Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №522/21039/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21039/26

Провадження № 2-а/522/491/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Мазовецької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 23.10.2026 року надійшов позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

В обґрунтування позову зазначено, що громадянин громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має дійсного паспортного документа, або документа, який дає право на виїзд з України, відсутні документи на проживання в Україні, проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні та 22.10.2026 о 09.04 годині затримано відповідно до протоколу про адміністративне затримання серії № МОД 000445 відповідно до ч. 2 ст. 263 КУпАП з метою встановлення особи порушника. Також він порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства–проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, оскільки прибув в Україну ще 12.06.2025, через контрольно-пропускний пункт «Маяки-Удобне». Дозволений строк перебування на території України закінчився і тому відповідач перебуває незаконно, за що відносно нього складено постанову про притягнення його до адмінвідповідальності 22.10.2026 за ч.2 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Враховуючи те, що у відповідача – громадянина Азербайджанської Республіки Рзазаде ОСОБА_3 (RZAZADEILGAR) відсутні документи, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України в силу вимоги ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення до нього не застосовувалося.

Головним управлінням ДМС в Одеській області 22.10.2026 стосовно громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято рішення № 5101100100001096про примусове видворення з України.

Відповідач довгий час проживав на території України незаконно та не вживав жодних заходів для легалізації свого становища.

ГУ ДМС в Одеській області вважає за необхідне зазначити про наявність факту порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, незаконного перебування його на території України, відсутність документів, які б надавали право на перетин кордону для виїзду з території України, а також небажання залишати територію України.

Докази про те, що в країні походження відповідач піддавався переслідуванням за політичні чи релігійні переконання, расові або етнічні ознаки матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Він не має дійсного паспорта, не може бути працевлаштований і мати законного, постійного джерела доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби,

Беручи до уваги той факт, що Відповідач після перетину державного кордону України, в подальшому проживав на території України нелегально, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 203 КУgАП, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, існує ризик його втечі, оскільки не має документів для перетинання державного кордону України з метою виїзду на законних підставах, не має можливості на даний час здійснити виїзд з території країни, що унеможливлює ідентифікацію особи відповідача та забезпечення його примусового видворення за межі України.

Позивач просить суд затримати громадянина Азербайджанської Республіки Рзазаде ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців по 22.04.2027 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду

Ухвалою суду від 23.10.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 12 год. 30 хв. 23.10.2026 року в режимі відеоконференції.

У судове засідання 23.10.2026 року з`явилися представник ГУ ДМС України в Одеській області-Саркісян А.Р., громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції), його представник - адвокат Горб С.А. за дорученням про надання БВПД від 22.10.2026 року. У зв`язку з відсутністю перекладача для відповідача судове засідання відкладено на 29.10.2026 року.

В судове засідання з`явились представник позивача - Саркісян А.Р., відповідач, його представник -адвокат Горб С.А., перекладач Курбанок Рафаїл Тапдигогли.

Представник ГУ ДМС України в Одеській області просив затримати відповідача з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на 6 місяців до 22.04.2027 року, оскільки 22.10.2026 року ОСОБА_1 було затримано відповідно до протоколу про адміністративне затримання серії МОД № 000445 відповідно до ч. 2 ст. 263 КУпАП з метою встановлення особи та/або з`ясування обставин правопорушення. Встановлено що 12.06.2025 року відповідач потратив на територію України через контрольно-пропускний пункт «Маяки-Удобне», на підставі паспортного документу громадянина Азербайджанської Республіки для виїзду за кордон на його ім`я. Під час виявлення ОСОБА_1 , паспортний документ громадянина Азербайджанської Республіки для виїзду за кордон на його ім`я, у відповідача був відсутній. Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності, штраф він не сплатив. Відповідач перевищив дозволений термін перебування на території України та не має паспорту для виїзду закордоном. Рішення про примусове видворення від 22.10.2026р. ним не оскаржено. Також пояснив, що відповідно до передбаченої процедури ідентифікації вони вже звернулись з відповідними запитами щодо ідентифікації відповідача та підтвердження, та видачі йому міжнародного проїзного документа.

ОСОБА_1 в режимі відео конференції за допомогою перекладача в судовому засіданні пояснив, що він дійсно легально прибув в Україну ще 12.06.2025, через контрольно-пропускний пункт «Маяки-Удобне», але перебуваючи в Києві десь 5 місяців тому, потрапив під час тривоги біля вокзалу до бомбосховища та загубив свій паспорт. Визнаю свою вину , згоду з позовом, оскільки нікуди не звертався с заявою про втрату паспорту та отримання нового документу що посвідчує його особу, та не звертався до відповідних органів з метою законного продовження його перебування на території України і не намагався самостійно виїхати. Він поважає народ України і державу в такий складний час, бажає виїхали з України якщо йому відновлять паспорт. Згоден з позовними вимогами.

Його представник – Горб С.А. зазначив, що його довіритель не заперечує за таких обставинах проти позову.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22.10.2026 року Співробітниками 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області 22.10.2026 на вул. Ніни Строкатої, 10 у м. Одесі, виявлено особу, який назвався громадянином Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В результаті проведеної перевірки законності перебування на території України, а також за інформацією з Інтегрованої міжвідомчої інформаційної – телекомунікаційної системи щодо контролю осіб транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (далі – система Аркан), встановлено, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України, легально, 12.06.2025, через контрольно-пропускний пункт «Маяки-Удобне», на підставі паспортного документу громадянина Азербайджанської Республіки для виїзду за кордон на його ім`я. Під час виявлення ОСОБА_1 , паспортний документ громадянина Азербайджанської Республіки для виїзду за кордон на його ім`я, у відповідача був відсутній.

Громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства–проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.

Громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.10.2026 о 09.04 годині затримано відповідно до протоколу про адміністративне затримання серії № МОД 000445 відповідно до ч. 2 ст. 263 КУпАП з метою встановлення особи порушника.

В результаті проведеної перевірки щодо законності перебування на території України встановлено, що громадянин Громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув на територію України, легально, 12.06.2025, через контрольно-пропускний пункт «Маяки-Удобне», на підставі паспортного документу громадянина Азербайджанської Республіки для виїзду за кордон на його ім`я, який втратив на території України. На даний час проживає на території України без документів та тимчасово проживав за адресою: м. Одеса, Аркадія ЖК «Атмосфера-2».

Приписами ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закону №3773-VI) передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

На момент скоєння правопорушення громадянином Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), правила перебування іноземних громадян на території України визначались наказом МВС України від 20.07.2015 № 884 «Про затвердження Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду» (далі - Наказ № 884).

Відповідно до пункту 1 Наказу МВС України від 20.07.2015 № 884 передбачено, що громадяни держав з безвізовим порядком в`їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Дозволений строк перебування на території України у громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), закінчився, відповідач перебуває на території України - незаконно, ухиляється від виїзду з України до країни походження або третьої країни після закінчення встановленого терміну перебування в Україні.

Судом встановлено, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться незаконно, постійного зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 3773-VI, в`їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином відповідач не виїхав з території України та не звернувся до відповідного органу із заявою на продовження перебування у встановленому законом порядку свідомо.

Також суд встановив, що громадянин Азербайджанської Республіки Рзазаде ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має дійсного паспортного документа, або документа, який дає право на виїзд з України, відсутні документи на проживання в Україні. Із заявою про втрату паспорту до правоохоронних органів не звертався. Він не може бути працевлаштований, та мати законного, постійного джерела доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби, через що, з метою отримання грошових коштів, може вчиняти злочини проти власності, чим завдати істотної шкоди охоронюваним інтересам держави та окремих громадян.

Зазначене було також підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

22.10.2026 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), стосовно Азербайджанської Республіки Рзазаде ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.10.2026 серії ПР МОД № 013507 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 22.10.2026 серії ПН МОД № 013593 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП відповідачем – відповідачем, станом на час розгляду справи добровільно адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, не сплачено, що підтверджується відсутністю банківської квитанції банку платника як в додатках до адміністративного позову, так і в особовій справі останнього.

22.10.2026 ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення № 5101100100001096 про примусове видворення з України громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.

Рішення від 22.10.2026 року про примусове видворення з України відповідач в судовому порядку не оскаржував.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ, рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, відповідач з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до територіальних органів ДМС не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.

Зазначене було також підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

Згідно до частини 3 статті 3 розділу I Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Частиною 1 статті 16 розділу II зазначеного вище Закону передбачено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Частиною 15 стаття 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, не передбачених частинами 2 - 14 цієї статті, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Згідно частини 4 статті 4 Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 21 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в`їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом статті 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну або транзитний проїзд через територію України громадянами держав, перелік яких зазначено у додатку 5, та особами без громадянства, які постійно проживають у зазначених державах, здійснюються після подання ними підтвердження фінансового забезпечення свого перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України та виїзду за межі України.

Згідно до п. 14 ст. 1 Закону вищезазначеного Закону нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

У визначений термін громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання такого рішення.

Проаналізувавши всі обставини перебування відповідача на території України було встановлено наступне:

1. Відповідач не має паспорту, тобто дійсного документу що посвідчує його особу у встановленому законом порядку.

2. Відомості про перебування на території України на законних підставах у відповідача відсутні, що вказує на грубе порушення з боку відповідача норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

3. Відповідач прибув на територію України 12.06.2025 року. З моменту потрапляння на територію України відповідач не вчинив жодних спроб для легалізації власного становища.

4. Відповідач був виявлений працівниками ГУНП в Одеській області в зв`язку з порушенням правил перебування іноземців в Україні, а саме – проживав без документів на право проживання в Україні та ухилився від виїзду після закінчення відповідного перебування в Україні.

5. Відповідач не вчинив жодних дій направлених на виконання зазначеного рішення чи оскарження його в судовому порядку та не залишив територію України.

Отже, слід зазначити про наявність фактів порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, незаконного перебування його на території України, не виконання ним рішення про примусове повернення, а також небажання залишати територію України.

Складені відносно відповідача матеріали містять пояснення останнього, які за своїм змістом є підтвердженням вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину.

Правом звернутися в установленому законом порядку із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідач не скористався.

Докази про те, що в країні походження відповідач піддавався переслідуванням за політичні чи релігійні переконання, расові або етнічні ознаки матеріали справи не містять.

Доказів законного перебування на території України відповідачем суду не представлено.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статті 3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», Постанови №1 Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 25.06.2009, ГУ ДМС в Одеській області розглянуло всю належну інформацію, яка була доступна та переконані, що виконання рішення про примусове видворення не буде означати для іноземця чи особи без громадянства реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському чи принизливому поводженню з боку влади країни, куди він видворяється.

Згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 30 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».

Беручи до уваги той факт, що відповідач після перетину державного кордону України, в подальшому проживав на території України нелегально, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, втратив паспорт, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове видворення. Враховуючи викладене, відповідач підлягає примусовому видворенню за межі території України після його ідентифікації на підставі рішення адміністративного суду.

Відповідно п. 11 Порядку в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року № 1074 в`їзд в Україну та виїзд з України іноземців може здійснюватися за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством України.

Відповідно пп. 26 п. 2 розділу ІІ Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації затвердженої законом України від 21 березня 2017 року № 1965-VIII документ, що посвідчує особу для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особи без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що серед документів, які посвідчують особу іноземця є паспорт громадянина іноземної держави, сертифікат на повернення, дипломатичний паспорт.

Слід зазначити, що усі вищезазначені документи можуть бути оформлені та видані виключно країною громадянської належності або її офіційними представництвами в інших країнах.

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом,:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

«Затримання особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції» у відповідності до другої частини статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як наголошено в § 164 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 р. у справі "А. та інші проти Сполученого Королівства" буде виправдано до тих пір, поки йде процес депортації або екстрадиції. Якщо така процедура не виконується з належною ретельністю, затримання особи перестає бути допустимим відповідно до статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Частиною 1 статті 289 КАС України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилитиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на території України без дійсних документів, що посвідчують його особу, з перевищенням передбаченого законодавством строку перебування на території України іноземних громадян та не має внутрішнього паспорту громадянина Узбекистану, що є підставою його затримання з метою ідентифікації.

Відповідно до частини 11 статті 289 (яка є спеціальною нормою) строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно пункту 27 частини 1 статті Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:

- стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення;

- стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України;

- затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Частиною 2 ст. 101 КАС України (яка є загальною нормою) передбачено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками.

Слід зазначити, що ГУ ДМС в Одеській області не зверталось з клопотанням про зобов`язання відповідача внести заставу та з клопотанням про взяття даної особи на поруки підприємства, установи чи організації, в зв`язку з тим, що внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто існує імперативний обов`язок Кабінету Міністрів прийняти такий Порядок.

Згідно зі ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" судом не встановлено.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, а тому позов підлягає задоволенню.

Вимога ГУ ДМС в Одеській області про допущення негайного виконання рішенням суду на підставі п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України не підлягає задоволенню, оскільки пункт 3 частини другої статті 371 виключено на підставі Закону № 2952-IX від 24.02.2023.

Керуючись ст.ст. 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 4, 5, 7-9, 72-77, 90, 241- 246, 250, 255, 289 КАС України , суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Азербайджанської Республіки РзазадеІльгар про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України – задовольнити.

Затримати громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації тазабезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 22.04.2027 з поміщенням до пункту тимчасового перебуванняіноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Домусчі Л.В.