Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №497/1284/25 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.10.2026

Справа № 497/1284/25

Провадження № 2/497/138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши за відсутністю сторін в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом адвоката Михайлова Олега Афанасійовича - представника ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права засновника, третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Митра",

ВСТАНОВИВ:

16.06.2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшов вищевказаний позовов, яким представник позивача просить визнати за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті його матері - спадкодавці ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - право засновника Селянського (фермерського) господарства «МИТРА» у визначеному Статутом господарстві обсязі, державну реєстрацію якого здійснено 10.02.1998р. за №15321760000001379, ідентифікаційний код юридичної особи - 23992180, юридична адреса фермерського господарства: Україна, 68720, Одеська область, Болградський район, село Червоноармійське, вул. Калініна, будинок 7.

Мотивуючи свої вимоги тим, він є спадкоємцем після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилася спадщина, що складається з її права власності на СФГ «МИТРА», засновником якого теж була вона. При зверненні до державного нотаріуса Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Панашенка І.П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом майна ОСОБА_2 , позивачу було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки статутний капітал СФГ «МИТРА» не сформований та складає 0,00грн. Відмова нотаріуса свідчить про неможливість отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 з причини відсутності в СФГ «МИТРА» статутного капіталу. Інших спадкоємців немає. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для здійснення державної перереєстрації з метою внесення змін до установчих документів, що пов`язані зі зміною засновника на підставі факту смерті спадкодавця ОСОБА_2 . Тому він змушений звернутися до суду.

У судове засідання позивач та його представник не прибули, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, представник відповідача - Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області та представник третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Митра" надіслав суду заяву, що вимоги позову визнають, просять розглянути справу без їх участі.

Розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- згідно свідоцтва про народження позивача (серії НОМЕР_1 , вид.Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області 22.08.1972р., а/з №8) - його матір`ю є спадкодавець ОСОБА_2 (а.с.45);

- ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - спадкодавець ОСОБА_2 - померла (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 , вид. 26.08.2019р. Болградським районним відділом державної РАЦС ГТУЮ в Одеській області, а/запис №595 (а.с.43);

- селянське (фермерське) господарство «МИТРА (код ЄДРПОУ 23992180), було створено та зареєстровано 10.02.1998р. - що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб від 22.02.2016р. про внесення про це 10.02.1998р. запису під №15321760000001379, юридична адреса фермерського господарства: Україна, 68720, Одеська область, Болградський район, село Червоноармійське, вул.Калініна,буд.№7; засновниками СФГ «МИТРА» є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- згідно витягу з ЄДРПОУ від 14.05.2025р., головою СФГ «МИТРА» є ОСОБА_3 , статутний (складений) капітал СФГ «МИТРА» не сформований;

- довідкою Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 11.12.2012р. за №3683, підтверджується, що ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з нею на день її смерті проживав позивач ОСОБА_1 (а.с.50);

- постановою державного нотаріуса від 16.05.2025р. за №264/02-14 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері - спадкодавця ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на її майнову частку засновника (учасника), оскільки статутний капітал СФГ «МИТРА» не був сформований та становить 0,00грн., а відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для здійснення державної реєстрації прав позивача, як спадкоємця, в частині внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи - засновника, що помер - у даному випадку - спадкодавця ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- згідно матеріалів спадкової справи, копія якої надана суду Арцизькою РДНК стосовно майна гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - спадкоємцем її майна за законом є її син - позивач ОСОБА_1 (а.с.42), який на частину спадщини вже отримав свідоцтва про право на спадщину за законом (23.03.2020 за р.№92Б/2020, а.с.65,зв. та 23.03.2020р. за р.№1-43, а.с.67), інших спадкоємців не вбачається;

- відповідно до заяви представника відповідача - Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області - відповідач вимоги позивача визнає в повному обсязі (а.с.31);

- відповідно до заяви представника третьої особи - СФГ "Митра", - він вимоги позивача визнає в повному обсязі (а.с.14).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, та за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якої, окрім іншого, входять права засновника на юридичну особу СФГ «МИТРА», але відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом на це право - є перешкодою для державної реєстрації з метою внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи - засновника, що помер.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.2ст.1223 ЦК України, в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також в разі не охоплення заповітом усієї спадщини, - право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу, а, ст.1222ч.1 ЦК України регламентовано, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею1270, її ч.1 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини - шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем станом на час відкриття спадщини, - вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, а, відповідно до ч.1ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, - має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п.23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування", в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1ч.ч.1,4 ЗУ "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець та діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу) та органи управління, порядок ухвалення ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Головою фермерського господарства, відповідно до ч.ч.1,4ст.4 ЗУ "Про фермерське господарство" - є його засновник або інша, визначена Статутом особа. Голова ФГ може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до норми ст.19 ЗУ «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу, а, згідно ст.20 цього Закону, - майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Згідно з ч.1ст.23 ЗУ "Про фермерське господарство", успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Так, відповідно до положень ст.35 цього Закону, діяльність фермерського господарства припиняється в разі: його реорганізації, ліквідації, або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) - якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Із змісту зазначеної норми випливає, що таке немайнове право засновника фермерського господарства - як вирішення питання щодо господарської діяльності, може переходити до спадкоємців засновника.

В роз`ясненнях п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права. Ці висновки відповідають правовій позиції Постанови ВП ВС від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц (провадж. №14-63 цс 20), де в п.43 вказано, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, - є визнання у порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства.

Якщо статутний капітал Селянського (фермерського) господарства (СФГ) не був сформований та становить 0,00грн, спадкоємець успадковує майнові права засновника (учасника) СФГ, однак, оскільки самого капіталу в грошовому виразі в ЄДР немає, нотаріус частіше за все не може видати стандартне свідоцтво про право на спадщину на частку, проте це не означає, що спадщини немає — господарство володіє майном, землею, технікою чи врожаєм, які належать юридичній особі. Процедура оформлення такої спадщини та подальші дії залежать від внутрішніх документів та ситуації в господарстві. В такому разі до спадкоємця переходить замість грошового еквівалента частки, - право на частку у складеному капіталі (якщо в статуті замість «статутного» прописаний «складений капітал» і майно обліковується там; майнові права засновника - право на управління підприємством, право на прийняття нових членів, зміну статуту та розподіл прибутку. Якщо через нульовий капітал в ЄДР нотаріуси видав офіційну відмову у вчиненні нотаріальних дій, спадкоємець, у такому разі, має отримати постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (через відсутність сформованого капіталу), та подати позов до суду про визнання майнових прав засновника (або права на частку в складеному капіталі) СФГ у порядку спадкування. Судова практика (ВС у справах №546/1174/24, №311/350/19, №310/6377/20, №680/750/20) чітко стоїть на боці спадкоємців і визнає за ними ці права, навіть якщо капітал становить 0грн. Верховний Суд наголошує, що майнові права засновника СФГ входять до складу спадщини на загальних підставах (ст. 1218, 1225 ЦК України). Навіть якщо статутний капітал формально не був сформований або відомості про старе СФГ відсутні в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) (для господарств, створених у 90-х роках), це не означає, що юридична особа припинилась автоматично, та неодноразово вказував, що відсутність перереєстрації, звітності чи запису в ЄДР не є законною підставою вважати, що засновник «ліквідував» господарство. Юридична особа вважається припиненою лише у випадках, визначених законом (реорганізація, ліквідація за рішенням засновника або суду), а не через мовчання чи бездіяльність - способом захисту прав спадкоємця, у такому разі, є звернення до суду з позовом про визнання відповідних прав у порядку спадкування. У разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо прав засновника (учасника/акціонера чи права на частку в статутному капіталі) юридичної особи, спадкоємець звертається з позовом до місцевого загального суду (у порядку цивільного судочинства за ЦК та ЦПК України). У 2025 році ВП ВС, повертаючи без розгляду Об`єднаній Палаті КЦС ВС справу стосовно оспорювання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них, зазначила, що відповідні висновки вже сформульовані, зокрема, - у постанові від 04.07.2023 у спр.№686/20282/21 та підтвердила, що такі відносини є сімейними і спадковими, отже справа належить до цивільної юрисдикції, згадавши висновок щодо спору на захист неповнолітніх дітей у порядку спадкування після смерті батьків – учасників товариства (Постанова ВП ВС від 02.03.2020 у справі №759/8866/18) - де також зазначено, що такий спір розглядається у порядку цивільного судочинства; так само цивільний суд розглядає вимогу про стягнення з товариства вартості частини майна у зв`язку з тим, що особи, які набули право власності на частку у порядку спадкування, не отримали відповідного розрахунку, - тобто, коли позивачі так і не стали учасниками товариства (постанова ВП ВС від 07.08.2019 у справі №320/4574/17); а у постанові від 27.02.2019р. у справі №761/27538/17 ВП ВС зробила висновок, що позови фізичних осіб, яких не включено до складу учасників на підставі рішення загальних зборів, також розглядаються цивільним судом, оскільки такі особи в силу факту прийняття спадщини ще не вважаються учасниками товариства.

Таким чином, розглянувши спір всебічно, повно та об`єктивно на підставі вищевикладених письмових доказів, також зважаючи на те, що позивач як спадкоємець померлого засновника фермерського господарства бажає продовжити діяльність фермерського господарства, а його смерть не означає припинення діяльності цієї юридичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.2,4,5,11,13,200,206,258,259,263-265,272,273 ЦПК України, ст.ст.1,4,20,23,35 ЗУ "Про фермерське господарство", 16,328,386,392,1216-1218,1222,1223,1225,1268,1272,1296 ЦК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права засновника, третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Митра.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), як за спадкоємцем за законом, право засновника СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «МИТРА» у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 10 лютого 1998 року, номер запису - 15321760000001379, ідентифікаційний код юридичної особи - 23992180, юридична адреса фермерського господарства: Україна, 68720, Одеська область, Болградський район, село Червоноармійське, вул. Калініна, будинок 7, - яке належало його матері - спадкодавцю ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 02.10.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова