Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/15264/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 21030007440 від 25.09.2025 року та № 21030007440 від 04.05.2026 року про відмову у виплаті недоотриманої пенсії за рішенням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з його смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату недоотриманої пенсії, що належала померлому, ОСОБА_3 , за рішенням суду на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішеннями відповідача № 21030007440 від 25.09.2025 року та № 21030007440 від 04.05.2026 року про відмову у виплаті позивачці недоотриманої її померлим чоловіком пенсії у розмірі 138093,62 грн є протиправним, так як позивачка є дружиною померлого пенсіонера та проживала разом із ним, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 , довідкою від ОСББ «СВІТАНОК» 15.04.2026 р. Також, позивачка звернулась до відповідача у встановлений законодавством 6-місячний строк із заявою та всіма необхідними до неї документами в порядку статті 52 Закону №1058-IV про виплату недоотриманої пенсії її померлим чоловіком.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із позовними вимогами не погодилось, надало до суду відзив на позовну заяву, яким мотивований тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 540/512/22, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 в спосіб та в межах повноважень, які передбачені чинним законодавством України. В свою чергу ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (даліЗакон №2262) регламентовано, що виплата пенсій, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету. У зв`язку з чим, сума доплати по перерахунку пенсії на підставі рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 у розмірі 138093,62 грн, мала бути виплачена ОСОБА_3 по надходженню коштів з Державного бюджету в порядку загальної черговості, після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету, шляхом перерахування коштів Головному управлінню. Також, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону. При цьому, відповідно до статті 61 Закону №2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Пакет документів разом з заявою ОСОБА_1 від 25.09.2025 за виплатою недоодержаних коштів за померлого ОСОБА_1 надійшов до Головного управління не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера відповідно до статті 61 Закону №2262. Рішенням № 2103000740 від 25.09.2025 їй відмовлено у виплаті недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померлого чоловіка, згідно статті 61 Закону №2262, у зв`язку з відсутністю доказів проживання разом із пенсіонером на день його смерті, а саме: у заяві ОСОБА_1 зазначена адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом НОМЕР_2 виданого Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 04 жовтня 1996 року, а у ОСОБА_3 за паспортом НОМЕР_3 виданого Комсомольським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області 17 квітня 2013 року, який міститься в матеріалах пенсійної справи: АДРЕСА_2 . В подальшому від ОСОБА_1 надійшла повторна заява від 24.04.2026 щодо виплати недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померлого чоловіка. 04.05.2026 прийнято рішенням № 2103000740 про відмову ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померлого ОСОБА_3 , відповідно до статті 61 Закону №2262, оскільки заява щодо виплати надійшла після спливу 6 місячного терміну від дати смерті ОСОБА_3 . Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, тому враховуючи положення ст. 61 Закону №2262, вищезазначені кошти не можуть бути включені до складу спадщини та відповідно виплачені в порядку спадкування.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є вдовою померлого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Померлий чоловік - ОСОБА_3 перебував на обліку Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, отримував пенсію за вислугу років за Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Не порушуючи строки чинного законодавства звернення шести місяців, а саме ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 17.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Відповідача про виплату недоотриманої суми заборгованості за померлого чоловіка ОСОБА_3 , рішення суду - справа 450/512/22.

Позивачем було отримано відповідь з управління з питань виплат від ГУ ПФУ в м.Херсонській обл. за №21030007440 від 25.09.2025 року з відмовою про відпрацюванні заявки про виплату недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померлого чоловіка.

Також, від Відповідача надіслано лист з рішенням про відмову виплату недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померного чоловіка. Відмова базується на вимогах ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони пе належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Тобто, заінтересована особа ставить під сумнів проживання Заявниці разом з чоловіком ОСОБА_3 за однією адресою на день його смерті.

24.04.2026 року ОСОБА_1 особисто, повторно звернулась до ГУ ПФУ в м. Херсонській обл. з заяво про виплату недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померлого чоловіка ОСОБА_3 з документальним підтвердженням проживанням за однією адресою на день його смерті.

До заяви було надано копії наступних документів:

- копія паспорту та ІПН ОСОБА_1 ;

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_4 ;

- копія свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 :

- копія довідки від ОСББ «СВІТАНОК» 15.04.2026 р.

Не зважаючи на подані додаткові докази та документальне підтвердження проживання Позивача разом із померлим чоловіком, ОСОБА_3 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатами розгляду заяви Позивача Відповідачем прийнято рішення за №21030007440 від 04.05.2026 року про відмову виплати недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду за померлого чоловіка ГУ ПФУ в м.Херсонській обл. було продубльовано свою відповідь від 25.09.2025 року та відмовлено в виплаті недоотриманої суми заборгованості за рішенням суду.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 21030007440 від 25.09.2025 року та № 21030007440 від 04.05.2026 року про відмову у виплаті недоотриманої пенсії за рішенням суду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з його смертю протиправними, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі Закон України 2262).

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України №2262, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону України №2262 передбачено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до приписів пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Суд наголошує, що зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується із положеннями Цивільного кодексу України.

Згідно з статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, своєю чергою, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Водночас Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що позивач у порядку частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ, що не заперечується відповідачем, отже не підлягає доказуванню.

До заяви від 17.09.2025 позивач долучила: - копію паспорту та ІН ОСОБА_1 ; - копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_4 ; - копію свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 .

Проте, рішенням від 25.09.2025 №2103000740 відмовлено у виплаті зазначених коштів, мотивуючи це тим, що при розгляді документів, долучених до заяви про виплату недоотриманої пенсії встановлено, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

До повторної заяви від 24.04.2026 позивач долучила: - копію паспорту та ІН ОСОБА_1 ; - копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_4 ; - копію свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 : - копію довідки від ОСББ «СВІТАНОК» 15.04.2026 р..

Проте, рішенням від 04.05.2026 №2103000740 відмовлено у виплаті зазначених коштів, яке мотивовано тим, що при розгляді документів, долучених до заяви про виплату недоотриманої пенсії встановлено, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії з підстав різних відомостей про місце реєстрації, суд зазначає таке.

Суд вважає, що встановлена відповідачем різниця між відомостями про місце реєстрації позивача та пенсіонера ОСОБА_3 , наведена у поданих документах, не може вважатися достатньою та правомірною підставою для відмови у виплаті недоодержаної пенсії.

Відповідно до вимог статті 61 Закону України №2262-XII, право на отримання сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю пенсіонера, визначається не формальною реєстрацією місця проживання, а фактом належності заявника до кола осіб, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника, або фактом спільного проживання з пенсіонером на день його смерті. Таким чином, формальна невідповідність у реєстраційних даних не може спростовувати фактичні обставини спільного проживання.

Крім того, у матеріалах справи міститься довідка від ОСББ «СВІТАНОК» 15.04.2026 р., в якій зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСББ «СВІТАНОК» і вела спільне господарство з чоловіком ОСОБА_3 .

Отже, наявні у справі докази підтверджують факт проживання позивача з чоловіком на день його смерті, що надає їй право на отримання недоодержаної пенсії.

Щодо пропущення шестимісячного строку звернення, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено повторне звернення позивача із заявою про виплату недоодержаних сум пенсій померлого пенсіонера.

Разом з цим, доказів вчинення відповідачем виплати позивачу недоотриманої пенсії, яка нарахована ОСОБА_3 за життя і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, тобто дій у відповідності до статті 61 Закону №2262, пункту 2.26 розділу II Порядку № 22-1, матеріали справи не містять.

Доводи відповідача, викладені у рішенні від 04.05.2026 №2103000740, про відсутність підстав для виплати позивачу недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, оскільки протягом 6 місяців після смерті пенсіонера ОСОБА_3 заява та відповідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не надходили, безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням встановлених обставин позивач у розумінні статті 61 Закону № 2262-ХІІ має право на отримання недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_3 та звернулась із відповідною заявою до пенсійного органу в межах шестимісячного строку, встановленого для звернення.

Інших доводів на обґрунтування підстав відмови у виплаті позивачу недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера відповідачем не зазначено та матеріалами справи не встановлено.

Відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у виплаті недоодержаної пенсії з підстав розбіжностей у реєстраційних даних є безпідставною, формальною та такою, що суперечить вимогам закону.

Також суд наголошує, що у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не в повній мірі досліджено обставини та не наведено вичерпних підстав для відмови у виплаті спірної суми недоодержаної пенсії.

Зокрема, відповідачем не з`ясовано, чи належить позивач до кола осіб, визначених статтею 61 Закону України №2262-XII, які мають право на отримання сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю пенсіонера, у тому числі осіб, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника, або тих, хто проживав разом із пенсіонером на день його смерті.

Таке неповне з`ясування обставин справи свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду звернення позивача та про невиконання вимог законодавства щодо повного, всебічного й об`єктивного дослідження підстав для призначення відповідної виплати.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що відмова у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії, яка підлягала виплаті її чоловіку ОСОБА_3 на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 540/512/22 і залишилася невиплаченою, є передчасною та необґрунтованою, оскільки прийнята без належної оцінки всіх юридично значущих обставин.

Відтак, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача від 24.04.2026, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути зазначену заяву. Під час повторного розгляду відповідач повинен надати належну правову оцінку всім поданим позивачем документам і доказам, зокрема довідку від 15.04.2026 видана об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Світанок". Рішення за результатами повторного розгляду повинно бути мотивованим, обґрунтованим і прийнятим з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1331,20 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1331,20 грн .

Керуючись Конституцією України, ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправним та скасувати рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 21030007440 від 25.09.2025 року та № 21030007440 від 04.05.2026 року про відмову у виплаті недоотриманої пенсії за рішенням суду ОСОБА_3 , у зв`язку з його смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2026 року про нарахування та виплату недоотриманої пенсії за померлого чоловіка ОСОБА_3 та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко