Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №127/38269/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №127/38269/26

Суддя: Іщук Т. П.

Справа № 127/38269/26

Провадження № 3/127/7019/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2026 року приблизно о 16:00 год солдат ОСОБА_1 з`явився на територію військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, тобто в умовах дії особливого періоду та воєнного стану. За результатами проходження о 16:40 год 28 жовтня 2026 року медичного огляду в КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» у ОСОБА_1 було встановлено стан алкогольного сп`яніння легкого ступеню (алкотест 6820 з показником 0,72 ‰ та 0,68 ‰ видихуваних парів), про що складений протокол серії НГУ №144725 про військове адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2026 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до чинного законодавства. В матеріалах справи міститься його заява від 28 жовтня 2026 року, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, вину визнає.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за даним видом правопорушення, не є обов`язковою та розгляд справи може бути буди здійснений у її відсутність на підставі наявних в адміністративних матеріалах доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і повинен нести відповідальність, встановлену Законом.

Диспозицією ч.1 ст. 172-20 КУпАП визначено наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Тобто, вчинення особою хоча б одного з діянь, зазначених в ч. 1 або 2 ст. 172-20 КУпАП за характером суб`єктного складу являється грубим порушенням та, зокрема за умови запровадження в країні особливого періоду становить підвищену суспільну небезпеку, у зв`язку з чим тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною 3 вказаної статті.

Відповідно до ч. 3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період в Україні настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014від 17 березня 2014року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний Суд України у постанові від 30.05.2018 у справі №521/12726/16-ц.

Крім того, згідно Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні з 05.30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі продовжувався і діє на даний час.

Як слідує з матеріалів справи солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національної гвардії України у військові частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації на особливий період та з 23 вересня 2026 року приступив до виконання обов`язків на посаді стрільця-радіотелефоніста 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти (з охорони та оборони визначеного в наказі об`єкта) 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) (витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 НГ України (по стройовій частині) від 24 вересня 2026 року №283).

Судом установлено, що в умовах особливого періоду солдат ОСОБА_1 , проходячи військову службу в Національній гвардії України, перебував на території в/ч НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджуються висновком №1492 від 28 жовтня 2026 року КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради».

Згідно вказаного вище висновку щодо медичного огляду від 28 жовтня 2026 року, складеного о 16:40 год., у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп`яніння легкого ступеню, рівень якого становить 0,72‰ та 0,68‰ (проміле).

За таких обставин дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГУ №144725 від 29 жовтня 2026 року з викладеними письмовими поясненнями солдата ОСОБА_1 у ньому, висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» від 28 жовтня 2026 року №1492, витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 НГ України від 24 вересня 2026 року №283 (по стройовій частині), письмовою заявою ОСОБА_1 від 28 жовтня 2026 року з визнанням вини.

При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує обставини та характер скоєного правопорушення, які відображені в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, майновий стан та ступінь її вини у вчиненому. За наведеного, суд приходить до переконання в тому, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд враховує положення п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо наявності пільг у військовослужбовців у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ч.3 ст. 172-20, ст. 283, 284, 287 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3(три) місяці.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua