Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №521/10141/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/10141/25

Номер провадження № 2/521/628/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання - Наконечна А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження по суті в м. Одесі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах недієздатного ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до акціонерного товариства «Сенс банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) про визнання недійсною угоди, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2025 року представник позивача звернувся до з вищевказаним позовом, у якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 145468,36 грн. судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 12019,26 грн.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30.06.2025 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

24.07.2025 року ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 було подано до суду зустрічну позовну заяву до акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання недійсною угоди, у якій вона просила суд: відмовити у задоволенні первісного позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі та визнати недійсною угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладену між ОСОБА_1 та АТ «Сенс Банк».

05.09.2025 року ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 подала до суду заяву про вступ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації ОМР.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.09.2025 року об`єднано цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання недійсною угоди.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.09.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 про вступ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовлено.

05.09.2025 року ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 подала до суду клопотання про призначення судово - психіатричної експертизи. Просила доручити проведення судово-психіатричної експертизи експертам Одеської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9).

29.09.2025 року представником позивача подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

07.10.2025 року представник ОСОБА_3 подала до суду клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

04.12.2025 року ухвалою суду клопотання ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 про призначення судово - психіатричної експертизи по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання недійсною угоди було задоволено, та провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

31.08.2026 року від представника АТ «Сенс банк» до суду подано заяву, в якій він просив, у разі визнання недійсним кредитного договору судом застосовувати наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначити грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю (ч. 1 ст. 1057-1 Цивільного кодексу України).

24.09.2026 року на адресу Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшов супровідний лист від експерта Одеської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України», матеріалами цивільної справи №521/10141/25, медична документація та висновок експерта №219 від 06.05.2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.09.2026 року ухвалою суду було відновлено провадження та призначене судове засідання по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час, місце та датц належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

ОСОБА_2 у судове засідання з`явилась, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши позовні заяви, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 09.11.2021 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонованої АТ «Альфа-Банк» уклав угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Позичальник був попередньо ознайомлений з договором та у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Суд роз`яснює, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що позичальник також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «0901», направленого йому 09.11.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 , про що свідчить довідка про ідентифікацію.

Електронним цифровим підписом у вигляді одноразового ідентифікатора Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб позичальника та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позичальника, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України).

Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, 09.11.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами:

-тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;

-найменування продукту - «RED»,

-мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб);

-опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих Позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України;

-ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн;

-сума встановленої кредитної лінії - 56200,00 грн;

-процентна ставка - 35,99 % річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки;

-тип процентної ставки - фіксована;

-тип картки -MasterCard Debit World;

-порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Сторони також узгодили, що всі відносини між Позичальником та Банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).

Сторони домовилися, що з огляду на дані, надані клієнтом для встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку клієнта та/або кредитну історію клієнта, ліміт відновлювальної кредитної лінії може бути змінений в межах, визначених клієнтом в анкеті-заяві про акцепт та п. 3.4.1. Розділу І цього Додатку № 4 та підтверджених клієнтом в анкеті-заяві про акцепт, шляхом повідомлення Банком клієнту інформації про зміну розміру ліміту відновлювальної кредитної лінії одним або декількома способами за вибором Банку, а саме:

а) направленням електронного листа на e-mail, зазначений клієнтом в анкеті-заяві про акцепт;

б) направленням sms-повідомлення на номер мобільного телефону, що зазначений клієнтом в анкеті-заяві про акцепт та/або повідомлений клієнтом Банку у випадку зміни клієнтом номеру телефону, що здійснена в порядку передбаченому Договором; в) розміщенням інформації у щомісячних виписках по рахунку клієнта;

г) розміщення інформації про зміну розміру ліміту відновлювальної кредитної лінії із зазначенням зміненого розміру ліміту відновлювальної кредитної лінії на екрані банкомату за допомогою якого клієнтом здійснюється операції по рахунку клієнта;

д) направленням письмового повідомлення про зміну розміру ліміту відновлювальної кредитної лінії із зазначенням зміненого розміру ліміту відновлювальної кредитної лінії, на адресу, зазначену клієнтом в анкеті-заяві про акцепт; є) інформуванням за допомогою з`єднання з клієнтом по номеру мобільного телефону, що зазначений клієнтом в анкеті-заяві про акцепт та/або повідомлений клієнтом Банку у випадку зміни клієнтом номеру телефону, що здійснена в порядку передбаченому Договором.

В разі незгоди клієнта із зміненим розміром ліміту відновлювальної кредитної лінії клієнт зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації щодо зміни розміру ліміту відновлювальної кредитної лінії (одним із зазначених вище способів) надати до Банку заяву щодо анулювання відновлювальної кредитної лінії та повністю повернути заборгованість по кредиту та/або сплаті процентів за користування відновлювальною кредитною лінією / несанкціонованою кредитної заборгованістю перед Банком та/або неустойки чи інших платежів (у разі наявності) за Договором. У разі настання обставин, що передбачені цим абзацом та за умови відсутності на момент звернення клієнта до Банку із заявою про анулювання відновлювальної кредитної лінії заборгованості по кредиту (за її наявності) та/або сплатити проценти за користування коштами відновлювальної кредитної лінії (за їх наявності) / несанкціонованої кредитної заборгованості перед Банком (при наявності) та/або неустойки чи інших платежів (у разі наявності) за Договором Банк не здійснює подальшого кредитування клієнта і умови Договору щодо надання кредиту у вигляді кредитної лінії до відносин, що виникли на між Банком та клієнтом на підставі Договору не застосовуються.

В разі якщо клієнт протягом вказаного в цьому пункті строку не надав Банку заяву щодо анулювання відновлювальної кредитної лінії та/або не повернув заборгованість по сплаті кредиту та/або процентів за користування лімітом відновлювальною кредитною лінією/ несанкціонованою кредитною заборгованістю та/або неустойки чи інших платежів перед Банком (у разі їх наявності) за Договором та/або вчинив операцію щодо отримання коштів в межах зміненого ліміту відновлювальної кредитної лінії у сумі, що перевищує попередньо встановлений розмір ліміту відновлювальної кредитної лінії, Сторони вважають, що Сторонами досягнуто згоди, на внесення змін до Договору у частині встановлення нового розміру ліміту відновлювальної кредитної лінії відповідно до частин 2-3 статті 205 Цивільного кодексу України і що розмір ліміту відновлювальної кредитної лінії є зміненим (п. 3.4.14. Договору).

Позичальник погодився з тим, що Банк надає йому картку в неактивному стані і погоджується самостійно активувати картку. Активація Картки відбувається автоматично після: здійснення Клієнтом першої транзакції з обов`язковим введенням ПІН-коду в POS-терміналі або банкоматі Банку, або будь- якого іншого банку України чи світу; або самостійно через Інтернет-сервіс «My Alfabank»; або після успішного встановлення ПІН-коду за допомогою системи IVR. Клієнт розуміє та погоджується з тим, що не зможе здійснювати операції із застосуванням Картки, до моменту Активації Картки (п. 3.4.21. Договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відновлювана кредитна лінія - це вид кредиту, який передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично в рамках встановленого ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину та здійснювати повторне використання коштів протягом терміну дії кредитної лінії.

Судом встановлено, що банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими Відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15-ц від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15.01.2025 року у справі № 753/16762/15-ц.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 145468,36 грн.,з яких:

-90058,67 грн. - прострочене тіло кредиту;

-55409,69 грн. - відсотки за користування кредитом.

Згідно із ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов?язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Банк вживав заходів досудового врегулювання спору - направив Позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов Угоди Позичальником не усунуті.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (ст. 40 Цивільного кодексу України).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2025 року у цивільній справі № 521/24338/23 (провадження № 2-о/521/11/25) ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначеного його опікуном ОСОБА_2 , рішення набрало законної сили 16.05.2025 року.

У період з 25.08.2011 року по з 08.02.2022 року - протягом понад 10 років ОСОБА_1 на лікуванні не перебував. Саме в цей період й було укладено кредитний договір від 09.11.2021 року.

Однак, згідно до висновку експерта №219 за результатами судово-психіатричної експертизи від 06.05.2026 року стосовно ОСОБА_1 , експерт надав відповідь на питання, що було визначено в ухвалі суду від 04.12.2025 року: за результатами проведеного дослідження експерт психіатр дійшов до висновків, що в момент укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 09 листопада 2021 року, актуальний психічний стан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавляв його здатності усвідомлювати (розуміти) значення своїх дій та керувати ними, у наслідок наявного у нього на той час хронічного стійкого психічного розладу (захворювання), у вигляді «Шизофренії параноідної фрми, епізодичний тип перебігу, з наростаючим змішаним (параноїдно-апатико-абулічного) типом дефекту, з стійкою соціально-трудовою дезадаптацією (що відповідало діагностичним критеріям рубрики «F20.01» за Міжнародною кваліфікацією хвороб 10-ого перегляду).

