Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №209/7376/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №209/7376/26

Суддя: Юрченко Я. О.

Справа № 209/7376/26

Провадження № 3/209/1099/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Юрченко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріал, що надійшов з Відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 172924 від 22.09.2026 року, 21.09.2026 року приблизно о 15.53 годин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо забезпечення обов`язкової базової середньої освіти неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має пропуски з навчання предметів, а саме 11 днів не відвідував заклад освіти без поважних причин. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ст. 55 Закону України «Про освіту», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 до суду не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, клопотання про відкладення судового розгляду від неї не надходило. Також, про призначення судового засідання щодо ОСОБА_1 було відображено у списку справ призначених до розгляду на сайті Судової влади України, який є у вільному доступі громадян.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи той факт, що судом було використано всі можливі засоби повідомлення особи, та те, що подальше відкладення справи призведе до необґрунтованого затягування її розгляду, дійшов висновку, що за таких обставин на підставі ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з огляду на наступне.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно зі ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, навчання та створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 55 Закону України «Про освіту», батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та сприяти виконанню нею освітньої програми.

Разом з тим, особливості фіксації та підтвердження причин пропусків занять учнями чітко врегульовані підзаконними актами. Зокрема, пунктами 2 та 12 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684, визначено, що дітьми, не охопленими навчанням, є учні, які не відвідують навчальні заняття протягом десяти робочих днів поспіль з невідомих або без поважних причин. При цьому нормативно встановлено, що причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров`я або письмовим поясненням одного з батьків дитини чи інших її законних представників, поданим у довільній формі.

Судом встановлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, матеріали справи містять лише протокол про адміністративне правопорушення, повідомлення на лінію «102» від куратора Енергетичного коледжу ОСОБА_3 та письмові пояснення самої ОСОБА_1 .

Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї вбачається, що її неповнолітній син ОСОБА_2 не відвідував навчальний заклад у зазначений період виключно у зв`язку зі станом здоров`я, і наразі в родині вирішується питання щодо його подальшого лікування та лікарняного.

Той факт, що офіційний листок непрацездатності або довідка закладу охорони здоров`я батьками не відкривалися, за наявності реальних проблем із соматичним станом дитини та з огляду на вищевказані вимоги Порядку № 684 КМУ, де письмове пояснення матері визначено альтернативним способом підтвердження поважності причин пропуску, не може свідчити про умисне ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виражається в ухиленні від виховання та навчання дітей, що передбачає винну, систематичну та тривалу бездіяльність особи, яка має реальну можливість виконати свої обов`язки, але свідомо цього не робить. Питання пропусків занять через погіршення здоров`я повністю виключає таку ознаку складу правопорушення як умисел та вина особи.

Будь-яких інших належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б спростовували письмові пояснення ОСОБА_1 або підтверджували факт її злісного ухилення від забезпечення навчання сина (проведення коледжем попередньої виховної чи роз`яснювальної роботи з матір`ю, яка б не дала результатів, актів обстеження житлово-побутових умов чи висновків Служби у справах дітей), матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно до ст. 7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що протокол, складений відносно ОСОБА_1 , не містить належні докази наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, що їй інкримінований.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Я.О.Юрченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua