Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №500/3885/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3885/26

30 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі, відповідач), в якому просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі - 4186,60 грн, стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по платежу військовий збір наявна заборгованість у розмірі - 348,82 грн.

Позов обґрунтований тим, що у відповідача існує заборгованість, яка виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов`язання в сумі 4535,42 грн.

Тернопільським окружним адміністративним судом направлено електронний запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця проживання відповідача, та 19.06.2026 отримано відповідь за №2905896, із зазначенням: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 30.06.2026, що підтверджується поштовим повідомленням, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Частиною шостою ст.162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.

Згідно довідки про наявність податкового боргу, у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами в сумі – 4535,42 грн (основний платіж - 3401,53 грн, штрафні санкції – 1133,89 грн.) в т.ч.:

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі — 4186,60 грн (основний платіж - 3139,94 грн, штрафні санкції – 1046,66 грн).

- по платежу військовий збір наявна заборгованість у розмірі – 348,82 грн (основний платіж - 261,59 грн, штрафні санкції - 87,23 грн).

Контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 .

Актом перевірки від 23.09.2024 року №12439/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , встановлено факт отримання відповідачем доходу та не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

На підставі вищезазначеного акту винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 27.02.2025 року №00021902405, яким донараховано зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного Декларування на суму – 4186,64 грн (враховуючи переплату, сума становить – 3139,94 грн) та нараховано штрафні санкції в розмірі – 1 046,66 грн.

- від 27.02.2025 року №00021952405, яким збільшено податкове зобов`язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму – 348,89 грн (враховуючи переплату, сума становить - 261,59 грн) та нараховано штрафні санкції в розмірі - 87,23 грн.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені ними, вважаються узгодженими.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.

Як слідує з матеріалів справи, виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

Згідно з абзацом “д” підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 ПК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення порушення) до загального місячного(річного) доходу платника податку включається: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом..

Платник податку, у відповідності до пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49 ПК України, зобов`язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У випадку оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу виставлялась та була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога від 26.06.2025 року №0003414-1303-1900. З часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів майна податків проводиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі - 4186 (чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг по платежу військовий збір у розмірі - 348 (триста сорок вісім) грн. 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 жовтня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Головуюча суддя Дерех Н.В.