Згідно до ч.1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Як роз`яснено в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для вирішення спорів про визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України, суд має призначити судово-психіатричну експертизу. Саме вона дозволяє встановити психічний стан особи в момент вчинення правочину.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: 1) пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; 2) наявність підстав для оспорення правочину; 3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці і суд застосовує деякі позиції щодо цього.

Так, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначає, що тлумачення статей 215 та 216 ЦК України свідчить, що учасники цивільних відносин не можуть на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), визначати правові наслідки нікчемності правочину. За домовленістю сторін можуть змінюватися тільки правові наслідки оспорюваного правочину.

Презумпція правомірності правочину у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначає, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно Постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19) вказує, що тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 - 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним.

Недійсність договору як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів недопустиме. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин (позиція Об`єднаної палати КЦС ВС сформульовану в постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Звідси, слід зробити наступний висновок у спірних правовідносинах про те, що позичальник ОСОБА_1 на час укладення угоди за рішенням суду ще не був визнаний недієздатним, однак за висновком судово-психіатричної експертизи №219 проведеної 06.05.2026 року у даних спірних правовідносинах, підекспертний ОСОБА_1 страждає на хронічний стійкий психічний розлад (захворювання), у вигляді «Шизофренії параноідної фрми, епізодичний тип перебігу, з наростаючим змішаним (параноїдно-апатико-абулічного) типом дефекту, з стійкою соціально-трудовою дезадаптацією, зазначене захворювання позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними саме на момент підписання ним 09.11.2021 року угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Водночас, визнання кредитного договору недійсним має наслідком двосторонню реституцію (ст. 216 ЦКУ), тобто обов`язок повернення кожною зі сторін у натурі всього, що вона одержала на виконання правочину.

Також, за нормами ст. 1057-1 ЦК України у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Отже, у разі визнання кредитного договору недійсним боржник зобов`язаний повернути банку лише суму, яка з огляду на судову практику визначається позичальником, але затверджується судом.

Позивач та його представник щодо суми заборгованості за вказаним правочином, не висловлювались.

Правові наслідки недійсності кредитного договору, визначаються ст. 1057-1 ЦКУ, яка встановлює, що суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Таким чином, у разі подання позовної заяви про визнання кредитного договору недійсним суд буде враховувати і розрахунок, поданий банком.

Постанова касаційного суду від 19 вересня 2019 року (справа № 591/2231/16-ц, провадження № 61-28786св18) вказує, що тлумачення статті 225 ЦК України свідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Встановлення неспроможності особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними такого стану на момент вчинення правочину відбувається з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення правочину особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

За вимогами ст.1185-1186 ЦК України, які регулюють поняття відшкодування шкоди обмежено дієздатною собою чи фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, вказано, що шкода, завдана фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відшкодовується нею на загальних підставах.

Шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі.

Якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Щодо наслідків недійсності кредитного договору та визначення грошової суми, яка має бути повернута кредитодавцю, то суд зазначає, що відносини мають бути повернуті до первісного ладу, таким чином, тілом боргу згідно до розрахунку заборгованості є сума 90058,67 грн. Так як ОСОБА_1 на сьогоднішній день рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2025 року у цивільній справі № 521/24338/23 (провадження № 2-о/521/11/25) визнано недієздатним та призначеного його опікуном ОСОБА_2 , то суму простроченого тіла кредиту має повернути його опікун, тобто мати ОСОБА_2 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, у задоволенні позову акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 під час укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 069.11.2021 року не усвідомлював значення своїх дій та керувати ними не міг унаслідок у нього хронічного (стійкого) психічного розладу. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання недійсною угоди - задовольнити частково із застосуванням наслідки недійсності правочину в порядку ст.1057-1 ЦК України.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1331, 20 грн покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 203, 215, 216, 225, 236 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 102, 110, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову акціонерного товариства «Сенс банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах недієздатного ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до акціонерного товариства «Сенс банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) про визнання недійсною угоди - задовольнити частково.

Визнати недійсною Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 09.11.2021 року, укладену між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.09.1997 року, ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та акціонерним товариством «Альфа-Банк» (нині акціонерне товариство «Сенс Банк»).

Застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 19.09.1997 року, а адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), яка дії в інтересах недієздатного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.09.1997 року, ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за тілом кредиту згідно до кредитного договору від 09.11.2021 року у розмірі 90058,67 грн. (дев`яносто тисяч п`ятдесят вісім гривень 67 копійок).

Стягнути з акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ: 23494714) на користь держави сплачений судовий збір за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 19.09.1997 року, а адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), яка дії в інтересах недієздатного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.09.1997 року, ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 30.10.2026 року.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.