Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/27884/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27884/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185), за участю третьої особи - Державного підприємства "Інфоресурс" (вул. Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи - Державного підприємства "Інфоресурс", у якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування у довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 31.08.2026 року №888597 відомостей щодо ОСОБА_1 у частині послідовності здобуття освіти із значенням “Ні, порушує”;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати або забезпечити формування нової довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 із зазначенням у відомостях про послідовність здобуття освіти: “Так, не порушує”.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що починаючи з 01.09.2026 Позивач здобуває вищу освіту у Приватному вищому навчальному закладі «Херсонський економічно-правовий інститут» на денній формі навчання за спеціальністю «D3 Менеджмент», освітній рівень – «Бакалавр».

Проте, 31.08.2026 року із сформованої довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №888597 Позивач дізнався про те, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

Позивач зазначає, що раніше був зарахований на навчання до Одеського національного політехнічного університету для здобуття освітнього рівня Бакалавра. Проте, навчання він не завершив, оскільки у 2014 році був відрахований із закладу освіти.

Отже, освітньо-кваліфікаційну програму першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Позивач не виконав, атестацію не проходив, освітньо-професійний рівень бакалавра йому не присуджувався, диплом бакалавра не видавався, а тому відсутні перешкоди для його повторного зарахування для навчання за цим рівнем вищої освіти.

Оскільки Позивач не завершив навчання за освітнім рівнем Бакалавра, а тому відповідно до вимог частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» не може вважатися таким, що порушує послідовність здобуття освіти, у зв`язку з наявністю в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі – ЄДЕБО) недостовірних відомостей, останній звернувся за захисту своїх прав та законних інтересів з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

18.09.2026 року до суду надійшла заява Міністерства освіти і науки України з проханням визначити у резолютивній частині ухвали суду від 14.09.2026 року статус Державного підприємства "Інфоресурс".

Ухвалою суду від 02.10.2026 року внесено виправлення в текст ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 року по справі №420/27884/26; викладено перший абзац резолютивної частини ухвали суду від 14.09.2026 року по справі №420/27884/26 наступним чином: «Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185), за участю третьої особи - Державного підприємства "Інфоресурс" (вул. Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, та відкрити провадження по справі.»; доповнено резолютивну частину ухвали суду від 14.09.2026 року по справі №420/27884/26 шляхом встановлення третій особі п`ятнадцятиденного строку з дня вручення даної ухвали для подання пояснень щодо позову; викладено четвертий абзац резолютивної частини ухвали суду від 14.09.2026 року по справі №420/27884/26 наступним чином: «Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву та пояснень третьої особи для подання відповіді на відзив та відповіді на пояснення третьої особи, копії яких одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.».

18.09.2026 року Міністерством освіти і науки України подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема, зазначено, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти.

Відповідачем вказано, що повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у відповідному поле буде зазначено «Ні, порушує».

Щодо способу захисту відповідач звертає увагу, що функції щодо внесення відомостей щодо здобувачів освіти покладено на суб`єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. На Міністерство освіти і науки України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а тому Відповідач у спірних правовідносинах не виконував та не може виконувати жодних владних управлінських функцій відносно Позивача.

Також, Міністерство освіти і науки України у відзиві стверджує, що вказаний спір не є публічно-правовим та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

18.09.2026 року від Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 не погоджується з твердженням Міністерства освіти і науки України, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, та вказує, що заклад освіти вносить до ЄДЕБО фактичні дані про особу та її навчання, однак правова оцінка цих даних у частині «Так, не порушує» / «Ні, порушує» формується автоматично відповідно до алгоритму функціонування ЄДЕБО, вимоги до якого визначені МОН України, яке є відповідальним за функціонування відповідної системи.

На підтвердження своєї позиції Позивач посилається на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24, від 25.11.2025 у справі № 160/34591/24, від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24, в яких сформовані правові висновки про те, що саме МОН України та технічний адміністратор ЄДЕБО мають відповідні повноваження щодо усунення інформації про порушення послідовності здобуття освіти, тоді як заклад освіти не визначає алгоритм формування такого висновку.

Також, Позивач наголошує, що попереднє навчання на бакалаврському рівні ним завершено не було, оскільки останній був відрахований із закладу освіти. Позивач не виконав відповідної освітньої програми, не пройшов атестації, йому не було присуджено ступінь бакалавра та не видавався диплом бакалавра. Закон України «Про освіту» прямо пов`язує рівень освіти саме із завершеним етапом освіти, а не з фактом перебування особи певний час у статусі студента. Останнім здобутим та підтвердженим документом рівнем освіти Позивача є освіта, підтверджена дипломом молодшого спеціаліста. Поточне здобуття Позивачем першого (бакалаврського) рівня вищої освіти не є повторним здобуттям уже здобутого ним рівня освіти. МОН України фактично ототожнює два абсолютно різні юридичні поняття «навчався» та «здобув рівень освіти».

Позивач звернув увагу на постанову Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт навчання на певному рівні освіти без завершення відповідної освітньої програми та без отримання документа про освіту не свідчить про здобуття такого рівня освіти.

З приводу заперечень Відповідача про те, що вказаний спір не є публічно-правовим, Позивач зазначив, що позов пред`явлено до Міністерства освіти і науки України як суб`єкта владних повноважень у зв`язку з реалізацією ним визначених законом владних, організаційних та управлінських функцій щодо державної інформаційної системи ЄДЕБО.

Державне підприємство «Інфоресурс» відповідні пояснення третьої особи до позову не надало.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , у 2009 році закінчив Маркеєвську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Чаплинської районної ради Херсонської області та здобув базову загальну середню освіту.

01.12.2012 року Позивач отримав атестат про повну загальну середню освіту № НОМЕР_2 , виданий Херсонським політехнічним коледжем Одеського національного політехнічного університету.

29.06.2013 року Позивач завершив навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Херсонський політехнічний фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» та отримав диплом молодшого спеціаліста.

В подальшому Позивача зараховано до Одеського національного політехнічного університету за освітнім рівнем "Бакалавр", однак 17.02.2014 року останній був відрахований, тобто, не здобув початкового рівня вищої освіти.

18.08.2026 року Позивач зарахований до Приватного вищого навчального закладу «Херсонський економічно-правовий інститут» для здобуття освітнього рівня "Бакалавр" на денну форму навчання. Дата завершення здобуття освіти 30.06.2030 року.

31.08.2026 року закладом освіти сформована довідка №888597 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в якій у графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" вказано "Ні, порушує".

У вказаній довідці міститься інформація, що позивачу 29.05.2013 року Херсонським політехнічним коледжем Одеського національного політехнічного університету виданий диплом молодшого спеціаліста серії та номеру: ХЕ 45281532.

Не погоджуючись з інформацією про порушення послідовності здобуття освіти, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України «Про Загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 р. оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 р. (далі - Закон №3543-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 62 вищевказаного Порядку, добувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно із ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про освіту» встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 40 Закону України «Про освіту», після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 4 статті 5 Закону України «Про вищу освіту», підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії/доктор мистецтва.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про вищу освіту» єдиним документом, що підтверджує той факт, що особа успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію є диплом про вищу освіту.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту.

Судом встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 23.09.2013 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Одеського національного політехнічного університету, відрахований 17.02.2014 за порушення умов контракту.

18.08.2026 Позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Приватного вищого навчального закладу «Херсонський економічно-правовий інститут»

Отже, оскільки позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, його навчання за вказаним освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».

Оскільки у спірних правовідносинах Позивач при навчанні в Одеському національному політехнічному університету у 2013 році не отримав диплом бакалавра, рівень бакалавра не може вважатись здобутим в його випадку. Відтак, позивач здобуває рівень освіти, який є вищим за раніше здобутий відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

Таким чином, дії відповідача щодо визначення алгоритму заповнення інформації в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно позивача про порушення ним послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» є протиправними та не гуртуються на вимогах чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України № 1/9758-24 від 03.06.2024, суд зазначає наступне.

03.06.2024 Міністерство освіти і науки України надіслало керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству "Інфоресурс" листа № 1/9758-24 від 03.06.2024, яким роз`яснило особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Вищевказаним листом керівників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерство оборони України та Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" поінформовано, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.

У вказаному листі, зокрема, зазначено, що не вважається порушенням послідовності наступне здобуття освіти: 1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус "Поновлено", "Поновлено (з іншого ЗО)", "Переведено (з іншого ЗО)"), а попереднє навчання (запис про яке у статусі "Відраховано із ЗО") було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання - за ОПС фахового молодшого бакалавра, а попереднє - за ОКР молодшого спеціаліста, або поточне навчання - за ОС бакалавра (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС магістра (на основі ПЗСО)). При цьому, в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виключення, рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною "За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів)". Наприклад: здобувач освіти у 2021 році вступив для здобуття ОС бакалавра та був відрахований у 2023 році. У 2024 році повторно вступив (був зарахований) для здобуття ОС бакалавра. У Довідці буде зазначено "Ні, порушує".

Проте, суд зазначає, що Законом України «Про освіту» та Законом України «Про вищу освіту» встановлено, що єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти, є сам документ про вищу освіту, а листи міністерств є службовою кореспонденцією, вони не є нормативно-правовими актами, а носять лише роз`яснювальний та інформаційний характер.

Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про освіту" встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази:

- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;

- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;

- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;

- проводить навчання для роботи з Електронною базою;

- здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року №620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Згідно з п. 2 розділу III Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п. 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.

Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

Судом встановлено, що процес здобуття освіти позивача є послідовним у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО.

Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту у послідовному порядку за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо позивача, у відповідному полі має бути зазначено «Так, не порушує».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 1331,20 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 243-246, 250, 255-258, 262, 291, 295, 297 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185), за участю третьої особи - Державного підприємства "Інфоресурс" (вул. Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування у довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 31.08.2026 року №888597 відомостей щодо ОСОБА_1 у частині послідовності здобуття освіти із значенням “Ні, порушує”.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 із зазначенням у відомостях про послідовність здобуття освіти: “Так, не порушує”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук