Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №522/21087/26
Суддя: Бондар В. Я.
Справа № 522/21087/26
Провадження № 2-а/522/500/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді — Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання — Костинюк В.В.
розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 23.10.2026 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, в якому просив затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 22.04.2027 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Позов обґрунтований тим, що 22.10.2026 співробітниками 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області за адресою: м.Одеса, вул. Ніни Строкатої, 10, виявлено особу, який назвався громадянином Турецької Республіки ОСОБА_1 . За результатами перевірки встановлено, що відповідач прибув легально 12.07.2025 через контрольно-пропускний пункт «Маяки-Удобне». На момент виявлення у відповідача відсутній паспорт громадянина Турецької Республіки для виїзду за кордон. 22.10.2026 о 04:19 годині, відповідача – громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 затримано з метою встановлення особи порушника, з`ясування обставин правопорушення. Громадянин Турецької Республіки ОСОБА_1 порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства – перевищив встановлений строк перебування в Україні, проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. У відповідача відсутній дійсний паспорт або документ, який надає право на виїзд з України, він не може бути працевлаштований та мати законного, постійного джерела доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби, через що, з метою отримання грошових коштів, може вчиняти злочини проти власності, чим завдати істотної шкоди охоронюваним інтересам держави та окремих громадян. 22.10.2026 за проживання без документів на право проживання щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн. 22.10.2026 ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100001089 про примусове видворення з України громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 23.10.2026 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.10.2026 в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції за участі представника позивача Зільберта О.В. та Узун Мухаммета, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розгляд справи відкладено на 29.10.2026 з метою забезпечення відповідачу перекладача та адвоката.
У судовому засіданні 29.10.2026 представник позивача Казбеков В.Е. просив задовольнити позов. ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та діяв через перекладача Шадманову А.М. пояснив, що втратив паспорт, вказав, що хоче щоб його депортували в країну походження, тому визнав позовні вимоги.
Згідно ч.1 ст.227 КАС України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Суд, перейшов до стадії проголошення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 30.10.2026 об 11:50 год.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2026 року громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано з метою обставин правопорушення та передано до Миколаївського пункту тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, про що свідчить протокол №МОД 000446 про адміністративне затримання від 22.10.2026.
22.10.2026 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД №013498 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 22.10.2026 серії ПН МОД №013585 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.
22.10.2026 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100001089 про примусове видворення громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.10.2026 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення про заборону в`їзду громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну строком на 5 років.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Частина 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Відповідно до частин 1, 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Суд звертає увагу, що особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначено ст. 289 КАС України.
Так, у відповідності до ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Згідно з частинами 11, 13 статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Виходячи з наведених правових норм слідує, що затримання іноземця може мати місце або з метою ідентифікації, або з метою забезпечення видворення за межі території України, або з обома складовими цієї мети.
Аналізуючи вказане, суд зазначає, що підставою для затримання іноземця з метою ідентифікації є відсутність у нього відповідного паспортного документа, а підставою для затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України є невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі.
Під час виявлення відповідача, у нього були відсутні паспортні документи країни громадянської належності для виїзду за кордон, або інші документи, що посвідчують особу чи встановлюють правовий статус на території України. На території України знаходиться незаконно, постійного зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має. Доказів на спростування вищевказаного, суду не представлено.
Відповідач вчинив порушення законодавства України про правовий статус іноземців, із заявами про визнання його біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту не звертався та не отримував вказаного статусу, не має чинного дозволу на імміграцію у відповідності до Закону України «Про імміграцію», у засіданні зазначив, що не має паспортного документу. Матеріали справи не свідчать про наявність у відповідача доходу, постійного місця проживання, засобів до існування, щоб надавали йому змогу добровільно покинути територію України.
Враховуючи обставини справи, наведені вище норми чинного законодавства, зважаючи на обставини затримання відповідача, через порушенням ним міграційного законодавства, відсутність змоги самостійно покинути територію України, відсутність паспортного документу, суд погоджується з доводами ГУ ДМС в Одеській області про наявність підстав для затримання відповідача з метою його ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Слід зазначити, що ГУ ДМС України в Одеській області не зверталось з клопотанням про зобов`язання громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести заставу та з клопотанням про взяття даної особи на поруки підприємства, установи чи організації, в зв`язку з тим, що внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто існує імперативний обов`язок Кабінету Міністрів прийняти такий Порядок.
На даний час, Кабінетом Міністрів України, на виконання ст. 289 КАС України не прийнято порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування судом застави як заходу до іноземця, який застосовується адміністративним судом в порядку КАС України.
Вказане свідчить про відсутність механізму реалізації судом положень ст. 289 КАС України при застосуванні до іноземця застави, тобто про неможливість практичного застосування судом застави до іноземця.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи наведене, зокрема необхідність ідентифікації особи відповідача, адже у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України, в сукупності з тим, коли інші, менш жорсткі заходи (порука та застава), були розглянуті та визнані такими, що не можуть бути застосовані до даної ситуації, зважаючи на те, що відповідач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена у частині другій статті 203 КУпАП, тривалий час нелегально перебуває на території України без дійсних документів, що посвідчують особу, суд вважає, що до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід застосувати захід передбачений ч. 11 ст. 289 КАС України, як затримання з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 229, 242, 244, 293, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ) про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 22.04.2027 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складено 30 жовтня 2026 року.
Суддя В.Я. Бондар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua