Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №297/3880/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3880/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

присяжних: Ролдугіна М.В. та Деметер Р.В.,

при секретарі судового засідання Гарані О. А.,

за участю заявниці ОСОБА_1 , представника заявника Орябко М.В., адвоката особи, стосовно якої розглядається справа ОСОБА_2 за дорученням – Полянчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 , звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна.

Заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Великоберезької сільської ради Закарпатської області (с. В.Береги, вул. Ференца Ракоці ІІ, 78, Берегівського району, Закарпатської області).

Заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином заявниці. Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 19.07.2007 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Северодонецького міського управління юстиції. Отже, із самого народження, син страждає стійким психічним розладом здоров`я, із діагнозом F84.0 за МКХ-10, що означає дитячий аутизм, є інвалідом 1 групи «Б» (безстроково). Із самого народження та по даний час він не в змозі працювати не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не може орієнтуватись в простих життєвих ситуаціях. Потребує постійного нагляду та турботи. Внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, заявниця як його мати, бажає доглядати свого сина і бути йому опікуном, і має на це можливість і бажання.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримали та просили визнати ОСОБА_2 недієздатним та призначити над ним опікуном заявницю.

Представник особи, стосовно якої розглядається справа ОСОБА_2 за дорученням – ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви.

Представник органу опіки та піклування Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився. При цьому, подав заяву про розгляд без участі представника.

Особа стосовно якої розглядається справа про визнання його недієздатним ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, у зв`язку зі станом здоров`я, що підтверджується наявними у матеріалах справи медичними документами.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які заявник посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обов`язковими умовами для визнання фізичної особи недієздатною, крім наявності в неї хронічного, стійкого психічного розладу, є нездатність такої особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатність - це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов`язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в ЦК України.

Як вбачається з проведеної по справі комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи №268 від 30.07.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі Аутичного розладу з пізко вираженими клінічними проявами та вираженими когнітивними порушеннями (F84.0), що підтверджено тривалим спостереженням лікарів психіатрів, неодноразовими стаціонарними обстеженнями, клінічними проявами, труднощі у комунікації, відсутність фразової мови, конкретність мислення, відсутність здатності до засвоєння практичних навичок, недорозвиток інтелекту, стереотипна поведінка, ехолалії.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 страждає психічним розладом, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому наявні всі правові підстави для визнання його недієздатним.

При ухваленні рішення про визнання особи недієздатною, слід вирішити питання про встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна.

Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна недієздатній особі переслідує перш за все найважливішу ціль - не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Крім того, як вбачається із подання Органу опіки та піклування Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області, орган опіки вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у випадку визнання останнього недієздатним.

Тобто, зазначеним поданням підтверджено, що ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 ..

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд вважає необхідним визнати ОСОБА_1 недієздатною і призначити йому опікуна – ОСОБА_2 , задовольнив подання органу опіки та піклування Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 395, 299, 300, 352-355 ЦПКУкраїни, ч.1 ст. 39, ч. 1 ст. 41, ч.1 ст. 60 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Заяву та подання - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 , недієздатним.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканку АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним становить два роки, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування і органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО

Присяжні Марина РОЛДУГІНА

Роберт ДЕМЕТЕР