Вирок від 29 жовтня 2026 р. у справі №148/2689/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Суд: Ладижинський міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №148/2689/26

Суддя: Нікандрова С. О.

Справа №148/2689/26

Провадження № 1-кп/135/219/26

ВИРОК

іменем України

30.10.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020180000291 від 25.08.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тульчин Гайсинського району Вінницької області, громадянина України, українця, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - інваліда та матір - інваліда 2 групи, маючого професійно-технічну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.08.2026 року о 20 годині 30 хвилини ОСОБА_4 , м. Тульчин Вінницької області, де навпроти магазину «АТБ», що за адресою: вулиця М. Леонтовича, 48, помітив спертий на паркан велосипед «GT AGGRESSOR SPORT 29» чорного кольору, та у цей час у нього виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним велосипедом. Після чого, ОСОБА_4 реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до велосипеда «GT AGGRESSOR SPORT 29» чорного кольору, власником якого є ОСОБА_5 , переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає і скориставшись цим, шляхом вільного доступу у період воєнного стану, таємно, умисно викрав вказаний велосипед «GT AGGRESSOR SPORT 29» чорного кольору згідно висновку експерта №1506/26-21 від 27.08.2026 вартістю 16 712 грн. 92 коп., спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму. Після чого, ОСОБА_4 покинув місце скоєння злочину та на викраденому ним велосипеді, поїхав вулицями м. Тульчин, тим самим, розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.4 ст.185 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що не оспорює фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті. Пояснив, що 24.08.2026 в вечірній час він по дорозі додому випив пива і сів покурити на ступеньках. В цей час до нього на велисипеді під`їхав хлопчик, спитав "Що погано?" і запропонував купити йому води. Він дав йому гроші на воду в сумі 200 грн, після чого пройшло близько 30 хвилин, проте хлопець не повернувся. Він пішов далі і побачив велосипед того хлопця у паркану біля магазину "АТБ" в м.Тульчин. Вирішив провчити того хлопця, взяти його велисипед, а пізніше повернути. Після чого поїхав велосипеді до знайомого, де випив пива, після чого вирішив залишитися у нього на ніч. Зранку поїхав повертати велосипед, а там вже була поліція. Пояснив, що шкодує про вчинений ним злочин, просив суворо не карати.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, матеріалів про долучення до справи речових доказів та проведені судові витрати.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), а також враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Виходячи з приписів ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, є умисним тяжким злочином. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - інваліда, а також непрацездатну матір, яка є інвалідом 2 групи, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.4 ст.185 КК України.

При визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням, на підставі встановленої сукупності обставин, даних, які характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку, про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на мінімальний строк, передбачений ст.75 КК України, та встановленням відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки на думку суду, призначення такого покарання матиме належний виховний вплив на обвинуваченого та буде сприяти його виправленню, призведе до позитивних змін в його особистості та формуванню у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений, майнова шкода відшкодована шляхом повернення майна потерпілій.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення судових експертів для проведення товарознавчої експертизи №1506/26-21 від 27.08.2026 в сумі 2 290,05 гривень.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тульчинський районний суду Вінницької області №148/2639/26 (провадження №1-кс/148/523/26) від 27.08.2026.

Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку – 1 (один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також обов`язки, передбачені п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту ухвалення вироку, а саме з 30.10.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення судових експертів для проведення товарознавчої експертизи №1506/26-21 від 27.08.2026 в сумі 2 290,05 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: велосипед «GT AGGRESSOR SPORT 29» чорного кольору – залишити у розпорядженні власника ОСОБА_5 .

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області №148/2639/26 (провадження №1-кс/148/523/26) від 27.08.2026.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з дня вручення копії вироку.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua