Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №420/18912/25
Суддя: Аракелян М.М.
Справа № 420/18912/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НУР ПЛАСТ” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
13 червня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “НУР ПЛАСТ” (сформована в системі “Електронний суд” 12.06.2025 року) до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якій представник позивача просить суд:
розглянути справу за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін;
визнати протиправним та скасувати повністю Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12788621/45880337 від 24.04.2025, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області;
визнати протиправним та скасувати повністю Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12788623/45880337 від 24.04.2025, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 05.03.2025 р. та № 17 від 31.03.2025 р. подані Товариством з обмеженою відповідальністю “НУР ПЛАСТ” датою їх фактичного подання;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 4844,80грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 18.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС України). Зобов`язано ТОВ “НУР ПЛАСТ” у строк до 10.07.2025 року подати суду додатки до позовної заяви у паперовому вигляді, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 березня 2025 року між ТОВ “НУР ПЛАСТ” та ТОВ «МДД Груп» (Ідентифікаційний номер 37074256 за договором Покупець) був укладений Договір поставки № 010325/2, згідно з предметом якого Постачальник здійснює поставку продукції, конкретна кількість і номенклатура (асортимент) якої, визначаються з видаткових накладних (які є невід`ємною частиною цього Договору) на кожну партію Товару. 05 березня 2025 року на виконання умов Договору позивач поставив ТОВ «МДД Груп» пакети для сміття на загальну суму 138 204.00 грн. у тому числі 23 034.00 грн. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 05.03.2025 року. Транспортування товару було здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується ТТН № Р2 від 05.03.2025, заявкою на перевезення вантажу № 05/03-1 від 05.03.2025, актом надання послуг № 2025/223 від 06.03.2025 на суму 4 000.00 грн. Крім того, 31 березня 2025 року на виконання умов Договору, Позивач поставило ТОВ «МДД Груп» пакети для сміття на загальну суму 148 458.60 грн. у тому числі 24 743.10 грн. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 20 від 31.03.2025 року. Транспортування товару було здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується ТТН № Р20 від 31.03.2025, актом надання послуг № 10 від 31.03.2025 на суму 1 500.00 грн. Об`єктом оподаткування є постачання насіння соняшнику згідно вищевказаного Договору із ТОВ «МДД Груп». На виконання вимог ст. 201 ПК України, 05 березня 2025 року Позивач склав податкові накладні № 3 на загальну суму 148 458,60 грн., у тому числі 24 743,10 грн. ПДВ та № 17 від 31.03.2025 р. на загальну суму 138 204,00 грн., у тому числі 25 034,00 грн. ПДВ та через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» направило їх на реєстрацію проте їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 березня 2025 року була зупинена, оскільки Обсяг постачання товару/послуги 3923, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) . Позивачем 09.04.2025 року були подані пояснення (скан-копія додається) з копіями документів, що стосуються вищеописаної господарської операції, що пітверджується Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено № 2 та № 3 від 09.04.2025. В подальшому, на Комісією регіонального рівня було надіслано Повідомлення про необхідність надати додаткові пояснення від 15.04.2025 за № 12754780/45880337 та № 12754774/45880337. 24.04.2025 Комісією Головного управлінням ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення № 12788621/45880337 та № 12788623/45880337 про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважає вищевказані рішення Відповідача-1 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
23.06.2025 року позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.
03.07.2025 року до суду надійшов відзив на позов від представника ГУ ДПС в Одеській області (сформований в системі «Електронний суд» 02.07.2025), у якому представник зазначив, що не погоджується з доводами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними, а надіслані позивачем пояснення та додані документи неможливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. Обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні з приводу ТОВ «НУР ПЛАСТ» були прийняті у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Разом з Повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгяд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області Позивачем надані платіжні інструкції складені з порушеннями чинного законодавства, а саме відсутні обов`язкові реквізити, зокрема підпис платника. Відповідно до пунктів 41 та 42 Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» встановлено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. З огляду на результат проведеного моніторингу реєстрації ПН/РК, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №12788621/45880337 від 24.04.2025, №12788623/45880337 від 24.04.2025 про відмову в реєстрації податкових накладних №3 від 05.03.2025, №17 від 31.03.2025 року. Позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасними, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних. Щодо стягнення з контролюючого органу витрат на правову допомогу, - розмір гонорару з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому Головне управління ДПС в Одеській області вважає справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік станом на час звернення з позовом до суду. Комісією Головного управління ДПС в Одеській області на підставі наданих ТОВ «НУР ПЛАСТ» документів було правомірно винесені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Копія ухвали суду від 18.06.2025 року про відкриття провадження була доставлена до “Електронного кабінету” відповідача ДПС України 18.06.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, сформованою 19.06.2025 року (а.с.19). У встановлений судом строк відзив на позовну заяву надано не було без поважних причин.
17.10.2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (сформоване в системі «Електронний суд» 17.10.2025), у якому представник просить суд приєднати до матеріалів справи докази підтвердження витрат на правничу допомогу, яке суд задовольняє.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «НУР ПЛАСТ» зареєстроване як юридична особа 18.12.2024 року, реєстраційний запис № 1005561020000085817, ідентифікаційний код юридичної особи – 45880337. Перебуває на обліку в ГУ ДПС В Одеській області та зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 44.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: Основний - 22.22 Виробництво тари з пластмас: інші - 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
01 березня 2025 року між ТОВ «НУР ПЛАСТ» та ТОВ «МДД Груп» (Ідентифікаційний номер 37074256 за договором Покупець) був укладений Договір поставки № 010325/2, згідно з предметом якого Постачальник здійснює поставку продукції (надалі по тексту - Товар), конкретна кількість і номенклатура (асортимент) якої, визначаються з видаткових накладних (які є невід`ємною частиною цього Договору) на кожну партію Товару (п. 1.1 Договору) (а.с.45-47).
За умовами Договору пункт 1.3 Відвантаження Товару проводиться окремими партіями на основі письмової або усної заявки Покупця. Розмір партії визначається взаємною домовленістю сторін цього договору з оформленням необхідних документів окремо на кожну партію Товару.
Пункт 1.4. передбачає, що Постачальник надає Покупцю необхідні документи, які підтверджують якість та походження наданого за цим договором Товару.
Згідно пункту 1.5 Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його відповідно до пункту 5.1 цього Договору.
Відповідно до п. 2.3 Продукція вважається поставленою, а Постачальник виконав свої зобов`язання щодо поставки з моменту передачі Продукції уповноваженому представнику Покупця на складі Постачальника;
Пунктом 3.4 Договору зазначено, що в рахунку на оплату товару зазначається Постачальником, зокрема асортимент Товару, кількість, загальна вартість Товару.
Покупець здійснює оплату за кожну поставлену партію Товару у розмірі 80 відсотків від вартості поставленого Товару: Протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів наступних за днем вивантаження Товару у пункті вивантаження. Кінцева оплата за поставлений Товару у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого Товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Постачальником наступних документів, зокрема податкової накладної належним чином оформленої та зареєстрованої в ЄРПН, (п. 5.3 Договору);
Згідно п. 8.1 Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.
05 березня 2025 року на виконання умов Договору, Позивач поставив ТОВ «МДД Груп» пакети для сміття на загальну суму 138 204.00 грн. у тому числі 23 034.00 грн. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 05.03.2025 року (а.с.48).
Транспортування товару було здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується ТТН № Р2 від 05.03.2025, заявкою на перевезення вантажу № 05/03-1 від 05.03.2025, актом надання послуг № 2025/223 від 06.03.2025 на суму 4 000.00 грн (а.с.50).
31 березня 2025 року на виконання умов Договору, Позивач поставив ТОВ «МДД Груп» пакети для сміття на загальну суму 148 458.60 грн. у тому числі 24 743.10 грн. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 20 від 31.03.2025 року (а.с.49).
Транспортування товару було здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується ТТН № Р20 від 31.03.2025, актом надання послуг № 10 від 31.03.2025 на суму 1 500.00 грн (а.с.51).
На виконання вимог ст. 201 ПК України, 05 березня 2025 року Позивач склав податкові накладні № 3 на загальну суму 138 204,00 грн., у тому числі 23 034,00 грн. ПДВ та №17 від 31.03.2025 р. на загальну суму 148 458,60 грн., у тому числі 24 743,10 грн. ПДВ та через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» направив їх на реєстрацію проте їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 березня 2025 року була зупинена, оскільки Обсяг постачання товару/послуги 3923, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) (а.с.29-34).
Позивачем 09.04.2025 року були подані пояснення з копіями документів, що стосуються вищеописаних господарських операцій, що підтверджується Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено № 2, № 3 від 09.04.2025 (а.с.35-38).
До повідомлення додавались: Договір поставки № 010325/2 від 01.03.2025 укладений з ТОВ «МДД груп». видаткова накладна № 2 від 05.03.2025, № 20 від 31.03.2025; ТТН № Р2 від 05.03.2025, ТТН № Р20 від 31.03.2025; заявка на перевезення вантажу № 05/03-1 від 05.03.2025; акт надання послуг № 2025/223 від 06.03.2025, № 10 від 31.03.2025; договір оренди № 2/1.1Д від 01.03.2025 укладений з Фізичною особою-підприємцем ДАЮБОМ АХМЕДОМ та акт прийому-передачі від 01.03.2025 до договору оренди; договір оренди № 2/1.1К від 01.03.2025 укладений з Фізичною особою-підприємцем ДАЮБОМ АХМЕДОМ та акт прийому-передачі від 01.03.2025 до договору оренди; договір оренди обладнання № 2/3 від 01.03.2025 укладений з Фізичною особою підприємцем ДАЮБОМ АХМЕДОМ та акт прийому-передачі від 01.03.2025 до договору оренди; договір поставки № 02012025 від 02.01.2025 укладений з ТОВ «ХІМПЛАСТ», видаткова накладна № 403 від 04.03.2025, ТТН № Р403 від 04.03.2025; договір № 30005-к постачання поліграфічної продукції від 20.02.2025 укладений з ПП «АЛЕН», видаткова накладна № 3508-к від 04.03.2025, ТТН № 4; рахунок на оплату № Р51660 від 04.03.2025 виставлений ТОВ «МАК ХАУС», видаткова накладна № О0000000224 від 04.03.2025, ТТН № О0000000224 від 04.03.2025 (а.с.45-85).
В подальшому Комісією регіонального рівня було надіслано Повідомлення про необхідність надати додаткові пояснення від 15.04.2025 за № 12754780/45880337. При цьому Комісією в даному повідомленні в графі «Додаткова інформація» не було зазначено, які конкретні документи необхідно додатково надати з урахуванням тих, що були наданні первинно. Більш того, в повідомленнях позначені назви усі можливі орієнтовані документів (а.с.-44).
24.04.2025 Комісією Головного управлінням ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення № 12788623/45880337 та № 12788621/45880337 про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 від 05.03.2025 та № 17 від 31.03.2025 та в ЄРПН (а.с.25-28).
В обґрунтування таких рішень контролюючий орган послався на ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Не погодившись із рішеннями Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме за № 12788623/45880337 та № 12788621/45880337 від 24.04.2025 року, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить оскаржувані рішення визнати протиправними та скасувати, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати відповідні податкові накладні.
В адміністративному порядку рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних позивач не оскаржував.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні № 3 від 05.03.2025 року та № 17 від 31.03.2025 року та надіслано її до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені норми податкового законодавства конкретизуються у нормах постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, якою затверджені Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 3,5 Порядку зупинення №1165, Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 10 млн. гривень; значення показника D, становить більше 0,05, значення показника Pпоточ є менше ніж значення Pмакс; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; тощо.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків використовуються показники, визначені п. 2-1 даного Порядку.
Відповідно до п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно п. 8 цього Порядку платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги» (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4).
Відповідно до п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).
Згідно з п. 10 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 11 вказаного Порядку № 520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути конкретно вказані (підкреслені).
Первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до висновку про його протиправність.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.
При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що невідповідність вимог контролюючого органу при зупиненні реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог, які не є чітко та зрозуміло сформульованими.
Згідно з п.11 Порядку № 1165, у квитанції? про зупинення реєстрації? податкової? накладної? / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, а саме змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, при зупиненні реєстрації податкової накладної контролюючим органом не було вказано конкретного переліку документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здіи?снення операцій.
Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до постанови Кабміну України №1165) таким критерієм є: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Відповідачами не пояснено та не доведено, що складені та подані позивачем первинні документи та надані пояснення щодо видів господарських операцій та наявності можливості їх здійснення не є достатніми для реєстрації податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здіи?снення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з ризиковістю операцій, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своі?х поясненнях та які саме документи слід надати.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі №380/2365/21 від 27.01.2022 року.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без будь-якої конкретизації.
Тобто, у вказаній вище квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку відповідача, ознак ризиковості здійснення операції.
Разом із позовною заявою позивачем надано до суду, зокрема: Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12788621/45880337 від 24.04.2025 та № 12788623/45880337 від 24.04.2025; податкові накладні № 3 від 05.03.2025 р. та № 17 від 31.03.2025 р. з квитанцією про її зупинення; Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено від 09.04.2025 № 2 та № 3 з квитанціями; Повідомленням про необхідність подати додаткові пояснення від 15.04.2025 за № 12754780/45880337 та № 12754774/45880337; Договір поставки № 010325/2 від 01.03.2025 укладений з ТОВ «МДД груп»; видаткова накладна № 2 від 05.03.2025; видаткова накладна № 20 від 31.03.2025; ТТН № Р2 від 05.03.2025; ТТН № Р20 від 31.03.2025; заявка на перевезення вантажу № 05/03-1 від 05.03.2025, акт надання послуг № 2025/223 від 06.03.2025; акт надання послуг № 10 від 31.03.2025; договір оренди № 2/1.1Д від 01.03.2025 укладений з Фізичною особою-підприємцем ДАЮБОМ АХМЕДОМ та акт прийому-передачі від 01.03.2025 до договору оренди; договір оренди № 2/1.1К від 01.03.2025 укладений з Фізичною особою-підприємцем ДАЮБОМ АХМЕДОМ та акт прийому-передачі від 01.03.2025 до договору оренди; договір оренди обладнання № 2/3 від 01.03.2025 укладений з Фізичною особою підприємцем ДАЮБОМ АХМЕДОМ та акт прийому-передачі від 01.03.2025 до договору оренди; договір поставки № 02012025 від 02.01.2025 укладений з ТОВ «ХІМПЛАСТ», видаткова накладна № 403 від 04.03.2025, ТТН № Р403 від 04.03.2025; договір № 30005-к постачання поліграфічної продукції від 20.02.2025 укладений з ПП «АЛЕН», видаткова накладна № 3508-к від 04.03.2025, ТТН № 4; рахунок на оплату № Р51660 від 04.03.2025 виставлений ТОВ «МАК ХАУС», видаткова накладна № О0000000224 від 04.03.2025, ТТН № О0000000224 від 04.03.2025.
Суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних № 3 від 05.03.2025р. та № 17 від 31.03.2025р.
Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам та наданих до них документам не надав, оспорюване рішення не містить мотивів неврахування наданих позивачем пояснень та наданих документів.
Можливість виконання платником податку обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Правова позиція подібного змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19.
Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо необхідного переліку документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до застосування суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, маючи на меті реєстрацію ПН.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів - Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №500/1836/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 460/8040/20.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Судом установлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Позивачем були надані документи, які підтверджували фактичне здійснення операції, кількісні та вартісні показники цієї операції та були достатніми для реєстрації податкової накладної, зворотнього відповідачами не доведено.
Відповідачами не обґрунтовано, чому надані пояснення та докази не були враховані при прийнятті рішень, не надані докази розгляду та оцінки цих доказів на засіданні Комісії.
Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних повинне містити чіткі підстави для такої відмови - Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №0340/1641/18, від 11 липня 2023 року у справі № П/811/1153/17.
Суд окремо звертає увагу на те, що підстави відмови у реєстрації ПН № 3 від 05.03.2025р. та № 17 від 31.03.2025р., а саме на ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, не узгоджується із зауваженнями відповідача, викладеними при зупиненні реєстрації податкової накладної.
З огляду на вищевикладене, рішення № 12788621/45880337 та № 12788623/45880337 від 24.04.2025 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних № 3 від 05.03.2025 р. та № 17 від 31.03.2025 р. є протиправними та підлягають скасуванню.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина 3 статті 245 КАС України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вирішуючи позовні вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.
Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з положеннями пп. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України (з урахуванням організаційних змін податкових органів).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за № 3 від 05.03.2025 р. та № 17 від 31.03.2025 р., а заперечення ГУ ДПС в Одеській області у цій частині відхиляє.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі “Компанія “Вастберга таксі Актіболаг” та Вулік проти Швеції” визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.
Відповідачами законність оскаржуваних рішень не доведена, а аргументи ГУ ДПС в Одеській області суд відхиляє з вищенаведених підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн., позовна заява подана через систему «Електронний суд» (ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір») за подання двох позовних вимог немайнового характеру, друга позовна вимога є похідною.
Суд на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України дійшов висновку про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВа “НУР ПЛАСТ” суми сплаченого ним судового збору у розмірі 4844,80грн., оскільки спір виник внаслідок неправомірної відмови у реєстрації податкових накладних саме ГУ ДПС України в Одеській області.
Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Судом встановлено, що позивач в підтвердження понесених витрат надав суду: договір № 02/06/25 від 02.06.2025 року про надання правової допомоги (а.с.110-112), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.87-88), ордер на надання правничої допомоги (а.с.109), акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 26.09.2025 року (а.с.113).
Відповідно ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч.3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заявлене клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки, розмір гонорару з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому Головне управління ДПС в Одеській області вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік станом на час звернення з позовом до суду.
Суд з цим не погоджується з огляду наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Суд погоджується з доводами позивача про документальне підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, відхиляючи аргумент відповідача, що ці витрати мають бути фактично понесені/сплачені як гонорар адвокату на момент вирішення справи.
Враховуючи те, що дана справа не є справою значної складності, має невеликий обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката 5000 грн. є пропорційним до предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг, які суд вважає розумними.
На підставі ч.1 ст.139 КАС України суд покладає витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. на відповідача ГУ ДПС в Одеській області, оскільки спір виник внаслідок неправомірної відмови у реєстрації податкових накладних саме ГУ ДПС в Одеській області.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НУР ПЛАСТ” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12788621/45880337, № 12788623/45880337 від 24 квітня 2025 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “НУР ПЛАСТ” № 3 від 05 березня 2025 року та № 17 від 31 березня 2025 року датою їх фактичного подання до ЄРПН.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НУР ПЛАСТ” суму сплаченого судового збору у розмірі 4844(чотири тисячі вісімсот сорок чотири)грн. 80 коп. та 5000(п`ять тисяч)грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “НУР ПЛАСТ” (код ЄДРПОУ 45880337; місцезнаходження: вул. Дальницька, буд. 44, м. Одеса, 65005).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; місцезнаходження: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).
Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).
Суддя М.М. Аракелян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua