Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №932/17832/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 932/17832/25

Провадження № 2/175/1324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 жовтня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді – Бойко О.М.

із секретарем судового засідання – Грицай К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів,–

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів.

У листопаді 2025 року до Шевченківського районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 19 січня 2026 року матеріали позовної заяви було направлено до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

16 березня 2026 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року дану справу прийнято до розгляду судді Бойка О.М.

В позовних вимогах позивач просить суд: Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 51010,35 грн. та судові витрати.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 07 травня 2025 року між ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) був укладений договір на виконання зварювальних робіт (далі - договір).

За умовами пункту 2.1. договору Виконавець зобов`язався виконати зварювальні роботи по виготовленню та зварюванню металевої рами за кресленням Замовника, а замовник зобов`язався оплатити виконані роботи.

За умовами пунктів 3.1., 3.2. договору початок робіт: 08.05.2025, завершення робіт: 18.05.2025.

За умовами пунктів 4.1., 4.2. договору загальна вартість робіт становить 45650,00 гривень.

За умовами пункту 5.1. договору Виконавець зобов`язується виконати роботи якісно та у визначений строк.

За умовами пункту 5.2. договору Замовник зобов`язується забезпечити доступ до місця виконання робіт, прийняти виконані роботи та здійснити оплату.

За умовами пункту 6.1. договору у разі порушення строків або неякісного виконання робіт Виконавець зобов`язується усунути недоліки за власний рахунок.

За умовами пункту 7.2. договору усі спори за договором вирішуються шляхом переговорів, а у разі неможливості - у суді за місцем проживання виконавця.

Зварювальні роботи передбачали виготовлення сходів та колони. Щодо колони позивач претензій не заявляє.

Щодо сходів позивач заявляє вимоги в цій справі. На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, 07.05.2025 позивач передав відповідачу готівкою грошові кошти в сумі 500,00 доларів США, про що свідчать підписи сторін в договорі.

На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, позивач перерахував на банківську карту відповідача грошові кошти в розмірі 7000.00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №Р24А4311281830D3952 від 12.05.2025.

На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, 20.05.2025 позивач передав відповідачу готівкою грошові кошти в сумі 600.00 доларів США.

На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, позивач перерахував на банківську карту відповідача грошові кошти в розмірі 6200.00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №Р24А4446328880D5610 від 12.06.2025.

Однак, відповідач порушив умови договору в частині виготовлення сходів, в обумовлений строк не виконав роботи якісно, про що свідчить переписка між позивачем та відповідачем в додатку вайбер, що додається.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє зобов`язання перед позивачем, просить стягнути з відповідача на користь позивача 51010,35 грн.

У судовому засіданні позивач не з`явився. Про час та місце був належним чином повідомлений. Надав заяву про розгляд справи без його участі в якій позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.

За даних обставин суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи за правилами Глави 11 Розділу 3 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом фактично встановлено, що 07 травня 2025 року між ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) був укладений договір на виконання зварювальних робіт (далі - договір).

За умовами пункту 2.1. договору Виконавець зобов`язався виконати зварювальні роботи по виготовленню та зварюванню металевої рами за кресленням Замовника, а замовник зобов`язався оплатити виконані роботи.

За умовами пунктів 3.1., 3.2. договору початок робіт: 08.05.2025, завершення робіт: 18.05.2025.

За умовами пунктів 4.1., 4.2. договору загальна вартість робіт становить 45650,00 гривень.

За умовами пункту 5.1. договору Виконавець зобов`язується виконати роботи якісно та у визначений строк.

За умовами пункту 5.2. договору Замовник зобов`язується забезпечити доступ до місця виконання робіт, прийняти виконані роботи та здійснити оплату.

За умовами пункту 6.1. договору у разі порушення строків або неякісного виконання робіт Виконавець зобов`язується усунути недоліки за власний рахунок.

За умовами пункту 7.2. договору усі спори за договором вирішуються шляхом переговорів, а у разі неможливості - у суді за місцем проживання виконавця.

Зварювальні роботи передбачали виготовлення сходів та колони. Щодо колони позивач претензій не заявляє.

Щодо сходів позивач заявляє вимоги в цій справі. На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, 07.05.2025 позивач передав відповідачу готівкою грошові кошти в сумі 500,00 доларів США, про що свідчать підписи сторін в договорі.

На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, позивач перерахував на банківську карту відповідача грошові кошти в розмірі 7000.00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №Р24А4311281830D3952 від 12.05.2025.

На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, 20.05.2025 позивач передав відповідачу готівкою грошові кошти в сумі 600.00 доларів США.

На виконання умови, передбаченої в пункті 4.2. договору, позивач перерахував на банківську карту відповідача грошові кошти в розмірі 6200.00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №Р24А4446328880D5610 від 12.06.2025.

Однак, відповідач порушив умови договору в частині виготовлення сходів, в обумовлений строк не виконав роботи якісно, про що свідчить переписка між позивачем та відповідачем в додатку вайбер.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині першій статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У статті 626 ЦК України зафіксовано поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

У частині першій статті 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 6 ЦК України закріплено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Згідно ч.ч.1,2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За офіційним курсом НБУ станом на 30.10.2025, еквівалент 1 (один) долару США становить 42,0115 гривні.

Отже, позивач заявляє до відповідача вимогу в сумі 51010.35 грн. за розрахунком: 900$ * 42,0115 + 7000 грн. + 6200 грн. = 51010,35 грн.

Оскільки відповідач не виконав своє зобов`язання перед позивачем, просить стягнути з відповідача на користь позивача 51010,35 грн.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов?язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці. зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен

забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Отже, на підставі вищезазначеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) грошові кошти в розмірі 51010,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., що загалом складає 9211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня складання повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.