в останнє судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі, від відповідача та його представника заяв про розгляд справи за їх відсутності або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч. 3 ст. 211 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

07.08.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 8119448, акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора "027606". Відповідно до якого, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти , на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору (п.2.1. Договору) (з.б.а.с.13-20).

Параметри та умови кредиту (п.2.2.): сума кредиту – 7 950,00 грн. (п.2.2.1.); строк кредитування/строк договору – 360 днів (п.2.2.2.); розмір першого обов`язкового платежу – 3 637,13 грн. (п.2.2.3.); період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування (п.2.2.4.); дата сплати першого обов`язкового платежу – 05.09.2025 (п.2.2.5); тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія (п.2.2.7.); комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 371,38 грн.), дата надання кредиту – 07.08.2025, дата повернення кредиту – 01.08.2026, процентна ставка/день (фіксована) – 0.95, орієнтовна загальна вартість кредиту – 36 510.38 грн., неустойка/день – 397,50 грн., загальні витрати за кредитом – 28 560.38 грн. (п.2.2.8.). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором (п.2.8.). За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п.2.2.8. п.2.2. договору (п.6.2.).

08.08.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 8119448-861385 до договору кредитної лінії (надійний) № 8119448 від 07.08.2025, відповідно до якої на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, кредитодавець, в межах кредитного ліміту, збільшує суму наданого позичальнику кредиту 7 950,00 грн. на 2 050,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого кредиту становить 10 000,00 грн. (п.1). У зв`язку зі збільшенням суми кредиту за умовами договору на суму такого збільшення нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 17.25% від суми, на яку збільшено кредит (що у грошовому виразі складає 353.62 грн.) (п.1.2.). Акцепт додаткової угоди позичальником здійснено шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора "841224" (а.с.21).

Виконання кредитором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 7 950,00 грн. підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Европейська платіжна система" за Вих. № КД-000020278 від 31.12.2025 та копією платіжної інструкції/операції № dbb982f5-aa77-4841-ac54-983b40f051d4, згідно яких 07.08.2025 на банківську карту отримувача Сапуна Романа № НОМЕР_1 , яка була зазначена позичальником в договорі на отримання кредиту, було перераховано суму у розмірі 7 950,00 грн. (а.с.9, з.б.а.с.23).

Виконання кредитором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 2 050,00 грн. підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Европейська платіжна система" за Вих. № КД-000020428 від 31.12.2025 та копією платіжної інструкції/операції № 163fc845-adc7-40d1-9228-58c54cbb2176, згідно яких 08.08.2025 на банківську карту отримувача Сапуна Романа № НОМЕР_1 , яка була зазначена позичальником в договорі на отримання кредиту, було перераховано суму у розмірі 2 050,00 грн. (з.б.а.с.24, а.с.26).

16.09.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" було укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "Деал Фінанс Груп" за плату, а ТОВ "Деал Фінанс Груп" приймає належні ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" і Боржниками (а.с.27-34), в тому числі за кредитним договором № 8119448 від 07.08.2025, що підтверджується Реєстром прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 (з.б.а.с.34-35).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Деал Фінанс Груп" є правонаступником у зобов`язанні, що виникло за кредитним договором № 8119448 від 07.08.2025, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , в обсязі набутих прав.

Як вбачається з розрахунку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" у ОСОБА_1 за кредитним договором № 8119448 від 07.08.2025 станом на 23.12.2025 наявна заборгованість у розмірі 25 350,53 грн., з яких: тіло – 10 000,00 грн., відсотки – 8 625,52 грн., неустойка – 5 000,00 грн., комісія – 1 725,00 грн. (з.б.а.с.11-12).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, у ОСОБА_1 за договором позики № 8119448 від 07.08.2025 за період з 22.12.2025 по 21.01.2026 наявна заборгованість на загальну суму 25 350,53 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 10 000,00 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами – 8 625,53 грн.; заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею – 5 000,00 грн.; заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією – 1 725,00 грн. (а.с.5). При цьому, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 20 350,53 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 10 000,00 грн.; сума заборгованості за процентами – 8 625,53 грн.; сума заборгованості за комісією – 1 725,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою цієї статті, зокрема передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З огляду на вказане, відповідачем був укладений зазначений електронний договір шляхом надсилання повідомлення з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором, який відповідачем не спростовується, а також враховуючи, що відповідач визнав заборгованість у частині тіла кредиту та не надав заперечень щодо нарахованих відсотків, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Деал Фінанс Груп" щодо стягнення заборгованості за договором позики № 8119448 від 07.08.2025 у частині тіла кредиту та відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а саме в сумі 18 625,53 грн. (10 000,00 грн. – тіло кредиту + 8 625,53 грн. – відсотки).

Щодо вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України "Про захист прав споживачів".

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту – це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Як вбачається з договору № 8119448 пунктом 2.2.8 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту.

Відповідно до п.1.12. Договору, комісія за надання кредиту – грошові кошти, які згідно умов договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю за надання кредит в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом.

При цьому, пункт 2.2.8 Договору не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Однак, позивачем не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору про надання кредиту.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача комісії за надання кредиту є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, який був укладений між ТОВ "Деал Фінанс Груп" та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (з.б.а.с.36-39); витяг з акту № 6-ДІЛ від 08.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (з.б.а.с.39); акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.40-41); платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579938010.1 від 16.01.2026 із зазначенням платежу: "оплата за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги № 6-ДІЛ віл 08.01.2026 (з.б.а.с.41); ордер на надання правничої допомоги від 03.09.2025 (а.с.42); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (з.б.а.с.42).

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 436,72 грн. (18 625,53 грн. х 2 662,40 грн. / 20 350,53 грн.), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 118,56 грн. (18 625,53 грн. х 4 500,00 грн. / 20 350,53 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12-13, 76-81, 141, 211 ч. 3, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за кредитним договором № 8119448 від 07.08.2025 у розмірі 18 625,53 грн., судові витрати в сумі 2 436,72 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 118,56 грн., а всього 25 180 (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят) грн. 81 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Ходько