Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №132/1431/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1431/26

Провадження №1-кп/132/346/26

Вирок

Іменем України

27 жовтня 2026 року

Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в м. Калинівка, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020220000089 від 11.03.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Красне, Кегичівського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,

по вчиненню кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 382 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 , курсант 2 навчальної роти 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 в порушенням ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 41 Конституції України, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_3 , перебуваючи поза службою, будучи в стані алкогольного сп`яніння 11.03.2026 близько 11:30 год., керуючи технічно справним автомобілем «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався автодорогою М-21 «Житомир-Могилів-Подільський», 283 км в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, в напрямку м. Вінниці.

Під час керування транспортним засобом, ОСОБА_3 повинен був знати та виконувати вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, серед іншого: п. 2.9 (а) «водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», п. 12.3 «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» та вимог наказового дорожнього знаку 4.8 «Об`їзд перешкоди з лівого боку» розділу 33 «Дорожні знаки».

Рухаючись по вище вказаній дорозі, а саме її частині, де проводились ремонтні роботи, та було встановлено тимчасові дорожні знаки 1.37 «Дорожні роботи», 1.4.2 «Напрямок повороту» та 4.8 «Об`їзд перешкоди з лівого боку», проігнорувавши вимоги вказаних знаків, виїхавши у праву смугу руху в напрямку м. Вінниця, ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог п. 2.9, 12.3 та вимог наказового дорожнього знаку 4.8 «Об`їзд перешкоди з лівого боку» Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своєчасно не відреагував на її зміну, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим допустив наїзд на майстра ТОВ ГК «Автострада» - ОСОБА_6 , який знаходився біля спецтехніки на межі узбіччя та правого краю проїзної частини дороги справа по ходу руху водія ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійних переломів Th 12, L1, L5 хребців І ст., які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 2.9 та 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку із виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, солдат ОСОБА_3 , курсант 2 навчальної роти 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , 21.04.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 15:45 год., діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , а саме територію табірного збору 4 навчального батальйону, розташованого на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та проводив час на власний розсуд до 11.03.2026, коли останнього було затримано у м. Калинівка Вінницької області працівниками поліції у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Солдат ОСОБА_3 будучи відсутнім у військовій частині НОМЕР_1 , обов`язки військової служби не виконував, перебував поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез`явлення вчасно на службу без поважних причин не повідомляв.

Окрім цього, солдат ОСОБА_3 , 10 серпня 2025 року о 22 годині 30 хвилин керував транспортним засобом марки «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_3 рухаючись в с. Струга Кам`янець-Подільського району Хмельницької області по А/Д 0231104 2 км. та був зупинений працівниками БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницкій області Департаменту патрульної поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №418980 від 10.08.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №419032 від 10.08.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У подальшому постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2025 року в справі № 680/607/25, яка набрала законної сили 16 листопада 2025 року, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Крім того, ОСОБА_3 11 серпня 2025 року о 02 годині 30 хвилин керував транспортним засобом марки «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_3 рухаючись по вул. Кольчака в селищі Нова Ушиця Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та був зупинений працівниками БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницкій області Департаменту патрульної поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №419193 від 11.08.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №419184 від 11.08.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У подальшому постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2025 року в справі № 680/6624/25, яка набрала законної сили 16 листопада 2025 року, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Крім того, ОСОБА_3 12 листопада 2025 року о 08 годині 36 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ» 2109 д.н.з. НОМЕР_4 рухаючись по 115 км автодороги Київського шосе в м. Житомир Житомирської області та був зупинений працівниками ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №510550 від 12.11.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У подальшому постановою Корольовського районного суду м. Житомир від 18 лютого 2026 року в справі № 296/14495/25, яка набрала законної сили 02 березня 2026 року, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один років.

Крім того, ОСОБА_3 13 листопада 2025 року о 12 годині 00 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ» 2109 д.н.з. НОМЕР_4 рухаючись по 254 км автодороги Н 25 в м. Шепетівка Хмельницької області та був зупинений працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницкій області за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №511736 від 13.11.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У подальшому постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2025 року в справі № 688/5819/25, яка набрала законної сили 23 грудня 2025 року, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один років.

Після цього, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаних рішень суду, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 11.03.2026 року, всупереч судовим рішенням, будучи позбавленим права керування, сів за кермо автомобіля «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_7 , та продовжив рух до 283 км автодороги М-21 «Житомир-Могилів-Подільський» в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, де вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 382 КК України відносно ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приймає рішення за клопотанням прокурора ОСОБА_4 про скорочений судовий розгляд, так як учасники судового провадження вважають, що обставини справи доведені наявними у справі доказами, вони не потребують дослідження у ході судового розгляду і ніким не оспорюються.

З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_6 , а також дослідити докази, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд також роз`яснив, що при розгляді судової справи в скороченому провадженні сторони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю. Суду показав, що дійсно, він курсант 2 навчальної роти 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи поза службою, будучи в стані алкогольного сп`яніння 11.03.2026 близько 11:30 год., керуючи технічно справним автомобілем «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався автодорогою М-21 «Житомир-Могилів-Подільський», 283 км в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, в напрямку м. Вінниці.

Рухаючись по вище вказаній дорозі, а саме її частині, де проводились ремонтні роботи, та було встановлено тимчасові дорожні знаки 1.37 «Дорожні роботи», 1.4.2 «Напрямок повороту» та 4.8 «Об`їзд перешкоди з лівого боку», проігнорувавши вимоги вказаних знаків, виїхав у праву смугу руху в напрямку м. Вінниця, діючи в порушення вимог Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своєчасно не відреагував на її зміну, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_6 , який знаходився біля спецтехніки на межі узбіччя та правого краю проїзної частини дороги справа.

Крім того, 21.04.2025, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , а саме територію табірного збору 4 навчального батальйону, розташованого на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та проводив час на власний розсуд до 11.03.2026.

Будучи відсутнім у військовій частині НОМЕР_1 , обов`язки військової служби не виконував, перебував поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез`явлення вчасно на службу без поважних причин не повідомляв.

Окрім цього, в період часу з 10 серпня 2025 року по 13 листопада 2025 року відносно нього працівниками поліції було складено адміністративні протоколи за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та згідно постанов судів до нього було застосовано адміністративні стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Після цього, всупереч судовим рішенням, будучи позбавленим права керування, 11.03.2026 року сів за кермо автомобіля «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_7 , та продовжив рух до 283 км автодороги М-21 «Житомир-Могилів-Подільський» в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, де вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 визнає в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він працює на посаді майстра ТОВ ГК «Автострада». 11.03.2026 близько 11:30 год., проводилися ремонтні роботи на автодорозі М-21 «Житомир-Могилів-Подільський», 283 км в м. Калинівка, Хмільницького району Вінницької області. В той час він знаходився біля спецтехніки на межі узбіччя та правого краю проїзної частини дороги справа по ходу руху водія ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 рухаючись по вищевказаній дорозі в напрямку м. Вінниця, не звернув увагу на тимчасові дорожні знаки 1.37, 1.4.2 та 4.8 та в порушення вимог ПДР здійснив на нього наїзд, просить обвинуваченого ОСОБА_3 покарати згідно закону. Раніше поданий цивільний позов підримує та просить задоволити в повному обсязі.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних прапорушень, передбачених: ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження; ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, є вірною.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачена ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, штраф за попереднім вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 20.10.2025 року сплатив в повному обсязі, розкаявся у вчиненому, по місцю проживання та проходження військової служби характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, думку потерпілого, який просив покарати обвинуваченого згідно закону, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з метою його виправлення і попередження нових злочинів та вважає неможливим призначити йому інше покарання.

Щодо цивільного позову

Зазначеним позовом потерпілий просив стягнути із ОСОБА_3 1000 000 грн. моральної шкоди та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Позов мотивований тим, що неправомірні дії ОСОБА_3 завдали йому значної моральної шкоди, внаслідок сильного фізичного болю від отриманих тілесних ушкоджень та від значних негативних змін у його житті. Витрати на правничу допомогу становлять 10 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, кримінально - процесуальним кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав заявлений цивільний позов.

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 завдано моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях та моральних переживаннях шляхом порушення нормального ритму його життя, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення, та те, що потерпілий має моральні, душевні та психологічні страждання, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_6 1000 000 грн. виходячи із принципів розумності, справедливості та поміркованості.

Отже, розмір моральної шкоди відповідає вимогам закону, визнаний з урахування характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат та є співрозмірним завданій шкоді.

Понесення витрат на правничу допомогу потерпілим у даному кримінальному провадженні підтверджується укладеним договором про надання правничої допомоги від 08.06.2026 року з адвокатом ОСОБА_8 , розрахунком витрат на правничу допомогу від 12.06.2026 на суму 10 000 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 12.06.2026.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що цивільний позов заявлений потерпілим у кримінальному провадженню підлягає до задоволення та стягнення відповідних сум із цивільного відповідача, оскільки знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

На досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_3 слідчим суддею Калинівського районного суду Вінницької області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 11.03.2026 року до 09.05.2026 року, який в подальшому було неодноразово продовжено по 21.11.2026 року. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 11.03.2026 року, ОСОБА_3 було фактично затримано о 17:10 год. 11.03.2026 року.

Витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню становлять 4 813,60 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області № 132/860/26 від 16.03.2026 року накладено арешти на майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку про те, що потреба у подальшому застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження щодо арешту майна, відпала, а тому, арешт майна слід скасувати.

Долю речових доказів, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 373, 374 КПК України (в ред. 2012 року), перехідних положень до КПК України (в ред. 2012 року), суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним по ч. 1 ст. 286-1, ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання:

по ч. 1 ст. 286-1 КК України – 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років;

по ч. 5 ст. 407 КК України – 5 років 6 місяців позбавлення волі;

по ч. 1 ст. 382 КК України – 3 роки позбавлення волі.

Відповідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 11.03.2026 (з моменту його фактичного затримання) до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави 4 813,60 грн. на відшкодування витрат за проведення судових інженерно-транспортних експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 1000 000 (один мільйон) грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Скасувати арешт з майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області № 132/860/26 від 16.03.2026 року.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12026020220000089 від 11.3.2026 року, а саме: автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI» державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспотрного засобу серії НОМЕР_5 належить ОСОБА_9 , та який передано для зберігання на територію ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений на протязі 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя: