Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №320/33364/24
Суддя: Кушнова А.О.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року справа №320/33364/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-1» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело-1» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.07.2023 №492250409 про сплату штрафу у розмірі 3740 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 28.09.2023 №606020409 про сплату штрафу у розмірі 1020 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відсутності обов?язку отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами та сплачувати відповідну ренту плату, вимога ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «Джерело-1» щодо подання податкової декларації з рентної плати за користування надрами є незаконною, а спірні податкові повідомлення-рішення не обґрунтованими.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом подання позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; подання уточненої позовної заяви (із примірниками для направлення відповідачу/ам) із зазначенням вимог до всіх відповідачів або уточнити відповідачів.
07.08.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли документи по справі, у тому числі уточнена позовна заява (із примірником для направлення відповідачу) із уточненням відповідача - лише Головне управління ДПС у м. Києві, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 30.07.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
09.10.2024 канцелярією суду зареєстрований відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки правильно встановлено порушення позивачем пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, відповідно, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Відповідач наголошує, що у зв`язку з отриманням Дозволу на спеціальне водокористування від №172/КІ/49д19 від 02.12.2019 на ТОВ "Джерело-1" покладено обов`язок щодо сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та щодо подання податкових декларацій у періоди встановлені ПК України. Заяви щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ "Джерело-1" податкового обов`язку до ГУ ДПС у м. Києві не надходила.
19.11.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує про протиправність прийнятого рішення та просить суд задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що за ТОВ "Джерело-1" не є власником або землекористувачем будь-якої земельної ділянки, а в дозволі від №172/КІ/49д19 від 02.12.2019 містяться відомості лише щодо водокористування, але не щодо права власності на землю або землекористування. Вважає, що за відсутності обов`язку отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, відсутності об`єкту оподаткування рентною платою за користування надрами, та навіть відсутності технічної можливості подати належним чином заповнену декларацію, у позивача відсутній обов`язок сплачувати рентну плату за користування надрами, а вимога ГУ ДПС у м. Києві щодо подання податкової декларації з рентної плати за користування надрами є незаконою.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ДЖЕРЕЛО-1» (ідентифікаційний код 3259068) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з рентної плати за період з 3 кварталу 2020 року - 1 кварталу 2023 року та за 2 квартал 2023 року.
В ході проведеної камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «ДЖЕРЕЛО-1» пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, неподання платником податкової звітності з рентної плати за період з 3 кварталу 2020 року по 1 квартал 2023 року, за 2 квартал 2023 року, за результатами якої складено акт від 30.06.2023 за № 47051/26-15-04-09/32590768.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2023 №492250409 на суму 3740 грн та від 28.09.2023 № 606020409 на суму 1020 грн.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Між тим, статтею 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки.
Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.
Відповідно до пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно підпункту 252.1.1 пункту 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб?єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об?єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об?єктах (ділянках) надр.
Відповідно до пункту 252.3. ст. 252 Податкового кодексу України, об?єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що платниками рентної плати за користування надрами, які в свою чергу мають обов?язок щодо подачі відповідної декларації, є виключно юридичні та фізичні особи, що отримали спеціальний дозвіл на користування надрами.
Згідно із статтею 2 Кодексу України Про надра, завданням Кодексу України про надра с регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Тобто, питання необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами регулюється зазначеним кодексом.
Частиною 1 статті 23 Кодексу України Про надра встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
З матеріалів справи вбачається, що дозволом на спеціальне водокористування №172/К1/49д-19 від 02.12.2019, що виданий ТОВ «Джерело-1», встановлений ліміт забору води з підземних джерел в кількості 72,432 кубічних метрів на добу, тобто в 4 рази менше від граничних обсягів, що визначені у статті 23 Кодексу України Про надра.
Крім того, суд звертає увагу, що рентна плата за спеціальне використання води є іншим видом рентної плати, не має жодного відношення до рентної плати за користування надрами та регулюється іншою статтею 255 Податкового кодексу України.
ТОВ «Джерело-1», використовуючи воду в невеликій кількості та виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, на підставі статті 23 Кодексу України Про надра, не має обов?язку отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, що, як наслідок, призводить до того, що підпункт 252.1.1. пункту 252.1. ст. 252 Податкового кодексу України не регулює відносини щодо видобування підземних вод ТОВ «Джерело-1».
Відповідно до пп. 252.1.4 п.252.1 ст.252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб?єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Тобто, підставою для нарахування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно пп. 252.1.4 п.252.1 ст.252 Податкового кодексу України є право власності або користування земельною ділянкою з метою видобування корисних копалин.
В той же час, ТОВ «Джерело-1» не є власником або землекористувачем будь-якої земельної ділянки, а в дозволі на спеціальне водокористування № 172/К1/49д-19 від 02.12.2019 містяться відомості лише щодо водокористування, але не щодо права власності на землю або землекористування.
При цьому, ГУ ДПС у м. Кисві для застосування пп. 252.1.4 п.252.1 ст. 252 Податкового кодексу України не надало відомостей, що ТОВ «Джерело-1» є землевласником або землекористувачем.
Разом із тим, на підставі статті 23 Кодексу України Про надра, ТОВ «Джерело-1» не має обов?язку отримувати спеціальний дозвіл на користування саме надрами, що призводить до неможливості застосування до ТОВ «Джерело-1» пп. 252.1.1. п. 252.1. ст. 252, пп. 252.1.4 п.252.1 ст.252 ПК України.
Інших підстав для включення ТОВ «Джерело-1» до платників рентної плати за користування надрами згідно п. 252.1. ст. 252 Податкового кодексу України відповідач не надав.
У зв?язку із відсутністю у ТОВ «Джерело-1» спеціального дозволу на користування надрами не існує жодного документу, який встановлює факт надання позивачу у користування будь-якої ділянки надр.
Таким чином, за відсутності обов?язку отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами та сплачувати відповідну ренту плату, вимога ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «Джерело-1» щодо подання податкової декларації з рентної плати за користування надрами є незаконною, а податкові повідомлення-рішення від 18.07.2023 №492250409 та від 28.09.2023 №606020409 не обґрунтованими та підлягають скасуванню.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується квитанцією № 4441-1667-6822-5266 від 25.12.2023 (т.1 а.с.3).
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18.07.2023 №492250409 та від 28.09.2023 №606020409.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-1» (місцезнаходження: 02088, м. Київ, пров. Інженерний, 17/1, ідентифікаційний код 32590768) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua