Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/20142/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №420/20142/26

Суддя: Марин П.П.

Справа № 420/20142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення позивачеві листом від 26 червня 2026 року №04-16-03-10/7135 виконавчого листа №420/23126/25 від 11 грудня 2025 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 гривень;

зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання виконавчий лист №420/23126/25 від 11 грудня 2025 року, виданий Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №420/23126/25 стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02 червня 2025 року по 08 липня 2025 року в сумі 35 367,19 гривень. На виконання цього рішення Одеським окружним адміністративним судом 11 грудня 2025 року видано виконавчий лист №420/23126/25, який пред`явлено стягувачем для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області. Листом від 25.02.2026 року №04-16-03-10/2019 Головне управління Державної казначейської Служби України в Черкаській області повернуло стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист з мотивів того, що боржник – військова частина НОМЕР_1 не має відкритих рахунків в ГУ ДКСУ в Черкаській області.

Позивач вказує, що листом від 26 червня 2026 року №04-16-03-10/7135 Головне управління Державної казначейської Служби України в Черкаській області повторно повернуло позивачу (стягувачу) ОСОБА_1 виконавчий лист та що зазначені дії відповідача, які оформлено листом від 26 червня 2026 року №04-16-03-10/7135 про повернення стягувачу без виконання виконавчого листа з підстав відсутності у боржника відкритих рахунків в ГУ ДКСУ в Черкаській області є протиправними.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що Головне управління, ознайомившись з позовною заявою позивача не погоджується з її вимогами у повному обсязі та вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Представник відповідача вказує, що у Боржника відсутні відкриті в органах Казначейства рахунки і тому його казначейське обслуговування в органах Казначейства Черкаської області не здійснюється. Звернення Головного управління до суду із заявою про зміну порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 420/23126/25 було правом відповідача, проте ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 зазначену заяву повернуто без розгляду. Враховуючи неможливість виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 420/23126/25, керуючись п.п. 3 п. 9 Порядку № 845, листом Головного управління від 25.02.2025 № 04-16-03-19/2019 зазначений виконавчий документ разом з іншими доданими документами повернуто без виконання позивачу.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 420/23126/25, яке набрало законної сили, зокрема стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 грн.

11.12.2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 420/23126/25 щодо стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 грн.

Позивачем на адресу Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області була подана заява разом з виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 420/23126/25 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на Вашу користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 по 08.07.2025 в сумі 35 367,19 гривень.

Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області у відповідь надано лист № 04-16-03-10/2019 від 25.02.2026 року, в якому зазначено: “...Боржник за виконавчим документом: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) не має відкритих рахунків в органах Державної казначейської служби України загалом, і в Головному управлінні зокрема, та згідно зазначеного положення перебуває на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись приписами підпункту 2 пункту 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок №845) Головним управлінням до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву від 29.12.2025 № 04-17-10/14021 про зміну порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 за результатом розгляду якої, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 заяву повернуто без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись підпунктом 3 пункту 9 Порядку № 845 повертаємо виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 420/23126/25 разом з доданими документами без виконання, оскільки боржник не має відкритих рахунків в Головному управлінні”.

Позивачем було повторно направлено виконавчий лист від 11.12.2025 у справі № 420/23126/25 до відповідача, у відповідь на що Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області у відповідь надано лист № 04-16-03-10/7135 від 26.06.2026, в якому зазначено: “...Головним управлінням вжито вичерпних заходів стосовно виконання виконавчого документа у справі № 420/23126/25, зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку № 845 Головним управлінням до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву від 29.12.2025 № 04-17-10/14021 про зміну порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 за результатом розгляду якої, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 зазначену заяву повернуто без розгляду.

Натомість, наведені у Вашій заяві від 19.06.2026 постанови Верховного Суду прийняті за результатами розгляду спорів, що не стосуються безспірного списання коштів з військової частини, а тому не є релевантними до спірних правовідносин”.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIIІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIIІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ).

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (стаття 6 Закону №1404-VIIІ).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення № 215), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення № 215 основними завданнями Казначейства є:

1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок № 845) цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно з Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до пунктів 32, 33 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.

Пунктом 47 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства:

документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Згідно з пунктом 48, 49 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Суд зазначає, що Казначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом №1404-VIIІ, а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIIІ, та особливості їх виконання.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону № 4901-VI.

Так частиною 1 статті 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 4901-VI дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Суд зазначає, що військова частина НОМЕР_1 в розумінні частини 1 статті 2 Закону № 4901-VI є державною організацією, за якою Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

Тому, з 01 січня 2013 року виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державне підприємство, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919, військова частина - військова частина, заклад, установа, організація, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету і входять до складу Збройних Сил.

Як слідує із положень статті 2 Закону № 4901-VI особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду не включають державні підприємства, установи та організації до кола боржників, за яким держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

За такого правового регулювання, з огляду на зміст вищенаведених норм у даних правовідносинах, держава не виступає гарантом виконання зобов`язань за механізмами Закону № 4901-VI.

В той же час, в будь-якому випадку у спірних правовідносинах управління органу казначейства є встановленою Законом № 1404-VIIІ та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком № 845.

За положеннями Порядку № 845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

У постанові від 03 липня 2018 року у справі № 910/13057/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що відсутність відкритих рахунків в органах Казначейства не може стати підставою для невиконання судового рішення. Водночас Законом № 4901-VI не передбачено такого винятку щодо поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим чинним законодавством України.

За таких обставин, колегія суд вказує, що відповідач повинен вживати всіх заходів по виконанню вищевказаного рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 26.01.2026 року у справі № 480/13268/23.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення скаржником комплексу дій, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання рішення суду.

Частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України регламентовано, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Підпункт 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України передбачає, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Отже, у державних виконавців відсутні законні підстави проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами в справах, де боржниками є державні органи, підприємства, установи та організації. Такі повноваження належать виключно органам Казначейства.

У свою чергу, орган Казначейства, протиправно повертаючи виконавчий документ, створює ситуацію, коли у позивача відсутня можливість звернутись до інших органів для виконання судового рішення, що суперечить принципу верховенства права, а також призводить до порушення однієї з основних засад судочинства (обов`язковість судових рішень).

Суд наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції.

Згідно з рекомендаціями, викладеними у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх як частину своїх посадових обов`язків. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію верховенства права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 березня 2025 року у справі № 560/3831/19.

На підставі викладеного суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх задоволення шляхом визнання протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення позивачеві виконавчого листа №420/23126/25 від 11 грудня 2025 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 гривень та зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання виконавчий лист №420/23126/25 від 11 грудня 2025 року, виданий Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 гривень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення позивачеві виконавчого листа №420/23126/25 від 11 грудня 2025 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 гривень.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання виконавчий лист №420/23126/25 від 11 грудня 2025 року, виданий Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2025 року по 08.07.2025 року в сумі 35367,19 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 37930566, адреса: вул. Хрещатик, 192, м. Черкаси, 18001).

Суддя П.П. Марин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua