Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №127/31473/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31473/26

Провадження № 2/127/8896/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та дружину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини та своє утримання. Позивач повідомила, що сторони з 01 грудня 2023 року перебувають в шлюбі та мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що після народження дитини відносини між сторонами погіршилися та вона зверталася до суду із заявою про розірвання шлюбу, однак залишила її без розгляду, з огляду на обіцянку відповідача переглянути свою поведінку. Однак надалі стосунки тільки погіршилися та вона у вересні 2026 року знову звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Позивач вказує, що наразі дитина проживає разом з нею, а відповідач усунувся від виконання свого обов`язку щодо утримання дитини та в добровільному порядку її не надає, а тому вона змушена звернутися до суду. При цьому позивач зазначає, що вона не має можливості працювати у зв`язку з доглядом за дитиною, а щомісячна допомога на дитину є єдиними її джерелом доходу. В той же час відповідач є військовослужбовцем, має щомісячний дохід, інших дітей або інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, на скільки відомо позивачу, не має, а тому вважає, що відповідач має можливість утримувати дитину та її. За таких обставин просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви та до досягнення дитиною повноліття, та на її утримання в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 вересня 2024 року було відкрите спрощене позовне провадження в справі без повідомлення (виклику) осіб.

Вказану ухвалу, разом із копією позовної заяви з додатками, було надіслану відповідачу, однак відповідач ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що сторони в справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01 грудня 2023 року).

Вони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 серпня 2024 року.

Дитина проживає разом з матір`ю.

Відповідач є військовослужбовцем, добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дитини та позивача не надає. Протилежного судом не встановлено.

Між сторонами склалися правовідносини, що регулюються нормами Сімейного кодексу України, зокрема в частині обов`язку батьків утримувати дитину та обов`язку чоловіка утримувати жінку в разі проживання з нею їхньої дитини.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить з 1 січня 2026 року - 2817 грн.

Відповідно до частини 1 статті 183 цього ж Кодексу частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Дитині на момент ухвалення рішення виповнилося 2 роки.

Судом не встановлено виконання відповідачем своїх обов`язків по утриманню дитини, а тому право позивача є порушене, яке підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дитини.

Визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів на дитину, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, визначений законодавством України прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість надавати матеріальну допомогу, а дитина потребує такої допомоги. Суд бере до уваги, що відповідач доказів надання матеріальної допомоги та неможливості утримувати дитину, про незадовільний стан здоров`я, знаходження на його утриманні інших осіб суду не надав. Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, встановлені обставини в їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі частки заробітку (доходу) відповідача.

При визначені розміру аліментів судом враховані всі повідомлені обставини, передбачені ст.182 СК України.

Суд зауважує, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).

При цьому, суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини, то суд враховує, що нормами статті 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання є незалежним від того, чи працює дружина, незалежним від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З урахуванням того, що дитина проживає з матір`ю, а доказів утримання позивача відповідач не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини також підлягають задоволенню, та, з урахуванням встановлених обставин, стягнення аліментів на утримання дитини та відсутності доказів про неможливість утримувати дружину, вважає справедливим встановити аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Визначений судом розмір аліментів підлягає стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто в даній справі з 07 вересня 2026 року.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 141, 180-183, 191 СК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 07 вересня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи стягнення з 07 вересня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави 1331,20 грн судового збору.

Рішення суду допустити в частині стягнення аліментів за один місяць до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ,

Суддя: