Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №420/18560/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18560/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Одеса

Зала судових засідань №22

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Поліщука О.В.

За участю сторін:

Від позивача: Тахтай Є.М.

Від відповідача: Дащдаміров Т.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» (сформована в системі «Електронний суд» 18.06.2026 року) до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №18237/15-32-24-06-20 від 16.04.2026 (Форма «Д»), яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку відмінних ніж заробітна плата на загальну суму 3 843 716,76 грн. з яких збільшено податкових зобов`язань на 2 562 477,84 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 281 238,92 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №18239/15-32-24-06-20 від 16.04.2026 (Форма «Д»), яким визначено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 1 033 164,77 грн. з яких збільшено податкові зобов`язання на 688 776,51 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 344 388,26 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №18242/15-32-24-06-20 від 16.04.2026 (Форма «ПС»), яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 2040,00 грн. за відображення в податковій звітності не в повному обсязі суми доходів, виплачених на користь фізичних осіб у вигляді виграшу;

присудити на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 21.07.2026 року; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 27.02.2026 року по 12.03.2026 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року, за результатами якої складено акт від 19.03.2026 року. Позивач подав заперечення на акт перевірки, однак висновки акта залишено без змін, а 16.04.2026 року відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Скаргу позивача, подану до Державної податкової служби України, залишено без задоволення рішенням від 12.06.2026 року №15595/6/99-00-06-01-02-06.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення не відповідають формі, встановленій Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, оскільки графи щодо номера та дати складання податкових повідомлень-рішень не заповнені, а вихідний номер і дата містяться лише у нижньому правому куті документів. На думку позивача, така невідповідність є самостійною та достатньою підставою для скасування спірних рішень.

По суті висновків перевірки позивач зазначив, що висновок контролюючого органу про заниження оподатковуваного доходу у вигляді виграшів у сумі 14235988,00грн. сформовано внаслідок власного тлумачення частини 9 статті 22 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», якою встановлено вимоги до грального обладнання, а не до визначення бази оподаткування. Відсоток виграшу (теоретичне повернення гравцю) є середнім відсотком суми отриманих від гравців ставок, що повертається гравцю як виграш при проведенні одного мільйона ігор, і не може обчислюватися від суми коштів, внесених гравцями на електронні картки. Кошти, внесені гравцями, але не використані в азартній грі, не є виграшем. Об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором є саме виграш гравця, який оподатковується під час його виплати, а за період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року виграші на суму 14235988,00грн. не нараховувались і не виплачувались. З фактично виплачених гравцям виграшів у сумі 1526090,00грн. податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачено повністю, що відповідач не заперечує. Позивач також зазначив, що використовує гральне обладнання, яке відповідає вимогам закону та ліцензійним умовам і пройшло сертифікацію.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 13.11.2025 року у справі №380/21367/24 та на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі №420/12877/24, якою скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі акта попередньої перевірки позивача за період з 14.11.2019 року по 30.09.2023 року із застосуванням аналогічного методу визначення бази оподаткування.

14.07.2026 року відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки від 19.03.2026 року №11617/15-32-24-06-15/43350359, їм присвоєно номери, які містять порядковий номер у межах територіального органу та індекс структурного підрозділу, а фактична дата їх формування і реєстрації 16.04.2026 року підтверджена штрих-кодом та записами в системі електронного документообігу, що не впливає на зміст, правові наслідки чи дійсність податкових повідомлень-рішень. Відповідач послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.03.2024 року у справі №810/853/17, про те, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не є безумовною підставою для його скасування.

Щодо суті порушень відповідач зазначив, що перевіркою на підставі даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій та регістрів бухгалтерського обліку позивача встановлено внесення гравцями грошових коштів на електронні картки на загальну суму 17513420,00грн., що відповідає даним рахунку 7091 «Дохід від роздрібних продажів». Відповідно до частини 9 статті 22 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» забороняється використання гральних автоматів, загальний відсоток виграшу в яких встановлений на рівні менш як 90 відсотків, тому оподатковуваний дохід гравців у вигляді виграшів за перевірений період мав становити не менше 90 відсотків внесених коштів, тобто 15762078,00грн., тоді як позивачем у податкових розрахунках з ознакою доходу « 111» відображено виграші лише на суму 1526090,00грн., що дорівнює оборотам за рахунком 7092. Крім того, перевіркою встановлено декларування у податкових розрахунках показників не в повному обсязі, зокрема невідображення відомостей щодо фізичних осіб з ознаками доходу « 153» та « 197» (поворотна фінансова допомога).

У підготовчому засіданні 21.07.2026 року відзив на позовну заяву приєднано до матеріалів справи та за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 11.08.2026 року; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив та відповідачу строк для подання заперечень.

29.07.2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач фактично визнав відсутність у податкових повідомленнях-рішеннях номера та дати у відповідних графах затвердженої форми, а наведена ним практика Верховного Суду стосується поодиноких технічних недоліків, а не повної відсутності обов`язкового реквізиту. Відповідач не спростував висновок Верховного Суду у справі №380/21367/24 та не навів доводів, чому не має враховуватися правова позиція, сформована у справі №420/12877/24 за його ж участю. Сума 14235988,00грн. є результатом розрахунку, а не реальною господарською операцією. Позивач також звернув увагу на розбіжність у розмірі штрафу за податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» (2040,00грн. у самому рішенні та 1020,00грн. у відзиві), а щодо порушень, пов`язаних з поворотною фінансовою допомогою, зазначив, що вони не мають зв`язку з предметом спору.

03.08.2026 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення форми «ПС» прийнято, зокрема, за невідображення у податкових розрахунках відомостей щодо поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичних осіб та наданої фізичній особі, що прямо зазначено в акті перевірки, і позивач, просячи скасувати це рішення повністю, зазначених порушень не спростовує. Щодо податкових повідомлень-рішень форми «Д» відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві.

Ухвалами суду від 17.07.2026, 04.08.2026, 27.08.2026, 04.09.2026, 18.09.2026 та 15.10.2026 року задоволено клопотання (заяви) представника позивача про участь у підготовчих та судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому засіданні 11.08.2026 року відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.08.2026 року закрите підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.09.2026 року.

Судове засідання, призначене на 01.09.2026 року, відкладено на 10.09.2026 року за клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 10.09.2026 року, було перенесено на 22.09.2026 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді М.М.Аракелян у відпустці.

Розгляд справи по суті розпочато у судовому засіданні 22.09.2026 року, у якому після заслуховування вступного слова представників сторін суд перейшов до дослідження письмових доказів та у зв`язку з необхідністю вивчення матеріалів справи оголосив перерву в судовому засіданні до 08.10.2026 року.

У судовому засіданні 08.10.2026 року після дослідження письмових доказів суд на місці ухвалив закінчити з`ясування обставин у справі та перевірку їх доказами та оголосив перерву в судовому засіданні до 20.10.2026 року для підготовки сторін до судових дебатів.

У судовому засіданні 20.10.2026 року після виступів представників сторін у судових дебатах суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив про проголошення рішення 29.10.2026 року на підставі абз.2 ч.1 ст.227 КАС України.

29.10.2026 року проголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово та промову у судових дебатах учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43350359) зареєстроване 14.11.2019 року, взяте на податковий облік 15.11.2019 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області; податкова адреса: «Ланжерон» пляж, будівля «г», цокольний поверх, буд. 25, офіс 21, м. Одеса, 65014. Позивач є організатором азартних ігор у залах гральних автоматів та провадить зазначену діяльність на підставі ліцензій, виданих Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 11.02.2026 року №1362-п та направлень від 26.02.2026 року №3423/15-32-24-06-13 та №3426/15-32-24-06-13, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, у період з 27.02.2026 року по 12.03.2026 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.03.2026 року №11617/15-32-24-06-15/43350359 (а.с.10-22), відповідно до якого згідно з даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України встановлено виторг реєстраторів розрахункових операцій (внесення гравцями грошових коштів на електронні картки) на загальну суму 17513420,00грн., у тому числі з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року 137710,00грн., з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року 1203540,00грн., з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року 16172170,00грн., що відповідає даним бухгалтерського обліку позивача за рахунком 7091 «Дохід від роздрібних продажів».

Згідно з податковими розрахунками позивача (додаток 4ДФ) та даними бухгалтерського обліку за рахунком 7092 «Вирахування з доходу від продажу» загальна сума нарахованих (виплачених) позивачем фізичним особам (гравцям) доходів у вигляді виграшів за перевірений період становить 1526090,00грн., у тому числі з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року 22900,00грн., з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року 332920,00грн., з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року 1170270,00грн.

Посилаючись на частину 9 статті 22 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», контролюючий орган дійшов висновку, що оподатковуваний дохід у вигляді виграшів, нарахований гравцям за перевірений період, повинен становити не менше 90 відсотків загальної суми коштів, внесених гравцями на електронні картки, тобто 15762078,00грн., у зв`язку з чим встановив заниження оподатковуваного доходу у вигляді виграшів на суму 14235988,00грн.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.52-1 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, внаслідок декларування у податкових розрахунках за IV квартал 2023 року, I-IV квартали 2024 року та 2025 рік показників не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками, а саме: заниження оподатковуваного доходу у вигляді виграшів з ознакою доходу « 111»; невідображення у I-IV кварталах 2024 року відомостей щодо фізичної особи ОСОБА_1 з ознакою доходу « 153» (сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому); невідображення у 2025 році відомостей щодо фізичної особи ОСОБА_2 , у III-IV кварталах 2024 року відомостей щодо фізичної особи ОСОБА_3 , у III кварталі 2023 року та I кварталі 2024 року відомостей щодо фізичної особи ОСОБА_1 з ознакою доходу « 197» (основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку);

- пп.«е» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.3 ст.164, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.6.1, пп.170.6.3 п.170.6 ст.170 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено оподатковуваний дохід у вигляді виграшів на суму 14235988,00грн., не нараховано та не сплачено у період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 2562477,84грн.;

- пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та наведених вище норм Податкового кодексу України, внаслідок чого не нараховано та не сплачено у період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року військовий збір на загальну суму 688776,51грн.

Крім того, у розділі «Загальні положення» акта перевірки зазначено, що за результатами попередньої документальної планової перевірки позивача (акт від 10.01.2024 року №669/15-32-24-06-15/43350359, період з 14.11.2019 року по 30.09.2023 року) донараховані суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору виключені з інтегрованих карток платника на підставі судового рішення у справі №420/12877/24.

25.03.2026 року позивач подав заперечення на акт перевірки (лист №20ДПС, вх. №38166/6 від 30.03.2026 року) (а.с.23-30 ), за результатами розгляду яких відповідач листом від 09.04.2026 року №4808/КПР/15-32-24-06-06 повідомив позивача про залишення висновків акта перевірки без змін, а заперечення без задоволення (а.с.41-47).

На підставі акта перевірки з урахуванням відповіді на заперечення Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.04.2026 року:

- №18237/15-32-24-06-20 (форма «Д»), яким за порушення пп.«е» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.3 ст.164, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.170.6 ст.170 Податкового кодексу України на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.125-1.3 ст.125-1 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата, у сумі 3843716,76грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 2562477,84грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1281238,92грн. (а.с.35-37);

- №18239/15-32-24-06-20 (форма «Д»), яким за порушення пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та наведених вище норм Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 1033164,77грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 688776,51грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 344388,26грн. (а.с.32-34);

- №18242/15-32-24-06-20 (форма «ПС»), яким за порушення ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.52-1 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на підставі п.54.3 ст.54 та абзацу другого п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2040,00грн. за декларування у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску показників не у повному обсязі (а.с.38-40 ).

Розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» визначено штраф у розмірі 2040,00грн. відповідно до абзацу другого п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України.

У податкових повідомленнях-рішеннях графи «від «__» ______ 2026 року №___» не заповнені, номер і дата кожного з них зазначені в реєстраційній відмітці відповідача зі штрих-кодом у нижній частині першої сторінки: « 18237/15-32-24-06-20 від 16.04.2026», «18239/15-32-24-06-20 від 16.04.2026», « 18242/15-32-24-06-20 від 16.04.2026».

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши до Державної податкової служби України скаргу від 23.04.2026 року №1-2ДПС (вх. №3261/С/6 від 30.04.2026 року) (а.с.48-55). Рішенням Державної податкової служби України від 15.05.2026 року №12686/6/99-00-06-01-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 28.06.2026 року. Рішенням Державної податкової служби України від 12.06.2026 року №15595/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.56-63 ).

18.06.2026 року, тобто протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з цим позовом з наведених вище мотивів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі акта перевірки.

Щодо доводів позивача про невідповідність податкових повідомлень-рішень встановленій формі суд зазначає наступне.

Згідно з п.58.2 ст.58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.10 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер у межах територіального контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення, та комплексний індекс підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, кожному з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень присвоєно номер, що містить порядковий номер та індекс структурного підрозділу відповідача, а номер та дата прийняття кожного рішення зазначені у реєстраційній відмітці на першій сторінці документа. Саме за цими номерами та датою позивач ідентифікував податкові повідомлення-рішення у скарзі, поданій до Державної податкової служби України, і у позовній заяві, а Державна податкова служба України розглянула скаргу щодо цих рішень. Податкові повідомлення-рішення містять посилання на акт перевірки та відповідь на заперечення, норми ПК України, порушення яких встановлено, правові підстави визначення грошових зобов`язань і застосування штрафних санкцій, їх суми, кодифікацію платежів і рахунки для сплати, тобто з їх змісту чітко встановлюється, які податкові зобов`язання і на якій підставі визначено позивачу.

З огляду на викладене, незаповнення граф щодо номера і дати у верхній частині бланків податкових повідомлень-рішень за наявності цих реквізитів у реєстраційній відмітці не могло вплинути на зміст прийнятих рішень, не позбавило позивача можливості їх ідентифікувати та оскаржити та не є самостійною підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку правомірності податкових повідомлень-рішень від 16.04.2026 року №18237/15-32-24-06-20 та №18239/15-32-24-06-20, суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначає Закон України від 14.07.2020 року №768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі Закон №768-IX), згідно з ч.3 ст.9 якого контроль за дотриманням норм податкового законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №768-IX у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

виграш (приз) - кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри (п.8);

відсоток виграшу - середній відсоток суми отриманих від гравців ставок, що повертається гравцю як виграш (приз) при проведенні одного мільйона ігор (п.11);

гральний автомат - спеціальне технічне обладнання, що призначене та/або використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівників організатора азартних ігор або інших осіб виключно шляхом використання генератора випадкових чисел (п.19);

ставка - грошові кошти або ігровий замінник гривні, що передаються гравцем організатору азартної гри, є умовою участі в азартній грі та виходячи з розміру якої відповідно до правил такої азартної гри визначається розмір виграшу (призу) (п.58).

Згідно з п.7 ч.1 ст.15 Закону №768-IX організатор азартних ігор зобов`язаний фіксувати в онлайн-системі, використання якої для організатора азартних ігор є обов`язковим відповідно до цього Закону та яка пов`язана каналами зв`язку (в режимі реального часу) з Державною системою онлайн-моніторингу, кожну операцію з прийняття ставки, з повернення ставки, з виплати виграшу в кожну азартну гру, із здійснення виплати, з обміну коштів на ігрові замінники гривні та навпаки, а також інші операції, визначені порядком функціонування Державної системи онлайн-моніторингу.

Відповідно до ч.4 ст.22 Закону №768-IX кожна одиниця грального обладнання, розміщеного в гральному закладі (крім гральних столів, у тому числі з кільцем рулетки), має бути підключена до онлайн-системи організатора азартних ігор, що пов`язана каналами зв`язку із Державною системою онлайн-моніторингу та забезпечує передачу інформації в режимі реального часу до Державної системи онлайн-моніторингу.

Частиною 9 статті 22 Закону №768-IX встановлено, що забороняється використання гральних автоматів, загальний відсоток виграшу (теоретичне повернення гравцю) в яких встановлений на рівні менш як 90 (дев`яносто) відсотків.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.41 Закону №768-IX прийняття і повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх у залах гральних автоматів, виплата виграшів (призів) здійснюються виключно у касах грального закладу з обов`язковим дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення касових операцій у національній валюті. Виплата виграшу (призу) та повернення гравцю коштів, внесених для участі в азартній грі, здійснюються на першу вимогу гравця з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», але не може перевищувати тридцяти днів з дня звернення гравця.

Відповідно до пп.«е» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, у вигляді, зокрема, виграшів, призів.

Згідно з пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів. Згідно з п.164.3 ст.164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно з пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп.170.6.1 п.170.6 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Згідно з пп.170.6.3 п.170.6 ст.170 ПК України оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абзаці першому пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу. Відповідно до пп.170.6.5 п.170.6 ст.170 ПК України доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Відповідно до пп.«а» п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у встановлені строки податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України об`єктом оподаткування військовим збором для фізичних осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору для таких платників становила 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, а з 01.12.2024 року становить 5 відсотків від об`єкта оподаткування (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу (пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що податковий агент, який організовує та проводить азартні ігри, зобов`язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу гравця у вигляді виграшу. Законодавець відніс виграші (крім виграшу в лотерею) до доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування (пп.170.6.3 п.170.6 ст.170 ПК України), а загальним оподатковуваним доходом визнається дохід, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку (п.164.1 ст.164 ПК України). Виграшем є кошти, що підлягають виплаті гравцю у разі його виграшу в азартну гру (п.8 ч.1 ст.1 Закону №768-IX), тобто право гравця на виграш і, відповідно, його дохід виникає з моменту визначення результату гри, а не з моменту звернення гравця до каси грального закладу. Положення пп.170.6.5 п.170.6 ст.170 ПК України визначають, що податок утримується за рахунок доходу під час його виплати, однак не звільняють податкового агента від обов`язку нарахувати дохід і перерахувати податок, якщо нарахований дохід гравцю не виплачується (пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України).

Таким чином, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у спірних правовідносинах є сума виграшів, нарахованих гравцям за результатами азартних ігор, а не лише сума коштів, виданих гравцям у касі грального закладу.

Досліджуючи обставини цієї справи, суд зазначає таке.

По-перше, як встановлено судом та не заперечується сторонами, за перевірений період гравці внесли до каси позивача 17513420,00грн., а позивач відобразив усю цю суму у бухгалтерському обліку як власний дохід за рахунком 7091 «Дохід від роздрібних продажів». Загальна сума коштів, виданих гравцям з каси за той самий період, становить 1526090,00грн., або 8,71 відсотка внесених коштів, і саме цю суму позивач відобразив за рахунком 7092 та задекларував у податкових розрахунках як дохід гравців у вигляді виграшів з ознакою доходу « 111». Отже, за даними обліку самого позивача понад 91 відсоток коштів, внесених гравцями, залишився у позивача як його дохід, тобто був використаний гравцями для здійснення ставок і програний.

По-друге, позивач у позовній заяві наполягає, що використовує гральні автомати, які відповідають вимогам Закону №768-IX та ліцензійним умовам і пройшли сертифікацію, а отже, загальний відсоток виграшу (теоретичне повернення гравцю) на кожному з них встановлений на рівні не менш як 90 відсотків від суми ставок. Позивач не стверджував і не довів, що в перевіреному періоді використовував обладнання з іншим відсотком виграшу.

