Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №755/9169/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/2152/2026

755/9169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» звертається до суду з даною позовною заявою, а в подальшому із заявою про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 983887834 від 29 лютого 2024 року у розмірі 20 999,72 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. Позов обґрунтовує тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав: копію довідки про перерахунок коштів, копію заявки на отримання грошових коштів, копію платіжного доручення, копії договорів факторингу, копії додаткових угод до договорів факторингу, виписки з особового рахунку за кредитним договором, розрахунок заборгованості, копії актів прийому-передачі реєстру боржників, довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі, копії реєстру боржників, копію алгоритму дій споживача, копію правил надання грошових коштів у позику, копії додаткових угод до договору, копію повідомлення.

Позиція відповідача

Представник відповідача надає відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 77663,53 грн та зменшити розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 3500 грн. Свою позицію обгрунтовує тим, що укладення договору та отримання кредиту в розмірі тіла кредиту відповідачем не оспорюється, про що надана відповідна заява про визнання позову в частині. Як вбачається із наданих розрахунків, заборгованість відповідача складає 98 663,25 грн, з яких 20999,72 грн тіло кредиту та 77663,53 грн заборгованість за процентами. Вказана заборгованість за процентами нарахована за період 25 червня 2024 року по 19 грудня 2024 року. Відповідач ОСОБА_1 з 13 січня 2023 року призваний на військову службу за мобілізацією і по теперішній час проходить військову службу. Оскільки, відповідач є військовослужбовцем, та був таким на час укладенні кредитного договору та строку його дії, який припав на час дії особливого періоду, тому відповідно до частини 15 статті 14 Закону України № 2011-ХІІ позивач не має права нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом, а відтак у стягнення відсотків в сумі 77663,53 грн слід відмовити. Разом з тим, відповідач просить зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу. Вважає, що заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на надання послуг правової допомоги та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Також, відповідач просить у зв`язку з визнанням ним позову вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області за підсудність з Дніпровського районного суду м. Києва 17 липня 2026 року.

Разом з позовною заявою до суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому він просив витребувати у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів.

Представник позивача в позові заявив клопотання провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Також цією ж ухвалою витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів відповідачці, яка 24 серпня 2026 року надійшла до суду (а.с. 188).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с. 14).

11 серпня 2026 року представник відповідача надає заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 149).

17 серпня 2026 року надходить відзив на позовну заяву (а.с. 152-164).

17 серпня 2026 року надходить заява про визнання позовних вимог в частині заборгованості за тілом кредиту (а.с.165-167).

17 серпня 2026 року представник позивача надає додаткові пояснення по справі (а.с. 168-174).

20 серпня 2026 року представник відповідача надає клопотання про долучення доказів (а.с.175-181).

21 серпня 2026 року представник позивача надає заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 182-187).

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 29 лютого 2024 року, відповідач вказав свої персональні дані, суму бажаного кредиту та акцептував договір кредиту (а.с.42).

29 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено договір № 983887834 згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 21000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с. 27--37).

Згідно з копією паспорту споживчого кредиту, відповідач ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту (а.с.25-26).

Відповідно до копій платіжних доручень на виконання умов договору, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало відповідачу на рахунок 4441-11ХХ-ХХХХ-5338 грошові кошти в сумі 10000 грн, 1400 грн, 4000 грн. 2050 грн, 2250 грн, 1300 грн, 2521 грн, 2052 грн, 1558 грн. 1008 грн, 438 грн та 1072 грн (а.с. 60-65).

Відповідно до копії розрахунку, наданого первісним кредитором, станом на 25 червня 2024 року, загальна заборгованість відповідача становить 54564,09 грн (а.с.112-113).

Відповідно до копії розрахунку, наданого ТОВ «Таліон Плюс», станом на 19 грудня 2024 року, загальна заборгованість відповідача становить 98663,25 грн (а.с. 114-115).

Представник позивача додав до позовної заяви також Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», порядок дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційний системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в новій редакції та Алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (а.с.38-59).

Згідно з копією договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт), було укладено договір про те, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.78-83).

Відповідно до копії додаткової угоди №19 від 28 листопада 2019 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року включно (а.с. 83 на звороті).

Відповідно до копії додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди текст договору в новій редакції (а.с.84-88).

Відповідно до копії додаткової угоди № 27 від 31 грудня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с.89).

Відповідно до копії додаткової угоди №31 від 31 грудня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с.89 на звороті).

Згідно з копією додаткової угоди №32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції, а також дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с.90).

Згідно з копією реєстру прав вимоги № 290 від 25 червня 2024 року, за № 319 вказаний ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за договором № 983887834 від 29 лютого 2024 року становить 54564,09 грн (а.с. 91).

Згідно з копією договору факторингу № 19/1224-01 від 19 грудня 2024 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт), укладено договір про те, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.94-98).

Згідно з копією реєстру прав вимоги № 2 від 19 грудня 2024 року, за № 1176 вказаний ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за договором № 983887834 від 29 лютого 2024 року становить 98663,25 грн (а.с.99-100).

Згідно з копією договору факторингу № 05/06/25-Е від 5 червня 2025 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Клієнт), укладено договір про те, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.103-106).

Згідно з копією акту прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 05/06/25-Е від 5 червня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Фактор) прийняло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Клієнт) реєстр боржників (а.с. 110).

Відповідно до копії реєстру боржників до договору факторингу № 05/06/25-Е від 5 червня 2025 року, за № 23747 вказаний ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за договором № 983887834 від 29 лютого 2024 року становить 98663,25 грн (а.с. 107). Однак, позивачем враховано вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зменшено розмір позовних вимог до 20999,72 грн.

Відповідно до наданої суду інформації АТ « Універсал Банк» від 24 серпня 2026 року, на ім`я відповідача випускалась платіжна картка № НОМЕР_1 , за період з 29 лютого 2024 року по 06 квітня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 10 000 грн, 1400,00 грн, 4000,00 грн, 2050,00 грн, 2250,00 грн, 1300,00 грн, 2521,00 грн, 2052,00 грн, 1558,00 грн, 1008,00 грн, 438,00 грн та 1072,00 грн (а.с. 188).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання відповідачем кредитного договору за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання ним, як позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у нього боргових зобов`язань перед ТОВ «ФК «ЕЙС», яке набуло прави вимоги за вищевказаними договорами за договорами факторингу

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077, частиною першою статті 1078 та частиною першою статті 1082 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття 514, частина перша стаття 1084 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що первісний кредитор перерахував позичальнику кредитні кошти у на його рахунок. Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

За встановлених обставин, вказана заборгованість на підставі статтей 526, 530 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Давши оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, а в подальшому в заяві про зменшення позовних вимог, у відзиві наданому відповідачем та заві про визнання позовних вимог, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, однак, так як відповідач визнав позов та визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Питання про судові витрати необхідно вирішити в порядку передбаченому частиною першою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого ним при подачі позову. Решта 50 відсотків судового збору, згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000 грн.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18(провадження №12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно з частиною п`ятою, шостою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому вважає, що витрати в сумі 7000 грн не відповідають критеріям фактичності, неминучості та обгрунтованості, просив зменшити у стягненні витрат на правову допомогу до 3500 грн.

Враховуючи складність цієї справи, предмет спору, ціну позову, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на оплату правничої допомоги до 3500 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Крім того, відповідачем у відзиві завлено вимогу стягнути з позивача на користь відповідача співмірні витрати понесені ним на правничу допомогу. Однак, суд зауважує, що зменшені позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, а тому витрати відповідача не підлягають відшкодуванню. Покладення витрат правової допомоги відповідача на позивача, чий позов визнано правомірним, суперечить принципам справедливості та процесуальному закону. Відповідач мав би право на компенсацію витрат лише у разі повної або часткової відмови в позові (пропорційно до відхилених вимог).

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1077, 1078, 1082, 1084 Цивільного кодексу України, суд –

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним № 983887834 від 29 лютого 2024 року в розмірі 20 999 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 72 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп та витрати на правову допомогу в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» з державного бюджету 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