Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №210/3872/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/3872/26

Провадження № 2/210/2255/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючої - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання – Балкаєвої О.Є.,

сторони та їх представники, які приймали участь під час судового розгляду справи: представник позивача: Примаков К.О., відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Примакова Костянтина Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача – ОСОБА_4 . За життя остання заповіт не складала. Після її смерті спадкоємцями першої черги за законом були – ОСОБА_1 чоловік спадкодавця, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_5 сини спадкодавця, інші спадкоємці першої черги відсутні. Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем п`ятої черги за законом. На час відкриття спадщини бабуся ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала в квартирі АДРЕСА_1 , зазначена квартира була придбана в шлюбі з дідусем ОСОБА_1 , а тому є спільним майном подружжя. Також позивач зазначає, що на той час він та його батько ОСОБА_6 були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 . Дідусь ОСОБА_1 та другий син ОСОБА_3 були зареєстровані по АДРЕСА_3 . За таких підстав з бабусею за адресою АДРЕСА_4 ніхто не був зареєстрований. Однак, позивач вказує, що приблизно з 2013 року, коли йому виповнилося 18 років, він проживав з бабусею без реєстрації. Після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дідусь казав, що квартира за адресою АДРЕСА_4 , належить його батькові, тобто ОСОБА_5 , така була воля бабусі. Дідусь казав, що він спадщину не приймав, свідоцтво про право власності на частину квартири не отримував, та на квартиру не претендує.

За таких підстав позивач вважає, що спадщину, яка відкрилася після смерті бабусі ОСОБА_4 прийняв лише його батько - ОСОБА_5 .

Також позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_5 . Та коли він забажав отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , то йому повідомили, що після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину ніхто не приймав, та спадкова справа не заводилася.

Тому, ОСОБА_2 , на початку травня 2026 року звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кульбіда Є.М. для заведення спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі. Однак нотаріус свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видав, а видав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріус у своїй Постанові зазначив, що пропущено шестимісячний строк, який встановлений для подачі заяви про прийняття спадщини. Нотаріус вважає, що спадщина не прийнята позивачем у відповідності до ст. 1268 ЦК України, оскільки ОСОБА_2 сумісно не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Однак, позивач вважає, що він прийняв спадщину з наступних підстав:

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 19 лютого 2004 року, бабуся, ОСОБА_4 , придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Зазначена квартира є спільним майном подружжя, оскільки квартира набута в шлюбі. Квартира АДРЕСА_6 має наступні технічні характеристики: квартира посімейного, спільного заселення, розташована на 2 поверсі 5 поверхового будинку та складається з двох кімнат житловою площею 27,0 кв. м., у тому числі 1-а кімната 9,90 кв. м., 2-а кімната 17,10 кв. м., кухні площею 5,80 кв. м., ванної кімнати площею 2,90 кв.м., коридора 6,00 кв. м., кладова 0,90 кв. м., балкон 0,77 кв. м., загальна площа квартири 43, 37 кв. м..

Позивач вказує, що з 2013 року він разом із батьком, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стали проживати разом із бабусею, ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_5 . При цьому, позивач зазначає, що був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , однак проживав з бабусею по час її смерті.

Таким чином, ОСОБА_2 , вважає, що прийняв спадщину, так як постійно проживав із бабусею на час відкриття спадщини. При цьому, враховуючи постанову нотаріуса, позивач просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме факт його проживання з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_5 , а саме з 2013 року по час смерті спадкодавця – по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні представник позивача адвокат Примаков К.О. підтримав позовні вимоги та просив суд встановити факт проживання позивача ОСОБА_2 з його бабусею ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за однією адресою, а саме з 2013 року по час смерті спадкодавця – по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив, що ОСОБА_4 за життя заповіт не склала, тому спадщина приймається в даній справі за законом. Спадкоємці першої черги за законом спадщину не прийняли, тобто підтвердили факт своєї відмови. При цьому, батько позивача ОСОБА_5 , який помер в 2025 році, був сином ОСОБА_4 та спадкоємцем першої черги. Оскільки батько позивача вчасно не прийняв спадщину від своєї матері, на теперішній час онук, тобто позивач по справі не може отримати в спадок квартиру в якій проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 на час відкриття спадщини без реєстрації.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка - відповідач ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_4 являється його дружиною, вони разом не проживали з 2005 року, але офіційно розірвання шлюбу не оформлювали. Батько позивача – ОСОБА_5 є його не рідним сином, а сином ОСОБА_4 від іншого шлюбу. Позивач ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_5 проживали разом з ОСОБА_4 .. Також ОСОБА_1 повідомив, що його син ОСОБА_3 вже тривалий час перебуває на військовій службі, про спадщину знає, при цьому на квартиру не претендує, тому не подавав заяву про прийняття спадщини.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла до суду заява, згідно якої останній зазначає, що повідомлений про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування. Проти позову його племінника – ОСОБА_2 не заперечує та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Батько позивача ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про народження №1187 від 20 травня 1975 року, в якому батьками зазначено – ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України встановлено (а.с.12-13).

10 березня 1977 року шлюб між дідусем позивача ОСОБА_2 та бабусею позивача ОСОБА_7 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 13).

24 травня 1985 року між ОСОБА_1 та бабусею позивача ОСОБА_7 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 (дядько позивача), про що видано актовий запис про народження №194 від 06 лютого 1986 року, номер свідоцтва: НОМЕР_3 , в якому батьками зазначено – ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 18-19).

11 лютого 1995 року між батьком позивача ОСОБА_5 та матір`ю позивача ОСОБА_8 було укладено шлюб, актовий запис №65, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився позивач – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданого 20 травня 1995 року, батьком зазначено – ОСОБА_5 , матір`ю – ОСОБА_7 (а.с. 17).

Згідно наданих документів, судом встановлено, що ОСОБА_7 являється бабусею позивача - ОСОБА_2 .

19 лютого 2004 року бабуся позивача - ОСОБА_4 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири (а.с. 21).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2922377 від 25.02.2004 року, ОСОБА_4 являється власником квартири на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 24).

06 жовтня 2011 року шлюб між батьком позивача ОСОБА_5 та матір`ю позивача ОСОБА_8 було розірвано, що підтверджується рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 бабуся позивача ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , видане Дзержинським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №374 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , видане Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, актовий запис №4790 (а.с. 20).

Згідно наданого позивачем Акту, встановлено, що сусіди які проживають за адресою: АДРЕСА_7 , підтвердили, що за адресою АДРЕСА_5 була зареєстрована та проживала ОСОБА_7 , з нею в квартирі сумісно проживав онук ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_5 починаючи з 2013 року по час смерті ОСОБА_7 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 та ОСОБА_5 продовжили проживати в квартирі і після смерті ОСОБА_7 (а.с. 25).

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіди Є.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 ..

07 травня 2026 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Є.М., винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємцем був пропущений строк у шість місяців, встановлений законом для подачі заяви та прийняття спадщини (а.с. 27).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

На суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За правилами частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частини 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Отже, відповідно до частини 1 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих або майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з частиною 1 статті 316 ЦПК України заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем проживання заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з метою встановлення факту спільного проживання разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, оскільки встановлення зазначеного факту необхідне для оформлення спадкових прав.

Встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем має юридичне значення, оскільки відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими й електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Вирішуючи питання щодо доведеності факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем, суд враховує, що відповідно до наданих документів ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач є її онуком. Право власності спадкодавця на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , підтверджується договором купівлі-продажу від 19 лютого 2004 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

На підтвердження обставин спільного проживання позивачем надано акт, складений за участю сусідів, відповідно до якого ОСОБА_2 разом зі своїм батьком ОСОБА_5 проживав у зазначеній квартирі разом із ОСОБА_4 починаючи з 2013 року та до дня її смерті — ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначені обставини також підтверджуються поясненнями відповідача ОСОБА_1 , який у судовому засіданні підтвердив, що позивач та його батько дійсно проживали разом із ОСОБА_4 . Також, відповідач не заперечував проти встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 , який являється дядьком позивача, подав до суду письмову заяву, у якій зазначив про відсутність заперечень проти задоволення позову та просив його задовольнити.

Оцінюючи наведені докази, суд бере до уваги, що пояснення відповідача ОСОБА_1 узгоджуються зі змістом акта про проживання, наданого позивачем, а відповідач ОСОБА_3 не висловив заперечень щодо заявлених вимог. Таким чином, відомості про фактичне проживання позивача зі спадкодавцем підтверджуються не лише доводами позовної заяви, а й іншими матеріалами справи.

Водночас суд зазначає, що сама по собі реєстрація позивача за іншою адресою не є достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного постійного проживання зі спадкодавцем, оскільки реєстрація місця проживання та фактичне місце проживання особи не завжди збігаються. Визначальним для вирішення цього питання є встановлення обставин фактичного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Окремо суд враховує положення частини 4 статті 206 ЦПК України, відповідно до якої у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, оцінивши докази відповідно до статті 89 ЦПК України в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_2 постійно проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , у період із 2013 року до дня її смерті — ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, тобто на час відкриття спадщини.

Установлення зазначеного факту має юридичне значення для позивача, оскільки відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від її прийняття у встановлений законом строк, вважається таким, що прийняв спадщину.

З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази, пояснення відповідача ОСОБА_1 , письмову заяву відповідача ОСОБА_3 та відсутність заперечень відповідачів проти заявлених вимог, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

Щодо судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивач по справі ОСОБА_2 не просить суд стягнути судові витрати з відповідачів, то судові витрати – сплата судового збору з відповідачів не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1241, 1258, 1261 - 1265, 1268-1270 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Примакова Костянтина Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме, що спадкоємець ОСОБА_2 , постійно проживала зі спадкодавцем бабусею ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_4 , а саме з 2013 року по час смерті спадкодавця – по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_8 ;

- відповідач: Територіальна громада в особі Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ: 33874388, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_9 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , остання відома адреса: АДРЕСА_9 .

Суддя: О. В. Чайкіна