По-третє, сума ставок, зроблених гравцями на гральних автоматах, не може бути меншою за суму коштів, які гравці внесли і які позивач визнав своїм доходом, оскільки кошти могли стати доходом організатора лише після передачі їх гравцем як ставки та програшу. При цьому кожна ставка на гральному автоматі супроводжується нарахуванням виграшів у середньому розмірі не менш як 90 відсотків суми ставок, а нараховані виграші, які гравець не отримав у касі, залишаються на його ігровому рахунку і можуть бути використані для нових ставок. За таких умов, коли гравці отримали в касі лише 8,71 відсотка внесених коштів, загальна сума нарахованих їм виграшів об`єктивно не могла бути меншою за 90 відсотків внесених коштів. Відтак визначена відповідачем база оподаткування у сумі 15762078,00грн. (з урахуванням задекларованих позивачем 1526090,00грн.) не перевищує мінімального розміру виграшів, які мали бути нараховані гравцям за умови дотримання позивачем вимог ч.9 ст.22 Закону №768-IX, на чому наполягає сам позивач.

По-четверте, позивач як організатор азартних ігор відповідно до п.7 ч.1 ст.15 та ч.4 ст.22 Закону №768-IX зобов`язаний фіксувати в онлайн-системі кожну операцію з прийняття ставки, повернення ставки, виплати виграшу та обміну коштів на ігрові замінники гривні, а відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України вести облік показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування, тобто володіє інформацією про загальну суму ставок, нарахованих виграшів, повернутих гравцям коштів і залишків на ігрових рахунках гравців. Проте ні під час перевірки, ні до заперечень на акт перевірки, ні до скарги, ні до суду позивач не надав жодних даних онлайн-системи, звітів гральних автоматів чи інших первинних документів, які б свідчили про інший розмір нарахованих гравцям виграшів, про суму коштів, повернутих гравцям як невикористані у грі, чи про залишки коштів на ігрових рахунках. Доводи позивача про те, що частина внесених коштів не брала участі у грі, не підтверджені жодним доказом і спростовуються даними його власного бухгалтерського обліку, за якими вся сума внесених коштів визнана доходом позивача.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідач, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, обґрунтував визначену ним базу оподаткування даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, регістрів бухгалтерського обліку та податкової звітності самого позивача, достовірність яких позивач не заперечує. Натомість позивач, обмежившись твердженням про «теоретичний» характер розрахунку, не надав суду доказів, які б спростовували висновки перевірки щодо розміру нарахованих гравцям виграшів, хоча такі докази перебувають виключно в його розпорядженні.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач не є органом державного регулювання у сфері азартних ігор і не мав права посилатися на ч.9 ст.22 Закону №768-IX. Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №768-IX саме податковий орган здійснює контроль за дотриманням норм податкового законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор. У спірних правовідносинах відповідач не притягав позивача до відповідальності за порушення вимог Закону №768-IX до грального обладнання, а використав встановлений законом мінімальний рівень повернення гравцям як показник для визначення бази оподаткування доходу гравців у вигляді виграшів, який позивач занизив, відобразивши як виграші лише видані з каси кошти. Такі дії відповідають повноваженню, передбаченому пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 13.11.2025 року у справі №380/21367/24 суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас висновки Верховного Суду підлягають урахуванню у подібних правовідносинах, подібність яких визначається не лише змістом застосованих норм, а й фактичними обставинами, встановленими судами. У справі №380/21367/24 суди на підставі даних обліку організатора азартних ігор встановили, що з 115329877,75грн. коштів, внесених гравцями, 76066951,95грн. повернуто гравцям як невикористані в азартній грі, а 10650566,15грн. становлять нараховані та виплачені виграші, і саме з урахуванням цих встановлених обставин дійшли висновку, що повернуті гравцям кошти не є виграшем. У цій справі таких обставин не встановлено: позивач визнав власним доходом усю суму коштів, внесених гравцями, не надав доказів повернення гравцям невикористаних у грі коштів чи будь-яких даних про нараховані виграші, а видані гравцям з каси кошти становлять лише 8,71 відсотка внесених. За таких обставин правовідносини у цій справі не є подібними за фактичними обставинами, а висновки, сформовані з урахуванням інших встановлених обставин, не можуть бути автоматично застосовані до спірних правовідносин.

Щодо постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі №420/12877/24 суд зазначає, що вона ухвалена щодо податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки іншого податкового періоду (з 14.11.2019 року по 30.09.2023 року), а відповідно до ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Обставини щодо розміру внесених гравцями коштів, виданих з каси сум та нарахованих виграшів у період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року, є іншими і підлягали доведенню у цій справі.

Враховуючи викладене, висновки контролюючого органу про заниження позивачем оподатковуваного доходу у вигляді виграшів на суму 14235988,00грн., ненарахування та несплату податку на доходи фізичних осіб у сумі 2562477,84грн. та військового збору у сумі 688776,51грн. є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 16.04.2026 року №18237/15-32-24-06-20 та №18239/15-32-24-06-20 прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.04.2026 року №18242/15-32-24-06-20 форми «ПС», суд виходить з наступного.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України податкові агенти зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п.119.1 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Як встановлено судом, підставою для застосування штрафу за податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» стало декларування позивачем у податкових розрахунках за IV квартал 2023 року, 2024 рік та 2025 рік показників не у повному обсязі, а саме заниження доходу гравців у вигляді виграшів з ознакою доходу « 111», а також невідображення відомостей щодо фізичних осіб з ознаками доходу « 153» та « 197» (поворотна фінансова допомога).

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо заниження позивачем оподатковуваного доходу гравців у вигляді виграшів, який позивач зобов`язаний був відобразити у податкових розрахунках, такі недостовірні відомості призвели до зменшення податкових зобов`язань платників податку. Крім того, обставини невідображення у податкових розрахунках відомостей щодо фізичних осіб з ознаками доходу « 153» та « 197» позивачем не спростовані, а його доводи зводяться лише до того, що такі порушення не пов`язані з предметом спору, тоді як позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» у повному обсязі. Отже, у відповідача були підстави для застосування до позивача штрафу, передбаченого п.119.1 ст.119 ПК України.

Разом з тим, штраф застосовано відповідачем у підвищеному розмірі 2040,00грн., передбаченому абзацом другим п.119.1 ст.119 ПК України, тобто як за повторне порушення. З аналізу наведеної норми вбачається, що застосування штрафу у підвищеному розмірі можливе лише за умови, що до платника податків протягом року вже було застосовано штраф за таке саме порушення. Обов`язок довести наявність такої обставини покладається на контролюючий орган.

Ані в акті перевірки, ані в податковому повідомленні-рішенні, ані в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до нього, ані у відзиві на позов відповідачем не зазначено, яким саме податковим повідомленням-рішенням і коли протягом року, що передував прийняттю спірного рішення, до позивача було застосовано штраф за таке саме порушення. Навпаки, в акті перевірки зазначено, що донараховані за результатами попередньої перевірки суми виключені з інтегрованих карток платника на підставі судового рішення у справі №420/12877/24, а у відзиві на позов відповідач сам зазначив про застосування штрафу за податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» у розмірі 1020,00грн.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача штрафу у підвищеному розмірі, передбаченому абзацом другим п.119.1 ст.119 ПК України, оскільки попередній штраф у сумі 1020грн. скасований судовим рішенням у справі №420/12877/24.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 16.04.2026 року №18242/15-32-24-06-20 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 16.04.2026 року №18237/15-32-24-06-20 та №18239/15-32-24-06-20, тому доводи позивача суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Решта доводів та заперечень учасників справи на висновки суду по суті справи не впливають. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 26624грн. Враховуючи, що позовні вимоги майнового характеру задоволені на загальну суму 2040грн., на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2662,40грн.

Докази понесення інших судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (форма «ПС») від 16.04.2026 року №18242/15-32-24-06-20.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» 2662(дві тисячі шістсот шістдесят дві)грн. 40коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення ухвалено та проголошено 29 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43350359; місцезнаходження: «Ланжерон» пляж, будівля «г», цокольний поверх, буд. 25, офіс 21, м. Одеса, 65014).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; місцезнаходження: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).

Суддя М.М. Аракелян