Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №546/1219/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1219/26

номер провадження 3/546/297/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД», код ЄДРПОУ 03585768, адреса місцезнаходження: пров. Заводський, буд. 6, с. Шкурупіївка Полтавського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року не надано,–

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу №9169 від 06.10.2026, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях переробної промисловості та будівництва управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Бондаренко О.М., за результатами проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року платника податків РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД», встановлено, що посадова особа керівник ОСОБА_1 вчинив правопорушення в частині несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, а саме при граничному терміні сплати 19.02.2026, платіжне доручення до установи банку подано 19.02.2026, чим порушено п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.163-2 КУпАП.

У судове засідання, призначене на 29.10.2026, для розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки за місцем роботи, яка згідно розписки на рекомендованому поштовому повідомленні вручена 21.10.2026 (а.с.10).

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч.2 ст.163-2 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до даної категорії випадків.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП встановлена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Частиною 2 ст. 163-2 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Згідно з п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом було досліджено письмові матеріали справи, зокрема:

– протокол № 9169 від 06.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст.163-2 КУпАП, у якому зазначено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягався (а.с.2);

– копію супровідного листа ГУ ДПС у Полтавській області про направлення повідомлення та акта про результати камеральної перевірки до РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД» (а.с.3);

– копію повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу, корінець повідомлення №8547/12/16-31-04-06-07 від 16.09.2026, відповідно до якого керівника РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД» запрошено на 09-00 год 05.10.2026 до відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області з питань складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3 оборот);

– копію акта про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності № 14232/16-31-04-06-05/03585768 від 16.09.2026, відповідно до якого в результаті камеральної перевірки встановлено несвоєчасне подання РЕШЕТИЛІВСЬКИМ «РАЙАГРОБУД» звітної податкової декларації з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, а саме з граничним терміном подання 19.02.2026, фактично сплата податку відбулася 04.04.2026, чим порушено п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу України (а.с.4);

– копію акта № 9136/12/16-31-04-06-06 від 05.10.2026 про неявку посадових осіб для ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого керівник РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД» ОСОБА_1 не з`явився для ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП (а.с.5);

– копію супровідного листа ГУ ДПС у Полтавській області про направлення протоколу про адміністративне правопорушення та податкового повідомлення-рішення до РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД» (а.с.6).

Щодо строків накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до ч.7 ст.247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до акту про результат камеральної перевірки РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД» від 16.09.2026 судом достовірно встановлено, що:

– подання звітної податкової декларації з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, з граничним терміном подання 19.02.2026, фактично здійснення сплати податку відбулося 04.04.2026.

Дане правопорушення не є триваючими, його подія є разовою. У зв`язку з чим строки накладення стягнення повинні обраховуватися з моменту вчинення, а не з моменту виявлення.

Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення № 9169 від 06.10.2026 помилково зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 16.09.2026, оскільки датою вчинення вказаного правопорушення є 04.04.2026.

Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено 04.04.2026, даний вид правопорушення не є триваючими, то кінцевий строк накладення адміністративного стягнення є 04.07.2026.

Із матеріалів справи вбачається, що адміністративний матеріал відносного ОСОБА_1 за ч.2 ст.163-2 КУпАП направлений ГУ ДПС у Полтавській області ДПС України до Решетилівського районного суду Полтавської області лише 07.10.2026.

Таким чином, ГУ ДПС у Полтавській області ДПС України, своїми діями, які виразилися у порушенні строків направлення матеріалів справи до суду без урахування визначених КУпАП строків накладення адміністративного стягнення, фактично позбавив суд можливості розглянути справу про адміністративне правопорушення та вирішити питання накладення адміністративного стягнення у передбачені КУпАП строки.

Окрім цього, в протоколі № 9169 від 06.10.2026 зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення в частині несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, а саме при граничному терміні сплати 19.02.2026, платіжне доручення до установи банку подано 19.02.2026, чим порушено п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу України.

Разом з цим, згідно з копією акта про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності № 14232/16-31-04-06-05/03585768 від 16.09.2026, відповідно до якого в результаті камеральної перевірки встановлено несвоєчасне подання РЕШЕТИЛІВСЬКИМ «РАЙАГРОБУД» звітної податкової декларації з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, а саме з граничним терміном подання 19.02.2026, фактично сплата податку відбулася 04.04.2026, чим порушено п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу України.

Таким чином протокол та акт містять суперечності в даті фактичної сплати екологічного податку за ІV квартал 2025 року керівником РЕШЕТИЛІВСЬКОГО «РАЙАГРОБУД».

Щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Частина 2 ст. 163-2 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Тобто, диспозицією ч. 2 ст. 163-2 КУпАП визначено кваліфікуючою ознакою діяння повторність.

Інших постанов суду щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 163-2 КУпАП, суду надано не було.

Окрім цього, безпосередньо в протоколі № 9169 від 06.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст.163-2 КУпАП зазначено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягався.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З огляду на викладене у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 163-2 КУпАП та вбачаються ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Зазначені вище обставини у їх сукупності викликають обґрунтований сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів даного адміністративного провадження.

Протокол, є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в адміністративному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину» залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Обов`язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, тому приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю складу інкримінованого адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 283-285, 287, 289 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Романенко