Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №127/27176/26
Суддя: Дернова В. В.
Справа № 127/27176/26
Провадження № 2/127/7537/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2026 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні тим, що 10.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 103222811, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 000 грн., загальним строком на 344 календарних дні з 10.04.2024 року (дата надання кредиту) до 20.03.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості); проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 912.50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; нараховані проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 20602,50 грн.; база для нарахування процентів: фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 , станом на 10.04.2026 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 33696 грн., з яких 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 24036 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 660 грн. – заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання. 29.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» то ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» був укладений Договір про відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 103222811 від 10.04.2024 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частин) № 103222811 від 10.04.2024 року у розмірі 33696 грн., з яких 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 24036 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 660 грн. – заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, а також судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб; витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію: чи було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); щодо зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 3000 грн. від ТОВ «Мілоан» у період з 10.04.2024 року до 17.04.2024 року.
02.09.2026 року до суду надійшло повідомлення АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 02.09.2026 року № БТ/Е-38336 на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 24.08.2026 року.
24.09.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Дейнекою О.В. було подано до суду відзив на позов, який, окрім іншого, містить клопотання сторони позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 500 грн. у зв`язку з їх неспівмірністю складності справи, яка є типовою та малозначною.
Відповідь на відзив та заперечення учасниками справи не подавалися.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" , якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» електронного Договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 103222811 від 10.04.2024 року (далі – Договір) ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 000 грн., загальним строком на 344 календарних дні з 10.04.2024 року (дата надання кредиту) до 20.03.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості); проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 912.50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; нараховані проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 20602,50 грн.; база для нарахування процентів: фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році.
Згідно з п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Як вбачається з платіжного доручення № 86612572 від 10.04.2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» перерахувало 3000 грн. ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 згідно договору № 103222811, що також підтверджується повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 02.09.2026 року № БТ/Е-38336.
Як вбачається із виписки з особового рахунку за кредитним договором №103222811 від 10.04.2024 року, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов`язання відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим станом на 10.04.2026 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 33696 грн., з яких 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 24036 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 660 грн. – заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.
Щодо процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Однак, відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 23.04.2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (до 22.08.2024 року).
При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.
Спірний кредитний договір було укладено 10.04.2024 року, тобто під час застосування денної процентної ставки – до 2,5%.
Згідно з умовами Договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 912,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; база для нарахування процентів: фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році.
Отже, процентна ставка за день користування кредитом становить 2,5% (912,50 відсотків річних/365 днів в році), тобто є правомірною.
Проте, позивачем пред`явлено до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 24036 грн., хоча згідно з умовами Договору нараховані проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 20602,50 грн., а тому заявлені позивачем проценти підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення комісії.
Закон України «Про споживче кредитування» дозволив встановлювати комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням, поверненням кредиту, та включивши їх до загальних витрат за кредитом (п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8 Закону України Закон України «Про споживче кредитування»).
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України Закону України «Про споживче кредитування» комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
П. 1.5.1. Договору передбачена комісія за надання кредиту: 690 грн., яка нараховується за ставкою 23.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, яка є правомірною і підлягає стягненню (заявлена до стягнення комісія у розмірі 660 грн.).
Комісія за обслуговування кредиту до стягнення не пред`являлася.
Щодо ст. 625 ЦК України та неустойки (штрафу, пені).
Позивачем пред`явлено до стягнення заборгованість «по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання» - 6000 грн.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.
Однак, на час розгляду справи положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.
Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово постановлювала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).
Отже, заборгованість «по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання» – 6000 грн. стягненню не підлягає.
Щодо правонаступництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
29.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» то ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» був укладений Договір про відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 103222811 від 10.04.2024 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з договору кредиту та з договору факторингу (відступлення права грошової вимоги), встановив, що права позивача відповідачем ОСОБА_1 порушені, а тому вони підлягають захисту, однак позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» судовий збір у розмірі 1 916,93 грн. та 2880 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 72%) та з урахуванням клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю складності справи, яка є типовою та малозначною.
Керуючись ст. 13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, на підставі ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 103222811 від 10.04.2024 року у розмірі 24 262,50 грн. (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят дві гривні 50 копійок), з яких 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20602,50 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 660 грн. – заборгованість за комісією за надання кредиту.
У іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» судовий збір у розмірі 1 916,93 грн. та 2880 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236)
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
СУДДЯ:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua