Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/21641/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21641/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), у якому, просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в нездійсненні перерахунку та невиплаті грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 за календарний період служби з 30.09.2024 по 31.12.2024, встановленого на 01.01.2025 за календарний період служби з 01.01.2025 по 31.12.2025, встановленого на 01.01.2026 за календарний період служби з 01.01.2026 по 31.05.2026 включно, також, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за вказані періоди.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 за календарний період служби з 30.09.2024 по 31.12.2024, встановленого на 01.01.2025 за календарний період Служби з 01.01.2025 по 31.12.2025, встановленого на 01.01.2026 за календарний період служби з 01.01.2026 по 31.05.2026 включно, також, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за вказані періоди.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 30.09.2024 року по теперішній час. За період з 30.09.2024 по 31.05.2026 виплата грошового забезпечення проводилась без врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 - 01.01.2026 роки. Позивач звернувся з заявою до військової частини НОМЕР_1 з проханням здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024-01.01.2026, та інших виплат за вказані періоди, проте відповідач у своїй відповіді на заяву відмовив в задоволенні. Вказані обставини спонукали позивача звернутись до суду з даним позовом.

07.08.2026 року судом зареєстровано від відповідача відзив на позовну заяву, яким просить відмовити у задоволенні позову, звертаючи увагу на те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн. При цьому, станом на час виникнення спірних правовідносин у період з 20.05.2023 по 30.06.2026, Постанова № 481 чи її окремі пункти нечинними (в тому числі в судовому порядку) не визнавалися, а тому підлягають застосуванню. Таким чином, Постановою № 481 змінено умови регулювання спірних відносин та визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється виходячи з розміру 1762 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для здійснення перерахунку та виплати Вам грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період 2024-2026 років, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 за календарний період служби з 30.09.2024 по 31.12.2024, встановленого на 01.01.2025 за календарний період служби з 01.01.2025 по 31.12.2025, встановленого на 01.01.2026 за календарний період служби з 01.01.2026 по 31.05.2026.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 проходить службу в військовій частині НОМЕР_1 з 30.09.2024 року по теперішній час, що підтверджується довідкою № 315 від 08.06.2026 року.

09.06.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 - 01.01.2026, та інших виплат за вказані періоди.

16.06.2026 відповідач листом № 1162/РЕС повідомив позивача, що що за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 30.09.2024 по 31.05.2026 Вам було нараховано та виплачене грошове забезпечення та інші виплати відповідно до діючого, на момент проходження військової служби, законодавства. Наразі підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення та інших виплат за період з 30.09.2024 по 31.05.2026, відповідно до п. 4 постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 - відсутні.

Вважаючи застосовування при нарахуванні грошового забезпечення у спірний період посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, протиправними діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII), яким передбачено, зокрема, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами. (стаття 40 цього Закону).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема, -

- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII );

- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.01.2018 року та якою, зокрема -

- затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами [ …] та за посадами [ …] згідно з додатком 2 - 11; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби згідно з додатком 12; схему тарифних коефіцієнтів за посадами [ …], згідно з додатком 13; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16. ( пункт 1 Постанови № 704)

- установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. ( пункт 2 Постанови № 704)

- розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. ( первинна редакція пункту 4 Постанови № 704)

Редакція пункту 4 Постанови № 704 неодноразово змінювалась.

Так, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 “Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), яка набрала законної сили 01.03.2018 рок, пунктом 6 якої внесені зміни та викладено в новій редакції пункт 4 Постанови № 704 “ … розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. (Примітка: пункт 6 Постанови № 103 - визнано протиправним та скасований постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022 р)

12 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 481 “ Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704” ( далі Постанова № 481) , якою внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 260).

- грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги. ( пункт 2 розділу І Порядку № 260)

- грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). (пункт 8 розділу І Порядку № 260)

- виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. ( пункт 16 розділу І Порядку № 260).

VI. Оцінка та висновок суду.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку свідчить, що грошове забезпечення складається з посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються згідно постанови КМ України № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності нарахування відповідачем у спірний період, починаючи з 30.09.2024 по 31.05.2026 року грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом застосування в якості розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом встановленого на 01 січня 2018 року, в редакції пункту 4 Постанови № 103.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, що грошове забезпечення (щомісячні основні та щомісячні додаткові види) позивача у спірний період з 30.09.2024 по 31.05.2026 року обчислювалось відповідно до вимог п. 4 Постанови № 704, в редакції постанови КМ України від 21.02.2018 № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, а саме із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762 грн., що підтверджується довідками № 573, та № 807.

Вирішуючи дане спірне питання суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови №103, а саме: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

З набуттям чинності Постанови № 103, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)” передбачено використання “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року”.

В подальшому, з 29 січня 2020 року унаслідок набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), при обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу відбувалось шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Застосування з 29 січня 2020 року положень пункту 4 Постанови №704 в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року було предметом розгляду у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема в постанові від 02.08.2022 справа № 440/6017/21 та в подальшому підтримано Верховним Судом в постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 04 січня 2023 року у справі № 640/17686/21, від 10 січня 2023 року у справі № 440/1185/21, від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21, від 28 березня 2024 року по справі № 160/8290/23, від 25 квітня 2024 року по справі № 240/16735/21 та ін.

Надалі, з 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704", якою скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року скасував, та визнав законною постанову КМУ від 12.05.2023 № 481 про внесення змін до п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 і запровадження правила обчислення грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб “ 1762,00 грн”, починаючи з 20.05.2023.

У вказаній постанові Верховний Суд констатував, що за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб (зокрема, військовослужбовців,) встановлюються та регулюються актами КМУ, а саме Постановою № 704, якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення.

Отже, з 20.05.2023 пункт 4 постанови № 704 діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704.

Вказану позицію підтримує П`ятий апеляційний адміністративний суд, зокрема у постановах по справах: № 420/510/26, № 420/5849/26, № 420/9769/26, № 420/41228/25, № 420/16259/25, від 25 серпня 2026 р. у справі № 420/2456/26, від 15 вересня 2026 р. у справі № 420/782/26 тощо.

При цьому, суд зазначає, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі № 554/154/22, наголошувала на тому, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

Отже, у випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України на виконання приписів Закону № 2011-ХІІ, належним та ефективним способом захисту буде оскарження відповідного нормативно-правового акту.

Підсумовуючи вищенаведене та враховуючи, що момент вирішення спірних правовідносин діюча редакція пункту 4 постанови № 704 після внесення змін Постановою № 481, передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог за вказаний період.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки в межах розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не надано доказів на підтвердження порушення прав в межах заявлених вимог, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна