Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №520/28659/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р. № 520/28659/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Давиденко

Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення

(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних

ситуацій у Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ЄДРПОУ 38631015, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 8), в якому просить суд:

• визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18 720,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) та частини належного грошового забезпечення у сумі 3 640,00 грн (три тисячі шістсот сорок грн 00 коп.), що надмірно утримано в якості військового збору, які утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 520/31547/25;

• зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18 720,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) та частини належного грошового забезпечення у сумі 3 640,00 грн (три тисячі шістсот сорок грн 00 коп.), що надмірно утримано в якості військового збору, які утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 520/31547/25.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідачем, при здійсненні нарахування грошового забезпечення, виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі №520/31547/25, утримано військовий збір в розмірі 5% та податок з доходів фізичних осіб у розмірі 18%. Тому вважає, що така бездіяльність відповідача в частині щодо утримання сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті сум належного грошового забезпечення на виконання судового рішення є протиправною з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України № 44, якою затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що і стало підставою для звернення позивача до суду з урахуванням наступних доводів та обґрунтувань.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив публічну службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

04.09.2025 року позивача звільнено зі служби та виключено з кадрів ДСНС України та знятий з усіх видів забезпечення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі №520/31547/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, зокрема зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки (основної та додаткової), виходячи з розміру грошового забезпечення із урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі №520/31547/25, відповідачем 14.08.2026 року було виплачено належне позивачу грошове забезпечення у сумі 80080,00 грн, з одночасним утриманням військового збору у розмірі 5% у сумі 5200,00 грн. та податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 18720,00 грн, що підтверджується виписками з банку про надходження коштів.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі Порядок № 44).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктами 4-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Виходячи із системного аналізу цих норм, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів. Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою військовослужбовцям грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, у відповідача наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі №520/31547/25.

Суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для невиплати позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб, оскільки виплати, з яких утримано податок, не є грошовим забезпеченням і їх здійснення відбулося на виконання рішення суду, тобто такі виплати не пов`язані з виконанням обов`язків несення служби, так як з аналізу приписів пункту 168.5 статті 168 ПК України слідує, що компенсації підлягає сума податку на доходи фізичних осіб, яка утримана не тільки з грошового забезпечення, а й з грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, тобто для виплати військовослужбовцю компенсації податку з доходів фізичних осіб немає значення чи є виплачені суми складовими грошового забезпечення, чи не є такими складовими та чи виплачені вони під час проходження військової служби чи після звільнення зі служби на виконання судового рішення.

Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17.

Крім того, у відповідності до пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

За приписами п.п. 1.1. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) платником збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Поряд з цим приписами статі 162 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходу, а об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), тобто Позивач у вказаних правовідносинах є платником податків.

У відповідності до змісту абз. 5 п.п. 1.3. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ставка збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

За таких обставин, ставка військового збору для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, одержаного у вигляді грошового забезпечення становить 1,5 відсотка від бази оподаткування.

Отже, у спірних відносинах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, встановлений законом, оскільки протиправно не виплатив позивачу грошову компенсацію в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, а також виплати частини належного грошового забезпечення, що надмірно утримана в якості військового збору з грошового забезпечення позивача, утриманого при виплаті на виконання постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі № 520/31547/25.

Згідно з ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідач безпідставно утримав податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 18720,00 грн. та надмірно утримав зайві 5% військового збору (замість 1,5%) з виплаченого грошового забезпечення позивача.

Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд зазначає, що питання здійснення відповідних нарахувань грошового забезпечення та утримання податків і зборів віднесено до виключної компетенції відповідача, а тому, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% при проведенні нарахування грошового забезпечення (заробітної плати), що не було виплачено під час проходження служби та при звільненні, проте виплачено на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі №520/31547/25 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18720,00 грн. та частини належного грошового забезпечення за ставкою 3,5% у сумі 3640,00 грн., що надмірно утримано в якості військового збору, які утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.01.2026 року по справі № 520/31547/25.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кодексом законів про працю України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ЄДРПОУ 38631015, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 8) про визнання бездіяльності протиправною щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18 720,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) та частини належного грошового забезпечення у сумі 3 640,00 грн (три тисячі шістсот сорок грн 00 коп.), що надмірно утримано в якості військового збору, які утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 520/31547/25 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015) щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18720,00 грн та частини належного грошового забезпечення у сумі 3640,00 грн., що надмірно утримано в якості військового збору, які утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року у справі № 520/31547/25.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ЄДРПОУ 38631015, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 8) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18720,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.) та частини належного грошового забезпечення у сумі 3640,00 грн (три тисячі шістсот сорок грн. 00 коп.), що надмірно утримано в якості військового збору, які утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року у справі № 520/31547/25.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Давиденко Т.В.