Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №199/6870/22 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6870/22

(3-в/199/83/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

29.10.2026 місто Дніпро

суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши клопотання т.в.о.начальника відділу поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Миколи Лугового про вирішення питання щодо виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту щодо ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До суду, надійшло клопотання т.в.о.начальника відділу поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Миколи Лугового про вирішення питання щодо виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.10.2022 ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту. Проте, 27.08.2026 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 185 КК України ухвалено вирок та призначено покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років, що, на думку т.в.о.начальника відділу поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Миколи Лугового, унеможливлює виконання постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.10.2022 ОСОБА_1 .

Вивчивши клопотання, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма юридичними та фізичними особами на всій території України.

Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012, слідує, що відповідно до Конституції України … судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

«Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує правовладдя як складову частину спільної спадщини Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів правовладдя є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного розв`язання спору судами їхнє рішення не можна ставити під сумнів (Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95,

§ 61; Khristov v. Ukraine, № 24465/04, § 33, від 19 лютого 2009 року).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Суд, в межах даного провадження, керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Суспільна небезпечність умисного невиконання судового рішення полягає і в тому, що протиправні дії особи перш за все несуть загрозу авторитету правосуддя та принижують інститут судового рішення, що в свою чергу заподіює шкоду правам громадян та державним інтересам.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, відповідно постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.10.2022 ОСОБА_2 визнато винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та конфіскацією транспортного засобу, який перебуває у власності останнього.

Постанову звернуто до виконання після набрання нею законної сили та не було виконано майже рік, аж до застосування відносно ОСОБА_1 18.12.2023 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах кримінального провадження №12023041630000664 від 30.05.2023, при цьому, в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 перебував під вартою до 03.10.2024 і постанова суду від 05.10.2022 за ч.3 ст. 130 КУпАП могла бути виконана проте , знов не виконувалась аж до 29.01.2026 коли до ОСОБА_1 вже ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Статтею 302 КУпАП визначено обставини зазначені у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, за яких орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Так, відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі;

Між тим, наведені у клопотанні підстави для припинення виконання постанови суду, перебувають поза межами обставин визначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП, що виключає можливість задоволення поданого клопотання.

Суд зауважує, що Суди України здійснюють виключно правосуддя, та нормотворча функція (створення, зміна або скасування законів) належить Верховній Раді України. Суд не може підміняти собою законодавця і створювати нові правила, якщо вони відсутні в чинному законодавстві.

Керуючись ст.304 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання т.в.о.начальника відділу поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Миколи Лугового про вирішення питання щодо виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Щербина-Почтовик