Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №171/1380/26
Суддя: Мигалевич В. В.
Справа № 171/1380/26
3/171/1617/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 жовтня 2026 року м. Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Мигалевич В.В. розглянув матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції № 10 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правпорушення серії ЕПР1 № 646251 від 21.04.2026, 21.04.2026 року о 10 годині 10 хвилин в с. мала Долина по вул. Нова водій гр. ОСОБА_1 керував ТЗ Kia Ceratto н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд пройшов на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора алкотестера Drager 6820. Результат 0,44 % проміле, тест №128. Від керування ТЗ відсторонений, чим порушив п.2.9.а.ПДР – Керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник Яковченко В.І. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення), мотивуючи його тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646251 від 21.04.2026 ознаки алкогольного сп`яніння не вказані, а у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: а саме, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Зазначає, що як вбачається з долучених відеозаписів, працівник поліції в безальтернативній формі після огляду ОСОБА_1 з використанням приладу Драгер одразу повідомили останнього, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому жодним чином не роз`яснили прав ОСОБА_1 згідно ст.266 КУпАП про можливість проходження повторного огляду в медичному закладі для усунення будь-яких сумнівів перебування його в стані алкогольного сп`яніння. Незважаючи на письмову незгоду водія з результатами огляду на місці, працівники поліції в порушення ч. 3 ст. 266 КУпАП не доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я. Направлення в загалі не вручалось.
Вислухав пояснення захисника, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, приходжу до такого висновку:
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до ст.7КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її у вагу та швидкість реакції, проводиться щодо особи, яка керувала транспортним засобом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої Наказом МВС/МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р.), у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що після проходження ОСОБА_1 тесту на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера Drager 6820, результат якого показав 0,44 %, він зазначив про те, що цей прилад показав не вірне значення. При цьому поліцейським не було запропоновано йому пройти огляд в медичному закладі, як і не було запропоновано проходження такого огляду після зазначення ОСОБА_1 незгоди у протоколі про адміністративне правопорушення.
Направлення на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння міститься в матеріалах справи, проте даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 було вручене це направлення, матеріали справи не містять. Отже, це направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не можна визнати належним доказом, оскільки підпису або відмітки про видачу водію цього направлення в матеріалах справи не має.
Таким чином сама по собі наявність у матеріалах справи направлення до закладу охорони здоров`я не підтверджує дотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи, мають бути витлумачені на користь останнього. Його вина у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява №25), який застосовується при оцінці доказів.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовував при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series А заява №25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008р., «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001р., «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002р., неодноразово вказує що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 266, 276, 279, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду черезАпостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Мигалевич В. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua