Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №522/14031/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/14031/23

Провадження №1-кп/522/3213/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023162510000546, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2023 року, на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайська, Миколаївської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 21.10.2022 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 3 роки,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

представника потерпілої,

та цивільного позивача ОСОБА_5

адвоката - ОСОБА_6

захисника

обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи особою раніше судимою за вчинення злочинів з корисливих мотивів, повторно, спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року відносно якого набув законної сили), та невстановленою особою №1, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, завідомо знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_9 від 24.02.2022 року N?64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 2102-XІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 року N?58/2023, продовжено з 19.02.2023 строкм на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-IX від 03.03.2022 року, 16.04.2023 року вчинили злочин при наступних обставинах:

Так, 16.04.2023 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не видалось за можливе, перебували по вул. Приморській, у м. Одесі разом з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Де у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання вони визначили мобільний телефон потерпілого ОСОБА_10 , а саме iPhone 12 на 128 Gb в корпусі зеленого кольору, IMEI НОМЕР_1 вартістю 27 082 грн. 50 коп.

Для безперешкодної реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, діючи із корисливих мотивів, розуміючи, що мають чисельну перевагу, вирішили предметом свого злочинного посягання заволодіти відкрито. А з метою недопущення спроб чинити будь-який опір та для ефективного заволодіння чужим майном їм необхідно застосувати фізичну силу. Приступивши до реалізації, керуючись єдиним спільним умислом, та корисливим мотивом, невстановлена особа №1(матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) попросила у потерпілого зателефонувати на що останній погодився, та передав телефон їй до рук, ОСОБА_3 знаходився поруч, а ОСОБА_8 пішов попереду. Після чого потерпілий неодноразово поросив повернути йому телефон, але невстановлена особа №1 ігнорувала його слова. Далі, потерпілий протягнув руку, щоб забрати свій мобільний телефон, і в цей час для подолання опору зі сторони потерпілого, та утримання предмета посягання у своєму володінні, ОСОБА_8 намагався нанести удар в обличчя, однак потерпілий ОСОБА_10 зміг ухилитись. Тоді ОСОБА_11 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_10 , від чого потерпілий присів, та далі ОСОБА_8 та ОСОБА_3 почали застосовувати до нього насильство, що є небезпечним для життя в момент нанесення, а саме наносити численні удари руками та ногами по голові та тулубу, що виразилось у переломі кісток основи, черепа - уламковий перелом передньої стінки лобної пазухи, уламковий перелом латеральних пластинок криловидних відростків основної кістки зі зміщенням, множинні переломи лицевого черепа зліва та справа, перелом виличної та латеральної стінки очниці, уламковий перелом лівої передньої та верхньої стінок решітчастої пазухи зі зміщенням (перелом лицевого черепа по Ле-Фор 2, Ле-фор 3), крововилив під кон?юнктиву лівого ока, синці на нижніх повіках правого та лівого очей, забійну рану в проекції зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, забійну рану на слизовій оболонці верхньої губи по центру. Після доведення своїх злочинних дій до кінця, не бажаючи бути викритими ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , та невстановлена особа №1, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи особою раніше судимою за вчинення злочинів з корисливих мотивів, повторно, спільно з ОСОБА_8 (вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року відносно якого набув законної сили), невстановленою особою №1, та невстановленою досудовим слідством особою, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, завідомо знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_9 від 24.02.2022 року N?64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N?2102-XI введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 року N?58/2023, продовжено із 19.02.2023 року строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-IX від 03.03.2022 року, 16.04.2023 року вчинили злочин при наступних обставинах:

Так, 17.04.2023 року приблизно о 22 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не видалось за можливе, перебували в закладі «Laila», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Катериненська, будинок №18, де помітили раніше їм незнайому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання вони визначили мобільний телефон належний потерпілій ОСОБА_13 . Для безперешкодної реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння чужим майном, діючи із корисливих мотивів, розуміючи, що мають чисельну перевагу, вирішили предметом свого злочинного посягання заволодіти відкрито. А з метою недопущення спроб чинити будь-який опір, та для ефективного заволодіння чужим майном їм необхідно застосувати фізичну силу. Приступивши до реалізації, керуючись єдиним спільним наміром, дочекавшись закриття закладу, приблизно о 23 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , невстановлена особа №1, та невстановлена досудовим слідством особа, прослідували за потерпілою ОСОБА_14 , та запропонували їй купити алкогольні напої, та продовжити відпочинок, на що ця потерпіла погодилась. Продовжуючи реалізацію свого умислу ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , невстановлена особа №1, та невстановлена досудовим слідством особа, задля недопущення перешкоджання доведення своїх злочинних дій до кінця, почали йти по вул. Грецькій, у м. Одесі, підшукуючи безлюдне місце, дійшовши до вул. Канатної, у м. Одесі, поблизу буд N?3 запропонували зупинитися, та почати відпочинок.

В цей час ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, з корисливих мотивів застосував насильство, що не є небезпечним для життя, а саме наніс удар кулаком в обличчя потерпілій ОСОБА_13 , від якого вона присіла на землю, тим самим подавив її волю до супротиву, поки в цей час невстановлена особа №1, та невстановлена досудовим слідством особа столи поруч, та контролювали обстановку, з метою недопущення перешкоджання їх злочинному діянню до кінця, далі ОСОБА_8

разом з ОСОБА_16 , продовжуючи наносити удари, відкрито, заволоділи належним потерпілій ОСОБА_13 мобільним телефоном «iPhone 11», в корпусі фіолетового кольору, IMEII: НОМЕР_2 та IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», з абонентським номером « НОМЕР_4 » вартістю 15 000 гривень, та рюкзаком чорного кольору, без матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_17 , у якому знаходились банківська карта «Монобанк» N? НОМЕР_5 , та банківська карту «ОщадБанк» N? НОМЕР_6 . Після доведення своїх злочинних дій до кінця, не бажаючи бути викритими ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , невстановлена особа №1, та невстановлена досудовим слідством особа з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для здоров?я потерпілого, вчинений в період воєнного стану, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті, та визнав цивільний позов потерпілої, та цивільного позивача ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди у розмірі 3800 грн., та моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

У судовому засіданні представник потерпілої, та цивільного позивача ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 підтримала цивільний позов, та просила стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 3800 грн., та у рахунок відшкодування моральної шкоди – 20 000 грн.

До судового засідання потерпілий ОСОБА_10 не з`явився, письмово просив проводити судовий розгляд без його присутності.

До судового засідання потерпіла, та цивільний позивач ОСОБА_5 не з`явилась, письмово просила проводити судовий розгляд без її присутності.

До судового засідання представник потерпілого ОСОБА_10 – адвокат ОСОБА_18 не з`явився, був повідомлений належним чином про необхідність явки до суду.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для здоров?я потерпілого, вчинений в період воєнного стану, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого, та особливо тяжкого кримінальних правопорушень.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, що матеріальна шкода частково відшкодована.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого, та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, враховуючи дві пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що з метою його виправлення, а також для запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, двох пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим не повністю, а частково приєднати до знову призначеного покарання, покарання невідбуте цим обвинуваченим за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2022 року у вигляді позбавлення волі.

На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 21.04.2023 року по день набрання цього вироку суду законної сили з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

До судового розгляду указаного обвинувального акту представник потерпілої ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із цивільним позовом про стягнення на користь потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_5 із обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 3800 грн., та моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Суд вважає, що цивільний позов представника потерпілої, та цивільного позивача ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 у частині стягнення матеріальної шкоди у сумі 3800 грн. є обґрунтованим, та доведеним, що підтверджується медичним висновком від 13.11.2023 року про рекомендацію процедури для рубця СО2 із зазначенням вартості у розмірі 950 грн. за одну процедуру, чотири проведені процедури становлять 3800 грн. (Розрахунки 4 х 950 грн. = 3800 грн.), тому на підставі ст.1166 ЦК України цей позов підлягає задоволенню, та стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь указаної потерпілої, та цивільного позивача.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «... моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я. ... у порушенні інших цивільних прав, ... у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків».

Відповідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану...».

Суд вважає, що потерпіла, та цивільний позивач ОСОБА_5 в результаті заподіяння шкоди її здоров`ю, проходила лікування, після отримання тілесних ушкоджень у неї з`явились негативні психологічні зміни, виникла тривожність, щодо майбутнього стану здоров`я, тому суд вважає, що указаний цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди із обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вище зазначене, виходячи із засад розумності, виваженості, та справедливості, суд вважає необхідним стягнути на користь цієї потерпілої та цивільного позивача із обвинуваченого ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., задовольнивши такий позов, на підставі ст.1167 ЦК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 128, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, та призначити йому покарання за указаними частинами указаних статей:

- за ч.4 ст.186 КК України - позбавлення волі строком на 7 /сім/ років,

- за ч.4 ст.187 КК України – позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років, із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років, із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків до знову призначеного ОСОБА_3 за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2026 року покарання - позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років, із конфіскацією всього належного йому майна частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2022 року у вигляді позбавлення волі строком на 6/шість/ місяців, та остаточно призначити йому покарання - позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років 6 /шість/ місяців, із конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 21.04.2023 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 21.04.2023 року по день набрання цим вироком суду законної сили із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Залишити міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеському слідчому ізоляторі» до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 , та цивільного позивача ОСОБА_5 - задовольнити.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 3800 грн., та у рахунок відшкодування моральної шкоди – 20 000 грн., а всього на загальну суму 23 800 грн.

Речові докази – мобільний телефон «iPhone 11», в корпусі фіолетового кольору, IMEII: НОМЕР_2 та IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», з абонентським номером « НОМЕР_4 » вважати повернутими потерпілій ОСОБА_5 за належністю.

Речові докази – цифрові диски із відеозаписами зберігати у матеріалах кримінального провадження ( у справі №522/14031/23, 1-кп/522/1378/26) до завершення розгляду цього кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1