Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/11451/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11451/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року без застосування січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця);

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2020 року без застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації – різниці в розмірі 4438,51 гривень, з урахуванням виплачених сум;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2020 року відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації – різниці в розмірі 4438,51 гривень, з урахуванням виплачених сум.

Стислий виклад позиції позивача.

У позовній заяві зазначено, що з 21 листопада 2016 року до 01 серпня 2020 року позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).

Наказом від 21.11.2016 №456-ос позивача, який прибув з НОМЕР_2 прикордонного загону, зараховано до списків регіонального управління та на всі види забезпечення, а наказом від 29.07.2020 №224-ос виключено зі списків особового складу з 01 серпня 2020 року у зв`язку зі звільненням у запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 01.07.2020 №621-ос.

Позивач зазначає, що під час проходження служби йому неправильно нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, без врахування січня 2008 року і березня 2018 року як базових місяців, а також без врахування індексації-різниці.

На заяву його представника від 05.04.2026 відповідач листом від 13.04.2026 відмовив у перерахунку індексації.

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 28 лютого 2020 року йому нараховувалась та виплачувалась лише поточна індексація у грудні 2018 року, листопаді та грудні 2019 року.

На думку позивача, з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Схема посадових окладів військовослужбовців затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008, а після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Тому за період з 21.11.2016 до 28.02.2018 базовим місяцем є січень 2008 року.

Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 27.04.2021 у справі №380/1513/20 та на лист Міністерства соціальної політики України від 29.12.2017 №122/0/66-17.

Щодо періоду з 01.03.2018 до 01.08.2020 позивач зазначає, що березень 2018 року став місяцем підвищення його доходу, а нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер і не є дискреційними повноваженнями відповідача, з посиланням на постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №420/6982/21.

Відповідно до картки особового рахунку за 2018 рік, за твердженням позивача, розмір його грошового забезпечення в лютому 2018 року становив 15763,63 грн, а в березні 2018 року - 15788,27 грн.

Збільшення розміру грошового забезпечення у березні 2018 року склало 24,64 грн, сума індексації у березні 2018 року - 4463,15 грн (1762,00 х 253,3 / 100), а тому сума індексації-різниці становить 4438,51 грн (4463,15 - 24,64).

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві представник відповідача зазначає, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з 21.11.2016 до 01.08.2020.

До набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 для встановлення базового місяця враховувались будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, а положення цієї постанови не мають зворотної дії в часі.

Відповідач посилається на роз`яснення Голови Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 №0.11-5760/0/6-20-Вих «Про окремі питання індексації грошового забезпечення».

За твердженням відповідача, з 01.03.2018 відбулось підвищення посадового окладу позивача, тому березень 2018 року є базовим місяцем, у квітні-листопаді 2018 року величина індексу споживчих цін не перевищила порогу індексації, а з грудня 2018 року до 01.08.2020 позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода виплачується військовослужбовцям за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць (пункт 6 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73).

На підставі наказу від 12.02.2018 №64-ОС позивачу в лютому 2018 року виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду за січень 2018 року в розмірі 60% - 5009,63 грн, а на підставі наказу від 16.03.2018 №102-ОС у березні 2018 року - за лютий 2018 року в розмірі 1% - 83,49 грн.

Відповідач посилається на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №420/15312/23 та від 09.09.2024 у справі №420/29142/23.

За розрахунком відповідача, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 8432,87 грн, у березні 2018 року - 13296,40 грн, розмір підвищення грошового доходу - 4863,53 грн, що перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу (4463,15 грн), тому індексація-різниця не нараховується.

Відповідач посилається на постанови Верховного Суду, зокрема від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.04.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановив сторонам строки для подання заяв по суті та витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ):

докази проходження військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (копії наказів про зарахування до списків особового складу, про виключення зі списків особового складу тощо);

інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суми індексації грошового забезпечення за період з 21.11.2016 до 28.02.2018, з обов`язковим зазначенням базового місяця її нарахування та інформації про виплату індексації-різниці за період з 01.03.2018 до 01.08.2020;

інформацію про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року та у березні 2018 року;

інформацію про наявність судових проваджень щодо обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня календарного року, та/або інформацію щодо проведеного перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня календарного року;

інформацію про наявність у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) статусу розпорядника бюджетних коштів або перебування на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині.

На виконання ухвали представник відповідача разом з відзивом та із заявою від 07.05.2026 подав витяги з наказів, архівні відомості за 2016-2020 роки, інформацію про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2018 та станом на 01.03.2018 і інформацію щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року до 28 лютого 2018 року.

У відзиві представник відповідача також просив зупинити розгляд справи до закінчення розгляду справи №420/11529/26.

Ухвалою від 30.10.2026 суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом та доданими відповідачем доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.11.2016 №456-ос, полковника ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження служби з НОМЕР_2 прикордонного загону, зараховано у списки особового складу управління та поставлено на всі види забезпечення з 21 листопада 2016 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2016 №518-ос, на підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України від 20.12.2016 №1282-ос позивача визнано таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою начальника сектору документального забезпечення штабу - секретаря колегії з 29.12.2016.

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2019 №445-ОС, на підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України від 19.12.2019 №1343-ос позивача визнано таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою начальника відділу аналітичного забезпечення та поточного планування штабу з 21.12.2019.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.07.2020 №224-ОС, полковника ОСОБА_1 , начальника відділу аналітичного забезпечення та поточного планування штабу, звільненого в запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 01.07.2020 №621-ос за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту), виключено зі списків особового складу управління з урахуванням здачі справ та посади з 01 серпня 2020 року.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення за 2016-2019 роки та архівними відомостями за 2016-2020 роки, посадовий оклад позивача з 21.11.2016 становив 1125,00 грн, з 29.12.2016 до лютого 2018 року - 1200,00 грн, оклад за військовим званням - 135,00 грн, з березня 2018 року посадовий оклад становив 6060,00 грн, оклад за військовим званням - 1480,00 грн. В особистій картці грошового забезпечення за 2019 рік за посадою начальника відділу аналітичного забезпечення та поточного планування штабу з 21.12.2019 позивачу визначено посадовий оклад 7750,00 грн.

Відповідно до інформації щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу за період з 21 листопада 2016 року до 28 лютого 2018 року, місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) визначено липень 2014 року, позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення за цей період в загальній сумі 22333,80 грн, яку виплачено при звільненні у липні 2020 року.

Відповідно до архівних відомостей за 2018-2020 роки, позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення в таких сумах:

у грудні 2018 року - 71,08 грн, у листопаді 2019 року - 1713,64 грн, у грудні 2019 року та з січня до червня 2020 року - по 216,51 грн, у липні 2020 року - 36332,57 грн.

Нарахування індексації-різниці за період з 01.03.2018 до 01.08.2020 архівні відомості не містять.

В архівній відомості з січня 2018 р. по грудень 2018 р. за лютий 2018 року позивачу відображено нарахування:

посадовий оклад - 1200,00 грн, оклад за звання - 135,00 грн, вислуга років - 467,25 грн, таємність - 180,00 грн, класність - 66,00 грн, ОУС - 180,00 грн, щомісячна надбавка - 5009,63 грн, НОУС - 901,13 грн, премія - 5220,00 грн, компенсація - 2404,62 грн, разом нараховано 15763,63 грн.

За березень 2018 року відображено нарахування:

посадовий оклад - 6060,00 грн, оклад за звання - 1480,00 грн, вислуга років - 3393,00 грн, таємність - 909,00 грн, класність - 424,20 грн, щомісячна надбавка - 83,49 грн, премія - 1030,20 грн, компенсація - 2408,38 грн, разом нараховано 15788,27 грн.

Починаючи з квітня 2018 року нарахування щомісячної надбавки відомість не містить.

Пунктом 9 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2018 №64-ОС «Про виплату надбавок, премій та винагород військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 в лютому 2018 року» наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління щомісячну додаткову грошову винагороду за січень 2018 року в розмірі 60% від розміру грошового забезпечення, на яке він має право за займаною ним штатною посадою в січні 2018 року, а пунктом 15 - здійснити виплати разом з виплатою грошового забезпечення за лютий 2018 року.

Пунктом 6 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.03.2018 №102-ОС «Про виплату надбавок, премій та винагород військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 в березні 2018 року» наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління щомісячну додаткову грошову винагороду за лютий 2018 року в розмірі 1% від розміру грошового забезпечення, на яке він має право за займаною ним штатною посадою в лютому 2018 року, а пунктом 13 - здійснити виплати разом з виплатою грошового забезпечення за березень 2018 року.

Відповідно до інформації про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2018 та станом на 01.03.2018, грошове забезпечення позивача:

за лютий 2018 року становить 8432,87 грн (посадовий оклад - 1200,00 грн, оклад за військовим званням - 135,00 грн, надбавка за вислугу років - 467,25 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 180,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 66,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 901,13 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя - 180,00 грн, преміювання - 5220,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода за лютий, яка склала 1% від грошового забезпечення та була виплачена в березні 2018 року - 83,49 грн);

за березень 2018 року - 13296,40 грн (посадовий оклад - 6060,00 грн, оклад за військовим званням - 1480,00 грн, надбавка за вислугу років - 3393,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 909,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 424,20 грн, преміювання - 1030,20 грн).

У цій інформації підвищення грошового забезпечення визначено в сумі 4863,53 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон №2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з п.1-3 ст.9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ).

Положеннями ст.1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6 Закону №1282-ХІІ визначає державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв`язку із зростанням цін. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку, він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 (зі змінами, внесеними постановою КМУ №36 від 29 січня 2014 року), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, а з 01.12.2015 – місяць підвищення тарифних ставок (окладів).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

до 01.12.2015 – місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

після 01.12.2015 – місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Ключові питання щодо індексації грошового забезпечення позивача, які потребують вирішення в контексті розгляду цієї справи, стосуються визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по лютий 2018 року.

Вирішуючи спірне питання про визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по лютий 2018 року, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, виникнення даних спірних правовідносин зумовлено нарахуванням та виплатою відповідачем індексації грошового забезпечення позивача у відповідний період із застосуванням базового місяця - липня 2014 року, а не січня 2008 року.

У цьому контексті суд зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Суд зазначає, що з аналізу положень Законів № 2011-XII та № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За приписами ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено у пункті 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, ухваленій у спорі колишнього військовослужбовця Державної прикордонної служби України з прикордонним загоном, зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, з посиланням на постанови від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а та від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17, зазначив, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Щодо базового місяця індексації грошового забезпечення Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21 зазначив, що повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави Суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Аналогічні висновки викладені у пунктах 36, 37, 38 та 40 постанови Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20.

Правовідносини у наведених справах і справі ОСОБА_1 є подібними, а, відтак, указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті, суд звертає увагу на те, що пунктом 10-2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01 грудня 2015 року) передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Своєю чергою, схема посадових окладів військовослужбовців затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

В подальшому, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Отже, з 01 грудня 2015 року зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).

За таких обставин, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника, в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Розмір посадового окладу військовослужбовців встановлено у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 21.11.2016 до 28.02.2018 є січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не липень 2014 року чи інший базовий місяць.

Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин містяться у постановах Верховного Суду від 17.12.2024 у справі №620/9259/22 (провадження №К/990/10100/24), від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, від 19.05.2022 у справі №380/11904/21.

Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, ухваленій у спорі військовослужбовця Державної прикордонної служби України, призначеного після 01.12.2015 на іншу посаду з вищим посадовим окладом, визначеним за схемою посадових окладів 2008 року, залишив у силі рішення суду першої інстанції про визначення січня 2008 року базовим місяцем та зазначив, що з 01 грудня 2015 року зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).

З огляду на це, переведення позивача 21.11.2016 з НОМЕР_2 прикордонного загону до ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення його з 29.12.2016 на посаду начальника сектору документального забезпечення штабу - секретаря колегії, за якою посадовий оклад становив 1200,00 грн, не змінюють базового місяця для обчислення індексу споживчих цін, оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців у цей період не відбувалось.

Посилання відповідача на те, що до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 базовий місяць визначався будь-яким підвищенням грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, а положення цієї постанови не мають зворотної дії в часі, суд відхиляє.

Предметом спору є індексація грошового забезпечення за період з 21.11.2016 до 28.02.2018, тобто за період, коли пункти 5 та 10-2 Порядку №1078 уже діяли в редакції постанови №1013.

Січень 2008 року в цьому випадку є не періодом, до якого застосовуються ці правила, а місяцем останнього підвищення посадового окладу за посадою позивача, з якого ці правила вимагають обчислювати індекс споживчих цін.

Суд також звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Зазначена правова позиція викладена у пункті 33 постанови Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №825/694/17.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів щодо виплати індексації позивачу за період з 21.11.2016 до 28.02.2018, яка розрахована з урахуванням базового місяця - січень 2008.

Нарахована та виплачена позивачу при звільненні у липні 2020 року індексація грошового забезпечення за цей період в сумі 22333,80 грн розрахована із застосуванням базового місяця - липня 2014 року.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.11.2016 до 28.02.2018 без застосування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Суд також відхиляє посилання відповідача на роз`яснення Голови Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 №0.11-5760/0/6-20-Вих «Про окремі питання індексації грошового забезпечення», оскільки такі роз`яснення не є нормативно-правовими актами, носять інформаційний, рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм.

З метою відновлення прав позивача, слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.11.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 01.08.2020, суд зазначає таке.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 15.03.2018), сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку №1078, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.

Якщо розмір підвищення доходу є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд враховує спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21 (постанова від 23.03.2023 з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), та зазначає, що необхідно встановити:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078).

Суд доходить висновку, що для визначення того, чи має право особа на отримання індексації-різниці та в якому розмірі, мають бути враховані дохід, отриманий саме у березні 2018 року, та розмір можливої індексації у березні 2018 року, що є підставою для відхилення розрахунків позивача щодо визначення розміру індексації-різниці за спірний період.

Позивач обчислює розмір підвищення доходу за рядком «Разом нараховано» архівної відомості за 2018 рік, відповідно до якого нарахування у лютому 2018 року становлять 15763,63 грн, у березні 2018 року - 15788,27 грн.

Проте ця сума включає нарахування за кодом «Компенсація» і щомісячну надбавку, нараховану у лютому 2018 року за січень 2018 року, тобто суми, які не є грошовим забезпеченням позивача саме за лютий та березень 2018 року.

Крім того, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлена підпунктом 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, відповідно до пункту 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73, виплачувалась військовослужбовцям «за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць».

Відповідно до пункту 9 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2018 №64-ОС, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60%, виплачену у лютому 2018 року, позивачу нараховано за січень 2018 року, а відповідно до пункту 6 наказу від 16.03.2018 №102-ОС винагороду в розмірі 1%, виплачену у березні 2018 року, - за лютий 2018 року. Ці накази визначають саме місяць, за який нараховано винагороду, а не лише місяць її виплати.

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, яка набрала чинності з 01.03.2018. Тож нарахована у березні 2018 року винагорода в сумі 83,49 грн є винагородою за лютий 2018 року, а нарахована у лютому 2018 року винагорода в сумі 5009,63 грн є винагородою за січень 2018 року.

Нарахування за кодом «Компенсація», сума якого у лютому та березні 2018 року дорівнює сумі утриманого з позивача прибуткового податку, суд до грошового забезпечення не включає, оскільки ця виплата не належить до складових грошового забезпечення, визначених частиною другою статті 9 Закону №2011-XII.

Отже, грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року, яке не має разового характеру, становить 8432,87 грн (посадовий оклад - 1200,00 грн, оклад за військовим званням - 135,00 грн, надбавка за вислугу років - 467,25 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 180,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 66,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 901,13 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя - 180,00 грн, премія - 5220,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода за лютий 2018 року - 83,49 грн), а за березень 2018 року - 13296,40 грн (посадовий оклад - 6060,00 грн, оклад за військовим званням - 1480,00 грн, надбавка за вислугу років - 3393,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 909,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 424,20 грн, премія - 1030,20 грн).

Ці суми відповідають інформації про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2018 та станом на 01.03.2018, наданій відповідачем, і позивачем не спростовані.

Величина приросту індексу споживчих цін – 253,3%. Прожитковий мінімум у березні 2018 року – 1762 грн. Сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100.

1762,00 грн х 253,30% = 4463,15 грн.

Цю суму можливої індексації застосовують і позивач, і відповідач.

Суд встановив, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року складало 8432,87 грн, а за березень 2018 року - 13296,40 грн. Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становить 4863,53 грн (13296,40 грн - 8432,87 грн).

Розмір підвищення доходу позивача (4863,53 грн) перевищує суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), на 400,38 грн.

Отже, в силу абзацу третього пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення доходу позивачу не нараховується, а права на індексацію-різницю за період з 01.03.2018 до 01.08.2020 у позивача не виникло.

Водночас суд також встановив, що з 21.12.2019 позивач приступив до виконання обов`язків за посадою начальника відділу аналітичного забезпечення та поточного планування штабу, за якою йому визначено посадовий оклад 7750,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 07.07.2026 у справі №200/8295/24 зазначив:

«Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про застосування положень абзаців 4 - 6 пункту 5 Порядку № 1078 можливе тільки у разі якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулось під час проходження служби військовослужбовцем за тією самою посадою, якщо розмір підвищення його доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, а тому позовні вимоги можуть бути задоволені лише по 09 березня 2019 року, адже після цього відсутні підстави для нарахування індексації-різниці, обчислену за посадою відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу, до грошового забезпечення за іншою посадою.».

Тож і за наявності права на індексацію-різницю її нарахування за посадою, яку позивач обіймав у березні 2018 року, не могло тривати після призначення позивача на іншу посаду з 21.12.2019.

Що стосується вимоги про застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу позивача, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що з 01 березня 2018 року відбулося підвищення посадового окладу позивача, тому березень 2018 року є базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів.

За повідомленнями Державної служби статистики України, індекс споживчих цін у квітні 2018 року щодо березня становив 100,8%, у травні 2018 року щодо квітня - 100,0%, у червні 2018 року щодо травня - 100,0%, у липні 2018 року щодо червня - 99,3%, у серпні 2018 року щодо липня - 100,0%, у вересні 2018 року щодо серпня - 101,9%, у жовтні 2018 року щодо вересня - 101,7%.

Обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року індекс споживчих цін за квітень-вересень 2018 року становив 102,0% і не перевищив порогу індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. За квітень-жовтень 2018 року цей індекс становив 103,7% і перевищив поріг індексації.

Відповідно до абзацу першого пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індекс споживчих цін у жовтні 2018 року опубліковано в листопаді 2018 року, тому індексація грошового забезпечення позивача після підвищення доходу в березні 2018 року підлягала нарахуванню з 01 грудня 2018 року.

Згідно з архівною відомістю за 2018 рік, у грудні 2018 року позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення в сумі 71,08 грн.

Ця сума відповідає розрахунку за абзацом п`ятим пункту 4 Порядку №1078: прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 грудня 2018 року в розмірі 1921 грн, помножений на величину приросту індексу споживчих цін 3,7% і поділений на 100 відсотків (1921,00 грн х 3,7% = 71,08 грн).

Отже, відповідач застосував березень 2018 року як місяць підвищення доходу позивача, і порушення прав позивача в цій частині суд не встановив.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 01.08.2020 без застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації-різниці в розмірі 4438,51 грн та про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за цей період з індексацією-різницею в розмірі 4438,51 грн задоволенню не підлягають.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Зважаючи на відсутність доказів понесення інших судових витрат позивачем, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.11.2016 до 28.02.2018 без застосування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.11.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО