Суд: Липовецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №136/1188/26
Суддя: Шпортун С. В.
Справа № 136/1188/26
провадження № 2/136/602/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
30 жовтня 2026 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення аліментів на утримання їх спільної ї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення дитиною 23 річного віку, обґрунтовуючи підставність позову тим, що на даний час син досяг повноліття, утім продовжує навчання у Вінницькому національному аграрному університеті, денної форми навчання, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги, яку в добровільному порядку відповідач не надає, хоча є фінансово спроможним, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.
Відповідач у визначений судом строк не подав до суду відзиву.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 10.06.2026 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.07.2026 ухвалою суду було здійснено перехід з розгляду цивільної справи у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження, - до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та оголошено перерву.
У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, останній у заяві просив про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, судовий виклик повернуто до суду із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомленим.
Ураховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 03.08.2016 шлюб сторін розірвано за рішенням суду (справа №136/1048/16-ц) (а.с.7,8).
Згідно з свідоцтвом про народження, актовий запис №7 від 25.01.2008 (а.с.3), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено сторін спору – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 01.06.2026 №3836 (а.с.5) виданої Липовецькою міською радою, ОСОБА_3 проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за однією адресою в АДРЕСА_1 .
Із довідки виданої Вінницьким національним аграрним університетом від 17.04.2026 за №2200 (а.с.4) встановлено, що ОСОБА_3 є студентом 1 курсу, інженерно-технологічного факультету денної контрактної форми навчання, термін навчання до 2029 року.
Відповідно до Договору про навчання у закладі вищої освіти від 09.08.2025 №0095.25дк-ЗТФ укладеним між Вінницьким національним аграрним університетом та ОСОБА_1 (а.с.25-28), освітній заклад узяв на себе зобов`язання щодо надання освітньої послуги для здобуття вищої освіти за ступенем бакалавр на платній основі студента ОСОБА_3 , загальна вартість послуги 50000,00 грн., денної форми навчання.
Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання регулюються Главою 16 СК України.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.3 ст.199 СК України).
Встановлені судом обставини підтверджують право позивача на звернення до суду із даним позовом.
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги визначений зокрема у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
При цьому, при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Аналогічний висновок міститься у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Обов`язок щодо доведеності обставин вказаних у позові чи відзиві покладено на сторони спору та визначено ст.76, 77, 81 ЦПК України.
Аналізуючи зібрані у справі докази, судом встановлено, що ОСОБА_3 досяг повноліття, однак продовжує навчання в освітньому закладі для здобуття вищої освіти за ступенем бакалавр, строк навчання до 2029 року.
За рішенням Липовецького районного суду від 03.08.2016 стягнення аліментів припинено, у зв`язку з досягненням ОСОБА_3 повноліття.
Матеріали справи не містять доказів, що дитина ОСОБА_3 має самостійний заробіток (дохід), майно, отож потребує матеріальної допомоги.
Вирішуючи питання щодо можливість батька надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, суд враховує, що відповідач не надав відзиву у межах визначеного судом строку, не надав доказів на спростування обставин наведених у позові на пропозицію суду викладену в ухвалі від 10.06.2026.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дитину, які слід стягувати із відповідача, суд враховує встановлені вище обставини, можливість надання матеріальної допомоги дитині матір`ю, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, та вважає, що з урахування зібраних у справі доказів, визначеного законодавцем прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік, відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу дитині у спосіб обраний позивачем у частці у розмірі 1/4 частки від його заробітку (всіх його доходів) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення до суду позову 08.06.2026 і до закінчення дитиною навчання, тобто до липня 2029 року, але не більше як до досягнення дитиною 23 річного віку.
Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку обох батьків забезпечити умови життя та розвитку їх повнолітньої дитини та спроможність останніх її надавати.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Питання судових витрат, суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Керуючись ст.182, 199, 200 СК України, ст.141, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із продовженням навчання, в розмірі 1/4 частки заробітку (всіх його доходів) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення до суду позову – 08.06.2026 і до закінчення сином навчання – до липня 2029 року, але не більше як до досягнення дитиною 23 річного віку.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники цивільного процесу:
Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Суддя С.В. Шпортун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua