Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №560/7292/26
Суддя: Печений Є.В.
Справа № 560/7292/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
іменем України
30 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2026 у справі №560/7292/26 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 05.03.2026 №137/2026 «Про розгляд листа управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо виключення житлового приміщення АДРЕСА_1 , з фонду житла для тимчасового проживання громадян».
Зобов`язано Виконавчий комітет Нетішинської міської ради повторно розглянути клопотання управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради, оформлене листом від 21.01.2026 №04/02-04-156 та зареєстроване 23.01.2026 за №23/388-01-10/2026, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
03.10.2026 представник позивачки - адвокат Латишева Оксана Володимирівна звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з Виконавчого комітету Нетішинської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
На підтвердження заявлених витрат представник позивачки надала договір про надання правничої допомоги №16/26 від 16.03.2026, акт №16/26-1 про надання правової допомоги (юридичних послуг) та виконаних робіт (наданих послуг) від 02.10.2026, а також ордер на надання правничої допомоги.
12.10.2026 Виконавчий комітет Нетішинської міської ради подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просить відмовити у її задоволенні.
Відповідач зазначає, що заявлені витрати у розмірі 15000 грн є необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим на їх виконання.
Зокрема, відповідач вказує, що відповідно до пункту 6.3 договору №16/26 порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, сума та інші умови мають визначатися сторонами у додаткових угодах, проте відповідної додаткової угоди до матеріалів справи не подано.
Також відповідач звертає увагу на відсутність доказів фактичної оплати позивачкою правничої допомоги.
Крім того, на думку відповідача, в акті від 02.10.2026 частково дублюються послуги з надання консультацій, юридичного супроводу заяв, звернень та повідомлень, підготовки адвокатських запитів і збору документів.
Відповідач також зазначає, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, а під час розгляду справи представником позивачки, крім позовної заяви, подано лише відповідь на відзив, у зв`язку з чим заявлені три години процесуального супроводу провадження в суді вважає завищеними.
Розглянувши заяву, заперечення відповідача та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою статті 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1. розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2. розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1. складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2. часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3. обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4. ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві представник позивачки повідомила суд про попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн та зазначила, що докази розміру таких витрат будуть подані суду згодом.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивачка просила стягнути з відповідача судові витрати, які включають судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Рішення у справі ухвалено 29.09.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами витрат подано 03.10.2026, тобто у строк, встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України.
Основним рішенням суд вирішив питання щодо стягнення судового збору, проте питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішив.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд встановив, що 16.03.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Латишевою Оксаною Володимирівною укладено договір №16/26 про надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 6.1 договору гонорар є формою винагороди адвокату за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, сума, умови повернення тощо визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.
Водночас 02.10.2026 між адвокатом та позивачкою складено та підписано акт №16/26-1 про надання правової допомоги (юридичних послуг) та виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до зазначеного акта адвокатом надано такі послуги:
1. надання роз`яснень та консультацій, юридичний супровід усіх заяв, звернень, повідомлень - 3 години, вартість 3000 грн;
2. підготовка адвокатських запитів та збір документів для формування позовних вимог - 3 години, вартість 3000 грн;
3. підготовка позову, додатків до нього та направлення до розгляду - 6 годин, вартість 6000 грн;
4. процесуальний супровід провадження в суді - 3 години, вартість 3000 грн.
Загальна кількість часу становить 15 годин, загальна вартість послуг - 15000 грн.
Акт підписаний адвокатом та Прокопчук Анною Вікторівною. У ньому також зазначено, що сторони підтверджують належне виконання договору, а клієнт претензій щодо якості, повноти, строків та обсягу послуг не має.
Отже, незважаючи на відсутність окремої додаткової угоди, підписаний обома сторонами акт містить погоджену сторонами вартість конкретно наданої правничої допомоги та підтверджує виникнення у позивачки обов`язку щодо її оплати.
Посилання відповідача на відсутність документа про фактичну сплату 15000 грн також не є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні витрат.
Частина третя статті 134 КАС України прямо передбачає можливість розподілу вартості правничої допомоги, яка не лише сплачена, але й підлягає сплаті, а частина сьома статті 139 КАС України - витрат, які сторона сплатила або має сплатити.
Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23, відповідно до якого відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи вони тільки мають бути сплачені.
Разом з тим наявність договору та акта не означає, що вся погоджена між адвокатом і клієнтом сума автоматично підлягає покладенню на іншу сторону.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд оцінює реальність, необхідність та розумність заявлених витрат, а також їх співмірність зі складністю справи та фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи.
Оцінюючи заперечення відповідача щодо окремих складових заявленої суми, суд враховує наступне.
Щодо 3000 грн за надання роз`яснень та консультацій, юридичний супровід усіх заяв, звернень та повідомлень суд зазначає, що акт не конкретизує, які саме заяви, звернення чи повідомлення були підготовлені або супроводжувалися адвокатом, їх кількість та зв`язок із розглядом саме цієї адміністративної справи.
Так само щодо 3000 грн за підготовку адвокатських запитів та збір документів для формування позовних вимог матеріали справи не містять конкретизації адвокатських запитів, їх копій або інших доказів, які дозволяли б встановити фактичний обсяг зазначених робіт.
Крім того, за своїм змістом роботи з юридичного супроводу звернень та повідомлень, підготовки адвокатських запитів і збору документів частково перетинаються між собою та з підготовкою позовної заяви.
За таких обставин суд вважає, що необхідність покладення на відповідача витрат у загальному розмірі 6000 грн за зазначені два види послуг належним чином не обґрунтована.
Водночас матеріалами справи підтверджується підготовка представником позивачки адміністративного позову, який містить виклад фактичних обставин справи, аналіз нормативно-правового регулювання, практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, а також додатки на підтвердження позовних вимог.
З огляду на обсяг позовної заяви, характер спірних правовідносин та необхідність аналізу житлового законодавства, законодавства про місцеве самоврядування і значного обсягу фактичних обставин, витрати у розмірі 6000 грн за підготовку позовної заяви та матеріалів до неї суд вважає обґрунтованими та співмірними.
Щодо 3000 грн за процесуальний супровід провадження в суді суд враховує, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.
Разом з тим відсутність судових засідань сама по собі не свідчить про відсутність правничої допомоги під час судового розгляду.
Матеріалами справи підтверджується здійснення представником позивачки процесуального супроводу справи, зокрема підготовка та подання відповіді на відзив.
Враховуючи характер виконаної роботи, її безпосередній зв`язок із розглядом справи, а також погоджену сторонами вартість однієї години роботи адвоката у розмірі 1000 грн, суд вважає витрати на процесуальний супровід у розмірі 3000 грн співмірними.
Отже, із заявлених 15000 грн документально підтвердженими, необхідними та співмірними з фактичним обсягом наданої у межах цієї справи професійної правничої допомоги суд вважає витрати у розмірі 9000 грн, з яких 6000 грн - підготовка позову, додатків до нього та направлення до суду, 3000 грн - процесуальний супровід справи.
У частині 6000 грн за надання роз`яснень, консультацій, юридичний супровід заяв, звернень і повідомлень, а також за підготовку адвокатських запитів та збір документів заявником не наведено достатньої конкретизації і доказів, які б дозволяли встановити необхідність та фактичний обсяг цих робіт саме у зв`язку з розглядом цієї справи.
Враховуючи наведене та клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 243, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Нетішинської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30100 , код ЄДРПОУ - 05399231)
Головуючий суддя Є.В. Печений
Оригінал: reyestr.court.gov.ua