Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №947/42891/25 — Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/42891/25

Провадження № 2/947/794/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвій А.В., Швидкій В.М.,

за участі:

- представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Переходова Миколи Віталійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

про перерозподіл часток у спільній частковій власності

та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 13.11.2025 року, через представника – адвоката Переходова М.В., звернувся до Київського районного суду міста Одеси шляхом скерування в електронній формі через підсистему «Електронний суд» позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про перерозподіл часток у спільній частковій власності та визнання права власності, в якій просить суд:

- здійснити перерозподіл часток співвласників у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_1 – на 47/100 часток, за ОСОБА_2 – на 1/10 частку, за ОСОБА_5 – на 3/20 часток, за ОСОБА_3 – на 3/25 частки будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви, позивач посилається на те, що 28.05.1998 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості (далі – ОМБТІ та РОН) було видано довідку №80/131 про розрахунок часток в будинку АДРЕСА_1 , згідно з якою: 1) ОСОБА_6 належить 21/100 частки Будинку, у фактичному користуванні перебувають 3/25 частки Будинку; 2) ОСОБА_7 належить 29/100 частки Будинку, у фактичному користуванні перебувають 2/5 частки будинку; 3) ОСОБА_8 належить 3/25 частки Будинку, у фактичному користуванні перебувають 2/25 частки будинку; 4) ОСОБА_5 належить 9/50 часток Будинку, у фактичному користуванні перебувають 13/100 часток будинку; 5) ОСОБА_9 належить 1/5 частка Будинку, у фактичному користуванні перебувають 6/25 часток будинку.

На підставі даного розрахунку розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради №856 від 26.06.1998 року було затверджено перерахунок ідеальних часток в будинку, згідно якого співвласникам будинку було вирішено видати свідоцтва про право власності, а саме: ОСОБА_6 – на 3/20 частки домоволодіння, ОСОБА_7 – на 2/5 частки домоволодіння, ОСОБА_8 – на 3/25 частки домоволодіння, ОСОБА_5 – на 13/100 частки домоволодіння, ОСОБА_9 – на 6/25 часток домоволодіння.

13.08.1998 року між ОСОБА_10 та Антик Розалією було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_10 купила, а Антик Розалія продала 2/5 частки Будинку, загальною площею 188,5 кв.м., які складаються з приміщень: в літ. А І – підвал, 2-1 – житлова кімната, 2-2 житлова кімната, 2-3 – туалет, 2-3а – санвузол, 2-4 – коридор, 2-6 – житлова кімната, 2-7 – житлова кімната, 2-8 – кухня, 2-9 – веранда, 2-10 – коридор, VI – коридор, IX – житлова кімната, «У» - літня кухня, «Ю» - сарай, 2-11 – сарай – «П», гараж-сарай – «Ф», сарай – «Я».

06.06.2003 року ОСОБА_10 подарувала 2/5 частки будинку ОСОБА_1 згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіхом В.М. за реєстровим №2438.

22.03.2005 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №2-2455/2005 було визнано право власності на 3/40 частки будинку за ОСОБА_11 та 3/40 частки будинку за ОСОБА_12 , які раніше складали 3/20 частки ОСОБА_6 .

09.12.2009 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №2-4682/2009 було визнано право власності на 2/25 частки будинку, які належали ОСОБА_8 , за ОСОБА_2 .

09.12.2011 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №2-6612/2011 було визнано право власності на 6/25 частки будинку, які належали ОСОБА_9 , за ОСОБА_3 .

У подальшому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси по справі №2-2455/2005 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта після проведення реконструкції частини житлового будинку без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані з виділом в самостійну одиницю, здійснили виділ належних їм 3/40 часток в окрему самостійну одиницю нерухомості з присвоєнням нової адреси – АДРЕСА_2 .

Таким чином, як стверджує представник позивача, внаслідок зазначеного виділу з вказаного будинку вибуло 3/20 часток, тобто 15/100.

Оскільки виділ фактично відбувся шляхом введення об`єкта нерухомості в експлуатацію, такий виділ відбувся без згоди чи відома інших співвласників будинку.

Позивач зазначає, що через це, перерахунок часток інших співвласників після вибуття 3/20 часток з будинку, не відбувся.

З урахуванням цього, як вказує позивач, частки співвласників будинку складають 85/100, а не цілу одиницю (100/100).

У 2025 році позивач мав намір зареєструвати право власності на 2/5 частки у Будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проте в Управлінні державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради йому повідомили, що не можуть внести відомості щодо права власності на 2/5 частки Будинку, адже фактично вказана частка вже є іншою, внаслідок проведеного виділу, та має бути перерахована.

Позивач вважає, що його фактична ідеальна частка після виділу та перерозподілу часток наразі повинна становити близько 47/100, замість 2/5 (40/100), ОСОБА_2 – 1/10 (10/100), замість 2/25 (8/100), ОСОБА_5 – 3/20 (15/100), замість 13/100, ОСОБА_3 – 7/25 (28/100) замість 6/25(24/100).

Таким чином, для внесення достовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно необхідно попередньо провести перерахунок часток.

З цією метою позивач звернувся до КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, де йому повідомили, що послуга перерахунку часток у домоволодінні проводиться виключно за згодою всіх співвласників. У випадку, якщо згоди співвласників немає, питання щодо перерахунку здійснюється через суд, так як у разі витребування судом висновку щодо перерахунку часток – згода всіх співвласників КП «БТІ» ОМР не потрібна.

Оскільки позивачу не вдалось отримати згоду всіх співвласників, так як деякі з них відсутні за місцем проживання, а їх місцезнаходження позивачу невідоме, останній вирішив звернутись до суду з метою перерахунку часток та реєстрації права власності у судовому порядку.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 08.12.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання з повідомленням сторін по справі. Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25) відомості про власників будинку АДРЕСА_1 , право власності (спільної часткової власності) яких зареєстровано в Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, а також документи, які підтверджують право власності таких осіб; зобов`язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» провести та надати суду розрахунок (перерахунок) ідеальних часток у будинку АДРЕСА_1 з урахуванням фактичного користування будинком, та з урахуванням виділу в окрему одиницю 3/20 часток будинку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яка раніше належала ОСОБА_6 ; Витребувати з Київського районного суду м. Одеси копії рішень від 09.12.2009 року по справі №2-4682/2009, та від 09.12.2011 року по справі №2-6612/2011.

26.01.2026 року судом за наслідком розгляду вказаного клопотання постановлено ухвалу суду, якою клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано з Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради (місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25) відомості про власників нерухомого майна - будинку за адресою АДРЕСА_1 , право власності (спільної часткової власності) яких зареєстровано в Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, з наданням належним чином завірених копій документів, які підтверджують право власності відповідних осіб. Зобов`язано Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" провести та надати суду розрахунок (перерахунок) ідеальних часток у будинку за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного користування будинком, та з урахуванням виділу в окрему одиницю 3/20 часток будинку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яка раніше належала ОСОБА_6 . Витребувано з архіву Київського районного суду м. Одеси належним чином завірені копії рішень від 09.12.2009 року по справі № 2- 4682/2009, та від 09.12.2011 року по справі № 2-6612/2011.

На виконання вказаної ухвали суду, 07.05.2026 року на адресу суду надійшли документи з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради.

Також, 07.05.2026 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про заміну відповідача, а саме ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_4 , з підстав того, що ОСОБА_4 набула право власності на 13/100 часток будинку згідно договору дарування від 11.04.2002 року, укладеного між нею та ОСОБА_14 , яка в свою чергу набула права власності від ОСОБА_5 .

Окрім того, 07.05.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій позивач просить здійснити перерозподіл часток співвласників у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_1 – на 13/25 часток у праві спільної часткової власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що у відповідності до здійсненого КП «БТІ» ОМР перерахунку часток від 03.04.2026 року №68236/68246/8965/08-01, частка ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , становить 13/25, у фактичному користуванні ОСОБА_1 перебуває частина житлового будинку літ . « А », загальною площею 132,2 кв.м, житловою площею 57,9 кв . м , що складається з приміщень : І - підвалу, 2-1 - житлова , 2-2 - житлова , 2-2 а - вбудована шафа, 2-3 - туалету, 2-3 а - санвузлу, 2-4 - коридору, 2-8 - кухні, 2-9 - веранди, 2-10 - коридору, 2-11- житлової , VI - коридору, 2-5 - коридору, 2-6 - житлової , 2-7 - житлової , IX - літньої житлової ; сараїв літ . « П », « Я », літньої кухні літ . « У », гаражу-сараю літ . « Ф », мостіння - XIII, XV, огорожі № 1, 11, 19, що складає 13/25 житлового будинку з надвірними спорудами.

11.05.2026 року судом у підготовчому судовому засіданні, за наслідком розгляду заяви позивача про заміну відповідача, постановлено ухвалу, без оформлення окремим документом, якою заяву задоволено та замінено відповідача ОСОБА_5 на належного ОСОБА_4

09.06.2026 року судом у підготовчому судовому засіданні, за наслідком розгляду заяви позивача про заміну предмету позову, постановлено ухвалу, без оформлення окремим документом, якою вказану заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду.

22.08.2026 року, судом постановлено ухвалу, без оформлення окремим документом, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання призначене на 20.10.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Переходов М.В., який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у судове засідання призначене на 20.10.2026 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч.6 та п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з відповіддю №2009126 від 14.11.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 5188/29924 від 01.12.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповідно з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 27.05.2026 року за №3976елС/01-23 вбачається, що інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 на території міста Одеси відсутня.

Приймаючи наявне зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони не мають зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, судом здійснювалось повідомлення цих відповідачів про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, на встановлені адреси їх зареєстрованого місця проживання, вказані адреси місця проживання відповідачів, які були повернуті до суду без вручення, з підстав відсутності адресатів за зазначеною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси..

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, однак, у встановлений судом строк не скористались процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, про причини неявки до судового засідання суд не повідомили.

Також, приймаючи відсутнього зареєстрвоаного місця проживання відповідачки ОСОБА_4 , повідомлення останньої про дату, час і місце проведення судового засідання здійснювалось шляхом надання оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого, відповідачка у відповідності до приписів ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленою належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пдстав для відкладення судового засідання у відповідності до приписів статті 223 ЦПК України судом не встановлено.

При викладених підставах, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, згоди представника позивача, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, закінчивши з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, заслухавши промову представника позивача у судових дебатах, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 30.10.2026 року о 16 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, учасники справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.1998 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості було видано довідку №80/131 про розрахунок часток в будинку АДРЕСА_1 , у відповідності до якої засвідчено, що:

1) ОСОБА_6 належить на праві власності 21/100 частки вказаного будинку, а у фактичному користуванні перебувають приміщення, що становлять 3/25 частки будинку;

2) ОСОБА_7 належить на праві власності 29/100 часток вказаного будинку, а у фактичному користуванні перебувають приміщення, що становлять 2/5 часток будинку;

3) ОСОБА_8 належить на праві власності 3/25 часток вказаного будинку, а у фактичному користуванні перебувають приміщення, що становлять 2/25 частки будинку;

4) ОСОБА_5 належить на праві власності 9/50 часток вказаного будинку, а у фактичному користуванні перебувають приміщення, що становлять 13/100 часток будинку;

5) ОСОБА_9 належить на праві власності 1/5 частка вказаного будинку, у фактичному користуванні перебувають приміщення, що становлять 6/25 часток будинку.

На підставі даного розрахунку розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради №856 від 26.06.1998 року було затверджено перерахунок ідеальних часток в будинку, згідно якого співвласникам будинку було вирішено видати свідоцтва про право власності, а саме:

- ОСОБА_6 – на 3/20 частки домоволодіння;

- ОСОБА_7 – на 2/5 частки домоволодіння: в літ «А» - І подвал, 2-І житлове, 2-2 житлове, 2-3 туалет, 2-3а санвузол, 2-4 коридор, 2-5 коридор, 2-6 житлове, 2-7 житлове, 2-8 кухня, 2-9 веранда, 2-10 коридор, 2-11 житлове, УІ коридор, ІХ житлове літнього типу, літня кухня «У», сарай «Ю», сарай «П», гараж-сарай «Ф», сарай «Я», замість свідоцтва про право особистої власності від 11.04.1985 року;

- ОСОБА_8 – на 2/25 частки домоволодіння;

- ОСОБА_5 – на 13/100 часток домоволодіння;

- ОСОБА_9 – на 6/25 часток домоволодіння.

13.08.1998 року між ОСОБА_10 та Антик Розалією було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований на товарній біржі «Одеська Універсальна товарна біржа товарів і послуг» в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстраційним №282 від 13.08.1998 року, згідно якого ОСОБА_10 купила, а Антик Розалія продала 2/5 частки будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 188,5 кв.м., які складаються з приміщень: в літ. А І – підвал, 2-1 – житлове, 2-2 житлове, 2-3 – туалет, 2-3а – санвузол, 2-4 – коридор, 2-6 – житлове, 2-7 – житлове, 2-8 – кухня, 2-9 – веранда, 2-10 – коридор, VI – коридор, IX – житлова кімната, «У» - літня кухня, «Ю» - сарай, 2-11 сарай – «П», гараж-сарай – «Ф», сарай – «Я».

06.06.2003 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., зареєстрований в реєстрі за № 2438, за умовами якого ОСОБА_10 передала, а ОСОБА_1 прийняв в дар 2/5 частки будинку АДРЕСА_1 , та складається в цілому, з однієї кам`яної житлової будівлі, загальною житловою площею 188,5 кв.м. та надвірних споруд: «Б, М, С, У» - чотири літніх кухні, «В, П, Ю, Я» - чотири сараї, «Р» - вбиральня, «Ж» - душ, «Ф» - гараж – сарай, «IV, V, VII, VIII, XV, XVI» - мостіння, «VI-VIII» - шахти, «1, 4-8, 10, 11, 13, 15-22 – огородження, розташованого на земельній ділянці розміром 1100 кв.м. У користування ОСОБА_1 надходять слідуючі приміщення: з літ. «А»: 2-1, 2-2, 2-6, 2-7, 2-11 – житлові, загальною житловою площею 57,9 кв.м., І-підвал, 2-3 – вбиральня, 2-3* санвузол, 2-4, 2-5, 2-10 – коридори, 2-8 – кухня, 2-9 – веранда, VI – коридор, ІХ – житлове літнього типу, літня кухня – «У», сараї – «Ю, П», гараж-сарай - «Ф», сарай – «Я».

22.03.2005 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі №2-2455/2005, яким визнано за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в рівних частках право власності в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6 ) на 3/20 частки домоволодіння АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили 23.04.2005 року.

На підставі зазначеного рішення суду за ОСОБА_12 та ОСОБА_11 зареєстровано право власності за кожним по 3/40 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» від 24.05.2005 року за №7329106.

Також у відповідності до договору дарування від 11.04.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Алексєєвою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №4-1437 встановлено, що ОСОБА_14 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар 13/100 часток житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 .

09.12.2009 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі №2-4682/2009, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/25 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 , які складаються з приміщень: у літ. «А» - 5-1 житлове, 5-2 житлове, 5-3 коридор, 5-5 та 5-6 – шафи, ІV - підвал, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі зазначеного рішення суду за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 2/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» від 26.02.2010 року за №25425190.

09.12.2011 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі №2-6612/2011, яким визнано за ОСОБА_3 право власності на 6/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка складається в цілому з: кам`яного будинку, загальною площею 172,7 кв.м., та надвірними спорудами «Б» кухні, «В» - сарай, «Ж» - душ, IV, V, XII, XIII, XV, XVI – мостіння, VI – VIII – шахт, 1, 4 13, 19 – огорож, розташованих на земельній ділянці розміром 1100 кв.м. Рішення суду набрало законної сили 20.12.2011 року.

На підставі зазначеного рішення суду за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 6/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» від 28.04.2012 року за №33991971.

Під час розгляду справи судом, за клопотанням сторони позивача, ухвалою суду від 26.01.2026 року судом витребувано з Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради відомості про усіх власників нерухомого майна - будинку за адресою АДРЕСА_1 .

На виконання ухвали суду від 26.01.2026 року, КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради відповіддю від 01.04.2026 року за №68234/04-04 повідомило, що станом на 31.12.2012 року, згідно із записом у реєстровій книзі, право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано:

- 13/100 частин за фізичною особою « ОСОБА_4 » (згідно з правовстановлюючим документом), на підставі договору дарування, посвідченого Першою Одеською державною нотаріальною конторою від 11.04.2002 за р. № 4-1437. Реєстраційний запис зроблено 12.04.2002 за реєстровим номером 19843 у реєстровій книзі 116доп на сторінці 169;

- 2/5 частин за фізичною особою: « ОСОБА_1 » (згідно з правовстановлюючим документом), на підставі дарування, посвідченого Орзіх В.М. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 06.06.2003 за р. № 2438. Реєстраційний запис зроблено 18.06.2003 за реєстровим номером 19843 у реєстровій книзі 153доп на сторінці 40;

- 3/20 частин за фізичними особами: « ОСОБА_15 , ОСОБА_16 вказане російською мовою, згідно із записом у реєстровій книзі) в рівних частках, на підставі Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2005 справа № 2-2455/2005. Реєстраційний запис зроблено 24.05.2005 за реєстровим номером 19843 у реєстровій книзі 153доп на сторінці 40;

- 2/25 частин за фізичною особою: « ОСОБА_2 » (згідно з правовстановлюючим документом), на підставі Заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2009 справа № 2-4682/2009. Реєстраційний запис зроблено 26.02.2010 за реєстровим номером 19843 у реєстровій книзі 153доп на сторінці 40;

- 6/25 частин за фізичними особами: « ОСОБА_3 » (згідно з правовстановлюючим документом), на підставі Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2011 справа № 2-6612/2011. Реєстраційний запис зроблено 28.04.2012 за реєстровим номером 19843 у реєстровій книзі 153доп на сторінці 41.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №410363520 від 29.01.2025 року також наявні записи з Реєстру прав власності щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ,а саме: 3/40 часток за ОСОБА_12 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.03.2005 року у справі №2-2455/2005; 3/40 часток за ОСОБА_11 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.03.2005 року у справі №2-2455/2005; 2/25 часток ОСОБА_2 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 09.12.2009 року у справі №2-4682/2009, яким визнано право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо якої також наявний запис про реєстрацію права власності на 3/25 часток; 6/25 часток за ОСОБА_3 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 09.12.2011 року у справі №2-6612/2011, яким визнано право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вже зазначалось, у відповідності до договору дарування від 11.04.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Алексєєвою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №4-1437 встановлено, що ОСОБА_14 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар 13/100 часток житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 .

Отже, враховуючи вищевказані обставини з належності часток житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , співвласникам, а саме: 3/40 ОСОБА_12 , 3/40 ОСОБА_11 , 2/25 ОСОБА_2 , 6/25 ОСОБА_3 , 13/100 ОСОБА_4 , 2/5 ОСОБА_1 , вбачається, що частки співвласників спільно становлять «1».

Також у відповідності до наданої до суду інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №410363520 від 29.01.2025 року вбачається, що за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.03.2005 року за №2-2455/2005 в рівних частках належало право власності в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6 ) на 3/20 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , починаючи з 11.12.2017 року з урахуванням подальших внесених змін, за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі: «витяг, серія та номер: 7329106, виданий 24.05.2005, видавник: КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості"; рішення суду, серія та номер: 2-2455/2005, виданий 22.03.2005, видавник: Київський районний суд м. Одеси; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ОД141173391488, виданий 05.12.2017, видавник: Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, Документ отримано з ЄРД; довідка, серія та номер: б/н, виданий 20.11.2020, видавник: ТОВ "Одеське приватне БТІ"; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 20.11.2020, видавник: ТОВ "Одеське приватне БТІ"» право власності за коджним по частці на об`єкт нерухомості – житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так загальною площею (кв.м): 89.3, житловою площею (кв.м): 44.9, за адресою: АДРЕСА_2 .

Приймаючи, що за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в рівних частках кожному зареєстровано право власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею (кв.м): 89.3, житловою площею (кв.м): 44.9, за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі на підставі правовстановлюючого документу - рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.03.2005 року за №2-2455/2005, суд доходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача у даній справі, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були вчинені дії з виділу в натурі належних їм на праві спільної часткової власності часток у житловому будинку АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами. Таким чином, доводи позивача, що внаслідок зазначеного виділу з житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами, вибуло 3/20 часток, тобто 15/100, є обґрунтованими.

Позивач стверджував у позові, що у 2025 році мав намір зареєструвати право власності на належні йому 2/5 частки у вищевказаному житловому будинку АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проте в Управлінні державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради йому повідомили, що не можуть внести відомості щодо права власності на 2/5 часток будинку, оскільки фактично вказана частка вже є іншою, внаслідок проведеного виділу, та має бути перерахована.

Таким чином, для внесення достовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно необхідно попередньо провести перерахунок часток.

Як вбачається, позивач 18.08.2025 року звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради з заявою щодо проведення відповідних дій, однак листом Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 18.09.2025 року за №444/03.01-12 ОСОБА_1 повідомлено, що послуга перерахунку часток у домоволодінні проводиться виключно за згодою усіх співвласників. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни розміру часток питання вирішується в судовому порядку.

Судом встановлено, що зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Також, на підставі вищезазначеної ухвали суду від 26.01.2026 року судом зобов`язано Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" провести та надати суду розрахунок (перерахунок) ідеальних часток у будинку за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного користування будинком, та з урахуванням виділу в окрему одиницю 3/20 часток будинку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яка раніше належала ОСОБА_6 .

На виконання вказаної ухвали суду, Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради надано відповідь від 03.04.2026 року за №68236/68246/8965/08-01, якою повідомлено, що згідно з даними поточної технічної інвентаризації від 18.03.2026 та матеріалів інвентаризаційної справи житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 406,5 кв.м, житловою площею 137,7 кв.м, сараїв літ. «В», «П», «Я», літніх кухонь літ. «С», «У», вбиральні літ. «Р», гаражу-сараю літ. «Ф», мостіння - XII, XIII, XV-XVII, шахт - VI, VIII, огорожі № 1, 6-8, 11,16,17,19, що складає одиницю. Крім того, самочинно збудовані: прибудова літ. "а6" (приміщення з 5-10 по 5-17, загальною площею 41,4 кв.м, житловою - 11,2 кв.м), прибудова літ. "а12" (5-9 - житлова, площею 12,6 кв.м), прибудова літ. "а13" ( приміщення з 5-1 по 5-3, загальною площею 14,0 кв.м); гараж літ. "К". За наданою Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.01.2026, номер інформаційної довідки 410363520, 3/20 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в рівних частках, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2005 справа № 2-2455/2005 виділені у окремий житловий будинок, що складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 89,3 кв.м, житловою площею 44,9 кв.м, літньої кухні літ. «Б», вбиральні літ. «Ц», огорожі № 5, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1436218151101. Літня кухня літ. «М», сарай літ. «Ю», душ літ. «Ж», мостіння IV, V, VII, VIII, шахта VII, огорожа № 4, 10, 13, 15, 18, 20-22, знесені, та на підставі пункту 8 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 (зі змінами) (далі - Перелік), що не підлягає прийняттю в експлуатацію. Мостіння XII, XIII, XVII - тимчасові споруди, та на підставі пункту 6 Переліку, не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Зазначеною відповіддю повідомлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Орзіх В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 06.06.2003 р.№ 2438 належить 2/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходяться: частина житлового будинку літ. «А», загальною площею 132,2 кв.м, житловою площею 57,9 кв.м, що складається з приміщень: І - підвалу, 2-1 - житлова, 2-2 -житлова, 2-2а - вбудована шафа, 2-3 - туалету, 2-За - санвузлу, 2-4 - коридору, 2-8 -кухні, 2-9 - веранди, 2-10 - коридору, 2-11- житлової, VI -коридору, 2-5 - коридору, 2-6 - житлової, 2-7 -житлової, IX - літньої житлової; сараїв літ. «П», «Я», літньої кухні літ. «У», гаражу-сараю літ. «Ф», мостіння - XIII, XV, огорожі № 1, 11, 19, що складає 13/25 житлового будинку з надвірними спорудами. Остання частка - 12/25 житлового будинку з надвірними спорудами належить співвласникам та окремо по кожному не розраховувалась за відсутністю доступу до належних їм об`єктів та встановлення їх фактичного користування.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. (стаття 319 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не є тотожним розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Порядок поділу спільного часткового майна встановлено у статті 367 ЦК України, у якій визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом частини третьої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу з нього частки формується нова реєстраційна справа з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав.

Відповідно до пункту 162 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.05.2023 № 488, розрахунок розміру часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється виконавцем на підставі договору, укладеного з усіма співвласниками за заявами всіх співвласників об`єкта нерухомого майна.

У разі невідповідності розмірів часток, зазначених у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна.

Розмір частки кожного співвласника в спільній частковій власності виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому розміри часток співвласників на об`єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.

За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни розміру часток питання вирішується в судовому порядку.

Під час розрахунку розміру частки у спільній власності на об`єкт нерухомого майна кожного співвласника визначається вся площа об`єкта нерухомого майна, а також площа, яка належить кожному співвласнику окремо.

Розрахунок розміру часток у спільній власності на житлові будинки садибного типу, садові, дачні будинки, будівлі, споруди, комплекси будівель і споруд, квартири здійснюється пропорційно загальній площі об`єкта нерухомого майна.

На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

За положеннями статті 78 ЦПК України, яка врегульовує допустимість доказів, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини (ч.1 ст.90 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Приймаючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 2/5 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання приписів Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.05.2023 року № 488 судом на підставі зібраних доказів було встановлено, що розміри часток співвласників на об`єкт нерухомого майна в сумі становлять одиницю.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що внаслідок виділу у позасудовому порядку в натурі 3/20 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в рівних частках на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2005 справа № 2-2455/2005, загальний розмір всіх часток інших співвласників у вказаному житловому будинку припинило становити одиницю, через що частки співвласників змінились, перерахунок яких не здійснювався, що впливає на права співвласників в цьому майні, яким у тому числі є позивач.

За наслідком проведеного на виконання ухвали суду Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради перерахунку належної позивачеві частки у спільному майні, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з відповіддю від 03.04.2026 року за №68236/68246/8965/08-01, вбачається, що після вищевказаного виділу, розмір належної позивачеві частки у вказаному нерухомому майні становить 13/25.

Ухвалюючи рішення суду в даній справі, судом враховується, що у відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Приймаючи вищевикладені обставини та проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, за наслідком чого суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню.

Під час ухвалення рішення суд, у відповідності до приписів статті 264 ЦПК України у тому числі вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, судом враховується що за пред`явленим позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Оскільки суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, суд доходить до висновку, що понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних частках, а саме по 322,99 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 1-18, 76-89, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про перерозподіл часток у спільній частковій власності та визнання права власності – задовольнити.

Визначити, що належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на праві власності 2/5 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 06.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., зареєстрованого в реєстрі за №2438, згідно з відповіддю Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 03.04.2026 року за №68236/68246/8965/08-01 в порядку перерахунку частки, становить 13/25.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 13/25 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з відповіддю Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 03.04.2026 року за №68236/68246/8965/08-01 в порядку перерахунку частки, що становило 2/5 часток належних на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування від 06.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., зареєстрованого в реєстрі за №2438.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 322 (триста двадцять дві) гривні 99 (дев`яносто) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 322 (триста двадцять дві) гривні 99 (дев`яносто) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 322 (триста двадцять дві) гривні 99 (дев`яносто) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30.10.2026 року.

Головуючий Л. В. Калініченко