Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/29279/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №420/29279/25

Суддя: Радчук А.А.

Справа № 420/29279/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951370821274 від 11.06.2025 “Про перерахунок пенсії” - яким позивачу здійснено перерахунок пенсії та припинено виплату пенсії за інвалідністю;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 11.06.2025 року.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є інвалідом ІІ групи (загальне захворювання) та згідно довідки МСЕК серії 10 ААА № 9282021 від 23.11.2011 р. йому вперше було встановлено інвалідність строком до 23.11.2012р., надалі інвалідність позивачу продовжували згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА № 959354 від 28.11.2014 р. 26.11.2014 р. згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 746668 позивачу підтверджена повторно ІІ група інвалідності безстроково. Відповідно до рішення №951370821274 від 11.06.2025 року позивачу здійснено перерахунок пенсії та припинено виплату пенсію за інвалідністю. В липні 2025 року відповідач повідомив позивачу, що стосовно нього прийнято рішення № 951370821274 від 11.06.2025 року, здійснено перерахунок пенсії та припинено виплату пенсію за інвалідністю, вид перерахунку «у зв`язку з уточненням даних ЕПС, 01.11.2014» та нараховано борг у вигляду надмірно сплачених коштів. У подальшому позивач дізнався, що пенсію йому скасовано на підставі рішення від 30.04.2025 року № ЦО-4538 ДУ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ» про скасування рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність.

Вважаючи, що відповідачем порушено порядок припинення виплати пенсії та прийнято рішення № 951370821274 від 11.06.2025 за відсутності на те законних підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У своїх доводах позивач посилається на те, що ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що перерахунок раніше призначеної пенсії можливий виключно за заявою отримувача пенсії, проте відповідач, всупереч вказаної норми, самостійно провів перерахунок пенсії позивачу шляхом фактичного припинення виплати пенсії, чим порушив його право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 01.09.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

08.09.2025 року від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

16.10.2025 року відповідачем за допомогою системи “Електронний суд” подано відзив на позовну заяву

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні та з 23.11.2011 отримував пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058). На адресу Головного управління надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.06.2025 №0400-011101-9/108773 зі сканованою копією акту приймання-передачі Витягів з рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України. Згідно наданого Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 30.04.2025 № ЦО 4538 (надалі - Витяг № 4538), позивача з 26.11.2014 не визнано особою з інвалідністю. У зв`язку із втратою позивачем статусу особи з інвалідністю, що дає підстави для виплати пенсії по інвалідності, пенсію позивачу було припинено з 01.07.2025. Головне управління листом-відповіддю на звернення представника позивача від 11.08.2025 за вих. № 1500-0307-8/136321 надало роз`яснення стосовно пенсійного забезпечення позивача.

У зв`язку з викладеними обставинам, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно, оскільки підставою припинення позивачу виплати пенсії по інвалідності став Витяг № 4538, за яким позивач втратив статус особи з інвалідністю. За наявності чинного Витягу №4538 у Головного управління відсутні законні підстави для поновлення виплати позивачу пенсії по інвалідності.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

19.11.2025 року представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №420/29275/25.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року зупинено провадження у справі №420/29279/25 до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/29275/25.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року у справі №420/29275/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2026 року, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної комісії, прийняте ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” №ЦО-4538 від 30.04.2025 року, яким ОСОБА_1 скасовано рішення Одеської обласної МСЕК від 26.11.2014 року про встановлення безстроково інвалідності ІІ групи (загальне захворювання).

Ухвалою суду від 30.10.2026 року поновлено провадження у справі №420/29279/25.

З огляду на заявлені позовні вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 23.11.2011 отримував пенсію по інвалідності ІІ групи, загальне захворювання, відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно з Випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА № 928202 від 23.11.2011 року, вперше позивачу було встановлено інвалідність другої групи, загальне захворювання, з 23.11.2011 року та на строк до 01.12.2012 року.

Згідно з Випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА № 959354 від 28.11.2012 року, позивачу було встановлено інвалідність другої групи, загальне захворювання, з 28.11.2012 року та на строк до 01.12.2014 року.

Згідно з Випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААВ № 746668 від 03.12.2014 року, позивачу було встановлено інвалідність другої групи, загальне захворювання, безстроково.

11.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято протокольне рішення №951370821274 «про перерахунок пенсії» у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, яким припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з підстав припинення інвалідності.

Згідно обставин справи, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 30.04.2025 № ЦО 4538, відповідно до якого (Витягу) ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 26.11.2014 року.

Враховуючи, що позивачу групу інвалідності не встановлено з 26.11.2014 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 12.06.2025 року №2194, яким встановлено суму переплати пенсії 866190,18 грн. за період з 01.12.2014 по 30.06.2025.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.06.2025 року вих. № 1500-0404-8/110553 позивачу повідомлено, що за ним виникла переплата пенсії в сумі 866190,18 грн. за період з 01.12.2014 по 30.06.2025 та запропоновано суму переплати внести добровільно на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951370821274 від 11.06.2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким також просить поновити виплату пенсії по інвалідності з 11.06.2025 року.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Статтею 8 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Статтею 31 Закону №1058-IV передбачено, що група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб.

Застрахована особа має право у встановленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з положеннями статті 34 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону №1058-IV, у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 35 Закону №1058-IV, у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951370821274 від 11.06.2025 року, згідно з яким позивачу з 01.07.2025 року припинено виплату пенсії по інвалідності з підстав припинення інвалідності.

Вказане рішення прийнято на підставі Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 30.04.2025 № ЦО-4538, відповідно до якого (Витягу) ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 26.11.2014 року.

Вирішуючи спір судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року у справі №420/29275/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2026 року, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної комісії, прийняте ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” №ЦО-4538 від 30.04.2025 року, яким ОСОБА_1 скасовано рішення Одеської обласної МСЕК від 26.11.2014 року про встановлення безстроково інвалідності ІІ групи (загальне захворювання).

Таким чином, рішенням суду по адміністративній справі №420/29275/26, яке набрало законної сили 06.08.2026 року, скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-4538 від 30.04.2025 року, яким ОСОБА_1 скасовано рішення Одеської обласної МСЕК від 26.11.2014 року про встановлення безстроково інвалідності ІІ групи (загальне захворювання).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-ІV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що підставою прийняття оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951370821274 від 11.06.2025 року, яким позивачу припинено виплату пенсії по інвалідності з підстав припинення інвалідності, слугувало рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-4538 від 30.04.2025 року, яке скасоване у судовому порядку, то перестали існувати законні підстави припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності.

Суд зауважує, що скасування судовим рішенням рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4538 від 30.04.2025 року відновило дію рішення МСЕК від 26.11.2014 року, яким позивачу було встановлено другу групу інвалідності безстроково (загальне захворювання).

Скасування протиправного індивідуального акта має відновлювальний характер, тобто відновлює правовий стан, що існував до його прийняття.

Таким чином, правовий статус позивача як особи з інвалідністю другої групи не припинявся, а припинення виплати пенсії з 01.07.2025 року, як наслідок, відбулося безпідставно.

Суд зазначає, що припинення виплати позивачу пенсії відбулось, відповідно до норм ст. 35 Закону №1058-IV, з 01.07.2025 року, а не з 11.06.2025 року, як зазначає позивач.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.06.2025 року № 951370821274 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а з метою повного та ефективного захисту прав позивача та дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності з дати припинення її виплати – 01.07.2025 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 968,80 грн., де 968,80 грн. - ставка судового збору сплачена за звернення до суду із цим позовом з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позов поданий в електронній формі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77-79, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951370821274 від 11.06.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності другої групи з дати припинення її виплати – 01.07.2025 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua