Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №157/1535/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1535/26

Провадження №2/157/960/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник/відповідач) укладено договори про надання коштів у кредит, зокрема: договір №45237945 від 02.01.2026 та договір №6212784 від 03.01.2026.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 02.01.2026 укладено договір про надання коштів у кредит №45237945 (надалі - договір кредиту), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 6000 грн строком на 30 днів (із 02.01.2026 по 31.01.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,466%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 960 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 55665, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні, в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис НОМЕР_1 - 02.01.2026 00:33:20, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №45237945 від 02.01.2026, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг із переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів із банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.

Враховуючи наведене вище, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 19 798 грн 80 к., зокрема: 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 838 грн 80 к. - сума заборгованості за процентами; 960 грн - сума заборгованості за комісією; 12 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Відповідач зобов`язання за договором кредиту не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ні перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №45237945 на підставі договору факторингу.

Крім того, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 03.01.2026 укладено договір про надання коштів у кредит №6212784 (надалі - договір кредиту), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8000 грн строком на 360 днів (із 03.01.2026 по 28.12.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1380 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 400 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 650615, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «pumbbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні якої, в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис НОМЕР_3 - 03.01.2026 09:39:19, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6212784 від 03.01.2026 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг із переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів із банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.

Враховуючи наведене, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 32 296 грн, зокрема: 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6916 грн - сума заборгованості за процентами; 1380 грн - сума заборгованості за комісією; 16 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Відповідач зобов`язання за договором кредиту не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ні перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №6212784 на підставі договору факторингу.

В подальшому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого останнє набула право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором №45237945 від 02.01.2026 в сумі 19 798 грн 80 к. з яких 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 838 грн 80 к. - сума заборгованості за відсотками, 960 грн - сума заборгованості за комісією, 12 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором №6212784 від 03.01.2026 в сумі 32 296 грн, з яких 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6916 грн - сума заборгованості за відсотками, 1380 грн - сума заборгованості за комісією, 16 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Враховуючи наведене вище право вимоги за кредитними договорами №45237945 від 02.01.2026 та №6212784 від 03.01.2026 належить позивачу.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №45237945 від 02.01.2026 у розмірі 19 798 грн 80 к та за кредитним договором №6212784 від 03.01.2026 у розмірі 32 296 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій зазначило, що вважає комісію за видачу кредиту такою, що не відповідає принципам справедливості та добросовісності, а також такою, що містить елементи введення в оману позичальника. Умови кредитних договорів щодо сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 960 грн та 1380 грн вважає нікчемними, а стягнення комісії - безпідставним, тому просить відмовити в їх стягненні. Крім того, зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі Закону №2102-ІХ), із 24.02.2022 введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час та вважає, що стягнення з неї пені в розмірі 12 000 грн та 16 000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору є безпідставним, просить відмовити в їх стягненні, а також відмовити у стягненні з неї витрат за надання правничої допомоги у розмірі 6500 гривень. Просить справу розглянути без її участі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 02 січня 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45237945, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 55665, за умовами якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - кредит) на погоджений умовами договору строк (надалі - строк кредиту), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1 договору). Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1. договору) Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору - надання коштів у кредит. Тип кредиту - кредит (п. 2.1.2. договору).

Згідно з пунктами 2.2.1.-2.2.4 договору сума кредиту 6000 грн (шість тисяч гривень нуль копійок). Строк кредитування/строк договору 30 днів. Процентна ставка/день 0,466% (фіксована). Комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 960 грн).

Із довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що ОСОБА_1 02.01.2026 на електрону пошту направлено одноразовий ідентифікатор 55665, яким також відповідачем були підписані таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, заявка-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційне повідомлення.

Зі змісту договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45237945 від 02.01.2026 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Також встановлено, що згідно з укладеним договором ОСОБА_1 02.01.2026 отримала кредит у розмірі 6000 грн на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» №КД-000096583 від 03.06.2026, копією платіжної інструкції від 02.01.2026.

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 від 25.05.2026 за договором №45237945 від 02.01.2026, сформованого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», встановлено, що боржник має заборгованість перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яка станом на 20.05.2026 становить 19 798 грн 80 к. та складається із заборгованості за тілом кредиту - 6000 грн, заборгованості за процентами - 838 грн 80 к., заборгованості за пенею 12 000 грн та заборгованості за комісією 960 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору та виконання умов договору позичальником щодо надання кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що добровільно не сплачена.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00%. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства. Із розрахунку заборгованості встановлено, що нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою не вище 1% в день, тобто у передбаченому Законом розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Пунктом 2.2.4 договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45237945 від 02.01.2026 передбачено сплату комісії за надання кредиту - 16,00% від суми наданого кредиту, що дорівнює 960 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі №363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункт 31.25)).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Суд також вважає комісію за видачу кредиту такою, що не відповідає принципам справедливості та добросовісності, а також такою, що містить елементи введення в оману позичальника. Якщо при визначені у кредитному договорі розміру позики позикодавець обумовлює сплату комісії за видачу кредиту, то фактично фіксує стягнення додаткових коштів, тобто таким чином збільшує навантаження на позичальника, яке у цих правовідносинах забезпечується відсотками за користування кредитом. Навіть попри погодження сплати комісії за видачу кредиту в договорі, таке стягнення додаткових коштів не узгоджується з економічною метою кредитних відносин, якою є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи зазначене, умови вказаного договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) щодо сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 960 грн є нікчемними, а стягнення комісії - безпідставним.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Суд відхиляє здійснений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45237945 від 02.01.2026 розрахунок заборгованості в частині нарахування комісії у розмірі 960 грн.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені в розмірі 12 000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору є безпідставним.

Крім того, судом встановлено, що 03 січня 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (надійний) №6212784, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 650615, за умовами якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - кредит) на погоджений умовами договору строк (надалі - строк кредиту), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору (п. 2.1 договору). Згідно з п. 2.1.1. мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник підтверджує, що не має наміру використовувати отриманий кредит із метою, яка є забороненою відповідно до діючого законодавства, у тому числі не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх. Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору - надання коштів у кредит.

Відповідно до п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.7., 2.2.8. сума кредиту 8000 (вісім тисяч гривень нуль копійок) грн.Строк кредитування/строк договору 360 днів. Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1380 грн.).

З довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що ОСОБА_1 03.01.2026 на електрону пошту направлено одноразовий ідентифікатор 650615, яким також відповідачем була підписана заявка-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційне повідомлення.

Зі змісту договору кредитної лінії (надійний) №6212784 від 03.01.2026 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Також встановлено, що згідно з укладеним договором ОСОБА_1 02.01.2026 отримала кредит у розмірі 8000 грн на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» №КД-000095478 від 02.06.2026, копією платіжної інструкції від 03.01.2026.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 від 25.05.2026 за договором №6212784 від 03.01.2026, сформованому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зазначено, що боржник має заборгованість перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яка станом на 20.05.2026 становить 32 296 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту - 8000 грн, заборгованості за відсотками - 6916 грн, заборгованості за неустойкою - 16 000 грн та заборгованості за комісією - 1380 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору №6212784 та виконання умов договору позичальником щодо надання кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що добровільно не сплачена.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою не вище 1% в день, тобто у передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» розмірі. Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком в частині нарахування відсотків за користування кредитом.

Щодо вирішення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за неустойкою та комісією суд керується законодавством зазначеним вище.

Пунктом 2.2.8 договору кредитної лінії (надійний) №6212784 від 03.01.2026 передбачено сплату комісії за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що дорівнює 1380 грн. Враховуючи зазначене, умови вказаного договору щодо сплати комісії за видачу кредиту у вказаному розмірі є нікчемними, а стягнення комісії - безпідставним. Суд відхиляє здійснений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором розрахунок заборгованості в частині нарахування комісії у розмірі 1380 грн.

Крім того, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені в розмірі 16 000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору є безпідставним.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «ПУМБ» повідомило, що у банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні та до повідомлення додано виписки за період із 02.01.2026 по 05.01.2026 та із 03.01.2026 по 06.01.2026. У цих виписках вбачається зарахування коштів у розмірі 6000 грн 02.01.2026 та зарахування коштів у розмірі 8000 грн 03.01.2026.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (надалі - фактор) 25.02.2026 було укладено договір факторингу №25/02/26. Згідно з п. 1.1. договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Реєстрами прав вимоги №7 та №8 від 20.05.2026, платіжними інструкціями кредитового переказу коштів №850021654.1, №850021653.1 від 26.05.2026 підтверджується набуття права грошової вимоги до відповідача за договором №45237945 від 02.01.2026 в сумі 19 798 грн 80 к., з яких: 6000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 838 грн 80 к. - сума заборгованості за процентами, 12 000 грн - сума заборгованості за пенею та 960 грн - комісія за надання позики (кредиту) та за договором №6212784 від 03.01.2026 в сумі 32 296 грн, з яких: 8000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6916 грн - сума заборгованості за процентами, 16 000 грн - неустойка та 1380 грн -комісія за надання позики (кредиту).

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45237945 від 02.01.2026 та за договором кредитної лінії (надійний) №6212784 від 03.01.2026 відбувся у встановленому законодавством порядку, проте не погоджується із розміром заборгованості згідно з розрахунками суми заборгованості ОСОБА_1 сформованим позивачем, перерахунок якої зроблений судом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45237945 від 02.01.2026 у розмірі 6838 грн 80 к., з яких: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту та 838 грн 80 к. - заборгованість за відсотками, а за договором кредитної лінії (надійний) №6212784 від 03.01.2026 у розмірі 14 916 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість по тілу кредиту та 6916 грн - заборгованість за відсотками, що разом становить 21 754 гривні 80 копійок.

Позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 6500 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено на 41,76% (21 754 грн 80 к. х 100% : 52 094 грн 80 к.), із відповідача підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору в розмірі 1111 грн 82 к. (2662 грн 40 к. х 41,76%).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір №11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2025, витяг з акту №3-ФП від 19.06.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №579939275.1 від 15.10.2025, ордер серії АХ №1363629 від 11.05.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018, довіреності у порядку передоручення від 04.09.2025, згідно з якими вартість послуг із надання правничої допомоги становить 4500 гривень.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій цивільні справі у розмірі 6500 грн, суд зазначає, що договір про надання правничої допомоги між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ФІНПРАМ МАРКЕТ» укладено 11.05.2026, натомість витяг з акту №3-ФП приймання-передачі правничої допомоги наданий за іншим договором, а саме за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, при чому розмір такої допомоги у цьому витязі становить 4500 грн, а не 6500 грн, як заявлено у позові. Також не надано акта або витяг із нього до договору про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 на суму 6500 гривень.

Крім того, представником позивача на підтвердження оплати послуг адвоката надано копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579939275.1, з якої вбачається, що 15.10.2025 платником ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перераховано на рахунок отримувача Ткаченко Ю.О. кошти в сумі 126 000 грн із призначенням платежу: «Оплата згідно акту №3-ФП приймання наданої правничої допомоги від 06 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №25-08/25-ФП від 25 серпня 2025 року без ПДВ». Таким чином, судом встановлено, що зазначений платіж здійснено у жовтні 2025 року на виконання іншого договору про надання правничої допомоги, тобто до укладення договору №11-05/26/ФП від 11.05.2026, на підставі якого надавалася правнича допомога у цій справі, а тому надана платіжна інструкція не підтверджує фактичної оплати послуг адвоката, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи.

Враховуючи те, що до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 6500 грн, із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги в сумі 6500 грн до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45237945 від 02 січня 2026 року в розмірі 6838 (шість тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 80 копійок та за договором кредитної лінії (надійний) №6212784 від 03 січня 2026 року в розмірі 14 916 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» частину сплаченого судового збору у розмірі 1111 (одна тисяча сто одинадцять) гривень 82 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», вулиця Садова, 31/33, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08205, код в ЄДРПОУ 43311346; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуючий Б.С. Гамула