Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №752/25593/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25593/26

Провадження №: 3/752/7103/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського УП ГУНП в м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 25.09.2026 року о 14 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, щодо здобуття її дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 повної загальної середньої освіти, яке виразилось в тому, що з 02.09.2026 року по 25.09.2026 року дитина де відвідує навчальний заклад ліцей №85 за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 36, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала. Вказала, що дитина продовжує навчатись, але в іншій школі. Просила суворо її не карати, оскільки турбується про дитину.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №883269, повідомленням та поясненнями.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер правопорушення та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, негативних наслідків від правопорушення не настало, дитина продовжує навчання в іншій школі, тому суд вважає за доцільне звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного правопорушення обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст. ст. 22, 283-284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, за малозначністю скоєного адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням, а справу закрити.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г.В. Бондаренко