Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №522/14391/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №522/14391/26

Суддя: Русєва А. С.

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Київ, громадянин України, працює дизайнером АТ «Таскомбанк», не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

13.07.2026 року о 01:00 год. у м. Одеса, провулок Пироговський,2, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet без д.н.з в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу – АRMF 0280, тест 1268, результат позитивний – 0.90 % проміле, чим ОСОБА_1 , порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 , який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності пояснив, що 13.07.2026 року повертався додому виключно пішки. У цей час пролунала повітряна тривога, у зв`язку з чим він намагався дістатися укриття. Звернувши у провулок Пироговський, побачив електросамокат, який розблокував. Вважає складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення необґрунтованим, оскільки він не керував самокатом. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що вказаний самокат є транспортним засобом у розумінні законодавства, а зазначення марки «Jet» саме по собі цього не підтверджує, оскільки це назва сервісу оренди самокатів. Також наголосив, що самокат перебував у нерухомому стані, що, на його думку, підтверджується відеозаписами з бодікамер працівників поліції. Крім того, вказав на порушення його права на захист, оскільки працівники поліції не представилися та не роз`яснили йому процесуальні права. З огляду на викладене просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Користуючись тим, що його було позбавлено можливості отримати професійну правничу допомогу та роз`яснення процесуальних прав, поліцейські провели огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» із суттєвими порушеннями встановленої процедури. При цьому працівники поліції повністю знехтували тим фактом, що він взагалі не мав статусу водія в розумінні ПДР України, оскільки не здійснював керування транспортним засобом і засіб перебував у статичному стані. Під час першої спроби видиху потік повітря був перерваний, унаслідок чого прилад зафіксував помилку видиху та скасував сесію вимірювання. Працівник поліції на відеозапис особисто підтвердив факт збою тесту, тому проведення вимірювання відбулося заново, але без заміни мундштука. Незважаючи на визнання факту скасування сесії та необхідності проведення нового тесту, поліцейський у грубе порушення Інструкції з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510 не здійснив заміну використаного мундштука на новий стерильний, а примусив його зробити повторний видих через той самий, вже відкритий та використаний мундштук. Повторний видих у використаний мундштук призводить до потрапляння конденсату та залишків повітря з попередньої спроби, що викривляє результати вимірювання приладу Drager. На підставі викладеного просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

29.10.2026 судовий розгляд справи проведено без ОСОБА_1 , який, будучи зобов`язаним судом особистою явкою в судове засідання, до суду не з`явився, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про його обізнаність про дату, час та місце розгляду справи свідчить його присутність у судовому засіданні і ознайомленням під звукозапис.

Так, судове засідання, призначене на 08.09.2026 року, в якому брав участю притягуваний, було відкладено у зв`язку з регулярними відключеннями та перериваннями відеозв`язку під час участі ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому, ОСОБА_1 був попереджений, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник судового провадження, який подав відповідне клопотання (за аналогією з ч.6 ст.336 КПК України). З огляду на зазначене судове засідання було відкладено на 29.10.2026 року, а особисту явку ОСОБА_1 в судове засідання визнано обов`язковою.

Разом із тим, ОСОБА_1 , в судове засідання 29.10.2026 року не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717971 від 13.07.2026 р., згідно якого ОСОБА_1 , 13.07.2026 року о 01:00 год. у м. Одеса, провулок Пироговський,2, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet без д.н.з в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу – АRMF 0280, тест 1268, результат позитивний – 0.90 % проміле;

- роздруківкою з приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу – АRMF 0280, тест 1268, результат позитивний – 0,90 % проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 , були виявлені ознаки сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та очей, результат огляду на стан сп`яніння – 0.90 % проміле;

- відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції, який підтверджує керування транспортним засобов, проходження притягуваний огляду на стан сп`яніння, результати якого є позитивними.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував електросамокатом, а лише розблокував його, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, із відеозаписів з нагрудних реєстраторів працівників поліції вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомляв обставини свого пересування та вживання алкогольних напоїв разом із товаришем, зокрема вживання «шотів» на пляжі, не оспорюючи факту керування електросамокатом. При цьому, як убачається зі змісту відеозаписів, його пояснення щодо обставин події містять відомості, які не узгоджуються з позицією, викладеною ним під час судового розгляду, про те, що він виключно йшов пішки та не здійснював керування електросамокатом.

При цьому суд оцінює відеозаписи не ізольовано, а в сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та роздруківкою результату тестування. Зазначені докази узгоджуються між собою щодо часу, місця події, особи, стосовно якої проведено огляд, та результату такого огляду.

Посилання ОСОБА_1 на нерухомий стан електросамоката на окремих фрагментах відеозапису саме по собі не спростовує факту керування ним до моменту фіксації відповідних обставин працівниками поліції, оскільки відсутність руху транспортного засобу в конкретний момент відеозапису не є безумовним підтвердженням того, що до цього особа ним не керувала.

Доводи ОСОБА_1 про недопустимість результату огляду через повторне використання мундштука, суд оцінює з урахуванням обставин проведення тестування, зафіксованих на відеозаписах, та технічних особливостей роботи приладу Drager Alcotest 7510.

Під час огляду ОСОБА_1 використовувався новий запакований мундштук, який відкривався та вставлявся в прилад в присутності ОСОБА_1 , що виключає використання його іншою особою. Крім того, за Інструкцією використання Drager Alcotest, 7510 (міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет) допускається повторний вимір, якщо проба перервана, наприклад у разі недостатності видихуваного повітря, при цьому Інструкцією не передбачено обов`язкової заміни мундштука в цьому випадку.

Суд також враховує відсутність зауважень ОСОБА_1 щодо роботи приладу під час огляду.

Отже, за відсутності встановлених обставин, які свідчили б про несправність приладу, використання мундштука, несумісного з ним, або інше істотне порушення процедури огляду, суд не вбачає підстав вважати результат тестування недопустимим доказом виключно з мотивів повторного видиху через той самий мундштук, тому відхиляє такі доводи притягуваного.

Що стосується тверджень про те, що електросамокат не є транспортним засобом, то вони є безпідставними, у зв`язку із чим суд зауважує на наступному.

Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Згідно з абз. 3 ч. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX, який набрав чинності 23.03.2023, електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Тобто, вищевказаним законом електросамокати були віднесенні до категорії транспортних засобів і з дня набрання чинності цим Законом керування електросамокатом в стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тягне відповідальність, встановлену статтею 130 КУпАП.

Так Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 та судовою практикою, в тому числі і рішеннями апеляційних судів офіційно визнано електросамокат джерелом підвищеної небезпеки у межах цивільно-правової відповідальності за наслідками ДТП, а також за їзду в стані алкогольного сп`яніння, за яке передбачена сувора відповідальність.

Посилання ОСОБА_1 на те, що «Jet» є назвою сервісу оренди самокатів, саме по собі не спростовує можливості віднесення використаного ним пристрою до транспортних засобів, оскільки назва сервісу оренди не визначає правового статусу самого пристрою.

Відсутність державного номерного знаку також не свідчить про те, що електросамокат не є транспортним засобом, адже правова природа пристрою визначається його призначенням і технічними характеристиками, а не наявністю чи відсутністю номерного знаку.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про порушення його права на захист під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що під час судового розгляду йому було компенсовано та забезпечено можливість реалізувати належні йому процесуальні права, надати пояснення щодо обставин справи, висловити заперечення проти пред`явленого обвинувачення та надати суду свої доводи на спростування викладених у протоколі обставин. Крім того, ОСОБА_1 було роз`яснено його процесуальні права та обов`язки, передбачені КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, суд оцінює наявні у справі докази з урахуванням їх належності, допустимості та достовірності, а також достатності й взаємозв`язку для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 , в його вчиненні.

Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 13.07.2026 року о 01:00 год. у м. Одеса, провулок Пироговський,2, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet без д.н.з в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу – АRMF 0280, тест 1268, результат позитивний – 0.90 % проміле.

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортирним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 , вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/14391/26

Номер провадження №3/522/4937/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua