Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №756/8283/26 — Оболонський районний суд міста Києва

08.10.2026 Справа № 756/8283/26

Унікальний номер 756/8283/26

Номер провадження 2/756/7490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

за участі секретаря судових засідань - Погореловоі В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в якому просить стягнути з останніх суму матеріальної шкоди у розмірі 558 726,36 грн та витрати на проведення оцінки - 6 500, 00 грн. Окрім того, позивач просила стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 652,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.02.2026 за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 14Б, сталася аварійна подія - вибух та подальше займання трансформаторної підстанції.

Внаслідок зазначеної події було пошкоджено майно позивача, а саме: автомобіль марки Lexus NX300, державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу на праві приватної власності, який був припаркований поруч з трансформаторною підстанцією.

Згідно з листом Оболонського УП ГУНП у м. Києві № 53782-2026 від 20.02.2026, подію зареєстровано в ЄО за № 7296 від 09.02.2026. Позивач зазначає, що відповідно до акту ДСНС від 09.02.2026, причиною пожежі є виникнення аварійних режимів роботи в електромережі трансформатора внаслідок перевантаження.

За твердженням позивача, очевидці події вказували, що перед вибухом протягом тривалого часу відбувалися суттєві стрибки напруги в електромережі, що свідчить про неналежну експлуатацію електрообладнання. Позивач наголошує, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу та несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію відповідного обладнання. Факт аварійного режиму роботи електромережі підтверджений офіційними документами, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діяльністю відповідача та шкодою.

Позивач вказує, що гідно Звіту № 2161 «Про визначення вартості матеріального збитку автомобіля», складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту (Свр) без урахування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля LEXUS NX300, реєстр. № НОМЕР_1 , становить 558726,36 грн. Вартість проведеного дослідження становить 6500 грн.,

Позивачем через представника було направлено претензію до відповідача з вимогою добровільного відшкодування шкоди. Станом на день подання позову відповіді не отримано, вимоги залишено без задоволення, позивачу не відшкодована матеріальна та моральна шкода внаслідок вищевказаної аварійної події, тому позивач звернулася до суду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

24.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначено, що товариство є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків і здійснює діяльність з розподілу електричної енергії як оператор системи розподілу. Будівля трансформаторної підстанції ТП-3578 перебуває на балансі відповідача, а право власності на неї зареєстроване за товариством. Основним доводом відзиву є перебування автомобіля позивача в межах охоронної зони трансформаторної підстанції. Відповідач зазначив, що навколо трансформаторних підстанцій установлюється охоронна зона на відстані трьох метрів від огорожі, краю фундаменту неогородженої споруди або стояків щоглової підстанції. Наголошено, що відповідна територія має спеціальний режим використання, паркування транспортних засобів у її межах заборонене. Посилаючись на висновок ДСНС про причини виникнення пожежі та фотоматеріали з місця події, представник відповідача стверджувала, що автомобіль позивача Lexus NX300, державний номер НОМЕР_1 , був припаркований у безпосередній близькості до зовнішньої стіни підстанції, на відстані менш як три метри, таке розташування транспортного засобу свідчить про свідоме порушення обмежень охоронної зони та грубу необережність водія, яка призвела до пошкодження автомобіля. У зв`язку із цим послалася на положення статті 1193 ЦК України щодо врахування вини потерпілого. Крім того, відповідач заперечував доведеність причинного зв`язку між його діяльністю та завданою позивачу шкодою. Заперечуючи проти заявленого розміру матеріальної шкоди, представник відповідача зазначила, що звіт № 2161, яким визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу в сумі 558726,36 грн, складений оцінювачем ФОП ОСОБА_2 , який не має статусу судового експерта, тому звіт не може бути належним і допустимим доказом розміру шкоди.

У додаткових письмових поясненнях від 07.10.2026 представник позивача заперечила проти доводів відповідача щодо наявності грубої необережності позивача у зв`язку з розміщенням належного їй автомобіля поблизу трансформаторної підстанції ТП-3578. Зазначила, що позивач не заперечує існування охоронної зони навколо трансформаторної підстанції, яка встановлюється на відстані трьох метрів від огорожі, краю фундаменту неогородженої споруди або стояків щоглової підстанції. Водночас наголосила, що встановлення такої зони саме по собі не означає загальної заборони стоянки транспортних засобів у її межах. Зауважила, що передбачена статтею 32 зазначеного Закону пряма заборона влаштування зупинок та стоянок усіх видів транспорту стосується охоронних зон повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище. Вказувала, що наданий відповідачем кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:093:0009 містить відомості про обмеження у вигляді охоронної зони навколо ТП-3578 площею 0,0137 га. Однак, на її думку, цей документ не підтверджує позначення меж охоронної зони безпосередньо на місцевості чи встановлення заборони стоянки за допомогою дорожніх знаків, розмітки або огородження. Заперечила доведеність розташування автомобіля Lexus NX 300, державний номерний знак НОМЕР_1 , на відстані менше трьох метрів від підстанції. Вказала, що висновок про причини виникнення пожежі від 11.02.2026 року не містить результатів вимірювань, визначення точок відліку та схеми із зазначенням відповідних відстаней. Стверджувала, що такі відомості відсутні й у первинних документах, складених 09.02.2026 року, а додані до відзиву фотографії містять зображення інших автомобілів. У зв`язку із цим вважала, що саме відповідач має надати належні та достатні докази перебування автомобіля позивача в межах охоронної зони. Посилаючись на положення Правил дорожнього руху України, зазначила, що встановлення дорожньої заборони стоянки потребує відповідного нормативного та організаційного оформлення. Стверджувала, що на момент паркування біля ТП-3578 були відсутні дорожній знак «Стоянку заборонено», попереджувальні написи, інформаційні таблички, розмітка, огородження чи інші видимі засоби повідомлення про обмеження. На підтвердження цих доводів послалася на фотоматеріали, відеозапис та показання свідка. При цьому уточнила, що відсутність відповідних позначень не розглядається позивачем як безумовний доказ дозволеності стоянки, проте має враховуватися під час оцінки доводів про грубу необережність, зокрема можливості усвідомлення позивачем меж обмеження та характеру небезпеки. Наголосила, що для застосування частини другої статті 1193 ЦК України недостатньо самого факту перебування автомобіля поблизу підстанції: необхідно довести грубу необережність потерпілої та її сприяння виникненню або збільшенню шкоди. Посилаючись на визначену у висновку ДСНС причину пожежі - аварійний режим роботи в електромережах внаслідок перевантаження, зазначила, що відповідач не довів причинного зв`язку між місцем стоянки автомобіля та виникненням пожежі або збільшенням заподіяної шкоди. Просила суд оцінити наведені доводи в сукупності з матеріалами ДСНС, кадастровим планом земельної ділянки, фотоматеріалами, відеозаписом, показаннями свідка та іншими доказами у справі.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» створене 16.02.2018, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень та п. 2.3 Статуту є правонаступником Публічного акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж; за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею- продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу; за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Відповідно до положень Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 та ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1411 ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є оператором системи розподілу (далі - ОСР) електричними мережами та з 01.01.2019 здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.

Розподіл електричної енергії для потреб житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого приєднано Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" згідно з пунктом 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Будівля трансформаторної підстанції- 3578 (літ "Д") обліковується на балансі відповідача та відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав, право власності на вищевказану будівлю зареєстроване за Товариством.

Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін межа балансової належності встановлена на кабельних наконечниках в щиті н/н ж/б АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 11, 16 ЦК України завдання майнової шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, а її відшкодування - одним зі способів захисту цивільних прав.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За частиною другою цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого виду відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність заподіювача шкоди. Шкода відшкодовується саме в тому обсязі, в якому вона є наслідком протиправної поведінки заподіювача.

Водночас поведінка самого потерпілого також підлягає оцінці. Відповідно до частини першої статті 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. За частиною другою цієї статті, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, розмір відшкодування зменшується залежно від ступеня вини потерпілого, а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно з частиною другою цієї статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд погоджується з тим, що експлуатація трансформаторної підстанції ТП-3578, яка перебуває у власності відповідача, є діяльністю, що створює підвищену небезпеку для оточуючих.

Разом з тим відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки не виключає обов`язку суду оцінити поведінку самого потерпілого. Положення частини другої статті 1193 ЦК України про врахування грубої необережності потерпілого мають загальний характер і поширюються також на випадки завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Сама підвищена небезпека трансформаторної підстанції для оточуючих зумовлює встановлення навколо неї охоронної зони, в межах якої закон обмежує діяльність третіх осіб саме з метою зменшення негативного впливу такого об`єкта на людей та суміжні об`єкти. Тому особа, яка розміщує своє майно в межах охоронної зони впритул до джерела підвищеної небезпеки, позначеного попереджувальними знаками, свідомо наближає це майно до відомого їй ризику.

З огляду на це посилання позивача на статтю 1187 ЦК України не усуває необхідності оцінки її власної поведінки.

Щодо правового режиму охоронної зони трансформаторної підстанції ТП-3578.

Згідно ст. 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» від 9 липня 2010 року № 2480-VI (далі Закон «Про землі енергетики»), який визначає правові та організаційні засади надання і використання земельних ділянок для розміщення об`єктів енергетики, встановлення та дотримання правового режиму земель спеціальних зон об`єктів енергетики з метою забезпечення безперебійного функціонування цих об`єктів, раціонального використання земель, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення і господарських об`єктів від впливу можливих аварій, визначено наступні поняття:

аварійна ситуація на об`єктах енергетики - стан об`єктів енергетики, що характеризується порушенням меж земельних ділянок під цими об`єктами та/або умов безпечної експлуатації, але який не призвів до аварії;

землі енергетики - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об`єктів, необхідних для експлуатації об`єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів;

кабельна лінія електропередачі - лінія для передавання електричної енергії або окремих її імпульсів, складена з одного або декількох паралельно прокладених кабелів, кабельної арматури, систем, що підтримують кабелі, та пристроїв кріплення і підтримування кабелів та арматури;

охоронні зони об`єктів енергетики - зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля;

повітряна лінія електропередачі - електроустановка, призначена для передавання електричної енергії по проводах, розташованих просто неба і прикріплених за допомогою ізоляторів та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо);

правовий режим спеціальних зон об`єктів енергетики - встановлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами, які здійснюють експлуатацію об`єктів енергетики, спрямований на забезпечення нормальних умов їх експлуатації та запобігання пошкодженню;

трансформаторна підстанція - електрична установка відкритого або закритого типу, призначена для розподілу або перетворення електричної енергії.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» до земель енергетики відносяться землі, надані в установленому законом порядку у власність та користування для розміщення, будівництва і експлуатації об`єктів з виробництва і передачі електричної та теплової енергії, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів технологічної інфраструктури об`єктів енергетики, в тому числі адміністративних та виробничих будівель підприємств, що здійснюють таку діяльність.

Згідно ст. 10 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» до земель місцевої (локальної) електричної мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживачів електричної енергії: повітряні і кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції та розподільні пункти, струмопроводи, пристрої і споруди диспетчерсько-технологічного управління процесом електропередачі, повітряні або кабельні вводи до житлових або нежитлових споруд.

Статтею 18 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» передбачено, що для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об`єктів і об`єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об`єктів енергетики: санітарно-захисні зони атомних електростанцій; зони спостереження атомних електростанцій; охоронні зони об`єктів енергетики; санітарно-захисні зони об`єктів енергетики; охоронні зони магістральних теплових мереж.

Земельні ділянки в межах спеціальних зон об`єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням).

У разі якщо встановлення спеціальних зон об`єктів енергетики призводить до неможливості раціонального використання земельної ділянки за цільовим призначенням, власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) всієї земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої земельної ділянки має право вимагати в односторонньому порядку розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування завданих цим збитків.

Спеціальні зони об`єктів енергетики встановлюються на землях всіх категорій.

Статтею 22 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» окрім іншого встановлено, що охоронні зони об`єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об`єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Стаття 25 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» вказує наступне:

Відображення спеціальних зон об`єктів енергетики в документації із землеустрою Спеціальні зони об`єктів енергетики зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою;

Межі спеціальних зон об`єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об`єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками;

Власникам і користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження та обтяження, видається кадастровий план їх земельних ділянок з нанесеними межами спеціальних зон, а також письмовий перелік обмежень та обтяжень щодо використання земель у цих зонах;

Власники і користувачі земельних ділянок, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, що експлуатують об`єкти енергетики, повинні вживати заходів щодо охорони об`єктів енергетики та дотримання встановлених обмежень та обтяжень у використанні земель у межах спеціальних зон, передбачених документацією із землеустрою;

Особи, на користь яких встановлені обмеження щодо використання земель у межах охоронних та інших зон об`єктів енергетики, повинні вимагати від власників і користувачів земельних ділянок дотримання таких обмежень та обтяжень;

Спори щодо порядку використання земель у межах охоронних та інших зон об`єктів енергетики вирішуються в судовому порядку відповідно до закону.

Статтею 28 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» передбачено права підприємств енергетики в межах земель охоронних зон об`єктів енергетики у випадках аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), а саме надано право підприємствам енергетики в межах земель охоронних зон об`єктів енергетики у випадках аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок мають право безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт.

Відповідно до статей 32, 34 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», використання земель у межах спеціальних зон об`єктів енергетики здійснюється з урахуванням установлених законодавством обмежень та обтяжень, а фізичні та юридичні особи зобов`язані дотримуватися спеціального режиму використання відповідних територій.

Пунктом 7 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455, передбачено встановлення охоронних зон за периметром трансформаторних підстанцій на відстані 3 метрів від огорожі, краю фундаменту неогородженої споруди або стояків щоглової підстанції.

Згідно з витягом із Державного земельного кадастру № НВ-2104735262020 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:093:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , має цільове призначення 14.02 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії.

Видом використання земельної ділянки визначено експлуатацію та обслуговування будівлі трансформаторної підстанції ТП-3578. У відомостях Державного земельного кадастру зазначено обмеження у використанні земельної ділянки - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи.

Таким чином, територія навколо трансформаторної підстанції ТП-3578 має спеціальний правовий режим, який необхідно враховувати під час здійснення будь-якої діяльності в безпосередній близькості до електроенергетичного об`єкта.

Щодо розташування транспортного засобу позивача в межах охоронної зони трансформаторної підстанції ТП-3578.

Пунктом 15 висновку про причини виникнення пожежі від 11.02.2026, складеного провідним інспектором Оболонського РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у м. Києві, встановлено, що поширення пожежі відбулося на припарковані до трансформаторної підстанції легкові автомобілі, зокрема Lexus NX 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У висновку прямо зазначено, що ці автомобілі знаходилися в охоронній зоні ТП на відстані менше трьох метрів.

Зазначена обставина підтверджується також додатками до висновку. На план-схемі місця пожежі від 11.02.2026 автомобіль позивача зображено в ряду з іншими пошкодженими автомобілями безпосередньо біля фасадної стіни ТП-3578, у межах зони горіння, поряд із дверима камери трансформатора. До фототаблиці включено фото № 9 (час фіксації 04 год. 34 хв.), на якому зафіксовано саме автомобіль позивача та характер його пошкоджень.

Характер пошкоджень узгоджується з таким розташуванням. Згідно з пунктом 16 висновку, в автомобілі позивача пошкоджено задній бампер, кришку багажника, заднє крило та двері, а також оплавлено задні ліхтарі. Площа пожежі становила орієнтовно 10 кв. м, а її осередок знаходився в приміщенні трансформаторної. Отже, автомобіль був розташований задньою частиною до будівлі підстанції і настільки близько до неї, що небезпечні чинники пожежі з її приміщення безпосередньо досягли кузова.

Доводи представника позивача про те, що долучені фотографії відображають інші автомобілі, суд відхиляє. Факт розташування автомобіля позивача встановлено не лише цими фотографіями, а й висновком ДСНС, план-схемою та фототаблицею, яка містить окрему фотофіксацію автомобіля Lexus NX 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Не спростовує цих обставин і відсутність у висновку результатів інструментальних вимірювань. Висновок складено уповноваженою посадовою особою органу ДСНС за результатами огляду місця пожежі 09.02.2026 у складі слідчо-оперативної групи, а також дослідження первинних фото- та відеоматеріалів. Відсутність окремого протоколу вимірювань не робить такий документ неналежним чи недопустимим доказом. Суд оцінює його в сукупності з план-схемою, фототаблицею та характером пошкоджень за правилами статті 89 ЦПК України. Висновок у встановленому порядку не оскаржувався і не визнавався недійсним.

Суд також враховує, що позивач сама обґрунтовує позовні вимоги цим висновком ДСНС, посилаючись на встановлену в ньому причину пожежі як на доказ причинного зв`язку між діяльністю відповідача та завданою шкодою. Сторона, яка визнає достовірність офіційного документа в частині, що відповідає її інтересам, не може без наведення доказів заперечувати відомості того самого документа, складеного тим самим органом за результатами того самого огляду, лише тому, що вони їй невигідні. Така поведінка суперечить принципу добросовісності (частина третя статті 3 ЦК України) та забороні суперечливої поведінки.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач надав належні та допустимі докази розташування автомобіля позивача в межах триметрової охоронної зони: висновок ДСНС, план-схему, фототаблицю, витяг з Державного земельного кадастру та кадастровий план земельної ділянки з відомостями про охоронну зону навколо ТП-3578. Тим самим відповідач виконав свій процесуальний обов`язок щодо доведення обставин, на які посилається.

За таких умов на позивача перейшов обов`язок спростувати встановлені цими доказами обставини власними доказами, а не лише запереченнями. Позивач є власником автомобіля і проживає в будинку АДРЕСА_2 , у дворі якого розташована ТП-3578. Тому саме вона має безпосередній доступ до відомостей про фактичне місце стоянки свого транспортного засобу.

Проте позивач не надала жодного доказу того, що її автомобіль перебував на відстані понад три метри від будівлі підстанції. Нею не подано схеми розташування автомобіля, власних вимірювань, які відображали б місце стоянки до пожежі або безпосередньо після неї. Клопотання про призначення судової експертизи (стаття 103 ЦПК України) вона також не заявляла. Подані позивачем фотоматеріали, відеозапис та показання свідка, за змістом її пояснень, спрямовані на підтвердження відсутності дорожніх знаків, а не відстані від автомобіля до підстанції.

Заперечення сторони, не підкріплене доказами, не може спростувати обставин, підтверджених належними доказами, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає встановленим, що автомобіль позивача на момент пожежі перебував у межах охоронної зони ТП-3578 на відстані менше трьох метрів від будівлі підстанції.

Щодо доводів про відсутність дорожнього знака заборони стоянки та значення попереджувальних знаків на трансформаторній підстанції.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що відсутність дорожнього знака 3.35 «Стоянку заборонено», дорожньої розмітки чи огородження виключає грубу необережність потерпілої.

По-перше, обмеження у використанні земель охоронної зони встановлені не Правилами дорожнього руху, а спеціальним законодавством: Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» та Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1455. Ці обмеження діють незалежно від наявності засобів організації дорожнього руху. Відповідно до статті 34 зазначеного Закону фізичні особи зобов`язані дотримуватися спеціального режиму використання земель охоронних зон об`єктів енергетики.

Стаття 25 Закону передбачає встановлення меж спеціальних зон у натурі (на місцевості) та їх позначення попереджувальними знаками лише «у разі необхідності», тобто не як обов`язкову умову чинності відповідного обмеження. Межі охоронної зони ТП-3578 внесено до Державного земельного кадастру, і ці відомості є відкритими. Нормативно-правові акти, що визначають розмір охоронної зони, офіційно оприлюднені. Відповідно до частини другої статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

По-друге, визначальним для оцінки поведінки потерпілої є не наявність дорожнього знака, а те, чи була для неї очевидною небезпека розташування автомобіля впритул до об`єкта.

З наданих фотографій будівлі ТП-3578 вбачається, що трансформаторна підстанція є окремою капітальною спорудою. На її фасаді розташовані двері камер силових трансформаторів з позначеннями «1Т» і «2Т» та двері розподільчого пристрою з написом «ТП-3578 РУ-0,4 кВ», а поряд - металева шафа з позначенням «3578/1». Двері обладнані вентиляційними решітками, характерними для електроустановок.

На кожних із трьох дверей підстанції, а також на дверцятах шафи нанесено попереджувальний знак безпеки у формі жовтого трикутника із зображенням блискавки, що позначає небезпеку ураження електричним струмом. Крім того, на дверях камери трансформатора «2Т» зазначено найменування експлуатуючої організації - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Отже, будівля підстанції в доступний для сприйняття спосіб інформувала будь-яку особу про своє призначення як електроустановки, про належність до системи розподілу електричної енергії та про електричну небезпеку. Ця інформація була розміщена саме на тій стіні та на тих дверях, біля яких було припарковано автомобіль позивача.

Попереджувальні знаки електричної небезпеки на будівлі підстанції мають для оцінки поведінки водія не менше значення, ніж дорожній знак. Вони інформують саме про ту небезпеку, яка реалізувалася в цій справі: можливість аварійного режиму роботи електрообладнання з подальшим займанням. Обачна особа, бачачи на дверях споруди знаки електричної небезпеки та позначення трансформаторних камер, мала б усвідомлювати, що розміщення майна безпосередньо біля цих дверей створює ризик його пошкодження.

Позивач проживає в будинку, у дворі якого розташована підстанція, тому не могла не знати про призначення цієї споруди. Відсутність дорожнього знака «Стоянку заборонено» не звільняла її від обов`язку проявити мінімальну обачність щодо очевидно небезпечного об`єкта, позначеного як такий. Позивач у своїх поясненнях і сама визнає, що відсутність дорожніх знаків не є безумовним доказом дозволеності стоянки.

По-третє, розташування автомобілів безпосередньо біля дверей камер трансформаторів перешкоджає вільному доступу до електроустановки. Забезпечення такого доступу є однією з цілей встановлення охоронної зони, а у випадку аварії чи загрози її виникнення підприємство енергетики має право на безперешкодний проїзд до її місця (стаття 28 Закону).

Щодо доводів позивача про відсутність у законі прямої заборони стоянки в охоронній зоні трансформаторної підстанції.

Представник позивача посилається на те, що пряма заборона влаштування зупинок і стоянок усіх видів транспорту, передбачена статтею 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», стосується охоронних зон повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище, а не трансформаторних підстанцій.

Суд зазначає, що висновок про грубу необережність потерпілої не ґрунтується виключно на порушенні спеціальної заборони стоянки. Підставою для такого висновку є сукупність обставин: розміщення автомобіля в межах охоронної зони, встановленої законодавством саме для зменшення негативного впливу об`єкта енергетики на суміжні об`єкти; розташування його впритул до стіни та дверей камери трансформатора; наявність на цих дверях попереджувальних знаків електричної небезпеки; обізнаність позивача як мешканки прилеглого будинку про призначення споруди.

Груба необережність як форма вини потерпілого в цивільному праві не вимагає порушення конкретної заборонної норми. Вона полягає в нехтуванні очевидною небезпекою та невиявленні мінімальної обачності. Тому відсутність у законі прямої заборони стоянки саме біля трансформаторної підстанції не виключає оцінки поведінки позивача як грубо необережної. Обов`язок фізичних осіб дотримуватися спеціального режиму використання земель охоронних зон об`єктів енергетики прямо встановлено статтею 34 зазначеного Закону.

Щодо доводів відповідача про умисел потерпілої.

Відповідач у відзиві посилається на свідоме порушення позивачем меж охоронної зони та на частину першу статті 1193 ЦК України. Умисел потерпілого передбачає, що особа не лише передбачала, а й бажала або свідомо допускала настання шкідливого результату. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач бажала або свідомо допускала пошкодження свого автомобіля. Тому підстав для висновку про умисел потерпілої суд не вбачає. Поведінка позивача оцінюється судом як груба необережність у розумінні частини другої статті 1193 ЦК України.

Щодо наявності грубої необережності потерпілої та її впливу на виникнення шкоди.

Груба необережність має місце, коли особа не виявляє навіть мінімальної обачності, яку можна очікувати від будь-якої людини в аналогічній ситуації, та нехтує очевидною небезпекою.

Суд вважає, що розміщення позивачем автомобіля в межах триметрової охоронної зони, безпосередньо біля стіни та дверей камери трансформатора, на яких нанесено попереджувальні знаки електричної небезпеки, є саме грубою необережністю.

Ця необережність перебуває в прямому причинному зв`язку з виникненням шкоди майну позивача. Пожежа мала локальний характер (орієнтовно 10 кв. м) і виникла всередині приміщення трансформаторної. Шкоди зазнали саме ті автомобілі, які перебували в охоронній зоні впритул до будівлі. Охоронна зона встановлюється, зокрема, для зменшення негативного впливу об`єкта енергетики на людей та суміжні об`єкти. Отже, якби позивач дотрималася її меж, небезпечні чинники пожежі, зосередженої в приміщенні підстанції, з високою ймовірністю не досягли б її автомобіля.

Тобто груба необережність позивача сприяла не виникненню пожежі, а виникненню шкоди саме її майну. Саме цю обставину охоплює частина друга статті 1193 ЦК України.

Щодо вини відповідача, причинного зв`язку та співвідношення ступенів вини сторін.

Відповідно до висновку ДСНС від 11.02.2026 причиною пожежі є виникнення аварійних режимів роботи в електромережі трансформатора внаслідок перевантаження. Пожежа виникла в приміщенні енергетичної допоміжної установки (трансформаторної) ТП-3578, яка перебуває на балансі відповідача. Водночас у пункті 8 того ж висновку зазначено, що під час дослідження пожежі порушень Правил пожежної безпеки на об`єкті виявлено не було.

Доводи позивача про те, що перед пожежею тривалий час відбувалися суттєві стрибки напруги, що свідчить про неналежну експлуатацію електрообладнання, ґрунтуються на усних поясненнях мешканців, відображених у висновку ДСНС. Висновку експерта чи іншого доказу, який підтверджував би конкретні порушення відповідачем правил технічної експлуатації трансформаторної підстанції, позивач не надала, клопотання про призначення відповідної експертизи не заявляла.

Разом з тим суд зважає на таке. Предметом позову є не відшкодування наслідків пожежі в цілому, а відшкодування шкоди, завданої конкретному майну позивача, яке знаходилося поза будівлею підстанції. Пожежа мала локальний характер, її площа становила орієнтовно 10 кв. м, а осередок перебував усередині приміщення трансформаторної. Шкода автомобілю позивача виникла не безпосередньо від аварійного режиму роботи обладнання, а внаслідок поширення небезпечних чинників пожежі з приміщення підстанції на транспортні засоби, розміщені впритул до її стіни.

Саме від такого поширення негативного впливу об`єкта енергетики на людей та суміжні об`єкти покликана захищати охоронна зона, встановлена статтями 1, 22 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» та пунктом 7 Правил охорони електричних мереж. Позивач, розмістивши автомобіль у межах цієї зони біля дверей камери трансформатора з попереджувальними знаками електричної небезпеки, сама поставила своє майно в положення, за якого можлива аварія на електроустановці неминуче загрожувала йому пошкодженням.

Оцінюючи співвідношення поведінки сторін у порядку частини другої статті 1193 ЦК України, суд виходить з того, що саме груба необережність позивача була визначальною умовою виникнення шкоди її майну. Без розміщення автомобіля в охоронній зоні впритул до будівлі підстанції небезпечні чинники локальної пожежі, зосередженої всередині приміщення, не досягли б транспортного засобу. За таких обставин ступінь вини потерпілої у виникненні заявленої шкоди є настільки значним, що виключає покладення на відповідача обов`язку з її відшкодування.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке. Автомобіль позивача Lexus NX 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент пожежі 09.02.2026 перебував у межах охоронної зони трансформаторної підстанції ТП-3578 на відстані менше трьох метрів від її будівлі, безпосередньо біля дверей камери трансформатора, позначених попереджувальними знаками електричної небезпеки. Позивач цієї обставини належними та допустимими доказами не спростувала. Таке розміщення транспортного засобу всупереч встановленому законом спеціальному режиму охоронної зони об`єкта енергетики свідчить про грубу необережність потерпілої. Саме ця необережність стала визначальною умовою того, що небезпечні чинники локальної пожежі, яка виникла всередині приміщення підстанції, досягли її майна та спричинили його пошкодження. За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування заявленої шкоди відсутні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» матеріальної шкоди в розмірі 558 726,36 грн. та витрат на проведення оцінки в розмірі 6 500,00 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача, зокрема сплачений судовий збір з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна