Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №537/3461/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2002/2026

Справа № 537/3461/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді – Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання – Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 237750000 від 28.07.2023 року у розмірі 117593,66 грн, а також сплаченої суми судового збору – 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказав, що 28.07.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 237750000 за яким остання отримала 25000,00 грн кредитних коштів. Договір був підписаний за допомогою одноразового паролю ідентифікатору. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Свої зобов`язання кредитор виконав в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на зазначений позичальником картковий рахунок.

10.12.2024 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу МВ-ТП/12. Відповідно до Реєстру прав вимоги б/н від 10.12.2024 до Договору факторингу МВ-ТП/12 від 10.12.2024 від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги щодо заборгованості за договором № 237750000 від 28.07.2023 року до ОСОБА_1

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №30/0925-01, відповідно до умов якого, а також відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025 року за Договором факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 237750000 від 28.07.2023 року на загальну суму 117593,66 грн.

Згідно з умовами договору кредитної лінії №237750000 від 28.07.2023 року, ОСОБА_1 зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному договором. Проте, незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку, не повернула наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатила відсотки, ні первісним кредиторам ні позивачу. Станом на день звернення до суду із даним позовом заборгованість відповідачем позивачу не сплачена.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.06.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зокрема, щодо факту зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

У судове засідання позивач ТОВ «Юніт Капітал» свого представника не направив, однак у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, правом на подання відзиву не скористалася.

Враховуючи, що відповідач, яка була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, повторно не з`явилася у судове засідання без повідомлення причини своєї неявки та з урахуванням клопотання позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 28.07.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 237750000 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 237750000 від 28.07.2023 року Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит в розмірі кредитного ліміту на суму 25000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначеним цим Договором додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана у п. 2.1 Договору це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Клієнта (п.2.2. Договору).

Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором в сумі 25000,00 грн 28.07.2023 року (п.2.3. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування кредитом становить 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу. Загальний строк дисконтного періоду вираховується в порядку встановленому п.3.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пункт 3.3. Договору передбачає, що для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 2775,00 грн.

Згідно п. 5.1. Договору кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику на його рахунок використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно із п.7.1. Договору сторони погодили, що рекомендована дата дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення Дисконтного періоду – 27.08.2023 року.

Згідно із п.7.2. Договору в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. 7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 27.08.2028.

Пункт 8.2. Договору передбачає, що процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

Згідно п. 8.3. Договору, протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: 8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 27.08.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 135,05 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,37 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка); 8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 27.08.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Індивідуальна процента ставка).

Згідно п. 8.4. Договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п.8.8. Договору для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 27775 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2775 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 25000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 259,90 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 111,10 % від суми першого Траншу.

Згідно п. 12.4. Договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з Договору № 237750000 від 28.07.2023 року, останній підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, що вбачається з підписаних нею одноразовим ідентифікатором паспорту споживчого кредиту договору кредитної лінії № 237750000 від 28.07.2023 року, які містять усі умови кредитування.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно Договору № 237750000 від 28.07.2023 року в сумі 25000,00грн.

Так, з копії платіжного доручення від 28.07.2023 року, вбачається, що платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснив переказ ОСОБА_1 коштів згідно Договору № 237750000 від 28.07.2023 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 25000,00 грн.

Згідно п.5.1.Договору, ОСОБА_1 для зарахування кредитних коштів вказано саме платіжну картку № НОМЕР_1 .

З відповіді АТ «Універсал Банк» наданої на виконання ухвали суду від 03.06.2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Також повідомляють, що на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 був зарахований платіж у сумі 25000,00 грн 28.07.2023 року та надають виписку по вказаному рахунку, з якої вбачається факт зарахування коштів у сумі 25000,00 грн 28.07.2023 року.

Тож, судом встановлено, що матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно Договору № 237750000 від 28.07.2023 року в сумі 25000,00 грн.

Натомість ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 237750000 від 28.07.2023 року у повному обсязі не сплатила, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Згідно наявного розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 237750000 від 28.07.2023 року становить 56522,52 грн, яку складає: 24992,23 грн тіло кредиту; 31530,29 грн відсотки за користування кредитом.

10.12.2024 року між первісним кредитором TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/12 згідно умов якого (п.2.1.Договору) в порядку та на умовах даного договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених договором. Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (п.4.1. Договору).

Згідно листа наданого TOB «Манівео швидка фінансова допомога» №2505 від 14.07.2025 року, TOB «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджує, що Товариством, як клієнтом, було нараховано, а ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, в повному обсязі було сплачено фінансування згідно договору факторингу №МВ-ТП/12 від 10.12.2024 року за відступлення прав визначених у Реєстрі прав вимоги від 10.12.2024 року до договору.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 10.12.2024 року до договору факторингу №МВ-ТП/12 від 10.12.2024 року TOB «Манівео швидка фінансова допомога» передало, а ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 237750000 від 28.07.2023 року у сумі 56522,52 грн, яку складає: 24992,23 грн тіло кредиту; 31530,29 грн відсотки за користування кредитом.

30.09.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №30/0925-01 відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1).

Згідно п. 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Акта-прийому передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Фактор сплачує клієнту 100% суми фінансування не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог №1 від 30.09.2025 року до Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог № 1 від 30.09.2025 року, після чого з урахуванням п.4.1. Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги до Боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргу.

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 30.09.2025 року до Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 237750000 від 28.07.2023 року у сумі 117593,66 грн, яку складає: 24992,23 грн тіло кредиту; 92601,43 грн відсотки за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Таліон Плюс» грошове зобов`язання перед ТОВ «Юніт Капітал» за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 року та Реєстру відступлення права вимоги №1 від 30.09.2025 року виконало, що підтверджується платіжною інструкцією №636 від 06.10.2025 року.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 237750000 від 28.07.2023 року.

Судом встановлено, що кредитодавцем були виконані умови кредитного договору та перераховані грошові кошти у розмірі 25000,00 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується матеріалами справи. Натомість позичальник – ОСОБА_1 свого обов`язку по поверненню отриманих коштів належним чином не виконала.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період 28.07.2023 – 10.12.2024 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить – 56522,52 грн, яку складає: 24992,23 грн - заборгованість по тілу кредиту; 31530,29 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. При цьому вбачається, що за вказаний період відповідачем вносилися кошти в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон Плюс» за період з 11.12.2024 – 02.03.2025 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить – 117593,66 грн, яку складає: 24992,23 грн - заборгованість по тілу кредиту; 92601,43 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Юніт Капітал» станом на 18.03.2026 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить – 117593,66 грн, яку складає: 24992,23 грн - заборгованість по тілу кредиту; 92601,43 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Перевіряючи правильність нарахування процентів за користування коштами, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних розрахунків, проценти нараховувалися відповідно до таких умов Договору № 237750000 від 28.07.2023 року, а саме: згідно п. 8.3. Договору, протягом Дисконтного періоду кредитування (30 днів) зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: 8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 27.08.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 135,05 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,37 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (Дисконтна процентна ставка); 8.3.2. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 27.08.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (Індивідуальна процента ставка). Згідно п.8.4. Договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом, кредитний договір укладений 28.07.2023 року (з моменту перерахування кредиту позичальнику) зі строком дії до 27.08.2028 року.

З наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості вбачається, що починаючи з 08.11.2024 року та по 02.03.2025 року відповідачу нараховувалися проценти за користування кредитом у розмірі 2,98 % в день від суми залишку кредиту. Загалом відповідачу було нараховано за вказаний період 85648,55 грн. процентів (які розраховувалися наступним чином: сума залишку кредиту 24992,23 грн *2,98% (що становило 744,77 грн в день )* 115 днів = 85648,55 грн).

Проте, з урахуванням змін у законодавстві, щодо того, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % та в перехідний період з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%, суд вважає, що за вказаним кредитним договором за період з 08.11.2024 року по 02.03.2025 року слід здійснити перерахунок процентів оскільки вони перевищують встановлений з законодавством 1% в день.

Таким чином за період з 08.11.2024 року по 02.03.2025 року денна ставка має бути не більше 1%, а тому проценти будуть становити 28740,80 грн (які слід розраховувати наступним чином: сума залишку кредиту 24992,23 грн *1% (що становить 249,92 грн в день) * 115 днів = 28740,80 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії № 237750000 від 28.07.2023 року в розмірі 60685,91 грн, з яких: заборгованість тілом за кредиту – 24992,23 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 35693,68 грн (які розраховані наступним чином: (92601,43 грн. - 85648,55 грн.) + 28740,80 = 35693,68 грн.).

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно матеріалів справи до позову долучені такі документи, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу надану АБ «Тимошенко та Партнери»: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 та додаток №1 до нього (протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги), додаткова угода №25771388922 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Тимошенко О.О., акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, згідно якого вартість наданої правничої допомоги позивачу становить 7000 грн, довіреність ТОВ «Юніт Капітал» від 12.02.2026 року щодо надання повноважень адвокату Тимошенко О.О.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення тож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволеності позовних вимог (51,61 %), що становить 1374,06 грн. судового збору та 3612,70 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 512, 514-517 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048 ЦК України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), заборгованість за Договором кредитної лінії № 237750000 від 28.07.2023 року в розмірі 60685,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1374,06 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3612,70 грн.

В задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич