Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №299/3687/26
Суддя: Кашуба А. В.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3687/26
Номер провадження 2/299/1806/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
28.10.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Кашуба А.В., секретар судового засідання Чернянчук К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м.Виноградів цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
14.08.2026 позивач подав вказану позовну заяву до суду.
Позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Договором кредиту №105061896 у розмірі 15203,25 грн, а саме 5000 грн заборгованості за тілом кредиту, 1983,25 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 2220 грн заборгованості за комісією, штраф - 6000 грн. Позивач заявив про понесення судових витрат - 2662,40 грн судовий збір, витрати на поштову відправку матеріалів відповідачу - 219,78 грн.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 08.03.2026 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено Кредитний договір №105061896. Договір укладено у електронній формі.
Віддалена ідентифікація відповідача здійснена через Систему BankID НБУ. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5000.00 грн. Згідно п. 1.1 Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Відповідно до п. 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Пунктом 3.3.3. Договору встановлено, що у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу Товариства сплатити штраф та/або проценти передбачені розділом 4 цього Договору. Факт надання кредиту підтверджується платіжним дорученням. В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 105061896 від 08.03.2026р у зв`язку з чим станом на 06.08.2026 утворилась заборгованість у розмірі 15203,25 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5000 грн. та за відсотками - 1983,25 грн., комісія- 2 220,00 грн., штраф - 6000.00 грн.
Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026. За Реєстром боржників до Договору факторингу МТ-260626-1 від 26.06.2026 відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 105061896 від 08.03.2026 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Позивач надав докази направлення копії позову із додатками відповідачу
Відзив не подано.
Позивач у позовній заяві клопотав розглядати справу без участі його представника, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач не з`явився в судове засідання, вважається таким, що належним чином своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи: судова повістка вручена. Причин неявки суду не повідомив, клопотань не надходило. Відзив не подано. Тому, відповідно до порядку, встановленого ст.ст. 280-282 ЦПК України суд, врахувавши, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, провів заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. Частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлює «Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі». Згідно з ч. 1 ст. 12 цього ж Закону, моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд встановив, що 08.03.2026 ТОВ «Мілоан» та відповідач уклали Договір про споживчий кредит №105061896. Договір укладено у електронній формі.
У графі персональних даних позичальника вказано номер телефону НОМЕР_2 .
Віддалена ідентифікація відповідача здійснена через Систему BankID НБУ. Згідно п. 1.1 Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн. 2 1.3. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 08.03.2026 (дата надання кредиту). Типом кредиту є кредит. Відповідно до п. 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. 1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8140.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Пунктом 3.3.3. Договору встановлено, що у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу Товариства сплатити штраф та/або проценти передбачені розділом 4 цього Договору. Відповідно до пункту 2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 473118******1929 .
Відповідно до розділу «Терміни і визначення» Договору, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).
Факт надання кредиту підтверджується: Платіжне доручення 116653347 Дата: 2026-03-08 Платник: ТОВ «Мілоан», призначення платежу Кошти згідно договору 105061896, сума 5000 грн, отримувач ОСОБА_1 , карта№ 473118******1929 .
Зі слів позивача Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 105061896 від 08.03.2026р у зв`язку з чим станом на 06.08.2026 утворилась заборгованість у розмірі 15203,25 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5000 грн. та за відсотками - 1983,25 грн., комісія- 2 220,00 грн., нараховано штраф - 6000.00 грн.
Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази, подані на підтвердження факту укладання договору кредиту, на переконання суду є належними та допустимими, а у своїй сукупності, за стандартом доказування у цивільному судочинстві «більша вірогідність», є достатніми для підтвердження тих обставин, що відповідач уклав із ТОВ «Мілоан» електронний Договір про споживчий кредит від 08.03.2026, а ТОВ «Мілоан» на підставі цього Договору і на його виконання переказав безготівковим переказом на картку № 473118******1929 кредитні грошові кошти у сумі 5000 грн. Достовірність цих доказів не викликає у суду обґрунтованих сумнівів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивач надав розрахунок заборгованості (електронний документ), у виді Відомості про щоденні нарахування та погашення за Договором кредиту, яка сформована первісним кредитором станом на 2026-06-26.
Суд перевірив існування обставин позову у частині переходу права вимоги за Договором кредиту.
Суд встановив, що Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026. За Реєстром боржників до Договору факторингу МТ-260626-1 від 26.06.2026 відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 105061896 від 08.03.2026 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Надані позивачем докази на підтвердження переходу права вимоги є належними та допустимими, їх достовірність не викликала у суду обґрунтованих сумнівів, а у своїй сукупності вони є достатніми для підтвердження тієї обставини, що до Позивача перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит №105061896 від 08.03.2026.
Тому позов в частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом є обґрунтованим.
Щодо умови договору про обов`язок сплачувати комісію за управління та обслуговування кредиту.
У цій справі суд установив, що між сторонами спору було укладено кредитний договір, умовами якого передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати «винагороду за обслуговуванням кредиту».
Так, відповідно до пункту 1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8140.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до розділу договору про визначення термінів, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У даній конкретній справі у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту і яка не включає послуги з надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає один раз на місяць, які гарантовано є безоплатними в силу закону.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг, які не включають послуги з надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає один раз на місяць, які гарантовано є безоплатними в силу закону, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати «винагороду за обслуговуванням кредиту» є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
У справі № 204/224/21 Верховний Суд надав наступні Висновки щодо застосування норми права.
«Отже, на підставі вказаного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому, у даній справі суд дійшов висновку, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати «винагороду за обслуговуванням кредиту»(комісія) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», бо до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а зі змісту кредитного договору вбачається, що цю плату встановлено за всі без виключень послуги кредитодавця щодо надання інформації.
Позов у частині вимоги про стягнення комісії у сумі 2220 грн задоволенню не підлягає.
Позивач просив також стягнути штраф, нарахований за порушення позичальником грошових зобов`язань за договором у сумі 6000 грн. З цього приводу суд вирішив наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Ця норма Цивільного кодексу України має однозначний зміст, поширює свою дію на кредитні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору у даній справі, норма, передбачена нормативно-правовим актом-Кодексом має перевагу перед нормами у Законах, тому суд її застосовує і вирішує, що вимога про стягнення штрафу у розмірі 6000 грн задоволенню не підлягає.
Отже, позов слід задоволити частково: у частині стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у сумі 5000 грн та процентами за користування кредитом 1983,25 грн.
У зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати, понесені позивачем - слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог позову.
Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Позивач заявив про понесення інших судових витрат, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для подання позову - направлення позивачем пакету документів відповідачу перед поданням позовної заяви.
На підтвердження витрат на поштові відправлення у сумі 219.78 грн позивач надав - Квитанцію № 2198602 Дата: 13.08.2026 «Поштова служба «Е-Пост».
Всього розподілу підлягають 2882,18 грн судових витрат, понесених позивачем. Позов задоволено на 45,93%. З відповідача слід стягнути 1323,86 грн судових витрат позивача.
На підставі викладеного, згідно ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Договором про споживчий кредит №105061896 від 08.03.2026 у сумі 6983,25 грн (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні 25 коп), а також судові витрати, понесені позивачем, у сумі 1323,86 грн (одна тисяча триста двадцять три гривні 86 коп).
У задоволенні вимог позову у іншій частині - відмовити.
Відповідач може подати до суду, який розглянув справу, заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду або протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ 43170298, адреса місцезнаходження 01133, м.Київ, вул.Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .
Головуючий Кашуба А. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua