Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №134/1043/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/680/2026

Справа № 134/1043/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 жовтня 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого – судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В :

Своїм позовом до суду позивач просила визнати за нею право на спадщину як спадкоємця першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Голубече Тульчинського району Вінницької області, визнавши право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - загальною площею 79,1 кв.м, житловою площею 43,0 кв.м. Вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Голубече Тульчинського (колишнього Крижопільського) району Вінницької області помер її батько ОСОБА_3 . До складу спадщини після смерті спадкодавця входить житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - загальною площею 79,1 кв.м, житловою площею 43,0 кв.м., згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_4 27 серпня 2025 року. Вартість нерухомого майна згідно з оцінкою експерта складає 87914,00 гривень. Житловий будинок відноситься до суспільної групи службових дворів, і згідно записів погосподарської книги № 8, особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 15.04.1991 року головою двору був ОСОБА_3 (довідка Голубецького старостинського округу Крижопільської селищної ради від 12.05.2026 № 208). На час будівництва житлового будинку у 1966 р. діяла Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, погоджена заступником Голови Верховного суду Української РСР 15 січня 1966 року, яка передбачала процедуру отримання свідоцтва на право власності на будинок або домоволодіння. Однак, голова домогосподарства ОСОБА_3 не оформив право власності на житловий будинок та не отримав у встановленому порядку свідоцтво про право особистої власності. Згідно з довідкою Голубецького старостинського округу Крижопільської селищної ради від 12.05.2026 № 207 на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним були зареєстровані та проживали: дружина – ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5 . Згідно з відомостями про осіб, місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , - в період з 1998 р. по 29.10.2021 р. були зареєстровані також її брати: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, вона вступила в управління спадковим майном після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спільно проживала з ним в одному домогосподарстві на час відкриття спадщини. З приводу оформлення спадщини на житловий будинок вона звернулася до нотаріуса, однак, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів їй відмовлено у видачі свідоцтва. З цих підстав виникла необхідність звернення до суду з даним позовом. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та витребувано в Крижопільській ДНК інформацію про заведення спадкової справи. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2026 року в справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Представник позивача адвокат Глушкова О.І. в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовільнити. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку. Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 28 березня 1994 року, видане Голубецькою сільською радою Крижопільського району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 (а.с.8). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 01 листопада 2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 (а.с. 7). Родинні відносини позивача підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 04 вересня 1982 року (а.с. 9). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 21.11.2025, ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 (а.с. 17). Згідно з довідкою Голубецького старостинського округу Крижопільської селищної ради від 12.05.2026 № 207 на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним були зареєстровані та проживали: дружина – ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_1 (а.с. 19). Згідно з відомостями про осіб, місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , - в період з 1998 р. по 29.10.2021 р. були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 (а.с. 15). Відповідно до довідки від 12.05.2026 №208, виданою Крижопільською селищною радою Тульчинського району Вінницької області згідно погосподарської книги № 8, особовий рахунок № НОМЕР_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 року відносився до суспільної групи службових дворів. Склад двору: Голова двору ОСОБА_3 (а.с. 14). Згідно з копією технічного паспорта, виготовленого на замовлення позивача 27.08.2025 КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» житловий будинок садибного типу з погосподаськими будівлями та спорудами, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,1 кв.м, житловою площею 43,0 кв.м. (а.с. 10-12). Відповідно до довідки КП «Тульчинське МБТІ» № 115 від 27.08.2025, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с. 13). Відповідно до звіту про оцінку майна висновку про вартість об`єкту оцінки ФОП ОСОБА_9 від 15.05.2025 оціночна (ринкова) вартість об`єкту оцінки 87914,00 грн. (а.с. 16). Згідно довідки приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу від 15.06.2026 № 141/01-16, позивачу роз`яснено про не можливість оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с. 18). Відповідно до листа Крижопільської державної нотаріальної контори від 03.07.2026, про наявність спадкової до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , повідомляє, що спадкові справи за 1994 рік передані на зберігання до Вінницького обласного державного нотаріального архіву (а.с. 30). Відповідно до листа Крижопільської державної нотаріальної контори від 03.07.2026, про наявність спадкової до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 ,, повідомляє, що спадкова справа не заведена (а.с.31). Відповідно до листа Державного нотаріального архіву від 31.07.2026 № 1167/01-17, про наявність спадкової до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , повідомляє, що за період 1997 – 2006, спадкової справи не виявлено (а.с. 43). Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Так, відповідно до законодавства, діючого до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. Згідно з ст. 13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами по господарських книг. Таким чином, записи у по господарських книгах, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на житлові споруди. Спеціальним нормативним актом, який визначав порядок ведення по господарського обліку в сільських радах є Вказівки по веденню книг по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25.05.1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією з ведення по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22.02.1995 № 48. Згідно із зазначеними Вказівками суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Оскільки спірний житловий будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи службових дворів, тому положення статей 120, 123 ЦК УРСР застосуванню не підлягають, оскільки майнові правовідносини господарства були врегульовані загальними нормами цивільного, земельного та сімейного права. Судом установлено, що об`єктом спадкування у цій справі, є житловий будинок з надвірними будівлями, що належав до суспільної групи службових дворів, членом якого був голова двору ОСОБА_3 . Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно до роз`яснень, даних в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року. Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово . Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Так, відповідно до частини третьої цієї статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Таким чином, аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку про те, що позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Глушкової О.І. до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом, підлягає задоволенню. Встановлено, що батькові позивача ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями, що за адресою АДРЕСА_1 , який відносився до колишньої суспільної групи службових двір, позивач є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину прийняла. Керуючись ст.76-80, 200, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 524, 529, 548,549 ЦК України 1963 року, ст.316, 328, 392 ЦК України 2003 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом, задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину як спадкоємця першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Голубече Тульчинського району Вінницької області на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,1 кв.м, житловою площею 43,0 кв.м. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя