Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №157/1174/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №157/1174/26

Суддя: Гамула Б. С.

Справа № 157/1174/26

Провадження №3/157/475/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Гамула Б.С., з участю: секретаря судового засідання Плакоша Д.В., прокурорів Глущик І.О., Ющика В.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Мілінчука А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, директора ТзОВ «Еко-Палет», депутата Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області,

за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи з 24 листопада 2020 депутатом Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного закону, порушив вимоги п. 3 та п. 8 ч. 1 ст. 46 вказаного Закону, а саме подав недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, що відрізняються від достовірних на загальну суму 2 050 691 грн 31 к., тобто на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, в якому зазначив, що згідно з матеріалами справи, зокрема актом перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 березня 2026 року №186/26, саме 13 березня 2026 року уповноваженим органом були встановлені та зафіксовані обставини, які стали підставою для висновку про наявність у його діях ознак адміністративного правопорушення. Тому 13 березня 2026 року є датою виявлення адміністративного правопорушення у розумінні статті 38 КУпАП, оскільки саме з цієї дати уповноваженому органу були відомі обставини, які свідчили про вчинення конкретною особою адміністративного правопорушення. Отже, якщо датою виявлення правопорушення є 13.03.2026, то передбачений законом шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився 13.09.2026. Після спливу зазначеного строку суд позбавлений правових підстав для накладення на особу адміністративного стягнення. Згідно з даними поданої ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в Розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» зазначено про надходження вказаних коштів і про їх наявність, що свідчить про той факт, що ніякого умислу щодо незаконного збагачення чи необґрунтованості активів у його діях не було. Цей факт в акті перевірки не відображений, не врахований та йому не дано правової оцінки. Саме декларування вказаної суми у зазначеному розділі доводить відсутність умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а також безпідставність повної перевірки уповноваженими особами НАЗК.

Також зазначає, що він працює директором ТОВ «Еко Палет», де й отримує офіційні доходи. На цьому підприємстві наявний бухгалтер, в обов`язки якого входить відслідковування надходжень, відкриття й закриття рахунків, наявність на цих рахунках коштів та надання йому, як директору, достовірної інформації, що стосується даних для декларування. Вказує, що він не є особою, яка має бухгалтерську чи економічну освіту, а тому всі дані щодо коштів він формував на підставі наданої бухгалтером інформації. При складанні й оформленні протоколу та матеріалів про адміністративне правопорушення бухгалтер із цього приводу не опитувалась і не встановлено факту чи дійсно мало місце введення його в оману щодо наявності певного розрахункового рахунку та, відповідно, наявність на ньому коштів.

Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів, в яких міститься, зокрема, акт перевірки №186/26 від 13.03.2026, не додано його пояснення, яке він надавав НАЗК із приводу виявлених порушень, без дослідження якого в судовому засіданні неможливо точно і достеменно встановити твердження щодо того, як зазначається в акті повної перевірки, чи спростовуються, чи підтверджуються наявність в його діях порушень. Дані твердження були оцінені уповноваженими особами НАЗК, а не судом. У матеріалах наявні лише пояснення, які він надавав співробітникам УСР, які неповно відображають суть обставин, оскільки надані ним без участі захисника, право на участь якого надано йому Конституцією України.

Крім того, обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією та копії матеріалів повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 відсутня дата його затвердження заступником голови НАЗК Миколою Корнелюком, що є порушенням ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», зокрема у пункті 5.22 ДСТУ 4163:2020 визначено реквізит «Гриф затвердження документа». Таким чином неможливо встановити дату цього документу. Без дослідження вказаних обставин у судовому засіданні неможливо прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 із приводу вчинення адміністративного правопорушення та дотримання законної процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Підстав для проведення судового засідання та встановлення даних обставин немає про причині закінчення 6-місячного строку з дня виявлення правопорушення, що ототожнюється з днем складання довідки про виявлене уповноваженими особами НАЗК порушення вимог фінансового контролю №186-26 від 13.03.2026.

При незгоді правопорушника з протоколом і запереченні вини, суд повинен ретельно перевіряти всі доводи й докази у справі, давати їм вмотивовану оцінку. Таким чином, у цій справі після встановлення судом факту спливу строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, немає правових підстав здійснювати повне дослідження питання винуватості ОСОБА_1 та викладати в постанові висновки про те, що саме він вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, якщо таке питання фактично не було досліджено судом по суті.

У цьому випадку саме акт перевірки НАЗК від 13.03.2026 є документом, яким зафіксовано результати перевірки та встановлені обставини, що стали підставою для подальшого оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Отже, саме з 13.03.2026 необхідно обчислювати шестимісячний строк, передбачений частиною 4 статті 38 КУпАП. Таким чином, станом на дату розгляду справи передбачений законом строк накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закінчився 13 вересня 2026 року. У зв`язку з цим подальше дослідження питання винуватості ОСОБА_1 немає правового значення для вирішення питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП щодо нього на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Визнати, що шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 38 КУпАП, обчислюється з 13 березня 2026 року – дати виявлення адміністративного правопорушення, зафіксованого актом перевірки НАЗК. При ухваленні постанови про закриття провадження не встановлювати та не зазначати висновків про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки провадження закривається у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а питання винуватості не підлягає вирішенню судом по суті за наявності цієї самостійної підстави для закриття провадження. У постанові зазначити саме передбачену законом підставу закриття провадження – п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, без формулювань, які можуть свідчити про встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Захисник Мілінчук А.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП з підставі зазначених у клопотанні про закриття провадження у справі.

Прокурор Камінь-Каширської окружної прокуратури Глущик І.О. у судовому засіданні надала свій висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, в якому вказала, що Національним агентством з питань запобігання корупції було проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, поданої 28.03.2025 депутатом Сошичненської сільської ради ОСОБА_1 . За результатами перевірки було встановлено, що суб`єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 050 691 грн 31 к., що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим порушив вимоги п. 3, 8, ч. 1 ст. 46 Закону. Просить визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Водночас, вважає помилковою позицію сторони захисту про те, що на час розгляду справи минули строки накладення адміністративного стягнення, оскільки днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Станом на момент розгляду справи не сплинув строк притягнення до адмінвідповідальності, визначений ст. 38 КУпАП, тому підстав для закриття провадження у справі немає.

Заслухавши думку учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 Закону подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством у визначеному ним порядку. На офіційному веб-сайті Національного агентства забезпечується відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання. Зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об`єкт), номера рахунку в банківській чи іншій фінансовій установі, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області (восьмого скликання) «Про підсумки виборів депутатів Сошичненської сільської ради восьмого скликання, початок їх повноважень» №1-1 від 24.11.2020, повідомлення про результати виборів депутатів Сошичненської сільської територіальної виборчої комісії Камінь-Каширського району Волинської області від 30.10.2020, присяги депутата Сошичненської сільської ради восьмого скликання, ОСОБА_1 обрано депутатом Сошичненської сільської ради Волинської області.

Частиною 4 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вказана норма є бланкетною і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 6 «Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», затвердженого рішенням НАЗК від 06 вересня 2016 року №19 (в редакції, чинній на дату вчинення правопорушення), у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1) надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

У протоколі про адміністративне правопорушення №295 від 25.06.2026 вказано, що датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, є 28.03.2025, а днем виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата складання адміністративного протоколу, тобто 25.06.2026.

В обґрунтування зазначеної дати виявлення правопорушення – 25.06.2026 уповноважена особа Управління стратегічних розслідувань посилається на те, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано та проаналізовано всі фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом із тим, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №295 від 25.06.2026, у період із 24.11.2025 по 09.03.2026 головним спеціалістом другого відділу Управління проведення повних перевірок Інною Білоконь проведено повну перевірку декларації ОСОБА_1 за 2024 рік. За результатами проведення повної перевірки декларації встановлено відображення недостовірних відомостей на загальну суму 2 050 691 грн 31 к., про що зазначено у Довідці про результати проведення повної перевірки від 13.03.2026 №186/26.

Уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання 09.03.2026 складено обґрунтований висновок щодо виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення за результатом перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , унікальний ідентифікатор документа 4599695d-2abb-431b-a777-ff1af748dba8.

Таким чином, датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, вказаного у протоколі №295 від 25.06.2026, слід вважати 09.03.2026.

При цьому, суд зазначає, що сам протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.

Крім того, слід зазначити, що норми КУпАП не містять визначення поняття «день виявлення адміністративного правопорушення», не встановлюють критеріїв чи ознак, за якими має визначатися цей момент. Питання про віднесення конкретної дати або події до моменту виявлення правопорушення вирішується з урахуванням фактичних обставин справи та змісту дій уповноважених осіб, проте не може ґрунтуватися на довільному тлумаченні чи роз`ясненнях органів виконавчої влади, оскільки такі роз`яснення у формі листів мають виключно інформаційно-довідковий характер і не можуть вважатися джерелом права чи підставою для обмеження прав, свобод або притягнення особи до юридичної відповідальності. Такі документи не є нормативно-правовими актами у розумінні законодавства України, не встановлюють загальнообов`язкових правил поведінки, а тому не можуть визнаватися належними і допустимими доказами при встановленні юридичних обставин під час застосування судом норм процесуального права, зокрема щодо визначення моменту виявлення адміністративного правопорушення, оскільки не мають правового значення для тлумачення чи конкретизації положень КУпАП.

Отже, дата складення протоколу про адміністративне правопорушення не є тотожною строку виявлення цього правопорушення, передбаченому ст. 38 КУпАП, оскільки в контексті положень ст. 256 КУпАП складення протоколу є фактичним закінченням етапу здійснення перевірки, проте не виявленням ознак адміністративного правопорушення.

Зібраними уповноваженою особою доказами підтверджується, що саме з моменту складання висновку Національним агентством з питань запобігання корупції було виявлено обставини, які свідчать про можливе вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на викладене, подальше збирання уповноваженою особою відділу Національного агентства з питань запобігання доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 , як суб`єктом декларування, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та їх оцінка не змінює тієї обставини, що про вказане правопорушення спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції стало відомо не пізніше 09.03.2026, а тому саме цю дату слід вважати датою його виявлення.

Таким чином, на час розгляду судом справи відносно ОСОБА_1 за ст. 4 ст. 172-6 КУпАП, закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що з часу виявлення адміністративного правопорушення строк, встановлений ст. 38 КУпАП, закінчився, суд дійшов висновку, що ця справа підлягає закриттю з підстав передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП. При цьому, Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Ця норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання вини чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, згідно з яким, у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.

Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, у разі закриття провадження по справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється. Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі. Більш того, пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Отже, суд звертає увагу на те, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За положеннями статті 284 КУпАП судовим рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на час розгляду матеріалів в суді сплинув строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 38, 172-6, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 4 статті 172-6 КУпАП закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною 4 статті 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів із дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області.

Суддя Б.С. Гамула

Оригінал: reyestr.court.gov.ua