Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №521/6114/26
Суддя: Гуревський В. К.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 жовтня 2026 року
м. Одеса
Справа № 521/6114/26
Провадження № 2/521/5308/25
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого – судді Гуревського В.К.
за секретаря – Турава Н.М.,
Учасники справи:
Позивач – ОСОБА_1
Відповідач – ОСОБА_2
Представник відповідача – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
До Хаджибейського районного суду міста Одеси 22 квітня 2026 року звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за яким просить змінити розмір аліментів, визначений рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28.08.2025 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 ( сім тисяч) гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання законної сили рішення і до повноліття дитини, посилаючись на таке.
Позовні вимоги позивача обґрунтовуються необхідністю збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 з 3500,00 гривень до 7000,00 гривень щомісячно у твердій грошовій сумі у зв`язку з покращенням матеріального становища відповідача, зокрема отриманням права на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1208000,00 гривень, зростанням витрат на забезпечення потреб дитини, підвищенням цін на товари та послуги, а також наявністю в доньки хронічного захворювання ока та необхідністю додаткового медичного лікування. Позивачка вважає, що наведені обставини є підставою для перегляду раніше встановленого розміру аліментів з метою забезпечення належного матеріального утримання, лікування та гармонійного розвитку дитини.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 04.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, посилаючись на таке.
Позивачкою не доведено наявності передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України підстав для збільшення розміру аліментів, оскільки її матеріальне та сімейне становище не змінилося, а обставини щодо ухвалення рішення про поновлення відповідача на роботі та стягнення середнього заробітку існували ще до визначення судом розміру аліментів. Крім того, зазначене рішення, за твердженням відповідача, фактично не виконане, а тому не свідчить про реальне покращення його матеріального становища.
Відповідач також заперечує обґрунтованість заявлених витрат на дитину, вважаючи, що надані позивачкою чеки, квитанції та медичні документи не підтверджують належним чином ані фактичного розміру витрат саме на дитину, ані наявності обставин, які виправдовують збільшення аліментів. У зв`язку з цим відповідач вважає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Окремо представник відповідача зазначив, що розрахунок розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, та докази таких витрат, будуть подані відповідачем додатково. Попередні розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач – 5000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 не погодилась з доводами відповідача та 23.06.2026 надала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила таке.
Позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, оскільки довідки Пенсійного фонду України та відомості форми ОК-7 відображають переважно інформацію про офіційне працевлаштування та страховий стаж і самі по собі не підтверджують відсутності інших доходів відповідача. Натомість у відкритих джерелах містяться відомості про відкрите виконавче провадження № 76549220 від 15.11.2024 щодо стягнення з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь відповідача коштів на виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку в розмірі 1208000,0 гривень. Це потребує перевірки фактичного стану виконання рішення та отримання відповідачем відповідних коштів.
Крім того, позивачка зазначає, що про вказане судове рішення вона дізналася лише у квітні 2026 року, а тому ці обставини не були відомі їй та не досліджувалися судом під час визначення первісного розміру аліментів у серпні 2025 року. Отже, посилання відповідача на те, що рішення було ухвалене раніше, саме по собі не спростовує необхідності з`ясування фактичного матеріального становища сторін. Позивачка вважає доводи відзиву необґрунтованими, наполягає на врахуванні обставин, що впливають на матеріальне забезпечення дитини, та просить задовольнити позовні вимоги про збільшення розміру аліментів.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 26.06.2026 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив таке.
Відповідач заперечує позовні вимоги про збільшення розміру аліментів у зв`язку з недоведеністю передбачених статтею 192 СК України підстав для їх перегляду. Представник відповідача зазначає, що матеріальне становище відповідача з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів не змінилося, що підтверджується довідками Пенсійного фонду України та відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи за відповідний період. Також наголошує, що рішення суду про поновлення відповідача на роботі та стягнення середнього заробітку фактично не виконане у зв`язку з ліквідацією відповідної установи, а тому не свідчить про реальне покращення його матеріального становища. Представник вважає доводи позивачки щодо приховування доходів і покращення фінансового стану відповідача безпідставними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14.07.2026 витребувано з Шевченківського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ завірені належним чином матеріали виконавчого провадження №76549220, яке відкрито 15.11.2024 року щодо виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28.03.2024 року у справі №521/11224/23, яке набрало законної сили 15.07.2025 року, а також інформацію щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Шевченківський ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ на виконання вищевказаної ухвали 11.08.2026 направив належно завірені копії матеріалів виконавчого провадження №76549220. У вказаному виконавчому провадженні міститься виконавчий лист Малиновського районного суду міста Одеси, постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2024, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.11.2024, постанова про стягнення виконавчого збору від 15.11.2024, постанова про арешт коштів боржника від 15.11.2024, ухвала Одеського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 10.03.2025 року.
Позивач ОСОБА_1 17.09.2026 надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила таке.
Позивач зазначає, що належним чином виконує батьківські обов`язки, самостійно забезпечує повсякденні потреби доньки, її навчання, виховання, лікування та гармонійний розвиток. Надані суду квитанції підтверджують понесені витрати на дитину та необхідність забезпечення її належного рівня життя з урахуванням зростання цін і додаткових медичних потреб.
Позивач також звертає увагу, що відсутність відомостей про офіційні доходи відповідача у довідках Пенсійного фонду України сама по собі не свідчить про відсутність у нього інших джерел доходу. Наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення на користь відповідача значної суми коштів зумовлює необхідність з`ясування фактичного стану виконання судового рішення та отримання ним присуджених коштів.
Щодо заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу позивачка заперечує проти їх стягнення в заявленому розмірі, вважаючи його неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та характером спірних правовідносин. Позивачка просить суд урахувати наведені обставини, перевірити обґрунтованість заявлених судових витрат і задовольнити позовні вимоги про збільшення розміру аліментів в інтересах належного матеріального забезпечення неповнолітньої дитини.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом одержувача аліментів або платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, підставою для зміни встановленого судом розміру аліментів є наявність обставин, які виникли або змінилися після визначення такого розміру та об`єктивно впливають на можливість належного матеріального забезпечення дитини.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та непрацездатних членів сім`ї, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.08.2025 року у справі № 521/8599/25 із відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 3500,00 гривень щомісячно, починаючи з 26.05.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить збільшити розмір аліментів до 7000,00 гривень щомісячно, посилаючись на поліпшення матеріального становища відповідача, зростання цін на продукти харчування, одяг та інші товари першої необхідності, а також наявність у дитини додаткових потреб, пов`язаних зі станом здоров`я.
Разом із тим суд ураховує, що саме по собі збільшення витрат на утримання дитини не є безумовною підставою для збільшення раніше визначеного розміру аліментів. Для задоволення позову необхідно встановити обставини, які відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України виправдовують перегляд встановленого розміру аліментів, з урахуванням усіх істотних обставин справи.
Обґрунтовуючи вимогу про поліпшення матеріального становища відповідача, позивач посилається на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28.03.2024 року у справі № 521/11224/23, яким вирішено поновити відповідача на роботі та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1208000,00 гривень.
Водночас зазначене судове рішення набрало законної сили 15.07.2025 року, тобто до ухвалення рішення про стягнення аліментів від 28.08.2025 року.
Таким чином, обставина ухвалення рішення про поновлення відповідача на роботі та присудження йому середнього заробітку існувала на час визначення первісного розміру аліментів і сама по собі не свідчить про зміну матеріального становища відповідача після ухвалення рішення про стягнення аліментів.
При цьому суд бере до уваги доводи відповідача про те, що рішення у справі № 521/11224/23 фактично не виконане в частині поновлення на роботі та стягнення присуджених коштів у зв`язку з ліквідацією відповідної установи.
Наявність відкритого виконавчого провадження № 76549220 підтверджує здійснення виконавчих дій з метою виконання судового рішення, проте сама по собі не доводить фактичного отримання відповідачем присуджених коштів у розмірі 1208000,00 гривень. Водночас позивачем не надано достатніх доказів фактичного зарахування цих коштів відповідачу або отримання ним інших доходів, які б свідчили про поліпшення його матеріального становища після визначення розміру аліментів.
Оцінюючи надані відповідачем довідку Пенсійного фонду України від 23.05.2026 року, відомості форми ОК-7 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період із травня 2025 року по травень 2026 року, суд зазначає, що такі документи містять інформацію щодо офіційно відображених доходів відповідача та його трудової діяльності за відповідні періоди.
У сукупності з іншими матеріалами справи ці докази не підтверджують наявності істотної зміни матеріального становища відповідача після ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Таким чином, саме по собі рішення суду про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні не вважається істотною зміною майнового стану, яка автоматично дає підстави для перегляду розміру аліментів за ст. 192 Сімейного кодексу України. Природою виплат є відновлення права, а не новий дохід. Рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати лише примусово повертає боржнику кошти, які він уже мав заробити та отримати раніше. Це не є додатковим чи новим постійним джерелом збагачення (як-от отримання спадщини, регулярне підвищення окладу чи поява нового бізнесу), а є лише відновленням його порушеного трудового права.
Ця виплата носить одноразовий характер. Судова практика виходить з того, що «зміна майнового стану» має бути тривалою та стабільною. Одноразове отримання суми боргу за минулі періоди не змінює загальний матеріальний статус платника на майбутнє.
Доводи позивача про можливе приховування відповідачем доходів суд оцінює критично, оскільки самі припущення про наявність неофіційних доходів, витрат на особисті потреби або оплату професійної правничої допомоги не є достатніми доказами фактичного отримання відповідачем додаткових доходів чи поліпшення його матеріального становища.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання позивача на те, що про рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28.03.2024 року вона дізналася лише у квітні 2026 року, не змінює правової оцінки зазначеної обставини, оскільки визначальним для застосування статті 192 Сімейного кодексу України є встановлення фактичної зміни матеріального або сімейного стану після визначення розміру аліментів, а не дата, коли позивачці стало відомо про відповідне судове рішення.
Суд також бере до уваги доводи позивача про збільшення витрат на утримання доньки, зокрема на харчування, одяг, взуття, шкільне приладдя, комунальні послуги та медичне обслуговування, про здійснення витрат на потреби дитини та необхідність приділяти увагу стану її здоров`я, та роз`яснює позивачу її право на звернення до суду на підставі положень ст. 185 Сімейного кодексу України, за якою той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, оцінивши доводи сторін та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами істотної зміни матеріального становища відповідача після ухвалення рішення про стягнення аліментів, а також інших обставин, які в конкретному випадку є достатньою підставою для збільшення встановленого розміру аліментів.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Керуючись ст. ст. 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ В. К. Гуревський
Рішення суду в повному обсязі складено 29 жовтня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua