Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №546/977/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/977/26

номер провадження 2/546/871/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

14 серпня 2026 року до Решетилівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 17 жовтня 2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 244378. Оскільки ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 244378 від 17 жовтня 2023 року, який також знаходиться у власному кабінеті ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті кредитодавця. Відповідач уклав кредитний договір № 244378 від 17 жовтня 2023 року із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000,00 грн.

Відповідачем належним чином не виконав кредитні зобов`язання, внаслідок чого 23 грудня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 23122024/1, згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 244378 від 17 жовтня 2023 року.

Згідно з договором факторингу сума боргу перед позивачем є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 10 950,00 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн та відсотками - 7950,00 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість у вище вказаному розмірі, а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою судді від 31 серпня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначене судове засідання на 25 вересня 2026 року, постановлено здійснювати виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та витребувано докази від АТ КБ «ПриватБанк».

25 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено на 30 жовтня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 30 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися.

У позовній заяві керівник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко Михайло Едуардович просив розглядати справу без участі їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-7).

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання 25 вересня 2026 року та 30 жовтня 2026 року шляхом розміщення оголошення на офіційній веб-сторінці Решетилівського районного суду Полтавської області веб-порталу судової влади України (а.с. 67, 73).

Згідно з положеннями частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, з огляду на вищезазначене відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 17 жовтня 2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 244378 (далі - Договір) (а.с. 37-41). Договір підписаний відповідачем електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора - CL5755.

Відповідно до пункту 1.1. Договору сума фінансового кредиту становить 3000,00 грн. Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 30 жовтня 2023 року. Строк дії договору 14 днів, але в будь-якому випадку діє до повного його виконання сторонами (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 1.3. Договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1. Договору).

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (пункт 1.4. Договору).

Відповідно до пункту 8.1. цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У розділі 9 Договору вказані реквізити сторін, зокрема рахунок позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Також відповідач електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора - CL5755 підписав додаток 1 до договору про надання фінансового кредиту № 244378 - Графік розрахунків та загальна вартість кредиту. Даний розрахунок містить інформацію, що проценти будуть нараховані за 14 днів користування кредитними коштами з 17 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року в сумі 2100,00 грн (звор. а.с. 41 - а.с. 42).

Довідкою про ідентифікацію клієнта від 01 липня 2026 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» підтвердило ідентифікацію ОСОБА_1 та підписання ним договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором - CL5755, що був відправлений на номер телефону НОМЕР_2 17 жовтня 2023 року о 22:02:01 год (а.с. 24).

Позивач ТОВ «ПрофітГід» підтвердило довідкою успішний переказ грошових коштів 17 жовтня 2023 року в розмірі 3000,00 грн від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на рахунок отримувача № НОМЕР_1 , призначення платежу - видача кредиту № 244378 (а.с. 34).

Листом від 08 вересня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (а.с. 69). До вказаного листа банк додав виписку по рахунку відповідача, згідно з якою 17 жовтня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 було здійснене зарахування коштів в сумі 3000,00 грн (а.с. 70).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», у відповідача виникла заборгованість у сумі 10 950,00 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн та відсотками - 7950,00 грн (а.с. 18-21)

23 грудня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024/1. Відповідно до умов вказаного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (а.с. 25-29).

Згідно з копією витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року було відступлене право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 244378 від 17 жовтня 2023 року у сумі 10 950,00 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн та відсотками - 7950,00 грн (а.с. 17).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору та заявки кредитного договору, які містять усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки, адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем.

Також суд вважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачкою факт видачі кредитором кредиту у сумі 3000,00 грн та перерахування коштів відповідачці.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернула.

З цих підстав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості за кредитним договором у сумі 3000,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема процентна ставка.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з розрахунком заборгованості відсотки за користування кредитом в сумі 7950,00 грн нараховані за період з 17 жовтня 2023 року по 08 грудня 2023 року, тобто за 53 дні.

Водночас умовами Договору було передбачено, що кредит надається строком на 14 днів (пункт 1.2. Договору). Крім того, Графік розрахунків та загальна вартість кредиту, що є додатком до Договору, також містить інформацію, що проценти будуть нараховані за 14 днів користування кредитними коштами з 17 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року в сумі 2100,00 грн.

Однак пункт 1.2. Договору також містить умову, що строк дії договору 14 днів, але в будь-якому випадку діє до повного його виконання сторонами.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 552/672/23 (постанова від 7 вересня 2026 року), дійшла висновку, що нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У зв`язку із зазначеним у даному випадку підлягає застосуванню положення частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Договір містить умову про чіткий строк дії договору - 14 днів та водночас інформацію про його дію до повного виконання договору сторонами.

Тому суд вважає, що до стягнення підлягають проценти, які нараховані з 17 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року включно, тобто за 14 днів, за ставкою 5,00% в день в сумі 2100,00 грн у зв`язку з чим у цій частині позов слід задовольнити частково.

Отже, позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 5100,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн та процентами - 2100,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції про сплату судового збору № 244378 від 30 червня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2622,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 56).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, а саме на суму 5100,00 грн, що становить 46,58% від ціни позову, з відповідачки підлягають до стягнення судові витрати у виді судового збору в розмірі 1240,15 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено копії: договору № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року (а.с. 30-32); додаткової угоди № 244378 до договору № 42649746/02 від 01 червня 2026 року про надання правової допомоги (а.с. 33); акта про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21 липня 2026 (а.с. 10); детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с. 22).

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами (пункт 1.1. договору про надання правової допомоги).

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019). Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Оскільки правова допомога позивачу була надана фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом, суд доходить висновку, що у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 244378 від 17 жовтня 2023 року в сумі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, з яких 3000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 2100 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

У іншій частині нарахованих процентів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 15 копійок.

Відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 42649746.

Відповідач - ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя Ю.В. Зіненко