Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №756/9948/24 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №756/9948/24

Суддя: Белоконна І. В.

29.10.2026 Справа № 756/9948/24

Унікальний номер 756/9948/24

Номер провадження 2/756/202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

секретар судового засідання - Погорелової В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Світлана Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мужейдова Тетяна Олександрівна, про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування майна із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом, у якому просив:

-визнати недійсною довіреність від 20.06.2023, видану ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун С.М. за реєстровим № 308;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 08.09.2023 між ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_3 , який діяв на підставі оспорюваної довіреності, та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мужейдовою Т.О. за реєстровим № 798;

-витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , який є спадкоємцем ОСОБА_4 , квартиру в будинку що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 ;

-скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 зазначив, що є рідним племінником ОСОБА_4 та спадкоємцем за заповітом після її смерті. У 19.12.2007 позивач подарував спірну квартиру своїй тітці ОСОБА_4 , а вона того ж дня склала заповіт, яким заповіла цю квартиру позивачу. З моменту реєстрації права власності на вищезазначену квартиру ОСОБА_4 добросовісно володіла, користувалася та розпоряджалася належною їй квартирою. В спірній квартирі ОСОБА_4 проживала до 2020 року та в подальшому переїхала тимчасово проживати до свого рідного міста, а саме до м. Первомайський Лозівського р-ну, Харківської області. На період своєї відсутності квартиру здавала в оренду, щоб за нею приглядали та сплачували комунальні послуги.

У 2023 році ОСОБА_4 тяжко захворіла на онкологічне захворювання та проходила знеболювальну терапію з використанням препарату «Депалгос» і трансдермальних пластирів з фентанілом. У червні 2023 року до ОСОБА_4 приїхала її знайома ОСОБА_5 зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , та проживали у неї приблизно тиждень.

20.06.2023 приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун С.М. було посвідчено довіреність від ім`я ОСОБА_4 , якою вона уповноважила ОСОБА_3 продати належну їй на праві власності квартиру.

Позивач стверджував, що внаслідок тяжкого стану здоров`я та впливу сильнодіючих лікарських засобів ОСОБА_4 не усвідомлювала значення своїх дій під час підписання довіреності від 20.06.2023, яка, за твердженням позивача, була отримана ОСОБА_3 за сприяння його дружини ОСОБА_5 шляхом введення ОСОБА_4 в оману щодо змісту документа, нібито призначеного для управління комунальними платежами, тоді як фактично цією довіреністю ОСОБА_3 було уповноважено на відчуження квартири.

Приблизно 22.06.2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 забрали ОСОБА_4 до себе у м. Кривий Ріг, де вона проживала у них до 30.09.2023. У кінці вересня 2023 року до ОСОБА_4 прийшла онука ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка повідомила, що спірна квартира належить їй та, те що вона більше не буде проживати з її бабусею та дідусем, а вона може орендувати їй квартиру у м. Кривий Ріг та найняти людину, яка буде приносити їй їжу.

ОСОБА_4 не отримувала жодних грошових коштів від продажу її квартири. Даний продаж здійснено без її відома, згоди та всупереч її волі.

Позивач також послався на недостовірність звіту про оцінку майна від 01.09.2023, складеного оцінювачем ОСОБА_8 (ТОВ «Укрбтіекспeрт»), яким визначено ціну договору купівлі-продажу, зазначивши, що наказом Фонду державного майна України від 10.05.2024 № 1008 цього оцінювача згодом позбавлено кваліфікаційного сертифіката оцінювача на підставі протоколу атестаційної (кваліфікаційної) комісії від 28.03.2024 № 152, провадження щодо якого відкрито наказом Фонду державного майна України від 16.04.2024 № 748. На підтвердження доводів позивач також послався на свою заяву від 03.02.2025 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками шахрайства (ч. 2 ст. 190 КК України), а також на матеріали кримінального провадження № 12023221120000383, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2023 за заявою самої ОСОБА_4 .

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.08.2024 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

01.10.2024 представник відповідачів - адвокат Рагімова Т.О. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти позову посилаючись на те, що позовні вимоги є такими, що не відповідають обставинам справи, є необгрунтованими, та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначила, жодним вироком суду, який набрав законної сили, факт вчинення ОСОБА_3 чи іншою особою кримінального правопорушення щодо ОСОБА_4 не встановлено, заяву ОСОБА_1 від 03.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено у зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення, а тому матеріали поданої заяви та висновки, яких дійшов позивач, не можуть підміняти собою судове встановлення факту обману чи зловживання довірою. Матеріали кримінального провадження № 12023221120000383 розкрито для долучення до цивільної справи без дотримання порядку, передбаченого ст. 222 КПК України, у зв`язку з чим такі докази є недопустимими.

Позивач не був стороною оспорюваного договору купівлі-продажу від 08.09.2023, а відтак обраний ним спосіб захисту не є належним, оскільки, оспорюючи правочин, вчинений спадкодавцем за життя, спадкоємець повинен довести порушення саме власних прав чи законних інтересів, а не абстрактне право на спадщину, яке на момент укладення оспорюваного правочину та на момент смерті ОСОБА_4 ще не виникло.

Наявність складеного в 2007 році заповіту на користь позивача не обмежує права власника розпоряджатися належним їй майном за життя в будь-який не заборонений законом спосіб, у тому числі шляхом його відчуження за договором купівлі-продажу. Сама ОСОБА_4 за життя, тобто протягом більш як чотирьох місяців з дня укладення договору (08.09.2023) до дня смерті (19.01.2024), жодного разу не зверталася до нотаріуса чи до суду з питання скасування довіреності або визнання договору недійсним, не висловлювала заперечень проти вчинених правочинів. Звіт про оцінку майна не може бути визнаний недостовірним у межах позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а підстави для припинення дії кваліфікаційного сертифіката оцінювача ОСОБА_8 виникли через значний проміжок часу після складення звіту (01.09.2023) та укладення договору (08.09.2023) і не стосуються змісту чи правильності самого звіту станом на дату його складення.

15.10.2024 представник позивача надала до суду відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2024 витребувано: у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мужейдової Т.О. копії усіх документів, що знаходяться в архіві приватного нотаріуса при примірнику договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 08.09.2023 між ОСОБА_4 від імені якої діяв представник ОСОБА_3 згідно довіреності, посвідченої 20.06.2023 приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун С.М., та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мужейдовою Т.О. та зареєстрований в реєстрі за № 798 (в тому числі інформацію про внесення квартири АДРЕСА_2 до реєстру права власності на нерухоме майно, квитанція про оплату послуг нотаріуса, квитанцію про оплату вартості квартири та податків, витяги з реєстрів, звіт про оцінку майна); у приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун С.М. копії усіх документів, що знаходяться в архіві приватного нотаріуса при примірнику довіреності від 20.06.2023, виданої ОСОБА_4 , на ім`я ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун С.М. та зареєстровану в реєстрі за № 308, в тому числі і витяг з Реєстру (журналу/книги) реєстрації нотаріальних дій.

28.05.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 , допитаний судом безпосередньо в судовому засіданні в якості свідка, позов не визнав та пояснив обставини отримання довіреності від ОСОБА_4 і подальшого укладення договору купівлі-продажу квартири, заперечивши твердження позивача про введення ОСОБА_4 в оману.

Третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун С.М. заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи її нотарільні дії законними та такими, що відповідають вимогам законодавства про нотаріат.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мужейдова Т.О. в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином

Під час розгляду справи судом було допитано свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Вислухавши позицію позивача, представників відповідачів, третю особу та покази свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Встановлені судом обставини справи та правовідносини сторін.

19.12.2007 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В.Д., зареєстрованим в реєстрі за №2238.

Того ж дня, ОСОБА_4 зробила розпорядження, що на випадок її смерті квартиру АДРЕСА_2 заповіла своєму племіннику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В.Д., зареєстрованим в реєстрі за № 2241. У заповіті ОСОБА_4 додатково зазначено, що якщо спадкоємець - ОСОБА_1 помре до відкриття спадщини, не прийме її. Відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, квартиру, яка зазначена в цьому заповіті, заповіла ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14.12.2001 ОСОБА_4 зробила розпорядження, що на випадок її смерті все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті й на що вона матиме право за законом заповіла ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.06.2023 приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Ковтун С.М. посвідчено довіреність та зареєстровано в реєстрі за № 308, за якою ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продати належну їй на праві власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ціну та на умовах за його розсудом. Довіреність надана без права передоручення повноважень третім особам, строком на три роки та дійсна до 20.06.2026 (а.с. 24 том І).

08.09.2023 ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_4 , уклав договір купівлі-продажу квартири, за яким продав ОСОБА_7 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж вчинено за погодженою сторонами сумою у розмірі 894840,00 грн, визначеною на підставі звіту про оцінку майна від 01.09.2023. (а.с. 25-26 том І).

Відповідно до п. 3 даного договору, сторони своїми підписами в цьому договорі підтверджують, що покупець передала у повному обсязі за уим договором продавцю суму 894840,00 грн, за яку вчинено продаж даної квартири до до підписання даного договору.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіоанльного управління Міністерства юстиції (м. Київ), 02.10.2025 ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_13 . Після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (а.с. 232, том ІІІ).

У 2023 році стан здоров`я ОСОБА_4 погіршився, було встановлено діагнози: онкологічне захворювання правої молочної залози, стан після комбінованої терапії у 2009 році (оперативне лікування та променева терапія); новоутворення нижньої частки правої легені та скелету; тромбоемблобія дольових сегментів гілок ПЛА; поліартралгія; торакалгія; міалгія; гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., ризик високий, гіпертензивне серце; залізодефіцитна анемія, що підтверджується медичною документацією наявною в матеріалах справи (а.с. 36-40, 45-49 том І).

19.01.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 87 том І).

09.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Мірошниченко О.М. зі заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 17/2024 від 29.01.2024 (а.с. 89-90 том І).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, покладається на сторону, яка на них посилається.

Належними та допустимими доказами введення довірителя в оману чи його нездатності розуміти значення своїх дій на момент видачі довіреності можуть бути, зокрема, висновок судово-психіатричної (посмертної) експертизи, медична документація, що відображає стан свідомості особи саме на момент вчинення правочину, а також інші докази, що безпосередньо стосуються обставин підписання довіреності.

Судом встановлено, що довіреність від 20.06.2023 посвідчена нотаріусом, який відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зобов`язаний перевірити дієздатність особи, яка звертається за вчиненням нотаріальної дії, та з`ясувати її волевиявлення. Доказів того, що нотаріус порушив цей обов`язок, позивачем не надано. З клопотанням про призначення судової експертизи для з`ясування психічного стану ОСОБА_4 станом на 20.06.2023 сторонами не заявлено, а інших належних і допустимих доказів на підтвердження її нездатності усвідомлювати значення своїх дій чи введення її в оману позивачем не надано. Саме по собі проходження особою знеболювальної терапії у зв`язку з онкологічним захворюванням не є безумовним доказом її недієздатності або нездатності усвідомлювати значення власних дій на конкретну дату й у конкретний момент вчинення правочину.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 протягом більш як чотирьох місяців з дня укладення оспорюваного договору (08.09.2023) до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не зверталася із заявою про скасування довіреності (ст. 249 ЦК України), не оскаржувала договір купівлі-продажу та не вчиняла будь-яких інших дій, які б свідчили про її незгоду з розпорядженням належним їй майном.

Поясненнями свідка ОСОБА_9 підтверджується, що ОСОБА_4 проживала з родиною ОСОБА_15 , які здійснювали догляд за нею, та перебувала у конфліктних стосунках із своїми родичами та неодноразово висловлювала намір не передавати їм належне їй майно, що узгоджується з поясненнями відповідача ОСОБА_3 і не спростовано позивачем належними доказами.

Щодо посилань позивача на матеріали кримінального провадження № 12023221120000383 та на власну заяву від 03.02.2025 суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України обов`язковими для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, є вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Оскільки обвинувального вироку щодо ОСОБА_3 чи іншої особи не ухвалено, а заяву позивача від 03.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, матеріали досудового розслідування не можуть розглядатися судом як доказ, що з достатньою вірогідністю підтверджує факт обману чи зловживання довірою з боку відповідачів.

За сукупністю досліджених доказів суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності визначених ст. ст. 203, 215, 230 ЦК України підстав для визнання довіреності від 20.06.2023 недійсною, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Щодо вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ст. 319 ЦК України право власності є правом особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, зокрема шляхом розпорядження майном. Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Складення заповіту не породжує для заповідача жодних обмежень права власності за життя та не позбавляє його права відчужувати належне йому майно в будь-який спосіб, передбачений законом, у тому числі шляхом продажу; заповіт починає діяти лише з моменту відкриття спадщини (ст. 1220 ЦК України).

Відтак сам факт наявності складеного в 2007 році заповіту на користь позивача не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного власником майна за життя.

Оскільки судом не встановлено підстав для визнання довіреності від 20.06.2023 недійсною, відсутні й підстави вважати, що ОСОБА_3 діяв під час укладення договору купівлі-продажу від 08.09.2023 за межами наданих йому повноважень або без належного уповноваження (ст. ст. 237, 244 ЦК України).

Щодо доводів позивача про недостовірність звіту про оцінку майна від 01.09.2023 суд враховує, що чинне законодавство не передбачає визнання звіту про оцінку майна недійсним у межах позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, питання відповідності оцінки вимогам законодавства про оціночну діяльність підлягає вирішенню в іншому, встановленому законом порядку. Позивач не звертався з вимогою про визнання протиправною та недійсною оцінку нерухомого майна.

За таких обставин наведені позивачем відомості самі по собі не доводять недостовірності оцінки станом на дату її складення та не можуть бути самостійною підставою недійсності договору купівлі-продажу.

Суд також враховує доводи відповідача про те, що позивач не був стороною оспорюваного договору купівлі-продажу від 08.09.2023, а своїх прав як спадкоємця на момент укладення цього договору та на момент смерті ОСОБА_4 ще не набув (ст. ст. 1220, 1296 ЦК України), оскільки право власності спадкоємця на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини за умови її прийняття. Позивачем не доведено, яким чином оспорюваним договором, укладеним власником майна за її життя, порушено його права чи охоронювані законом інтереси як майбутнього спадкоємця.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. ст. 203, 215 ЦК України підстав для визнання договору купівлі-продажу квартири від 08.09.2023 недійсним, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги також слід відмовити.

Щодо вимоги про витребування майна з незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до ст. 388 ЦК України власник майна вправі витребувати це майно від добросовісного набувача лише у визначених цією статтею випадках, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею. Вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) є похідною та залежною від наявності в особи права власності на спірне майно і від встановлення судом незаконності володіння ним відповідачем.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні вимог про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, відсутні підстави вважати володіння ОСОБА_2 спірною квартирою незаконним, а позивача - особою, що набула права власності на це майно. За таких обставин похідні вимоги про витребування майна із незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до частини другої цієї статті, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

17.08.2026 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Рагімовою Т.О. подано до суду заяву про стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 103000,00 грн, понесені на підставі договору про надання правничої допомоги від 13.09.2024 з погодинною системою оплати (додаток № 1 до договору). Позивач подав заперечення на заяву про стягнення цих витрат, вказавши на недоведеність співмірності заявленого розміру витрат фактичному обсягу наданої правничої допомоги.

12.10.2026 представник відповідача надала до суду клопотання про збільшення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн. Просила врахувати дане клопотання при винесенні рішення.

Суд звертає увагу, що дане клопотання було подано стороною після судових дебатів, які відбулися 05.10.2026 та переходу суду на стадію ухвалення рішення по справі, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено обов`язок сторони, яка заявляє про відшкодування витрат на правничу допомогу, подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, сам факт подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування судом у заявленому розмірі; заявлений розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності, дійсності, необхідності й розумності.

Перевіривши наданий представником відповідача детальний опис та акти наданих послуг, суд встановив, що з-поміж заявлених дат участі представника у судових засіданнях (на загальну суму 72 000,00 грн) не менш як щодо п`яти дат фактична участь представника відповідача у судовому засіданні не підтверджується матеріалами справи. За таких обставин суд не визнає обґрунтованою вартість участі представника у судових засіданнях у заявленому розмірі в частині, що припадає на ці п`ять засідань, та зменшує загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача, на 19000,00 грн, визнаючи обґрунтованими, документально підтвердженими, реальними, необхідними та співмірними витрати у розмірі 84 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 230, 237, 244, 249, 316, 317, 319, 321, 388, 1220, 1233, 1296 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Світлана Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мужейдова Тетяна Олександрівна, про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування майна із незаконного володіння.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 84000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua